Обіцянка-цяцянка, або проблеми імплементації нових законів

Переважна більшість чиновників місцевого рівня проігнорувала і не імплементувала у свою роботу нове антикорупційне законодавство
6 жовтня 201515:50

Складається враження, що в Україні процес реформування обмежується одними лише прийняттями закону.

Насправді ж це лише перший маленький крок до змін. Бо головний виклик - це готовність чиновників цей закон впроваджувати.

Українське суспільство вже півтора року живе в очікуванні реформ. Щодня з екранів телевізорів політики звітують, що ось вони – зміни на краще: прогресивні закони, антикорупційний орган і семимильні кроки в напрямку реформ. А коли телевізор вимикається, приходить сіра реальність з усіма атрибутами: корумповані чиновники, схеми відмивання коштів і непрозора влада. 

Зважаючи на низку прийнятих, нехай навіть під тиском громадськості, реформаторських законів, виникає запитання, чому ж кількість не переростає в якість?

Центр політичних студій та аналітики за підтримки партнерів у рамках ініціативи "Прозорі ради" проаналізував ситуацію в семи областях України щодо стану впровадження нового антикорупційного законодавства, прийнятого протягом минулого року. За цей період громадські організації пролобіювали понад 50 законів, зокрема правки до шести:

  • Про місцеве самоврядування.
  • Про доступ до публічної інформації.
  • Про статус депутатів місцевих рад.
  • Про запобігання корупції.
  • Про здійснення державних закупівель.
  • Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок та дітей.

Ці зміни мали на меті підвищити рівень прозорості та підзвітності органів місцевої влади, зменшити корупційні ризики в їхній роботі, збільшити вплив громадян на перебіг бюджетного процесу та забезпечити гендерну рівність.

Об’єктом дослідження стало застосування 56 міськими та обласними радами у Вінницькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Одеській, Тернопільській, Черкаській і Чернігівській областях нового антикорупційного законодавства у своїй роботі.

Важливо було також визначити стан впровадження цих законів у статути територіальних громад; регламенти міських рад, виконкомів, президій обласних рад; положення про депутатські комісії, а також окремі рішення і розпорядження.

Крім того, згадані документи були проаналізовані на відповідність найкращим практикам відкритості та прозорості роботи органів місцевого самоврядування в Україні.

За результатами моніторингу, через півтора року після прийняття нових законів переважна більшість чиновників місцевого рівня проігнорувала і не імплементувала у свою роботу нове антикорупційне законодавство. Було впроваджено лише чверть із 21 обов’язкового і 13 рекомендаційних норм нових законів.

Серед типових порушень найчастіше трапляються:

  • неправомірне обмеження доступу громадян до сесій рад, засідань депутатських комісій, виконкомів і президій;
  • невчасне оприлюднення міськими й обласними радами проектів і прийнятих рішень;
  • ускладнення порядку ініціювання та проведення громадських ініціатив, а отже, і зменшення впливу громадян на місцеву владу;
  • відсутність бюджетних регламентів і бюджету участі/громадського бюджету;
  • недотримання гендерної рівності на локальному рівні;
  • неврегульований принцип подолання конфлікту інтересів і корупційних ризиків у робочі чиновників.

Загалом зріз щодо семи областей показав такі результати:

 

Найкраще впровадила антикорупційне законодавство Вінницька (29%), а найгірше - Тернопільська (11%) обласна рада. Серед обласних центрів на першому місці Черкаси (40%), на останньому – Запоріжжя (7%).

 

Серед малих міст найгірше нове антикорупційне законодавство впроваджують Яремчанська і Косівська міські ради на Івано-Франківщині, Енергодарська міська рада в Запорізькій області та Кременецька міська рада на Тернопільщині (4%). Лідирують Прилуцька (Чернігівщина) та Коломийська (Франківщина) міські ради - 30% та 28,6% відповідно.

Заради об'єктивності слід визнати, що нинішні депутати та міські голови були обрані ще у 2010 році за інших політичних умов, тому чекати від них впровадження у свою роботу принципів прозорості, відкритості, підзвітності та антикорупційності доволі складно. Але тепер передвиборна кампанія дає громадянам можливість вимагати від кандидатів у депутати та претендентів на посаду міського голови впровадити нове антикорупційне законодавство після свого обрання.

Наразі Центр політичних студій та аналітики проводить кампанію з підписання меморандумів про співпрацю з головами осередків політичних партій і кандидатами в депутати на місцевому рівні в рамках ініціативи "Прозорі ради". Така співпраця вже триває у 18 областях України та місті Києві, до її складу входить понад 50 НУО, кількість яких постійно збільшується.

Учасники ініціативи пропонують кандидатам у депутати міських рад і претендентам на посаду міського голови брати на себе публічні зобов’язання у вигляді підписаних меморандумів про те, що вони після обрання впровадять у роботу місцевих рад нове антикорупційне законодавство. Також було надіслано звернення до центральних виборчих штабів політичних партій, що представлені в парламенті.

Наразі меморандум про співпрацю на всеукраїнському рівні погодилася підписати лише політична партія "Об'єднання "Самопоміч". Партія “Солідарність” (Блок Петра Порошенка) відмовилась, аргументуючи це тим, що рішення про підписання меморандуму належить до компетенції місцевих партійних осередків. Від інших партій жодної офіційної відповіді станом на сьогодні немає.

19 жовтня учасники ініціативи "Прозорі ради" публічно оголосять, які політичні партії й у яких саме регіонах країни після свого обрання будуть готові перезапустити роботу органів місцевого самоврядування, повноцінно впровадивши антикорупційне законодавство, а хто і надалі відмовляється рухатися в напрямку прозорої та відкритої місцевої влади.

Розділи :

КОМЕНТАРІ

15.11.2018, 04:08
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 17 серпня 2019

    Face-to-face. Бійці ММА помірялись поглядами перед боями

    Зусиллями ринг-анонсера процедура "Face-to-face" перетворилась на гумористичне шоу

     
    • 16 серпня 2019

    Московський суд залишив під вартою шістьох українських моряків

    Суддя відмовилася виконувати рішення Міжнародного трибуналу

     
    • 16 серпня 2019

    НАБУ через суд зобов'язали відкрити провадження щодо Грицака

    Розпочато досудове розслідування за фактом можливого, на думку заявника, штучного створення доказів обвинувачення та інших фальсифікацій керівництвом СБУ

     
    • 16 серпня 2019

    Обвинувачені у незаконному арешті активіста Пасічника 7 місяців не могли ознайомитися із матеріалами. Один з них - помер

    В суді по справі екс-заступниці прокурора Ілони Клюге та слідчого Віталія Матюши щодо незаконного арешту активіста задовольнили черговий відвід судді

     
Система Orphus