Кобзонгейт і "Інтер"-пшик. Розв’язка новорічного скандалу

Нацрада дала каналу "жовту" картку, а міністр Стець ледь не побився з опозиціонером Павленком
16 січня 201508:00

Скандал навколо новорічної трансляції телеканалом "Інтер" концерту одіозних російських "зірок" отримав логічне завершення. Нацрада з питань телебачення та радіомовлення вирішила не позбавляти канал ліцензії, натомість винесла попередження.

Згідно з чинним законодавством, після трьох попереджень Нацрада може ініціювати анулювання ліцензії телеканалу. Голова Ради Юрій Артеменко повідомив, що до такої санкції стосовно "Інтера" вдалися вперше.

Засідання Нацради тривало декілька годин і місцями загрожувало перейти від словесних образ до рукоприкладства.

Щоби розібратися у питанні "Інтера", "1+1", ICTV, "Тонісу" та ТРК "Україна" - каналів, у трансляціях яких на новорічні свята з’являлися російські діячі, що закликали до порушення територіальної цілісності України, на засідання Нацради запросили представників цих каналів, а також СБУ, РНБО, Генпрокуратури, громадських активістів, медіа-експертів, представника Ради Європи Ольгу Сєдову та міністра інформаційної політики Юрія Стеця.

Корпоративний конфлікт

"Новогодний парад звёзд - 2015", який вийшов на "Інтері" 31 грудня, став топ-темою першого дня 2015 року. Політики і члени Нацради засудили трансляцію шоу, в якому брали участь Йосиф Кобзон, Олег Газманов і Валерія, котрі підтримали анексію Криму та сепаратистські республіки на Сході.

Цікаво, що ввечері 1 січня показ телевізійного шоу засудили і журналісти новинної служби телеканалу, назвавши це "російським шабашем" та "антиукраїнською оргією".

Подібний демарш міг видатися дивним для телеглядачів, але не для знавців "інтерівської кухні".

Свого часу, коли "Інтер" у Валерія Хорошковського викупив Дмитро Фірташ і Сергій Льовочкін, останній забрав собі новинний блок. Його "кухнею" займалася команда у складі Ігоря Шувалова, Назіма Бедірова та Лаврентія Малазонії. А загальне управління каналу відійшло Ганні Безлюдній - людині Дмитра Фірташа. Конфлікт телевізійних команд почався ще до подій Майдану, але в часи революції переріс у війну. Взимку минулого року, коли Льовочкін публічно підтримав Євромайдан і звільнився з АП, Фірташ усе ще намагався довести екс-президентові Януковичу свою толерантність. Після того, як екс-президентові не сподобався один із сюжетів, команду Шувалова вигнали з "Інтера". Повернулися вони на канал 22 лютого, в день втечі Януковича з країни, щоб, за висловом одного з менеджерів, "розчищати авгієві стайні Безлюдної".

Команди працювали в різних офісах, і влітку, коли Безлюдна запровадила для "Інтера" дрес-код, Шувалов і Малазонія продовжили ходити в шортах. Бо правила каналу їх не стосувалися.

 Фото з метеріалу "Дусі"

Але після новорічного демаршу директора НІС (структури, яка готує "Подробности") Бедірова і головного редактора Малазонію Безлюдна примусово відправила у відпустку.

Про це на засіданні Нацради розповіла заступник голови Нацради Ольга Герасим’юк.

У телефонному коментарі "Дусі" Бедіров пояснив, що відпустка насправді була, але назвав її "добровільним сімейним відпочинком". Лаврентій Малазонія на зв’язок не виходив.

Щоправда, одразу після заяви Герасим’юк щодо примусового відсторонення від обов’язків керівників новин "Інтера" сайт телеканалу це заперечив. Мовляв, Ганна Безлюдна як член Наглядової ради каналу "Інтер" відповідає за розвиток бізнесу і не може ухвалювати кадрові рішення стосовно окремої одиниці ТОВ "НІС". Керівництво каналу розцінило такі дії Нацради як навмисне завдання шкоди діловій репутації та вимагало публічного спростування.

За інформацією INSIDER, Малазонія і Бедіров у четвер вийшли на роботу після відпустки.

