Як Україна осоромилася зі своєю кліматичною політикою

Офіційний Київ не зміг вчасно зібратися на кліматичний саміт ООН, що вже говорити про роботу над енергоефективністю і розвитком відновлювальних джерел енергії для скорочення викидів СО2
12 грудня 201412:53

Міжнародні переговори ООН з формування після-Кіотської угоди зі зміни клімату в Лімі (Перу) засвідчили фіаско кліматичної політики України. З таким підходом до саміту і власної позиції щодо скорочення викидів парникових газів легко можна отримати звання "Динозавр дня" від міжнародної еко-громадськості.

Сміх, сором і роздратування - ті емоції, які викликає офіційна участь України в перемовинах, до яких прикута увага всього світу.

Чого чекали від засідань у Лімі і чому активна участь у цих переговорах ООН потрібна країні?

Захід у Перу за участі делегацій з майже 200 країн ще називають 20-ю Конференцією сторін рамкової Конвенції ООН про зміну клімату, або ж простіше - кліматичним самітом ООН (COP20). Перед країнами нелегке завдання - підготувати текст нової угоди, що замінить Кіотський протокол після 2020 року. Переговори в Лімі - чи не єдина можливість спільно попрацювати над документом, щоб уже наступного року в Парижі його підписати.

Від роботи делегацій упродовж двох тижнів чекали результатів ще у двох галузях: з підготовки проекту рішення щодо внеску кожної сторони в боротьбу зі зміною клімату та пропозицій щодо пом'якшення наслідків зміни клімату.

Координатор програми зі зміни клімату Національного екологічного центру України Марія Сторчило зазначила, що очікує від саміту погодження правил реалізації Другого періоду Кіотського протоколу, щоб країни могли розпочати його ратифікацію на національному рівні.

- Хочеться вірити, що цього разу Україна не буде блокувати прийняття цих правил своєю категоричною позицією - повернути квоти в Кіотський протокол, - зазначила вона на початку саміту.

Експерт звертає увагу, що в Україні відбувається зараз багато процесів, "корисних для клімату". Що через складну ситуацію з газом і вугіллям Україна оголосила про курс на енергоефективність та відновлювальні джерела енергії:

- І можна сказати, що всеукраїнський процес енергетичної реформи розпочато. І нам є про що сказати кліматичній спільноті. Але біда в тому, що в кліматичній політиці про такі зміни ні сном, ні духом. Вона залишається ізольованою. І на міжнародних переговорах українська делегація досі виступає зі старою позицією, яка передбачає збільшення викидів парникових газів удвічі. Тому варто мінятися разом із країною. Варто міняти позицію.

На початку саміту я не мала жодного уявлення, хто є офіційною делегацією, і яка ж позиція України на цих перемовинах. Ще у вересні Кабмін своєю постановою про оптимізацію ліквідував Держагентство екологічних інвестицій, фахівці якого зазвичай брали участь у міжнародних переговорах, бо раніше йшлося більше про торгівлю квотами на викиди парникових газів.

Функції агентства поклали на Міністерство екології та природних ресурсів. Водночас на саміті я з подивом дізналася від колег - спостерігачів за переговорами, представниць Української молодіжної кліматичної асоціації, - що на пленарних засіданнях вони з табличкою Україна зустріли співробітників(ць) ліквідованого агентства.

Потім зі ще більшим подивом і сміхом ми довідалися про рішення Громадської ради при Мінекології, що в її структурі створено "Комітет з питань Рамкової конвенції ООН зі змін клімату та Кіотського протоколу". Головою комітету було обрано Святослава Куруленка.

Сам факт, що громадськість намагається контролювати це питання, начебто непоганий. Але ще більший сміх розбирає, якщо почитати, що ця рада записала собі у напрями діяльності:

- виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї;
- формування та реалізація політики у сфері регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату та адаптації до його змін;
- формування та реалізація політики у сфері збереження озонового шару;
- створення та забезпечення функціонування національної системи обігу та торгівлі вуглецевими одиницями;
- провадження міжнародної діяльності за Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату та Кіотським протоколом до неї.

"Координацію діяльності вищезазначеного Комітету покладено згідно з розподілом функціональних обов’язків на заступника голови громадської ради при Мінприроди України Світлану Берзіну… В найближчих планах роботи комітетів на грудень 2014 року - проведення консультацій щодо обговорення позиції України на переговорах у рамках 20-ї Конференції сторін та РКЗК ООН та 10-ї зустрічі сторін Кіотського протоколу за участю усіх зацікавлених сторін", - зазначено на сторінці ради у Facebook.

Серйозно коментувати це експерти з кліматичної політики відмовилися.

