Як влада приборкала ультраправих

Єдиний спосіб вгамувати ультраправих - надати їм шляхи самореалізації в державних структурах
18 грудня 201416:35

Здається, для українських правих радикалів настала зоряна година. Ярош засідає у Верховній Раді, а його соратники нарешті по-справжньому воюють із москалями.

Подейкують навіть про загрозу держперевороту: бандерівський атлант ось-ось розправить плечі. Однак успіхи ультраправих дуже відносні.

Мандати і зброя

Завдяки Майдану й АТО українські ультраправі нарешті прорвалися у велику політику. Дмитро Ярош і Андрій Білецький - керівники маргінальних організацій "Тризуб" і "Патріот України" - стали депутатами Верховної Ради.

Також мандати отримали їхні побратими Борислав Береза та Ігор Мосійчук, знаний як один із "васильківських терористів". З’явилося у ВР і представництво "Братства" Дмитра Корчинського: до ВР потрапила його дружина Оксана та "братчик" Дмитро Лінько.

Також цього року ультраправі отримали зброю. Військовим крилом "Правого сектора" став Добровольчий український корпус, активісти "Патріота України" складають кістяк полку "Азов", а "братчики" воюють у батальйоні "Свята Марія". Також праворадикали воюють у складі "Айдару" й інших підрозділів АТО.

Мрії збуваються: колись вони проводили свої вишколи зі страйкбольною зброєю на покинутих будівництвах, а тепер отримують досвід реальних бойових дій.

Результати парламентських виборів свідчать, що державних діячів у праворадикалах українці не бачать. Однак як герої-захисники Вітчизни вони лише набирають популярності.

З цим змушене рахуватися навіть керівництво держави. Незважаючи на іміджеві втрати, Порошенко таки вручив український паспорт Сергію Короткіх, білоруському легіонерові з "Азова". А радник міністра МВС Антон Геращенко склав цілу оду героїчному "нібито нацисту чи неофашисту, який щось там взірвав у Москві".

Поєднання політичного капіталу зі зброєю та популярністю відкривають перед ультраправими цікаві перспективи. Принаймні так вважають занепокоєні загрозою правого перевороту в Україні.

Приводів для тривоги в них достатньо. В ідеологічному плані ультраправі мають авторитарні схильності та неодноразово демонстрували потяг до силових акцій. У блогосфері вже встигли вжахнутися "соціал-націоналістичним" сентенціям Білецького і пригадати "Правому сектору" "провокативний" штурм Банкової 1 грудня минулого року. Невже українська влада настільки сліпа, що не усвідомлює загрози?

Нейтралізація легалізацією

Однак політика влади щодо ультраправих свідчить про протилежне.

Щойно після Майдану радикалам дали сигнал, що амбіції слід вгамувати. Спроби "Правого сектора" диктувати свої вимоги МВС після загадкової загибелі Олександра Музичка закінчилися нічим. Від грізних "правосєків" просто відмахнулися.

Сеанс приниження повторили в серпні, коли Ярош поставив ультиматум президентові й анонсував похід на Київ.

Політичні аргументи влада підтверджувала силовими. Березнева стрілянина в Харкові скінчилася затриманнями активістів "Патріота України". А квітневу спробу "правого десанту" в Харків силовики придушили з особливою жорстокістю.

Адептам вуличної політики дали зрозуміти: відтепер грати доведеться тільки в межах дозволеного. А дозволили їм насправді небагато. Декілька депутатів у Верховній Раді вплинути на ситуацію в країні не здатні. Зате у справжніх лідерів політичного процесу з’явилася чудова можливість інтегрувати націоналістичних вождів до системи парламентсько-кулуарних стосунків.

Трохи раніше в такий спосіб нейтралізували потенційно небезпечну "Свободу". Партія, якою на Сході колись лякали дітей, за декілька років втратила весь радикалізм, а потім - і рейтинг. Не виключено, що така ж доля спіткає Яроша, Білецького та інших.

Решту радикалів загнали в стайню добровольчих батальйонів, де їхня активність є під наглядом силовиків і правоохоронних органів. До того ж, мобілізація ультраправих - чудовий спосіб провести інвентаризацію охочих повоювати і взяти їх на олівець. Не кажучи про те, що частина бунтівного елементу утилізується в боях.

Будь-яка держава за своєю природою консервативна і воліє роздавати революціонерам посади і посмертні нагороди, ніж постійно підлаштовуватися під їхні ідеалістичні пориви.

Запобіжний клапан

Чи могла влада повністю розправитися з ультраправими - питання дискусійне.

Так чи інакше, репресії були б великою помилкою. І ось чому. У новостворених постколоніальних державах завжди існує запит на націоналізм. В Україні ситуація ускладнювалася наявністю сильного проросійського лоббі. Політична боротьба між умовними "патріотами" і "русофілами" призвела до радикалізації обох таборів, зокрема - правого руху. В цьому сенсі Табачник і Колесніченко допомогли українському націоналізму чи не більше, ніж Ярош і Тягнибок.

