#ElectricYerevan. Вірменський не Майдан

Чим спровоковані протести в Єревані, і чому вірмени відхрещуються від порівнянь із Майданом
26 червня 201514:50

Декілька днів тому українські випуски телевізійних новин і стрічки соціальних мереж заполонили протести у Вірменії. Масові протести та розгін мітингувальників під ранок 23 червня в Єревані нагадали масові протести в Києві, й українці відразу ж почали називати їх "Майданом у Вірменії".

Проте самі вірмени всіляко відхрещуються від порівнянь з Україною, вказуючи на те, що акція не має політичного забарвлення, а є винятково соціальною, оскільки протест відбувається через підвищення тарифів на електроенергію. 

Причини

Тарифна історія, яка призвела до протестів у вірменських містах, назрівала декілька місяців. Ще в травні компанія "Вірменські електромережі", яка є дочірньою компанією російської "Интер РАО ЕЭС" (з 2006 року 100% акцій компанії належать саме росіянам) звернулася в комісію з регулювання послуг із пропозицією підвищити тарифи на електроенергію на 40%.

Така пропозиція відразу викликала протести в багатьох містах Вірменії, і комісія завернула пропозицію компанії, пославшись на неточності в оформленні відповідної заявки. Проте у "Вірменських електромережах" продовжували наполягати на своєму, посилаючись на скрутне становище компанії і борги в розмірі 250 млн доларів.

 

Разом із тим ще в квітні в "дочки" російської компанії вимагали пояснити, куди поділася частина платежів споживачів за попередні роки, оскільки вони не повністю були показані на її рахунках. Виразної і обґрунтованої відповіді в комісії так і не дочекались.

Попри це, в середині червня комісія нібито пішла на компромісне рішення і таки підвищила тарифи на 17%. Таке рішення викликало невдоволення громадян, які вийшли на площу Свободи в Єревані протестувати. Організатором протесту виступив громадський рух "Ні грабунку!", який позиціонує себе як аполітичний.

Варто зазначити, що тарифи на електроенергію є одними з найвищих на пострадянському просторі, і, наприклад, приблизно вчетверо вищі за українські. За офіційною статистикою 2013-2014 років, понад 30% вірмен, тобто близько мільйона мешканців (офіційно у Вірменії проживає трохи більш ніж 3 млн громадян), перебуває за межею бідності. За методологією ООН це означає життя на менш ніж 2 долари в день.

Поліцейський "поштовх" до Майдану

19 червня протестувальники оголосили триденний ультиматум владі та влаштували цілодобову сидячу акцію протесту на площі Свободи. Проте 22 червня, коли час ультиматуму сплинув і протестувальники не отримали ніякої відповіді від влади, вони рушили на проспект Баграмяна, де розташовані президентський палац і будівля парламенту.  

Протестувальників зупинила поліція на підступах до адміністративних будівель, але ті вирішили влаштувати сидячу акцію протесту прямо на місці. Президент Вірменії зробив спробу домовитися з учасниками акції, начебто погодившись на зустріч із їхніми представниками. Однак протестувальники таку пропозицію відкинули, заявивши, що не припинять акцію протесту доти, доки рішення про підвищення тарифів не буде скасовано.

Під ранок 23 червня, коли в протесті брали участь близько 500 людей, поліція вдалася до силового сценарію. В хід пішли водомети та кийки. Дісталось як самим протестувальникам, так і журналістам, котрі висвітлювали акцію. Унаслідок дій поліції близько 240 осіб опинилися в СІЗО.

Кадри розгону акції швидко розлетілися по інтернету і здетонували бурхливу реакцію у вірменському суспільстві. Вже ввечері на площу Свободи в Єревані вийшли, за різними оцінками, близько 15 тис. протестувальників, що в декілька разів перевищило кількість учасників у попередні дні. У цей же час у соціальних мережах активно почав набирати обертів хештег #ElectricYerevan 

 

Так само, як і в Києві 1 грудня 2013 грудня, частина з учасників протесту зреагувала саме на побиття. Таким чином до вимог протестувальників додалася вже й політична вимога – покарати правоохоронців за надмірну жорстокість.

Учасники акції знову пройшли маршем від площі Свободи до проспекту Баграмяна, де їх зустрів кордон поліції. Цього разу протестувальники вирішили не чекати на реакцію поліції та почали споруджувати барикади зі сміттєвих баків, знову оголосивши, що не підуть доти, доки їхні вимоги не буде задоволено.

Слід відзначити, що наразі вплив політиків на акцію практично нульовий. Вони приходять, але особливої ваги їхні слова не несуть. Єдине, в чому поки що вони відзначились, - разом з "зірками" місцевого шоу-бізнесу вирішили стати між поліцією та протестувальниками.

Не Майдан і російський фактор

Зовнішньо багатьом спостерігачам здається, що акція дуже подібна на Майдан. Але таку паралель підхопили переважно в Україні та Росії. В Україні відразу ж назвали акцію Електромайданом, а в Росії почала розгортатися пропагандистська машина з пошуку "американської руки" та "всєвідящєго ока Госдепа".