Невже хтось вважає, що громадська рада може торгувати вуглецевими одиницями чи провадити діяльність за Конвенцією? Не сильно замахнулись?

Цей трагікомічний серіал продовжився публікацією складу делегацій Комітету Конвенції ООН зі зміни клімату. Там було з півтора десятка осіб, багато з них представники(ці) ліквідованого агентства.

Вирішила, що то старі списки, або ж інші з’їдуться на другий тиждень перемовин. Але щодня бачили лише співробітників(ць) ліквідованого агентства, які наполягали, що є в статусі експертів. Серед них справді фахівець, відкрита людина, який завжди спілкується з громадськістю, - Михайло Чиженко й, наприклад, Наталія Кушко, яка заявила українським спостерігачам, що не планує спілкуватися з громадськістю і ніяких коментарів не дає.

Водночас на кількох засіданнях вона виступала від імені України, а також жваво спілкувалася з делегатами Росії, від якої у списку Комітету Конвенції - чи не 30 осіб, серед них і представник "Газпрому".

Наступна серія: поява на сайті президента України указу від 5 грудня (саміт уже триває і там виступають інші люди) про склад делегації України, де керівником призначено посадовця з Мінприроди.

Ще пізніше, вже 9 грудня, на сайті Мінприроди пишуть про заміну - іншого голову делегації. Нагадаю саміт триває більш ніж тиждень.

І, нарешті, 10 грудня новопризначений міністр екології Ігор Шевченко пише в себе у Facebook:

- Сьогодні рішенням уряду були звільнені "славнозвісний" заступник міністра Олександр Настасенко та голова Державної служби геології та надр України Дмитро Кащук. Не буду коментувати причини їх звільнення. Догадайтесь самі))).

Так розумію, що і про позицію України щодо кліматичної політики ми, суспільство, маємо здогадуватися самі.

Запитала думку фахівця, заступника голови Експертної платформи з енергоефективності, директора Фонду екологічних інвестицій Олексія Хабатюка про теперішню кліматичну політику України. Він у відповідь відверто констатує, що в Україні відсутня кліматична політика:

- До останнього часу існувала лише її інституційна оболонка, формалізована у вигляді Держагентства екологічних інвестицій, яке наразі в стані ліквідації, та Мінприроди, яке за останні 5 років повністю втратило ініціативу в кліматичній політиці та в своєму штаті не має спеціалістів, які могли б її формувати. Більше того, ліквідоване агентство і до цього не займалося формуванням кліматичної політики, як із формальних причин - це не входило до його компетенції, так і з об’єктивних - не було політичного, соціального и бізнесового запиту.

Експерт зауважує, що реалізовувалися лише окремі технічні елементи, або під впливом міжнародних зобов’язань, як то підготовка різного роду звітності для органів ООН і Кіотського протоколу, або за інтересом бізнес-кіл - механізми спільного впровадження. В дні, коли відзначають боротьбу з корупцією, згадуємо, що окремо стоїть сфера так званого державного механізму "зелених" інвестицій.

- Механізм став, на жаль, уособленням неповороткості та корупційності в держорганах. Усе це призвело до того, що Україна до Ліми поїхала ні з чим. Недотримано ні формальних процедур підготовки до Конференції сторін - не розглянуто та не затверджено у встановленому порядку директив на переговори; ні змістовно - міжнародні переговори є продовженням сформованого внутрішнього суспільно-політичного запиту та закріплених цілей внутрішньої кліматичної політики. На мою думку, Україна буде рухатись у цій сфері під впливом зовнішніх чинників і під тиском міжнародних зобов’язань, зокрема в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, - зазначає Хабатюк.

До речі, щодо впливу зовнішніх чинників. Українська делегація разом з делегаціями Росії і Казахстану не прийшла на зустріч групи країн з неурядовими організаціями. Чим дуже здивувала спостерігачів з інших країн: мовляв, як держава після такого Майдану може не спілкуватися з активістами(ками).

Знаю, що раніше Національний екологічний центр України - потужна еко-організація - написала скаргу міністру екології, тоді ще Андрію Мохнику, щодо представлення України на підготовчій сесії у Бонні.

- Звертаємо вашу увагу на те, що формування складу офіційної делегації на міжнародні кліматичні переговори не завжди було прозорим і однаково рівноправним для представників бізнесу та громадськості. Зокрема, відсутність представників громадськості в делегації, призводило до того, що офіційні представники країни замість відстоювання національних інтересів захищали інтереси бізнесових структур або Російської Федерації, тим самим блокуючи міжнародний процес розв’язання глобальних кліматоохоронних питань.

