Останнім часом на очі в соціальних мережах почали потрапляти спокусливі рекламні пости. Організації, які "20 років на ринку", пропонують свої послуги в оформленні біженства. У списку можливого переїзду - лише розвинені країни від Польщі до Канади.
На яскравих сайтах із казковими пейзажами Барселони, Будапешта, Берліна й інших топ-міст, використовуючи гаму епітетів, зацікавленим розповідають, наскільки просто обжитися в новому краї. Ціну своїх послуг не вказують.
Невже справді так просто стати громадянином зручної, багатої та безпроблемної країни?
Легітимна сієста
Знайомий із Донецька ще навесні переїхав в Іспанію. Він є парафіянином однієї з церков. У Мадрид подався вирішувати якісь церковні справи. Місію свою виконав доволі швидко, але назад зі зрозумілих причин повертатися не захотів. Переїхав у якесь маленьке місто, і під південним сонцем працює на будівництві за 40 євро на добу.
Не шкодує і не сумує. От тільки живе немов головний герой "Тріумфальної арки", ховаючи паспорт подалі, бо віза його, хоч і довготермінова, але дозволені три місяці вже давно скінчилися. Незважаючи на цей неприємний нюанс, всіляко агітує їхати з України в ЄС.
За його словами, на іммігрантів зі сходу України там тільки і чекають. Він знає сім'ю, яка нині перебуває у центрі для біженців. Їм відразу надали житло, кишенькові гроші, через півроку вони отримають дозвіл на роботу, але держпідтримка не припиниться ще якийсь час.
- В Іспанії поки що не так багато українців, які втекли від війни. Ось у Польщі їх мільйон у буквальному сенсі. Коли політика прийому стала ліберальнішою, туди під шумок поїхали навіть із Центральної України. Зважаючи на таку кількість, усі вони навряд отримають статус біженців, - розповідає донеччанин.
Він каже, що Іспанія та Італія поки більш-менш лояльні до мешканців із Донбасу. Головне - туди потрапити, навіть як турист.
- Далі, коли вони побачать вашу прописку, то не можуть вас вигнати. Вони мають відразу вам знайти житло, роботу, забезпечити всіма благами. Вам може допомагати церква. Краще приїздити сім'єю, тоді шансів більше, - консультує новоспечений іммігрант, як треба поводитися з місцевою владою.
Питання до нього "які можуть бути біженці, якщо у нас де-юре не війна" розчиняються у "молочних річках з кисільними берегами", про які розповідає знайомий.
За кілька тисяч доларів
Інтернетні організації-"благодійники" обіцяють закордонний рай розгубленим українцям, які хочуть емігрувати, але не знають із чого почати. Серед таких є сайти, де нахвалюють лише одну країну. Є такі, де можна обрати нову батьківщину з-поміж цілого комплексу.
Підставою для оформлення біженства зазначають Женевську конвенцію. Згідно з цим документом, отримати статус можна за умови реальної загрози життю. Частіше за все мова про переслідування - расові, національні, релігійні.
"Статус біженця на даний день це найшвидший і легкий шлях до Європи для тих хто підходить під стандарти Женевської конвенції. А таких немало і практично кожен виходець з країн СНД може більшою чи меншою мірою задовольняти цим критеріям, так як країни СНД далекі від дотримання прав людини і порушують їх майже на кожному кроці. Саме тому Україна не може вступити до Євросоюзу, а Росія регулярно засуджується світовою спільнотою за недотримання прав людини… Тому при правильному підході до цього питання статус біженця, а як наслідок статус ПМП і громадянство в Європі отримати можна" - ось так, з великою кількістю пунктуаційних помилок, зацікавлених мотивують скористатись послугами однієї з фірм.
Жодний із цих ресурсів, хоч і орієнтується на українців як на основну цільову аудиторію, зараз не має офісу в Україні. Інформація написана російською. Спілкуватися та вирішувати долю українців пропонують телефоном, електронною поштою, скайпом чи вайбером. Віддавати гроші за послуги радять банківським переказом.
Контактні дані однієї з найактивніших фірм - це номери телефонів у Великобританії та адреса в Лондоні.
У мережі можна знайти сайт із такою самою назвою тільки англійською мовою. Його послуги відрізняються.
Британське бюро імміграції пропонує переїзд до Австралії, Японії, Нової Зеландії та США.
Зокрема, компанія допомагає абітурієнтам знайти потрібний ВНЗ. Тут обіцяють, що охочих навчатися за кордоном будуть підтримувати від моменту пошуку вишу до замовлення авіаквитків.
Також бюро працює і для підприємців. Цю категорію консультують, яким чином розпочати бізнес в іншій країні. Або ж радять, куди краще вкласти інвестиції. Так звана "інвестиційна імміграція" - так це тут називають.