Самі протестувальники постійно наголошують, що, незважаючи на зовнішню схожість, їхня акція не має нічого спільного з Майданом.

Фото Вконтакте #ElectricYerevan #Электромайдан #Ереван #Erevan #Армения #Armenia

Таке відхрещування має одразу декілька причин. По-перше, протестувальники побоюються українського розвитку силового варіанта. Крім цього, фактор російської пропаганди також не варто недооцінювати, оскільки серед вірмен доволі неоднозначне ставлення до Майдану як такого. По-друге, вірмени намагаються всіляко підкреслювати, що акція не носить антиросійського характеру, навіть незважаючи на те, що причиною акції стали дії саме російської компанії та вірменської влади.

Вплив російського фактору на економіку Вірменії важко недооцінити, оскільки багато в чому вона залежить саме від Москви. Саме Кремль став головним чинником того, що влада Вірменії у 2013 році відмовилася від переговорів щодо Угоди про асоціацію з Європейським Союзом і зробила різкий розворот у бік Митного союзу. Показовим є те, що в грудні 2014 року за вступ до МС проголосувала переважна більшість вірменського парламенту. Свої голоси "за" віддали 103 депутати, тоді як проти такого рішення висловилися лише 7 парламентаріїв. Така ситуація свідчить, що як такої антиросійської опозиції в країні фактично немає.

Фото Самвела Вандунца

Оцінюючи російський фактор слід також враховувати, що лише за офіційною статистикою вірменська діаспора в Росії налічує понад мільйон осіб, а за неофіційними даними ця цифра сягає 2,5 мільйона. І це при тому, що в самій Вірменії проживає 3 мільйони громадян.

Не слід також забувати, що для антиросійського протесту у Вірменії ще півроку тому був більш кричущий привід. У січні в іншому місті, Гюмрі, де базується російська військова база, сталося звіряче вбивство сім’ї з 6 осіб. У вбивстві звинуватили російського солдата Владіміра Пєрмякова, який спробував утекти з країни. Його затримали, і він визнав свою провину.

Убивство спричинило масові протести в Гюмрі з вимогами судити солдата у Вірменії, які закінчилися сутичками з поліцією та затриманнями демонстрантів. Разом із тим ситуація в щось масштабніше тоді не переросла. Наприклад, не було вимог стосовно виведення російських військ із Вірменії.

Перспективи

Наразі, схоже, ситуація зайшла в кут. Протестувальники наголошують, що поки рішення про тарифи не буде скасовано – вони не підуть із вулиці. Представники ж влади намагаються "задобрити" учасників протесту розмовами про субсидії та пільги для соціально незахищених верств населення, при цьому зауважуючи, що скасовувати рішення щодо тарифів загалом ніхто не буде.

Не останнім чинником є й те, що російська компанія також не має наміру відмовлятися від своєї ініціативи, хоча серед активістів подейкують, що її керівник Євгеній Бібін поїхав на консультації до Москви.

Варто відзначити, що поведінка правоохоронців після ночі 23 червня різко змінилася. Тепер високі чини поліції періодично приходять до протестувальників і зазначають, що силового варіанта не повториться, та навіть обіцяють службові перевірки за фактом подій 23 червня.

 

При цьому російська риторика з приводу вірменських подій стає все жорсткішою. Свого часу високопосадовці у Кремлі звинувачували Віктора Януковича у відсутності "рішучих дій" щодо протестувальників на Майдані і казали, що саме така поведінка стала причиною його поразки. Зовсім не факт, що до цих самих "рішучих дій" Кремль не буде підштовхувати президента Вірменії Сержа Саргсяна.

Вірмени не хочуть революції, не хочуть порівнянь із Майданом. Але напруження "електричного протесту" може як зменшитися, так і підвищитись. І саме те, за яким сценарієм діятиме влада, залежатиме, чи доброзичливий настрій єреванського протесту не виллється в щось більше і не призведе до "замикання".

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

14.11.2018, 22:22
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 22 січня 2020

    Вбивство Окуєвої: силовики заявляли про затримання кількох осіб, арештували - одного. Кого і в чому підозрюють

    Підозрюваного Ігоря Редькіна арештували на 2 місяці 

     
    • 11 січня 2020

    Втікач-забудовник залишив пів сотні тварин вмирати від голоду. Як їх рятують

    Тварин почали обережно виводити з голодування і думають, як забрати їх у банкрута

     
    • 9 січня 2020

    Паркан навколо забудови на Микільсько-Слобідській буде знесено – обіцянка директора благоустрою

    Виступ представника департаменту зупинив самовільне знесення загорожі

     
    • 3 січня 2020

    Справа Шеремета: адвокати підозрюваної Дугарь подали заяву до ДБР щодо фальсифікації експертизи

    Адвокат стверджує, що експерти не дослідили одне відео з матеріалів справи

     
Система Orphus