Смерть Нємцова - каталізатор російської революції. Що далі?

Революція - це страва, яку готують із правильних інгредієнтів. Тепер у Росії всі вони вже є
2 березня 201512:00

Минулий тиждень закінчився серією смертей, які свідчать про те, що у двох країнах розвиваються певні політичні процеси. Якщо в Україні вони постреволюційні, то в Росії це процеси, які революцію сигналізують.

Як каже нам теорія, кожна революція має свою жертву. Мухаммед Буазізі - молодик, що спалив себе на знак протесту проти корупції та безчинства, - став іконою Ісламської весни. Георгій Ґонґадзе став жертвою режиму Кучми та іконою Помаранчевої революції. Так само Борис Нємцов стане обличчям Російської революції. Для якої, власне, все уже готово.

Революція - це страва, яку готують із правильних інгредієнтів. Зазвичай для гарної революції потрібні: лідери, жертва режиму, сам режим, канали комунікації та потрібна кількість активно налаштованого опозиційного населення.

Лідери

Їх більш ніж достатньо. А ще більше тих, хто хоче ними бути.

Одним із фаворитів є Михайло Касьянов, який, власне, на Марші пам’яті очолив ходу до місця вбивства Нємцова. Михайло Михайлович як кандидат не так гарно підходить для лідера революції, як для того, хто потім може очолити країну.

Касьянов зрозумілий для західного світу, володіє англійською, вхожий у високі кабінети, періодично з’являється на європейських та американських ЗМІ. Для російського населення він теж не чужий, був очільником уряду, платив пенсії довгих 5 років, людина видна та без особливих негативних історій, електоратом сприймається. І головне - в головах росіян він асоціюється із владою, адже ще нещодавно сам був її частиною.

Саме асоціації з можливістю управління Росією зменшують шанси Олексія Навального. Який теж вважається одним із претендентів на лідерство в російській революції, але аж ніяк не асоціюється з керівником РФ чи навіть Москви. Як лідер революції він був би гарним, але не як керівник країни. Він розуміє, що заскочити у провладний потяг найвищого ешелону за раз не зможе: використає революцію як шанс провести власну партію до парламенту. Яка і стане майданчиком його майбутніх політичних досягнень.

Також не слід забувати, що потужну роботу проводить і екс-олігарх Михайло Ходорковський, який хоче зробити кремлівський реванш. Але в колишнього очільника "Юкоса" є певні іміджеві проблеми. По-перше, він - олігарх, а олігархам у Росії заздрять, з ненавистю. По-друге, він був осуджений, а це в очах мільйонів росіян певна слабкість для майбутнього царя. Хоча сам Ходорковський буде позиціонувати себе радше як "сидів, але не зламався".

Є і інші гравці з великими шансами та амбіціями, як-от: Прохоров, Кудрін і, можливо, навіть Медведєв - як лідери революції вони аж ніяк не годяться. Але те, що в них є політичні амбіції зайняти місце Путіна - 100%, тому розігрувати складні триходовки вони точно будуть.

Канали комунікації

Як показує досвід революцій останніх років, найуспішнішим каналом для масових мирних протестів і революцій є саме Інтернет. Соціальні мережі, месенджери та опозиційні сайти стають надійними друзями революціонерів.

Звичайно, в Росії ще є канал "Дождь", але там надто багато бізнесу та надто мало бажання робити ставку на політичну гру, яка може і не виправдатися.

Плюс "Дождь" наразі не присутній у 90% кабельних мереж великих міст, більше на у смартТВ та в онлайні. Але як джерело створення контенту, із подальшим поширенням у соціальних мережах він буде ідеальним.

Населення

Ніхто, а особливо росіяни не вірять у революцію у власній країні. Соціологія свідчить, що рейтинг у Путіна 80%. Із них близько 60% - патріархально налаштовані громадяни. Вони вірять у царя, але їм не так уже і важливо його ім’я. Якщо вранці на каналі "Росія-1" чи НТВ скажуть, що президент сьогодні Петров, Іванов чи Сідоров, вони це приймуть, як прийняли свого часу Медведєва. Головне, щоб рука в наступника була сильна та вчасно платила пенсію. Головне, щоб він був без особливої екзотики, звичайний, російський.

Але більше цікаві ті 20%, можливо, навіть 10-15% активних, пасіонарних росіян, які прагнуть реальних змін. Усі знають, що революцію не творять цілими народами, революцію творять активні, а решта просто погоджується з результатом. Критична маса в Росії більш ніж готова, протести на Болотній і Марш на підтримку Нємцова тому доказ.

Головне - правильний момент

Років 10-15 тому революції відбувались у перехідний період, у момент зміни влади. Зазвичай це відбувалося за таким сценарієм: демократичний кандидат не вигравав вибори через фальсифікації, відбувалася революція і демократ приходив до влади.

Так було раніше, у нас і у грузинів. Але нова філософія мирного протесту дещо внесла зміни у хід революцій, адже "режими" навчилися протистояти. Готуючись до своїх виборів підвищенням пенсій, соціальних виплат, зменшенням напруження в суспільстві.

Головне - раптовість. Погодьтеся, що Янукович не очікував революції у 2014-му, він чекав нас на Майдані тільки у 2015-му, а тут подаруночок. Так само з Путіним - він пережив Болотну і чекав на наступні протести не раніше 2018 року, але ефект несподіваності буде і цього разу.

Що далі?

Путін розуміє всю катастрофічність ситуації. Тому найближчим часом, за старою доброю традицією, в поганий час будуть міняти прем’єра, на якого спишуть усі негаразди. Ми станемо свідками відставки Дмитра Анатолійовича. Він і сам розуміє, що за послугу тимчасового президентства з ним уже розрахувались, а професіоналізмом на пост він не дотягує.

У багатьох ЗМІ уже обговорюють кандидатуру Германа Грефа, очільника близького до Путіна "СберБанку". Таким кроком Путін буде намагатися зняти градус, плюс Греф підвищить пенсії після приходу в кабінет очільника уряду РФ.

Убивством Бориса Нємцова маховик революції запущено, можливо, вона не буде класичною, можливо, вона не буде схожою на інші, але те, що вона змінить керівництво у кремлівських кабінетах - факт. А замінить персоналії чи підходи, залежить уже від самих росіян.

Розділи :

КОМЕНТАРІ

14.11.2018, 01:09
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 31 березня 2020

    Land Rover, Lexus та елітні годинники: що задекларував новий глава МОЗ

    За минулий рік Степанов заробив 87 807 грн як очільник Одеської ОДА і отримав проценти в Ощадбанку на суму 2,83 млн грн

     
    • 31 березня 2020

    Авто за мільйон гривень та готівка: що задекларував новий заступник Венедіктової

     
    • 30 березня 2020

    Рада підтримала “антиколомойський” законопроект

     
    • 30 березня 2020

    Рада з другої спроби обрала очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

    Верховна Рада України у понеділок, 30 березня, з другої спроби проголосувала за призначення очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

     
Система Orphus