Існують різні думки щодо взаємозв'язку історичних і природних процесів, соціальних і кліматичних циклів, суспільного життя і сезонів року.
Наприклад, є точка зору, що революціям властиво відбуватися восени. До слова, майданівські протести 2004 і 2013 років розпочалися в листопаді.
Говорячи ж про донбаський конфлікт, варто детальніше зупинитися на останньому місяці літа. У історії України серпень виділяється особливим чином, зокрема - у військовому плані.
Від Ярославської битви до походу на Молдову
Одна з перших подій в українській історії, які відносяться до серпня - Ярославська битва. Вона сталася в 1245 році між військами галицько-волинських князів Данила та Василька Романовичів з одного боку та силами угорців, поляків і галицької боярської опозиції з іншого.
Перемогли князі. Їх тріумф зміцнив Галицько-Волинське князівство, однак це схвилювало Золоту орду, яка не бажала миритися з посиленням східноєвропейської держави. Згодом Данило був вимушений підкоритися монголам, щоб зберегти цілісність князівства.
Через чотири століття, в серпні 1650-го, вже українське військо виступило наступаючою стороною – Богдан Хмельницький здійснив військовий похід на молдавські землі. Однією із цілей наступу було перевести увагу козаків з негативних наслідків Зборівського миру, який був укладений у серпні 1649 року і передбачав козацьку самоврядність у межах Речі Посполитої.
Ще одна причина походу Хмельницького на Молдову полягала в тому, що він тим самим хотів уникнути походу на російські землі, до чого його наполегливо закликав кримський хан.
Козаки зайняли тодішню молдавську столицю Ясси, змусили тамтешнього государя відмовитися від союзу з Польщею та видати свою дочку за сина Богдана Хмельницького Тимофія. Однак після поразки козацького війська в Берестецькій битві 1651 року проти армії Речі Посполитої, молдавський правитель відмовився виконувати свої обіцянки.
Від Галицької битви до "уманського котла"
Через кілька століть ще один великий історичний бій відбувся на Галичині. У Галицькій битві 1914 року російська армія боролася з австро-угорськими та німецькими військами. У результаті росіяни заволоділи Східною Галичиною, Північною Буковиною, зайняли Львів і Галич.
Австро-угорська армія втратила в цій битві близько 400 тисяч осіб, з яких орієнтовно 100 тисяч були взяті до полону. Остаточного розгрому їй вдалося уникнути завдяки Німеччині та перекиданню військ з інших фронтів...
У хронології Другої світової війни виділяються дві серпневих події - "уманський котел" та звільнення Харкова.
Бій під Уманню проходив на початку серпня 1941-го. Він привів до оточення та подальшої загибелі військ армій Південно-західного фронту і окремих частин Південного фронту Червоної армії. Радянських військовополонених помістили в кар'єр недалеко від Умані. Через це концтабір отримав неофіційну назву "уманська яма".
Харків був звільнений в кінці серпня 1943 року. Його окупація тривала 641 день. Звільнити його вдалося тільки з четвертої спроби. Місто було настільки великим і укріпленим оборонними редутами, що п'ять радянських армій брали його майже три тижні.
Від "іловайського котла" до Маршу незалежності
Ну, а в серпні 2014 го відбувся "іловайський котел". Оперативне оточення українських військ у Іловайську відбулося в День незалежності, коли в Києві проходив військовий парад. Тепер 24 серпня для України має подвійний сенс - "свято зі сльозами на очах".
Цього року останній літній місяць ознаменувався черговим загостренням бойових дій на Донбасі. 10 серпня було зафіксовано найбільшу кількість обстрілів після завершення боїв за Дебальцеве. Напрями все ті ж - Донецьк, Горлівка, Маріуполь, Луганськ.
У 2015 році замість військового параду 24 серпня в Києві було проведено Марш незалежності. "Параду" військовополонених у Донецьку цього разу не було.
Таким чином, серпень хоч і є місяцем народження української незалежності, але з військової точки зору він далеко не найвдаліший період року у нашій історії.
Серпневі приклади в різні історичні періоди як би вчать нас миритися перед зовнішньою силою, що перевершує нашу, а також перед обмеженістю власних бойових здібностей і тим, що далеко не завжди можна все вирішити військовим шляхом і наступальними діями.
Від Росії до Донбасу
У Росії "особливості національного серпня" ще виразніші. Цій темі любить приділяти увагу російський журналіст і письменник Дмитро Биков. За його думку, серпень в історії Росії – це час загострень.
- Це звичайно час спроб радикальної частини еліти перехопити владу з метою відсторонення нібито недостатньо рішучого лідера, остання спроба силовиків встати на шляху у історії, – зазначає Биков, наводячи різні приклади з російського минулого.
А на Донбасі "чорним" називали ще серпень 2013-го. Тоді за один серпневий тиждень на підприємствах Донецької області загинули 13 людей і 42 постраждали. У серпні наступного року ця гірка статистика в "найчорнішому" сенсі стане у регіоні "щоденною нормою".
Залишається сподіватися, що наступні серпні для України в цілому і для Донбасу зокрема будуть світлішими, і в осінні періоди ми будемо входити з більш гарним настроєм. А це вже багато в чому залежатиме від того, наскільки успішно ми будемо вчити уроки, які посилає нам життя.
P.S. До речі, слово "серпень" за однією версією походить від слова "серп", а за іншою - від латинського "serpen", що означає "змія".