Виник прецедент, коли, за інформацією Міністерства закордонних справ України, дії делегації на міжсесійних кліматичних переговорах у червні 2013 року в Бонні не відповідали наданим директивам. По суті, тоді українська делегація (чию позицію представляла Наталія Кушко) виступила з активною підтримкою позиції делегації Російської Федерації, яка (на чолі з Олегом Шамановим) наполягала змінити порядок денний сесії SBI 38, аби розглядати питання процедур та аспектів прийняття рішень Конференції сторін РК ООН ЗК. Як зазначено у звіті Допоміжного органу з імплементації (SBI) про його 38-му сесію  3-14 червня 2013 року - блокування досягнення консенсусу з боку Росії, України та Білорусі рішення призвело до унеможливлення подальшого перебігу переговорів, викликавши обурення та критику не тільки громадських організацій, а й МЗС України.

10 грудня на саміті сталося дещо несподіване, якщо не зважати на попередню історію і знов несподівану участь у переговорах осіб, імен яких немає у складі офіційної делегації. Несподіване - як для країни, щодо якої агресію проявила Росія, відібравши Крим і постачаючи військову силу на Донбас. Спостерігачки з Climate Action Network, до складу якої входять і українські еко-організації, повідомляють: Україна, Білорусь і Росія спершу зустрілися для координації позицій, а потім одна за одною виступили на пленарному засіданні.

Нагадаю, Україна має асоціацію з ЄС, і наприклад, розробку низько вуглецевої стратегії розвитку фінансувала Німеччина, а систему національної торгівлі квотами ще й уряд США через USAID.

Марія Сторчило, перебуваючи в Лімі, пише:

- Країни у своїх виступах стурбовані тим, як було організовано процес, та "особливою" ситуацією України. Однак виступ української делегації почав виглядати сюрреалістичним, коли аргументом про особливі умови для України стала важка соціальна та економічна ситуація. Хотілося кричати: "Агов, може поговорите зі своїм партнером по "групі країн Східної Європи" Росією, щоб та припинила війну в Україні?". Росія підтримує бажання України заробити кошти на торгівлі викидами парниковим газами і використати в такий спосіб намагання світу запобігти катастрофічним змінам клімату. Але що російська делегація очікує від української у відповідь?

Оглядачка вважає, що Росія намагається будь-що нагадувати про себе як про "важливу" країну. Що Москва вже не відіграє важливої ролі на переговорах, де обговорюють нову домовленість на післякіотський період. Адже на саміті - найбільші країни, що розвиваються, стали ключовими партнерами розвинутих країн.

Сторчило зауважує, що близькості перемовників Росії та України є раціональне пояснення - багато років вони відстоювали спільні інтереси "країн із перехідною економікою". Але у сьогоднішній дійсності така співпраця виглядає нездоровою. Російська ідея "не прогнутися під Захід", незважаючи на те, про що йдеться і що пропонують, сидить у головах українських перемовників.

Отже, саміт у Лімі офіційний Київ успішно провалив. Тож треба починати готуватися до наступного визначального саміту в Парижі. Тим паче, що до березня 2015 року країни мають подати свої зобов’язання в рамках нової кліматичної угоди.

Залишається лиш вірити й активно наполягати, щоби Київ нарешті визначився з власною кліматичною політикою, поєднавши її з роботою з енергоефективності; зробив це прозоро для громадськості; підібрав справжніх спеціалістів(ок) для роботи в цій сфері, які мають не лише знання, але й добру репутацію в української еко-громадськості, яка теж роками стежить за участю України в міжнародних перемовинах зі зміни клімату, й розуміються на темах скорочення викидів СО2, адаптації до зміни клімату, яка вже важлива для українських аграріїв.

Бо, може, тоді Україна матиме хоч трохи гідності, щоб не волочитися за делегацією з Росії.

Розділи :

КОМЕНТАРІ

  • Точно, дякую, що помітили. У редакції виправлять. Між тим, хоч пост Ради копіювала, зараз на сторінці у фб не знаходжу :-))

  • Головою Комітету було обрано Святослава Куруленка, а не Куруленко.

13.11.2018, 22:18
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 31 березня 2020

    Land Rover, Lexus та елітні годинники: що задекларував новий глава МОЗ

    За минулий рік Степанов заробив 87 807 грн як очільник Одеської ОДА і отримав проценти в Ощадбанку на суму 2,83 млн грн

     
    • 31 березня 2020

    Авто за мільйон гривень та готівка: що задекларував новий заступник Венедіктової

     
    • 30 березня 2020

    Рада підтримала “антиколомойський” законопроект

     
    • 30 березня 2020

    Рада з другої спроби обрала очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

    Верховна Рада України у понеділок, 30 березня, з другої спроби проголосувала за призначення очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

     
Система Orphus