Як НЕ ТРЕБА проводити соціологічні опитування в Криму

За умов окупації масові опитування не покажуть фактичної ситуації, тому доцільно використовувати додаткові методи
11 лютого 201510:00

Мешканці Криму підтримують Росію?

Про це свідчать результати нещодавнього соціологічного опитування, проведеного компанією GfK Ukraine в Автономній Республіці Крим. Отримані цифри шокують: понад 80% кримчан, згідно з цими даними, підтримують російську окупацію.

Наскільки можна вірити цим відсоткам?

Якою б не була реальна думка мешканців АР Крим, це опитування її не відображає. Причина - у неправильному підході до способу збору інформації та в некоректному формулюванні питань. Також це опитування не репрезентативне, оскільки його вибірка охопила не всіх кримчан, а лише їх окрему частину.

По-перше, проводити опитування через дзвінки на стаціонарні телефони в АР Крим - погана ідея, і не лише тому, що не в усіх місцевих мешканців є такі телефони. Обов'язковою вимогою будь-якого соціологічного інтерв'ю є його анонімність. А цього не можна гарантувати в окупованому Росією Криму.

Період проведення опитування збігся у часі з новиною, яка облетіла весь світ: у Росії домогосподарка Світлана Давидова була заарештована співробітниками ФСБ за обвинуваченням у державній зраді через дзвінок у посольство України. В ситуації, коли одна телефонна розмова загрожує безпеці, респонденти не будуть щиро відповідати на чутливі політичні питання.

По-друге, центральне питання цього дослідження було сформульоване в такий спосіб, який міг підштовхнути учасників опитування до певної відповіді.

- Чи підтримуєте Ви приєднання Криму до Росії? - запитують у кримчан організатори опитування.

Поняття "приєднання Криму" не існує в українській практиці. Вітчизняне законодавство називає АР Крим та м. Севастополь "тимчасово окупованою територією України". Натомість про "приєднання" Криму до Росії постійно говорять лише в самій Росії - як офіційні особи, так і преса.

Свідомо чи ні, в опитуванні вжили цей тенденційний термін, який закладає в діалог проросійські очікування. Обережність респондентів цілком могла продиктувати ствердну відповідь на це запитання.

Більше того, російське законодавство не залишає іншого вибору мешканцям окупованого Криму, як формально погоджуватися з окупацією. У 2014 році у кримінальному кодексі РФ з'явилася стаття, яка прирівнює "заклики до порушення територіальної цілісності" Росії з екстремізмом. Отже, говорити правду і називати Крим українським - це кримінальний злочин за російськими законами. Тому відсоток позитивних відповідей на питання про Крим - це радше відсоток учасників опитування, які не наважилися ризикувати свободою, розмовляючи із незнайомими людьми по телефону, який може прослуховуватися спецслужбами.

По-третє, серйозною помилкою при формулюванні запитань є надати неповний перелік варіантів відповідей. Тоді респонденти просто не зможуть обрати варіант, який відповідає їхній точці зору.

Серед різних поданих опитуванням причин того, чому мешканці АР Крим можуть не підтримувати її "приєднання" до Росії, відсутній ключовий варіант відповіді - що це просто незаконно. Справді, можна говорити, як пропонують варіанти відповідей, що окупація створила "проблеми у повсякденному житті", що жити в складі України респондентам "подобалось більше" і що "референдум було проведено під тиском". Але в респондентів забрали можливість заявити, що дії Росії протизаконні. В який спосіб не здійснювали б окупацію і як би вона не вплинула на життя людей у Криму, це не виключає факту, що вона сама по собі неправильна. Про цей факт чомусь забули спитати в опитуванні.

І нарешті, це дослідження не відображає думок усіх кримчан. Опитували лише мешканців міст, причому не відомо, чи м. Севастополь було включено у вибірку.

Розподіл респондентів за національністю виявив, що частка росіян серед учасників опитування була більшою, ніж їхня частка згідно з переписом населення. Відповідно, в опитуванні було представлено менше українців і кримських татар. А враховуючи, що репресії російської влади змусили багатьох патріотів України виїхати з окупованого Криму, думки кримчан-переселенців не потрапили до цього дослідження.

У підсумку отримані дані не можна вважати надійними. Їх не варто використовувати для будь-яких висновків щодо Криму та для прийняття політичних рішень. Це опитування провели у зв’язку з відкриттям центру Free Crimea ("Вільний Крим"), у якому планують інформувати Україну і світ про "реальну ситуацію на півострові". Проте результати опитування, проведеного в атмосфері страху на окупованій території з порушенням дослідницьких принципів, не описують реальної ситуації в АР Крим і ставлять під сумнів професіоналізм замовників і виконавців.

Незважаючи на це, сумнівні цифри з опитування передруковують українські засоби масової комунікації, на них посилаються англомовні джерела, їх підхоплює офіційна Москва. Результати неякісно проведеного дослідження помилково представляють світові, як "доказ" того, що кримчани підтримують російську окупацію.

Як же дізнатися, що насправді думають мешканці Криму?

За умов окупації масові опитування не покажуть фактичної ситуації, тому доцільно використовувати додаткові методи. Наприклад, один кримський блогер регулярно публікує цитати про життя в АР Крим, зібрані із соціальних мереж. Захищені анонімністю, учасники онлайн-дискусій сміливіше висловлюють власну думку.

Можна проводити фокус-групові обговорення: з кримчанами, які виїхали з Криму, і, за можливості, з тими, які там мешкають. Ще до окупації Криму так і робила російська влада. Згідно з матеріалами, оприлюдненими російською хакерською групою "Анонімний інтернаціонал", перед "референдумом" у Криму на замовлення Кремля відбувалися фокус-групи з проросійськими кримчанами.

Однак навряд чи російській владі сподобалося все, що сказали учасники обговорень. Зрештою, вони назвали самопроголошеного "прем’єр-міністра" АР Крим С. Аксьонова "бандитом", сумнівалися в силі і багатстві Росії, а також роздумували над тим, за кого голосувати на президентських виборах в Україні.

Розділи :

КОМЕНТАРІ

18.11.2018, 17:51
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 28 вересня 2019

    "Хто наступна Гандзюк?": активісти прийшли до Офісу президента

    У п'ятницю, 27 вересня, під Адміністрацією президента відбулася друга “Ніч на Банковій”. Активісти лишили напис на асфальті із запитанням: "Хто наступна Гандзюк?"

     
    • 26 вересня 2019

    “Пожаліли його, живий лишився, а він тепер в суді свідчить”, - в суді з розстрілу групи спецпризначення оприлюднили “прослушку” фігуранта

    Запорізький апеляційний суд на фінішній прямій розгляду справи розстріляних спецпризначенців

     
    • 21 вересня 2019

    Члени "Демократичної сокири" звернулись до міграційної служби щодо потрійного громадянства Коломойського

    Про це стало відомо під час акції "Імпічмент Коломойському", яка відбулась біля Офісу президента у Києві, 20 вересня

     
    • 18 вересня 2019

    У Києві відбулась церемонія подяки ексдиректору Українського інституту національної пам'яті В'ятровичу

     
Система Orphus