Вища рада юстиції. Restart. Loading 50%

За інформацією INSIDER, оточення президента і прем’єра торгуються за ці посади в пакеті з посадами голови ФДМ, АМКУ і ДФС
5 травня 201510:00

Днями з’їзд адвокатів України, конференція прокурорів і з’їзд представників вищих юридичних навчальних закладів та наукових установ обрали представників до Вищої ради юстиції.

На сьогодні обраними є 9 членів ВРЮ, а 3 члени (генеральний прокурор, міністр юстиції і голова Верховного суду України) входять до складу ВРЮ за посадою.

Залишилося побачити лише кандидатів від Верховної Ради та президента. (За інформацією INSIDER, оточення президента і прем’єра торгуються за ці посади в пакеті з посадами голови Фонду держмайна, Антимонопольного комітету та Державної фіскальної служби- ред.).

Загалом на 14 місць у ВРЮ претендували 48 кандидатів

 
зі статті Лесі Шутко, для УП
Дехто з кандидатів спробував щастя відразу в кількох конкурсах. Приміром, юрист і політик Анжеліка Лабунська висунула свою кандидатуру на призначення за квотами одразу трьох суб'єктів: з'їзду адвокатів, всеукраїнської конференції працівників прокуратури й президента. Адвокат Ростислав Кравець сподівається на обрання з'їздом адвокатів та президентом, суддя Іван Пруський – з'їздом адвокатів та всеукраїнською конференцію працівників прокуратури, а суддя Ігор Караченцев, адвокат Тетяна Малашенкова й поки що безробітний Леонід Москалюк – всеукраїнською конференцію працівників прокуратури й президентом.

Найбільше неоднозначностей виникло під час обрання членів Вищої ради юстиції з'їздом адвокатів України. Бійки на вході, наявність представників невідомої правоохоронної фірми, які пропускали всередину лише окремих учасників за своїми списками, присутність осіб спортивної статури та бійців добровольчих батальйонів, які відмовлялися коментувати своє перебування поруч із приміщенням, недопущення представників преси на захід не тільки ставлять під сумнів реальне волевиявлення з’їзду, а й підривають довіру до самої ВРЮ, членів якої обирали в такий спосіб.

Дивною була поведінка представників правоохоронних органів, які жодним чином не намагалися владнати конфлікти і допомогти всім зареєстрованим учасникам і кандидатам на посаду у ВРЮ чи бодай запобігти правопорушенням.

Результатом проведення з’їзду стало обрання двох із трьох членів ВРЮ – судді Алли Лесько й адвоката Павла Гречківського.

Для обрання третього члена Вищої ради юстиції забракло голосів, і до цього питання з’їзд планує повернутися вже в червні.

Цікавим є те, що протягом останнього місяця "Адвокатське бюро Гречківського" фінансує діяльність Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України. Крім того, у повідомленні про продовження роботи ІІІ з’їзду адвокатів України розісланому делегатам, на якому Гречківського було обрано до ВРЮ, містився такий текст: "за сприяння Секретаря Ради адвокатів України Павла Гречківського" проживання можливе у центральних готелях столиці з 50% знижкою".

Останнє, на думку експертів судової групи Реанімаційного пакета реформ, є непрямим підкупом делегатів з’їзду.

Обрання членів Вищої ради юстиції Всеукраїнською конференцією працівників прокуратури викликало теж чимало питань.

Основна проблема полягала в тому, що представників ЗМІ спершу відмовлялися акредитувати в прес-службі Генпрокуратури, а пізніше, попри те, що журналісти були запрошені до приміщення, вони не мали можливості вести трансляцію або відеозйомку її проведення.

Крім того, відповідно до нещодавно ухвалених Верховною Радою України змін до закону, скликання та проведення Всеукраїнської конференції працівників прокуратури для призначення членів Вищої ради юстиції здійснюються в порядку, затвердженому генеральним прокурором України. А це фактично залишило в руках людини президента контроль за всім процесом обрання членів ВРЮ від прокуратури.

 Фото з Фейсбук Тетяни Кириленко

Таємному голосуванню за членів ВРЮ передувало відкрите рейтингове голосування, що нівелює цілі таємного голосування, тим паче, що за результатами відкритого голосування до бюлетеня для таємного голосування було включено двох безальтернативних кандидатів.

У такий спосіб конференція повністю використала свою квоту в два члени Вищої ради юстиції. Прокурори обрали суддю Вадима Нежуру й адвоката Володимира Комкова.

За інформацією, отриманою з відкритих джерел, вони не пов’язані з жодним з олігархів або політиків, а так само не були учасниками корупційних скандалів або розслідувань.  