Багато з присутніх хотіли побачити на засіданні саму Ганну Безлюдну, але вона не прийшла. Керівник Inter Media Group натомість надіслала листа, в якому пояснила, що через небезпеку повторення нападу на канал (3 січня група молодиків у масках закидала камінням скляний вхід до приміщення телеканалу) служба безпеки "Інтера" наполягала на тому, щоби вона залишалася в офісі.

- Дуже шкода, що пані Безлюдна особисто мусить захищати офіс телеканалу. Хотілося би почути її коментарі з приводу цих подій, - зіронізував голова Нацради Артеменко.

Напівзахисники "Інтера"

Замість Безлюдної "Інтер" представляв юрист Тарас Прозоровський, але він не зміг прокоментувати ситуацію з раптовою одночасною "добровільною відпусткою" для двох керівників служби новин, пояснюючи, що "він правник" і не розбирається у внутрішній "кухні" телекомпанії.

Тоді Нацрада від питань "внутрішньої кухні" перейшла до проблем власності. На запитання, чи є серед бенефіціарів телеканалу розшукувані особи або ті, хто перебувають під домашнім арештом, Прозоровський зміг згадати тільки, що "згідно зі статутом "Інтер" є українською компанією".

Міністр інформполітики Юрій Стець зажадав, аби Нацрада звернулася до Генпрокуратури з вимогою знайти справжніх власників телеканалу "Інтер".

Крім адвоката, інтереси "Інтера" захищав ще нардеп від "Опоблоку" Юрій Павленко, який заявив, що вважає нещодавню заяву голови РНБО Олександра Турчинова, в якій той вимагав позбавити "Інтер" ліцензії, спробою політичного тиску на її членів. Також він попросив не зводити ситуацію до "цькування одного каналу", а розробити рекомендації для всіх медіа.

Павленко наголосив, що 25% українців користуються супутниковим телебаченням, яке показує усі канали. І це питання теж потрібно врегульовувати.

- Давайте ми Павленка відправимо на орбіту, нехай бореться із супутниками, - пожартував Стець.

Далі міністр почав розглядати гіпотетичну можливість, що список "Опоблоку" посунеться на одне місце, якщо Павленко поїде зі спічем про свободу слова до Краматорська, де йому згадають часи Януковича.

Далі міністр запропонував депутатові пригадати, що означало слово "тиск" за попереднього президента, і пригрозив, що якби в країні вже діяла система інформаційної безпеки, то половина висловів опозиції стала би приводом для кримінального переслідування.

Щодо неправомірності листа Турчинова, то Стець згадав час, коли той виконував обов’язки верховного головнокомандувача:

- Вечорами, ночами в нього телефон розривався. Йому просто повідомляли: "Ще одна жертва, ще одна жертва…". Якби тоді було прийняте відповідне законодавство, то зараз би ми розмовляли інакше. Тож у цьому випадку я не даю оцінки заявам Турчинова як політика. В мене тільки одне прохання, коли ви кажете "Не спекулюйте" - це означає "не розпочинайте".

- Я в жодному разі не оцінював Олександра Валентиновича, - зауважив Павленко. – Я говорив про лист секретаря РНБО як посадової особи. І ви не менше працювали на Януковича, ніж я.

Після цієї фрази міністр Стець, грюкнувши кулаками по столу, попрямував до Павленка, вигукуючи "Юра, як? Повтори, Юра, як!?"

Здавалося, дійде до рукопашної.

- Це ти працював у нього на службі, - закричав Стець.

- Уповноваженим з прав дитини…, так само як ти, - розгублено дивився Павленко на Стеця, який наступав на нього зі спини.

- Я? Де я? - наполегливо питав міністр.

- Де - в парламенті, на телебаченні, - виправдовувався Павленко, який зрозумів, що промазав зі звинуваченням.

- Знаєш що, друже мій... - погрозливо вимовив міністр.

Але тут у сварку втрутився голова Нацради, який закликав присутніх до порядку. Стець сів на місце і невдовзі залишив залу засідань.

На якийсь час "Інтер" залишили і перемикнули увагу на канали Віктора Пінчука. Очільник StarLightMedia (що об’єднує СТБ, ICTV, "Новий канал", М1,) Володимир Бородянський запевняв Нацраду в правомірності трансляції голосу Охлобистіна в одному з мультфільмів на каналі ICTV.