З початком російської агресії націоналістичні настрої лише посилилися. Придушення націоналізму в таких умовах - справа невдячна. За наявності стійкого суспільного запиту він не зникне, а піде в підпілля.

Наприклад, так сталося в Росії. На початку 2000-х Кремль ще не інструменталізував правих і тому затято з ними боровся. Легальні політичні організації на кшалт ДПНИ були заборонені, а з вулиць виловили навіть скінхедів. Тому ультраправим довелось еволюціонувати - так у Росії з’явилося озброєне підпілля "автономних націоналістів".

Теракт на Черкізівському ринку у 2006-му, вбивство журналістки Анастасії Бабурової та адвоката Станіслава Маркєлова - лише найгучніші акції російських ультраправих підпільників. На рахунку угруповання "НСО" - 28 вбивств, а загін Рино-Скачевського ліквідував 37 "ворогів раси і нації". Це лише окремі приклади, що характеризують явище.

До такого сценарію розвитку підштовхував українських націоналістів і режим Януковича. Масове затримання активістів і міліцейське свавілля сприяли радикалізації правого руху. Ще у 2012-му було зрозуміло: новий Майдан уже не буде мирним. Слава Богу, режим Партії регіонів упав раніше, і до формування підпілля не дійшло.

Єдиний спосіб вгамувати ультраправих - надати їм шляхи самореалізації в державних структурах. Інакше після закінчення війни вони знову повернуться на вулицю, збагачені досвідом бойових дій.

Тим більше, що корумпованим держструктурам вливання ідейно вмотивованих кадрів не завадить. Принаймні на фронті ультраправі вже засвідчили свою ефективність - чому б не дати їм шанс у тилу?

Схоже, що влада до цього варіанта вже готова. А от чи погодяться вливатися в "систему" самі ультраправі, можна лише здогадуватися.

Розділи :

КОМЕНТАРІ

  • Тарасе, з тобою неможливо не погодитись!

  • автор взагалі не в темі. суті націоналізму і відмінності українського від інших - не розуміє. факти перекручені - штурм Банкової привязаний до ПС. про підконтрольність ПС - МВС - це чиста формальність, та і нічого там контролювати. Сьогоднішня ситуація продиктована тим, що в влади і націоналістів - спільні цілі, тому що націоналізм - єдина можлива ідеологія для країни, що бореться за свою державність. Тому націоналісти вибачити і Білого, і ще багато промахів влади, а влада в свою чергу - їх промахів. і не треба тут шукати якісь масонські ложі і всесвітні заговори. Автор - банально графоман, причому безмозкий

  • Стосовно маргінальності "Тризубу" та "Патріоту Украёни" - ги-ги-ги. Тому що справжніх маргіналів, у значній кількості, всі ми спостерігали в Києві серед груп підтримки колишньої влади починаючи з 2006-го року і закінчуючи антимайданом. А приміром Андрій Білецький, Вадим Троян що фізично, що інтелектуально, що морально-етично на "маргіналів" аж ніяк не "тягнуть".

  • Автор доволі вороже ставиться до патріотів Украёни взагалі, така в нього тональність матеріалу. Тому інтеграція патріотів до державних структур ним подається як обов'язково їх контролюваність та власне неминуча втрата притаманного патріотизму вже нині і у майбутньому. Разом з тим він бреше та перекручує події в Харкові, де як раз пара "двохсотих" з Оплоту охолодила значну частину решти цих антиукраїнців та змусила активніше діяти щодо Оплоту МВС. А люди Білецького затримані були, але ж тільки на якийсь час, можливо й для того щоб запобігти помсті від Оплоту, і далі влились до Азову. Роль патріотів у подіях в Одесі, де "куликовські" першими відкрили вогонь і вбили трьох наших, а вже далі сталося те що сталося, а також роль патріотів у Маріуполі автор просто ігнорує.

  • Годний текст. Insider все більше радує.

  • та навпаки зважений неемоційний аналіз, де речі названо своїми іменами.

  • Назвати Яроша, Білецького та їх організації - маргінальними, а героїв добровольців - елементом, що вдало утилізується війною і радіти цьому. Та ще й просякнути увесь текст ненавистю до патріотів. Це не стаття, а суцільний цинізм та ницість! Це плювок в наших бійців!

14.11.2018, 13:50
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 31 березня 2020

    Land Rover, Lexus та елітні годинники: що задекларував новий глава МОЗ

    За минулий рік Степанов заробив 87 807 грн як очільник Одеської ОДА і отримав проценти в Ощадбанку на суму 2,83 млн грн

     
    • 31 березня 2020

    Авто за мільйон гривень та готівка: що задекларував новий заступник Венедіктової

     
    • 30 березня 2020

    Рада підтримала “антиколомойський” законопроект

     
    • 30 березня 2020

    Рада з другої спроби обрала очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

    Верховна Рада України у понеділок, 30 березня, з другої спроби проголосувала за призначення очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

     
Система Orphus