Бюджет‑2015: чи виживе наука?

Витрати на науку в бюджеті скоротили за принципом локальності та не пов’язаності з іміджем держави
29 грудня 201413:37

Близько 4-ї ранку 29 грудня було ухвалено закон про бюджет на 2015 рік, який журналісти й політики вже встигли назвати "бюджетом виживання".

Затвердженню цього документа передувало надзвичайно бурхливе обговорення у ЗМІ, доопрацювання його першої версії Кабміном супроводжувалося баталіями навколо окремих цифр у комітетах Ради й обґрунтовано емоційними заявами окремих міністерств.

Суми в законопроекті на різних стадіях його підготовки тасувалися авральними темпами, причому це відбувалося в умовах посиленого інтересу не лише експертного середовища, а й представників ширших соціальних груп, інтереси яких зачіпали скорочені, порівняно з бюджетами попередніх років, рядки видатків.

Власне, бюджет-2015 цілком можна вважати одним із найскандальніших бюджетів останніх років.

Перший варіант ухваленого сьогодні зранку документа Кабмін спрямував до Верховної Ради 12 грудня (на сайті ВР його не було розміщено, але основні положення доволі швидко стали відомими). Уже в тому варіанті - за великим рахунком, більш соціально орієнтованому за урізану "допрацьовану" версію – можна було побачити дуже тривожні сигнали щодо забезпечення фінансованої за залишковим принципом наукової сфери.

Після появи першої редакції проекту представники однієї неформальної групи науковців уклали порівняльну таблицю, у якій було співставлено статті витрат на науково-дослідні й освітні установи (МОН, НАНУ і галузеві академії наук).

Питання фінансування освіти доволі широко висвітлювали експерти. Докладний аналіз відповідних пунктів бюджету-2015 було оперативно підготовлено Центром дослідження суспільства (у своєму аналізі представники цієї НУО охопили ширший проміжок часу, залучивши до розгляду матеріали не лише 2014-го, а й 2013 року).

Оминаючи питання неспівмірності видатків, спричиненої стрімким падінням курсу гривні, можемо зробити дуже невтішні висновки.

По-перше, порівняно з проектом від 12 грудня проект від 22 грудня (ухвалений із деякими змінами, які в справі фінансування науки не є суттєвими) передбачає ще більше скорочення "дослідницьких" видатків. Звісно, номінальне скорочення тут не настільки відчутне, як у випадку з МОН, однак це пояснюється тим, що потреби НАН України й профільних академій щороку забезпечуються лише на 70-80%, чого заледве вистачає на зарплатний фонд і поточні видатки. Внаслідок цього академічне середовище сприймає стан справ як дійсно критичний.

Побіжний огляд головного фінансового документа країни дозволяє сформулювати такі очікування від року, що надходить:

1. Ми будемо свідками подальшої деградації вишівської науки. Експертне середовище доволі часто, зокрема на шпальтах часопису "Критика", висловлює думку про потребу перенесення науки зі стін Академії наук до університетів. Однак, враховуючи скорочення й без того мізерних видатків на дослідницьку роботу у ВНЗ одразу на 27%, будь-які перспективи її подальшого розвитку виглядають примарними. На цьому наголошували, зокрема, під час обговорення проекту бюджету на засіданні профільного комітету Ради.

2. Порівняння темпів зменшення витрат на діяльність НАНУ й галузевих академій наук дозволяє зробити доволі цікаві висновки. Так, сукупні видатки на дослідницьку діяльність НАН України, порівняно з попереднім роком, у остаточній версії проекту бюджету скорочено на 14% (статті господарських видатків показують цілковито інші цифри). Це ставить Академію на межу виживання, але поки що не робить її стан катастрофічним.

Приблизно в такій самій ситуації перебувають і Національна академія мистецтв і Національна академія медичних наук (видатки на першу у гривневому еквіваленті навіть дещо зросли, а на другу – скоротилися на 10%). Натомість статті видатків на Національну академію правових наук і Національну академію педагогічних наук скорочено в рази (на різні статті видатків урізано 53-60% та 64-71% відповідно), що означає повний параліч їх роботи і, ймовірно, підготовку до ліквідації цих установ. Можливо, у перспективі слід очікувати влиття їхніх інститутів до складу НАНУ за російським зразком, тобто за умови збереження організаційної самостійності НАМН і НАМУ, софт-версії академічної реформи.

Посереднє фінансування отримала і Національна академія аграрних наук. Видатки на діяльність її президії скорочено удвічі, а витрати на наукову діяльність - на третину.