Але і він швидко перейшов до ситуації з "Інтером". Згадавши про високі рейтинги його новорічних програм, Бородянський вивів концепцію, за якою більшість українського суспільства – це "постсовєтські люди", і не можна забирати в них право на той контент, що вони самі обирають.

Тут у полеміку втрутився нардеп Микола Княжицький, який запитав, про кого турбується Бородянський - людей чи олігархів, яким належать канали.

- Канали залежать не від людей, а від 3-4 олігархів, які їм платять гроші, - пояснив Княжицький. - Це декілька людей, які обкрадають Україну, вклали все майно, телеканали для того, щоб підтримувати цю постсовєтську ідентифікацію, про яку ви казали. Чому ми маємо з цим миритися?

- А ви не спекулюйте! До чого тут Кобзон? Треба вчити наших людей, – роздратувався Бородянський і теж залишив засідання, повернувшись аж наприкінці.

Власники "під домашнім арештом"

Княжицький, який отримав слово, запропонував узагалі позбавити "Інтер" ліцензії. Це давня мрія депутата, і він нарешті отримав формальний привід, щоб її втілити. У Княжицького давно є зуб на власників каналу. Свого часу Княжицький дуже критикував роботу оператора цифрового мовлення "Зеонбуду", який вважав бізнесом головних олігархічних груп. Окрім того, є конфлікт епохи Майдану. Депутат - друг Володимира Сівковича, якого команда Льовочкіна називає одним із головних винуватців розгону студентського Майдану. "Крім того, ми прилаштували багатьох журналістів з його TVi. Зараз вони - Княжицький, Турчинов, Пашинський - намагаються завести дружбу з Безлюдною, і з тіні порулити каналом", - вважає один із колишніх "інтерівських" менеджерів. 

Княжицький нагадав, що канал розпочав мовлення у жовтні 1996 року, проте на відповідний запит Нацрада відповіла, що жодного документа, який підтверджував би цей факт, не існує. До того ж, законодавство України містить чітку заборону на створення телерадіоорганізацій іноземними юридичними особами. Статутні ж документи "Інтера" свідчать, що його засновником є ОРТ (теперішній російський "Первый канал").

Відповідно, якщо ліцензію видано з порушенням цієї норми закону, то вона не є дійсною. Княжицький натякнув, що порушення законодавства, в тому числі з приводу національної безпеки, може тягнути за собою санкції, включно до анулювання ліцензії.

 

Проте Національна Рада вибрала "найліберальніше" покарання у вигляді винесення телеканалу попередження.

Керівник комітету зі свободи слова Вікторія Сюмар вважає, що основною проблемою є не конкретна ситуація з Кобзоном, а ситуація неврегульованого законодавства загалом.

- У списках персон нон ґрата ми кожного не перерахуємо, має працювати здоровий глузд. Сьогоднішнє рішення абсолютно зважене. Воно могло би бути більш радикальним.

Схожі ситуації, як із "Інтером", були і в "1+1", ICTV, "Тонісу" та ТРК "Україна".

Проте вони визнали свої помилки і пообіцяли впорядкувати програмну сітку відповідно до нині існуючої ситуації, враховуючи статус Росії як країни-агресора.

Представниця "1+1" Тетяна Смірнова навіть виступила з ініціативою прибрати із власного ефіру так званих "персон нон ґрата", законопроект про визначення яких для ЗМІ нещодавно запропонував Юрій Стець. Щоправда, таку ідею підтримав лише телеканал "Тоніс".

 

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

17.11.2018, 23:13
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 19 листопада 2019

    Так званий “прокурор ЛНР” Корнієвський може уникнути відповідальності. Розповідаємо чому

    Суд не дав дозволу на здійснення спеціального судового провадження щодо нього

     
    • 19 листопада 2019

    Справи Майдану поспіхом передають в ДБР прямо зараз. Чим це загрожує і до чого тут Портнов

    Досі не створено механізму переходу в ДБР слідчих, які займаються справами Майдану

     
    • 14 листопада 2019

    На Банковій запалили свічки: активісти питають, що буде зі справами Майдану

     
    • 14 листопада 2019

    Обвинуваченого у вбивстві журналіста Сергієнка суд повернув під варту. Він чекає на ухвалу

    З поліцією його охороняє десяток небайдужих громадян

     
Система Orphus