Рахункова палата – це головний орган контролю за бюджетними грішми. Крім того, це хороший майданчик для критики уряду. Тому не дивно, що відразу декілька політичних сил претендують на посаду голови Рахункової палати. Журналісти пишуть, що це Радикальна партія і "Батьківщина".
Але їхні колеги по БПП кажуть, що голову не призначать, поки не буде ухвалено новий закон про цей орган контролю.
От тільки закон чомусь теж не ухвалюють. Минулого тижня він зник із порядку денного.
У лютому до парламенту внесено президентський законопроект №2072. Він у багатьох речах дуже прогресивний.
Проект пропонує закріпити повноваження Рахункової палати стосовно здійснення аудиту ефективності та фінансового аудиту, зокрема щодо надходження коштів до Державного бюджету України:
- наданих місцевим бюджетам у вигляді трансфертів, фондам загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування;
- фінансування і виконання загальнодержавних та інших державних програм;
- дотримання бюджетного законодавства.
Окрім цього, проект передбачає конкурсний добір членів Рахункової палати та обрання голови і заступника з-поміж членів Рахункової палати, які пройшли конкурсний добір. Це створює передумови політично незалежного, професійного складу Рахункової палати, яка повинна контролювати доходи і видатки.
Рахункова палата складатиметься з 15 членів, строк повноважень яких становитиме дев'ять років без права призначення на новий строк. Виключення можливості повторного строку перебування на посаді членів Рахункової палати відповідає досвіду європейських країн, зокрема Великої Британії і ФРН.
Для забезпечення реалізації принципу гласності в діяльності Рахункової палати передбачено утворення Громадської ради за участю інститутів громадянського суспільства.
Це з позитиву.
Водночас законопроект має низку недоліків, які депутати не захотіли виправляти, незважаючи на неодноразові висновки незалежних експертів Реанімаційного пакета реформ (Юлії Слободянюк та Віктора Мазяручка) та Центру політичних студій та аналітики (Віктора Тарана та Володимира Тарная).
1) У законопроекті чітко не прописаний статус Рахункової палати як вищого органу державного аудиту (ст. 1), що суперечить вимогам стандартів ISSAI.
2) Відсутність у тексті законопроекту окремої статті "Сфера діяльності Рахункової палати" не дозволила конкретизувати відповідні напрями діяльності палати. Водночас запропонована ст. 6 "Повноваження Рахункової палати" поєднує в собі сферу діяльності, функції та повноваження палати, що є некоректним, і потребує відповідного розмежування.
Із тексту закону має бути зрозумілим, що саме перевіряє палата, хто підпадає під її контроль, а цього немає.
Крім того, в переліку повноважень відсутній аудит відповідності, який, поряд із фінансовим аудитом і аудитом ефективності, є однією з основних форм контролю.
3) Введення граничної чисельності апарату Рахункової палати (ст. 16) суперечить міжнародним стандартам і принципам функціонування палати, обмежує її незалежність і самостійність.
4) Потребують конкретизації процедури призначення та припинення повноважень членів Рахункової палати (ст. 16, 18), що відповідає вимогам міжнародних стандартів і досвіду провідних європейських країн. Зокрема, не конкретизовано процедуру проведення конкурсу на голову РП – лише зазначено документи, які подаються. А хто і як проводитиме, які критерії – невідомо. Напевно, не варто нагадувати, наскільки проблемним був конкурс на голову Антикорупційного бюро через невиписаність певних процедур.
5) Норма щодо здійснення зовнішнього аудиту Рахункової палати – цілком позитивна, але не в запропонованій версії, коли цю функцію віддають Державній фінансовій інспекції. Це елементарно порушує принцип незалежності палати та суперечить логіці здійснення зовнішнього аудиту, оскільки Держфінінспекція є органом внутрішнього державного фінансового контролю і сама підлягає контролю з боку Рахункової палати.
6) Потрібне унормування вимог до форми, змісту і порядку подання підсумкового документа, який оформлюється за результатами різних контрольних та експертно-аналітичних заходів РП (звіт/акт).
7) Не завжди коректне використання термінів "державний аудит" і "фінансовий контроль", що суперечить вимогам стандартів ISSAI, і на чому наголошують фахівці Рахункової палати та науковці у своїх дослідженнях.
Незважаючи на ці окремі недоліки, законопроект потрібно приймати в найкоротші терміни для забезпечення ефективного функціонування єдиного органу, який здійснює оцінку використання державних фінансів. Однак окремими народними депутатами здійснюється прямий саботаж щодо прийняття цього законопроекту. Свідченням цього є поява минулого тижня в порядку денному Верховної Ради України цього законопроекту, а потім його зникнення.
Такі дії народних депутатів України можуть призвести до невиконання Україною взятих на себе зобов’язань перед Європейським Союзом, що як наслідок призведе до ненадходження частини коштів за програмою макрофінансової допомоги Україні.
А вона, як відомо, становить майже 1 млрд євро.
Віктор Таран, голова ЦПСА, менеджер групи публічні фінанси РПР, спеціально для INSIDER
где ответ на вопрос в заголовке?