Така диференціація може пояснюватися двома чинниками. З одного боку, очевидно, що в нинішньому керівництві держави АПНУ не має потужного лобі (президента Національної академії педагогічних наук, екс-міністра освіти й науки Василя Кременя часто вважають особою, близькою до Дмитра Табачника, що відповідно позначається на іміджі його установи). Натомість діяльність інститутів Національної академії правових наук має здебільшого регіональне значення, її президія, як і більшість інститутів, розташована поза Києвом (у Харкові). Крім того, її дослідницька робота значною мірою дублюється профільною установою НАНУ – Інститутом держави і права ім. В. М. Корецького.

Якщо згадати про прикладні дослідження в рамках наукових установ у складі органів виконавчої влади, то тут можна побачити доволі несподівані цифри, які потребують детальнішого аналізу.

Так, очікувано майже без змін залишилося фінансування дослідницької роботи МВС.

Номінально збільшено фінансування досліджень у галузі екології, водних ресурсів, ліквідації аварії на ЧАЕС, соціальної політики й промислової безпеки, житлово-комунального господарства тощо.

Ліквідовано наукову роботу у школах в рамках Малої академії наук при МОН, яка, за зізнаннями вчителів, часто-густо, хоч і не завжди, була звичайною імітацією дослідницької діяльності.

Таким чином, у цьому вибірковому скороченні можна побачити певну логіку - під нього потрапляють передусім ті установи, які займаються дослідженнями, фундаментальне або прикладне значення яких має відверто локальний характер і не пов’язане з іміджем держави. Відсутність потужних лобістів інтересів НАПрН і НАПН в уряді можна сприйняти як додатковий чинник, який, ясна річ, теж посприяв їхній маргіналізації.

Крім того, текст бюджету не дає можливості зробити висновки про фінансування роботи важливих науково-дослідних і проектних інститутів при окремих міністерствах і відомствах (Мінпромполітики, Держкомархів, Держкомтелерадіо тощо).

Розділи :

КОМЕНТАРІ

  • Круто, украинской молодежи путь в науку видимо совсем закрывается, они просто нигде не смогут узнать, что это такое. Закрытие МАН для школьников(при том, что расходы на неё явно не очень большие) - это большая ошибка, одна из тех, что закрывают возможности для эффективного развития Украины. Утрируя, Украина - страна не для умных! Бегите отсюда сразу после школы, если вам повезло с родителями, школой и они подавили ваш интерес к познанию!

  • у мене стійке переконання, що педагогіка в будь-якій країні є відвертою псевдонаукою. як і психологія, власне :)

  • Сергію, люди на фото явно з Вами і мною не згодні, цікаво було б прочитати їхню думку, яка від них користь. Бо я з досвіду вивчення педагогіки на різних рівнях стикався переважно з імітацією викладання. І те, що читав з педагогіки - переважно імітація наукового дослідження. Відтоді в мене стійке переконання, що педагогіка в Україні - це імітація.

  • Андрію, невже з тексту випливає, що НАПН приносить користь? :) особисто я (тобто автор цієї колонки) вважаю, що жертвування нею й НАПрН аж до ліквідації цих інституцій є цілком доцільним, якщо вивільнені кошти буде перекинуто на потреби НАНУ, НАМН, НАМУ і НААНУ.

  • Цитата: "Національну академію правових наук і Національну академію педагогічних наук скорочено в рази (на різні статті видатків урізано 53-60% та 64-71% відповідно), що означає повний параліч їхньої роботи і, імовірно, підготовку до ліквідації цих установ. Можливо, у перспективі слід чекати влиття їхніх інститутів до складу НАНУ за російським зразком, тобто, за умови збереження організаційної самостійності НАМН та НАМУ, софт-версії академічної реформи". От у мене як у необізнаного пересічного громадянина питання: а яка користь від Національної академії педагогічних наук саме як від окремої інституції? Поясніть мені, і бажано з конкретними прикладами того, що було зроблено.

15.11.2018, 03:48
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 19 квітня 2019

    Дебати 2019: Зеленський проти Порошенка (Трансляція)

    На НСК "Олімпійський" починаються дебати двох кандидатів у президенти України Володимира Зеленського та Петра Порошенка.

     
    • 18 квітня 2019

    Прокурор підтвердив, що Павловського більше не підозрюють в організації вбивства Катерини Гандзюк

    Термін тримання під вартою Ігоря Павловського спливає 30 квітня

     
    • 18 квітня 2019

    Огляд рішень уряду: угода з СНД, аеропорт “Придніпров’я” та безпека дорожнього руху

     
    • 17 квітня 2019

    Поліцейські намагались затримати активістку за наліпки. Потім передумали і вибачились

    На місце приїхала слідчо-оперативна група з експертами

     
Система Orphus