Про біженців ані слова. Немає й жодних даних щодо ціни на послуги.
Ще ремарка: англомовний сайт пише, що компанія є успішною 15 років, російськомовний збільшив цей термін на 5 років.
Російськомовна версія, своєю чергою, запрошує українців у Канаду, Великобританію, Іспанію, Німеччину та Нідерланди. Останню країну тут називають Голландією, через що виникає враження спрямованості на зовсім необізнану в географії, історії та топоніміці аудиторію.
Ресурс містить багато інформації, розповідає про статус біженця, про візи, про переїзд задля возз'єднання з родиною. "Що треба знати, аби одружитися в Іспанії?", "укладення шлюбу з німцем" - тут прописані і ці механізми.
Приваблюють фрази, що у ЄС немає жодного ліміту щодо кількості біженців, а кожному ще й дають соціальну допомогу мінімум 500 євро. Після таких гарантій рука так і тягнеться до закордонного паспорта.
Але ціна нового життя кусає цю руку. Від 2500 до 10 тисяч євро. У вартість входить гарантований в'їзд у Європу, захист справи в різних інстанціях, подання заяви на статус біженця, підготовка до інтерв’ю та пакета всіх документів. 500 євро треба заплатити відразу. Гарантії дають лише рекламного характеру, оперуючи до відсотків прекрасної роботи організації, яких неодмінно сто.
На мій пробний лист відповіли впродовж кількох днів. Надіслали декілька файлів, навіть уже готові анкети, якщо комусь дуже кортить скоріше податися в іммігранти.
У документах зазначено, що подальше оформлення в новій країні можливе лише за умови гостьової візи. Запрошення від організації коштує 700 доларів з обов’язковою передоплатою у 200-300 умовних одиниць.
Далі виявляється, що факт переслідування українця, а власне через нього можна претендувати на біженство, ще треба довести в суді. Варіанти доказів, наведені організацією, - вінець вагомості. Це можуть бути вирізки з газет, де описані подібні випадки; фотографії написів на стінах націоналістичного характеру. Задля "пущей убедительности" в листі описані декілька трюків, якими користуються юристи цього бюро, аби довести, що клієнтові аж ніяк не можна повертатися на батьківщину. За детально розписані 28 пунктів на шляху до статусу біженця організація просить 4500-6000 доларів. 1500 з них треба віддати відразу.
Найцікавіше, що в наступному листі це ж бюро каже вже про 3000 євро за свої послуги.
- Якщо вказані умови вас влаштовують, ми готові приступити до роботи над вашою справою, - так закінчується кожен лист. Зважаючи на тон, працівники дуже хочуть знайти кожному новий дім. І отримати свої тисячі євро.
В обмін на навчання
Ще одна організація, яку я вирішила потестити, більш скупа у своїх пропозиціях.
Вона пропонує переїхати лише в Іспанію. Типова відсутність офісу в Україні вже не дивує. На сайті - лише іспанські телефони та електронна скринька. На лист із запитаннями теж відповідають упродовж декількох днів.
- Ми організовуємо переїзди в Іспанію за студентською візою (за допомогою навчання в мовних школах для дорослих). Така віза є одним із найпростіших способів легального переїзду, а також дає можливість офіційно працювати до 20 годин на тиждень. Ця віза доволі просто продовжується кілька разів в Іспанії. А в подальшому, після двох продовжень, передбачається отримання виду на проживання, - обіцяють в організації.
Компанія обіцяє надати консультації з відкриття візи, відповісти на всі запитання, а також підготувати до можливої співбесіди в консульстві. Тобто спектр послуг майже такий самий, як і в попередньому прикладі. І знову жодних гарантій.
Ціну послуг навіть при особистому листуванні не називають, але уточнюють: якщо студент отримує відмову у візі, гроші за навчання йому повертають з вирахуванням невеликої суми, яку школа залишає собі за оформлення документів.
Річний курс іспанської мови в найбільш бюджетній школі Іспанії у Барселоні коштує 3080 євро на рік. Таку цифру озвучили задля розуміння справи. Якщо додати переліт, житло, то виходить зовсім не по-біженськи.
Отже, виявляється, аби стати іммігрантом, треба мати кругленьку суму в запасі. Навряд утікачі від війни мають у вільному доступі десяток тисяч доларів.
У всіх інших випадках на них чекає, скоріш за все, нелегальне проживання до першої депортації. Та все залежить від уміння ховатись. Одна жіночка з Донецька на початках їздила до Італії в багажнику машини, аби не впіймали. Зараз отримала громадянство і живе у Флоренції.
