Луганськ: як загинула вища освіта Донбасу

Якщо самопроголошені "ЛНРівські" виші існують у паралельній реальності "Новоросії", то евакуйованим ВНЗ доведеться виживати в умовах жорсткої конкуренції
12 січня 201508:01

Попри пролетарський імідж, на Донбасі були не тільки шахти, але й університети. Лише в Луганську працювали 6 ВНЗ, не рахуючи філій і факультетів. Однак вищу освіту в регіоні знищив сепаратистський заколот. Захоплені сепаратистами заклади лише симулюють життєдіяльність, а "евакуйовані" університети змушені боротися з труднощами, які навряд чи подолають.

"Народні" університети

Доля луганських ВНЗ склалася майже однаково. Влітку увага сепаратистів до університетів обмежилася тим, що в гуртожитку СНУ ім. Даля розквартирували бойовиків, а у дворі встановили зенітку. Але вже у вересні, коли бойові дії вщухли, влада "ЛНР" узялася "націоналізувати" виші. Діяли за стандартною схемою. Бойовики захоплювали приміщення і призначали "народних ректорів". Потім починався шантаж викладачів: не вийдеш на роботу – звільнимо. Паралельно відбувалися кадрові перестановки, іноді із залученням автоматників.

Студентам, які не поспішали виходити на заняття, пообіцяли безкоштовне навчання і російські дипломи. Про це в один голос стверджували самопроголошені "ректори" та "урядовці" "ЛНР". Згодом сепаратисти оголосили, що у вишах "республіки" будуть видавати дипломи міжнародного взірця. А міністр освіти "ЛНР" Лєся Лаптєва навіть заявила, що СНУ ім. Даля розпочав співпрацю з німецьким університетом ім. Отто фон Геріке. Німці дуже здивувалися, але ватних освітян було вже не спинити.

За словами Лаптєвої, міжнародні дипломи студенти зможуть отримати в Міжнародній кадровій академії. Щоправда, МКА – не освітній заклад, а міжнародна громадська організація з офісом у Києві. Втім у самопроголошених "республіках" такими тонкощами не переймаються. Пріоритети в "Міносвіти ЛНР" розставили ще в листопаді: "Питань, що стосуються дипломів, взагалі не повинно бути… Нам треба засклити дитячі будинки і школи, а ви так переймаєтесь якимись папірцями".

У жовтні-листопаді навчальний рік у "ЛНР" таки розпочався. Принаймні, видимість навчального процесу створити вдалося. Але перспективи дуже туманні. Видачу російських дипломів у "ЛНР" Міністерство освіти і науки РФ спростовує. На компроміси української сторони також годі сподіватися. Викладачів, які залишилися працювати в "ЛНР", офіційно звільнили і тепер збираються позбавити наукових звань. А офіційне керівництво ЛНУ ім. Тараса Шевченка пообіцяло ще й відрахувати студентів, які вийшли на навчання у захопленому університеті.

Смерть в екзилі

Якщо самопроголошені "ЛНРівські" виші існують у паралельній реальності "Новоросії", то евакуйованим ВНЗ доведеться виживати в умовах жорсткої конкуренції. Нагадаємо, за даними Міносвіти, за абітурієнтів в Україні змагаються близько 300 вишів. В умовах економічної кризи боротьба буде йти не на життя, а на смерть. Однак жодних конкурентних переваг у луганських вишів-переселенців немає, а їхнє керівництво просто намагається робити хорошу міну при поганій грі.

Почнемо з того, що переїзд завдав удару по матеріально-технічній і кадровій базі університетів. Наприклад, до війни ЛНУ ім. Тараса Шевченка розташовувався у трьох великих корпусах, а тепер змушений тіснитися в невеликій будівлі власного факультету. Бібліотечний фонд, лабораторії, комп'ютерне обладнання – все дісталося сепаратистам. Скільки співробітників вже розпрощалися з університетом, керівництво вишу не розголошує. За даними МОН, 98 викладачів залишилися працювати в "ЛНР", а деякі вже знайшли роботу в Києві, Харкові й інших містах України.

Але головне питання – де набрати студентів? Загалом до інших вишів України перевелися близько 5,5 тисячі студентів із Донбасу. Наприклад, з ЛДМУ розбіглася приблизно половина, в тому числі – іноземців, контракти з якими становили майже половину університетського бюджету. Зараз вони масово переводяться до інших ВНЗ, шукаючи більш комфортних і безпечних умов. Незважаючи на значні поступки студентам, ЛНУ ім. Шевченка також втратив 2/1 зарубіжних клієнтів. Поки на Донбасі триває війна, розраховувати на приплив абітурієнтів марно. Тож, якщо конфлікт затягнеться ще на декілька років, виші-переселенці можуть збанкрутувати.

На фінансову допомогу з боку держави годі сподіватися. Наприклад, у жовтні ЛНУ ім. Шевченка був змушений судитися з Держказначейством, аби поновити належне фінансування. Далі буде тільки гірше. Як стверджують експерти, лише завдяки інфляції скорочення фінансування освітньої галузі у 2015-му може сягнути 30-40%. Зрозуміло, що найбільшого удару це завдасть евакуйованим вишам. Тим паче, тепер у Міносвіти налаштовані на скорочення кількості ВНЗ. Тому панькатися з лузерами ніхто не буде.

Не краща ситуація і з донецькими університетами. Якщо найближчим часом Луганськ і Донецьк не повернуться під український прапор, на вищу освіту Донбасу чекає колапс. У перспективі 5 років виші-переселенці мають мізерні шанси на виживання. Самопроголошені університети "ЛНР" і "ДНР" чекає та сама доля, що й "республіки". В кращому разі це буде (само)ліквідація, в гіршому – стагнація в невизначеному юридичному статусі. Так чи інакше, якщо Донбас повернеться у склад України, тамтешню систему вищої освіти доведеться відбудовувати наново. Питання в тому, чи знайдуться для цього необхідні фінансові ресурси і наскільки переконливим буде відновлення законності в регіоні.

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

17.11.2018, 00:27
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 19 лютого 2019

    Потерпілі у справах Майдану продовжують з’являтись. Щодо розстрілів винесено 66 підозр, - ГПУ

    Всього у справі більше тисячі епізодів, включаючи побиття активістів, журналістів та вбивства

     
    • 18 лютого 2019

    Активісти прийшли під стіни МВС із акцією "Бандера, вставай"

    У Києві біля приміщення Міністерства внутрішніх справ представники кількох організацій провели акцію "Бандера, вставай"

     
    • 18 лютого 2019

    У справі щодо відсторонення Уляни Супрун визначили нового суддю

    Новим суддею у цій справі за автоматичним перерозподілом стала суддя Тетяна Скочо

     
    • 13 лютого 2019

    Прокурор, який помер в статусі підозрюваного у справах Майдану, був у день смерті в суді

     
Система Orphus