Водночас знаковим став самовідвід двох кандидатів. Юрій Буглак, який із 2012 року працює в компанії "Рошен" і був 81-м у списку Блоку Петра Порошенка на останніх парламентських виборах, і Тетяна Малашенкова, яка висувалася від БПП по мажоритарному округу на останніх виборах, заявили про зняття своїх кандидатур.

Водночас Тетяна Малашенкова ще претендує на призначення до ВРЮ за квотою президента.

Найменше запитань виникало під час обрання членів Вищої ради юстиції від з'їзду представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ. Традиційно вже для з’їзду одним із членів ВРЮ обрали декана юридичного факультету Львівського національного університету Андрія Бойка. Також новообраним членом Вищої ради юстиції став завідувач кафедри земельного та аграрного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Анатолій Мірошниченко. Щоправда, жоден із кандидатів із числа суддів, які претендували на цю посаду, не був обраний за браком голосів, у зв’язку з чим буде проведено повторні вибори для обрання третього члена ВР за квотою з’їзду.

Варто зауважити, що кандидати, яких преса пов’язує з колишнім головою комітету Верховної Ради з верховенства права і правосуддя Сергієм Ківаловим, цього разу не були обрані від з’їзду навчальних закладів.

Також зняв свою кандидатуру суддя Верховного суду України Олександр Волков, відомий тим, що виграв у Європейському суді з прав людини справу проти України, у якій суд жорстко розкритикував положення Конституції і законів України щодо формування Вищої ради юстиції політичними органами, що, на думку ЄСПЛ, унеможливлює незалежність судової системи.

Чимало сподівань українських і міжнародних експертів щодо реформування судівництва в Україні були пов’язані з процесом внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", який тривав на початку цього року і завершився ухваленням Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд". Попри гучну назву, цей закон, на жаль, не змінив головного – не усунув, наскільки це було можливо, законодавчих підстав для впливу на судову владу з боку політичних органів.

Водночас і національні експерти, і міжнародні наголошують на тому, що повної незалежності суду в Україні неможливо досягти без змін до Конституції, які повинні ліквідувати можливість впливу політичних органів на суддівську кар’єру.

Вони наголошують - дуже важливо, щоб конституційна комісія, утворена президентом України, розробила, а Верховна Рада України затвердила конституційною більшістю голосів розділ VIII Конституції у новій редакції, яка позбавляла би політичні органи (президента і Верховну Раду) повноважень щодо призначення, переведення і звільнення суддів, а також забезпечувала формування Вищої ради юстиції в складі, який здатний незалежно і кваліфіковано приймати рішення про призначення, переведення і звільнення суддів, тобто нарешті зробила судову гілку влади дійсно незалежною.

Оскільки за законом мінімально необхідною кількістю членів, за наявності яких ВРЮ розпочне роботу, є 14 осіб, достатньо того, щоби президент або Верховна Рада України обрали ще щонайменше двох кандидатів із тих, хто претендує на членство в цьому конституційному органі.

Перелік осіб, які будуть призначені Верховною Радою і президентом до Вищої ради юстиції – це лакмусовий папірець готовності політичних еліт створити реальні умови для незалежності і справедливості судової влади в Україні.

Від того, наскільки фахових і політично незалежних членів ВРЮ призначать Верховна Рада і президент України, а також від того, які зміни до Конституції України вони зможуть напрацювати і прийняти (враховуючи те, що конституційна комісія – орган, створений при президентові України) залежатиме, чи бути в Україні судовій системі європейського зразка, а відтак – і справжньому, а не удаваному верховенству права.

Михайло Жернаков, експерт Реанімаційного пакета реформ

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

14.11.2018, 16:11
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 28 вересня 2019

    "Хто наступна Гандзюк?": активісти прийшли до Офісу президента

    У п'ятницю, 27 вересня, під Адміністрацією президента відбулася друга “Ніч на Банковій”. Активісти лишили напис на асфальті із запитанням: "Хто наступна Гандзюк?"

     
    • 26 вересня 2019

    “Пожаліли його, живий лишився, а він тепер в суді свідчить”, - в суді з розстрілу групи спецпризначення оприлюднили “прослушку” фігуранта

    Запорізький апеляційний суд на фінішній прямій розгляду справи розстріляних спецпризначенців

     
    • 21 вересня 2019

    Члени "Демократичної сокири" звернулись до міграційної служби щодо потрійного громадянства Коломойського

    Про це стало відомо під час акції "Імпічмент Коломойському", яка відбулась біля Офісу президента у Києві, 20 вересня

     
    • 18 вересня 2019

    У Києві відбулась церемонія подяки ексдиректору Українського інституту національної пам'яті В'ятровичу

     
Система Orphus