заГАЗПРОМована Європа

Иллюстрация: Питер Шранк
29 вересня 201510:00

Нинішня ситуація в енергетичному секторі Євросоюзу дає усі підстави говорити про наявність подвійних стандартів у відносинах не тільки з Україною, але й між самими членами ЄС.

Приклад цьому - ситуація навколо антимонопольного розслідування проти "Газпрому" та його проекту з розширення газопроводу "Північний потік". В умовах, коли Україна власноруч стримує російську агресію, євробізнес не лише досі співпрацює з одним зі стовпів путінського режиму, але й своїми руками намагається розширити його монополію, завдаючи шкоди і Україні, і східноєвропейським партнерам по ЄС.

Як відомо, на сьогодні ЄС ініціював розслідування проти "Газпрому" звинувативши його у порушенні антимонопольного законодавства союзу. У разі якщо компанія в ході своєї діяльності не почне відповідати вимогам єврозаконодавства, їй доведеться сплатити штраф у 10% від свого загального обороту.

Проте, в умовах, коли здавалось би можна почати диктувати Кремлю свої умови, стара Європа, стараннями окремих бізнес кіл та політиків, навпаки намагається ще більше підсісти на російську газову голку.

Активними в даному питанні є представники Німеччини - однієї з найбільших бенефіціарів від діяльності "Газпрому" на євроенергоринку. Зокрема, вони намагаються всілякими способами загальмувати антимонопольне розслідування проти нього і тим самим зберегти його монополію.

Одним з таких кроків є ініціатива німецької сторони щодо створення структури альтернативної Європейській комісії (ЄК). На думку німців, саме нова організація має займатись антимонопольними розслідуваннями.

В умовах коли ЄК, і, зокрема, єврокомісар з питань конкуренції Маргрете Вестагер, зайняла безкомпромісну позицію по відношенню до "Газпрому", новий офіс з представником Німеччини на чолі може стати рятівним колом для російського монополіста.

Більше того, якщо врахувати, що ці заяви робить міністр фінансів ФРГ Вольфганг Шойбле, який є представником політсили Ангели Меркель і членом кількох її урядів, не виключено, що процес створення структури паралельної ЄК отримав благословення самого канцлера Німеччини.

З іншого боку, потурають "Газпрому" і одночасно підливають масла у вогонь російсько-українського газового протистояння європейські газові оператори, які просувають на європейському ринку проект розширення газопроводу "Північний потік". Що є теж демонстрацією подвійних стандартів у відносинах ЄС як з нашою державою, так і між своїми членами.

Важливим етапом для розширення можливостей "Північного потоку" є підписання на початку вересня між "Газпромом" і німецькими компаніями BASF/Wintershall та E.ON, австрійською OMV і голландсько-британською Shell угоди стосовно будівництва 3-ї і 4-ї гілки газопроводу, яка дозволить подвоїти його нинішню пропускну спроможність до 110 млрд куб. м на рік.

Зацікавленість німецьких компаній в даному питанні є зрозумілою, оскільки плани "Газпрому" дозволять перетворити Німеччину в новий газовий хаб Європи і отримувати прибутки від транзиту через свою територію.

На сьогодні, з метою реалізації даного сценарію, на території Німеччини поступово готується інфраструктура, а саме: російською стороною послідовно викуповуються акції в трубопроводах і газосховищах країни. В свою чергу, нідерландська сторона розглядає розширення "Північного потоку", як заміну родовища "Гронінген", яке поступово вичерпується.

Незважаючи на такий стан справ, Україна, Польща та Словаччина, для яких розширення "Північного потоку" є вкрай невигідним, мають на сьогодні важелі впливу, і насамперед юридичні, для відстоювання своїх економічних інтересів та енергетичної безпеки.

Зокрема, за словами польського експерта в сфері енергетики, головного редактора інформаційно-аналітичного порталу BiznesAlert Войцеха Якобіка, юридична основа функціонування газопроводу "Північний потік" і, зокрема, його розширення на сьогодні є досить слабкою, оскільки базується на основі згоди ЄС на гнучку інтерпретацію його законодавства, яка свого часу дозволила "Газпрому" пролобіювати виключення "Північного потоку" з-під дії Третього енергетичного пакету.

Незважаючи на це, в європейському законодавстві є ряд чітких положень, на які необхідно спиратись в питанні управління діяльністю "Північного потоку".

Також, останнім часом в міжнародній судовій практиці існує тенденція поширення юрисдикції наднаціональних правових систем навіть на правові явища без територіального елемента. Так, наприклад, в практиці Суду ЄС відносно закону про конкуренцію, передбачається, що для подій, які відбуваються за межами території держав-членів, достатнім елементом, що вказує на юрисдикцію права ЄС є вплив їх результату на спільний ринок.

Якщо ж повернутися до предмету антимонопольного розслідування поти "Газпрому", то можна побачити, що результатом впливу газопроводу "Північний потік" на спільний ринок газу в Європі є збільшення частки домінуючого постачальника газу - Росії - всупереч рішенням ЄК та Ради ЄС про необхідність її зменшення і збалансування імпорту газу поставками з нових джерел, що проявляється в поділі ринку, встановленні несправедливих цін і отриманні несанкціонованого впливу на європейську інфраструктуру.

З огляду на вищезазначене, польський експерт вважає, що зацікавлені у недопущенні розширення монополії "Газпрому" на європейському газовому ринку країни, серед яких і наша держава, можуть звернутись у європейські регулюючі органи, які мають всі можливості і повноваження для вирішення питання на їх користь.

По-перше, ЄК може ініціювати порушення справи стосовно недотримання країнами, на території яких знаходяться імпортні трубопроводи, договірних зобов'язань, що, в результаті, призвело до того, що законодавство ЄС не поширюється на частини їх території, яка знаходиться під юрисдикцією ЄС. Як результат, скарга може піти в Суд ЄС.

По-друге, ЄК може ініціювати судовий розгляд тієї ж справи щодо країн, які беруть фінансову участь у будівництві імпортних газопроводів і які не дотримуються законодавства ЄС.

По-третє, Польша і/або інші країни ЄС може направити скаргу до ЄК щодо порушення вищезгаданими країнами своїх договірних зобов'язань країнами. Після вивчення скарги в ЄК, Польша може передати справу до Суду ЄС;

По-четверте, Агентство зі співробітництва органів регулювання енергетики (ACER) може винести рекомендацію щодо прийняття відповідних санкцій до регулюючих органів країн, на території яких знаходяться газопроводи.

Більш того, зацікавлені країни повинні сприяти включенню питання розширення "Північного потоку" в антимонопольне розслідування ЄК щодо "Газпрому". Це потрібно робити для того, щоб не дозволити "Газпрому" закінчити розслідування на свою користь і змусити ЄС ввести проти нього попереджувальні заходи.

В свою чергу, Україна може працювати в даному питанні і самостійно, зокрема, тісно співпрацювати з ЄК та Європейським енергетичним співтовариством, тим самим посилюючи тиск на "Газпром".

При цьому потрібно постійно нагадувати європейським партнерам, що ведення бізнесу "як раніше" з головним спонсором російської військової агресії проти України, є нічим іншим як подвійними стандартами по відношенню до нашої держави, які аж ніяк не відповідають розрекламованим європейським цінностям.

Розділи :

КОМЕНТАРІ

14.11.2018, 14:52
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 18 квітня 2019

    Прокурор підтвердив, що Павловського більше не підозрюють в організації вбивства Катерини Гандзюк

    Термін тримання під вартою Ігоря Павловського спливає 30 квітня

     
    • 18 квітня 2019

    Огляд рішень уряду: угода з СНД, аеропорт “Придніпров’я” та безпека дорожнього руху

     
    • 17 квітня 2019

    Поліцейські намагались затримати активістку за наліпки. Потім передумали і вибачились

    На місце приїхала слідчо-оперативна група з експертами

     
    • 17 квітня 2019

    Огляд судів у справах Майдану за 16 квітня: “Беркут”, побиття, розстріл

     
Система Orphus