Кабмін не пішов шляхом спадкоємності коаліційної угоди

Або Кабмін ще не усвідомлює майбутньої концепції своєї роботи, або програма діяльності уряду буде предметом подальшого політичного торгу
11 грудня 201409:53

Затишшя в політичному житті країни, що запанувало після оголошення офіційних результатів виборів, перервалося першими тижнями роботи нової Верховної Ради. Тільки-но аналітики докладно проаналізували текст коаліційної угоди, як їх увазі представили новий документ - програму діяльності уряду.

Ці два доленосні для держави документи мають суттєві відмінності.

Передусім новопризначеними урядовцями не було охоплено цілі розділи коаліційної угоди. І тоді, коли розділами "Конституційна реформа" та "Реформа виборчого законодавства", що не належать до сфер компетенції Кабінету Міністрів, повинен був би опікуватися депутатський корпус, то розділи "Інфраструктура та транспорт", "Забезпечення громадян комунальними послугами та реформування житлової політики", "Реформа системи управління довкіллям та інтеграція екологічної політики у інші галузеві політики" якщо й згадуються в програмі, то тільки в контексті інших сфер діяльності (для прикладу розвиток портової та залізничної інфраструктури згадано тільки в контексті сприяння виходу сільгоспвиробників на зовнішні ринки).

При цьому програма уряду містить цілий розділ "Нова політика міжнародної допомоги", який повністю відсутній у коаліційній угоді.

Для зручності аналізуватимемо документи згідно зі структурою коаліційної угоди, оскільки вона містить дещо більше запланованих завдань.

Реформи системи нацбезпеки й оборони. Кабмін повністю проігнорував задекларовані в угоді оптимізацію Нацгвардії, Служби безпеки та проблеми тимчасово окупованих і непідконтрольних територій. Щодо інших підрозділів, то вони охоплені доволі фрагментарно. Серед завдань угоди, що поставив перед собою уряд, - розробка концепції інформаційної безпеки, затвердження програми розвитку ЗСУ, прийняття нового закону про оборонне замовлення та підписання угод про кооперацію у сфері виробництва озброєння, відмова від позаблокового статусу та відновлення курсу на вступ до НАТО. У програмі збільшено з 3 до 5% ВВП розмір видатків на оборону. Натомість згадок щодо реалізації "Європейського валу", досягнення безвізового режиму, захисту національних інтересів у міжнародних судах та прийняття нового закону про засади внутрішньої та зовнішньої політики немає.

Оновлення влади та антикорупційна угода. Аналогічно до попереднього розділу низку завдань коаліційної угоди не включено до програми уряду, а саме: забезпечення прозорості діяльності партій, доступу громадян до інформації, заборони повторної вимоги органами держвлади інформації та ліквідації корупційних сфер у держсекторі. Враховано завдання з моніторингу видатків держслужбовців, дотримання антикорупційного законодавства та відкриття інформації про власників нерухомого майна.

Судова реформа. В програмі повністю проігноровано підрозділи коаліційної угоди, присвячені реформі адвокатури, прокуратури та забезпечення виконання судових рішень. Складається враження, що інші завдання будуть виконані за рахунок прийняття нового закону "Про судоустрій і статус суддів" та внесення змін до Конституції щодо запровадження триланкової системи судів (до речі, така норма в угоді відсутня), переатестація всіх суддів, зняття суддівської недоторканності, усунення політичного впливу на процеси добору, кар’єри та відповідальності суддів, оновлення судової системи та суддівського корпусу. Разом із тим перед Кабміном ставляться додаткові завдання із забезпечення доступу до правосуддя, спрощеного порядку розгляду господарських та адміністративних справ і повернення Верховному суду повноважень вищої судової інстанції.

Реформа системи органів правопорядку. Створення держбюро розслідування - єдине завдання, що міститься у двох документах. Складається враження, що інших завдань коаліційної угоди (реформування системи кримінальної юстиції, формування нової системи МВС, створення муніципальної та військової поліції) планують досягнути тільки за рахунок ухвалення закону "Про поліцію" та Концепції першочергових заходів реформування системи МВС.

Децентралізація та реформа публічної адміністрації. На відміну від коаліційної угоди в програмі уряду відсутні згадки про перерозподіл владних повноважень, окрім сфери архітектурно-будівельного контролю. Щоправда, і це радує, серед першочергових завдань (перший квартал 2015 року) - прийняття змін до бюджетного та податкового кодексів щодо бюджетної децентралізації. Насторожує тільки те, що у програмі відсутні будь-які згадки (на відміну від угоди) про принципи її запровадження. На виконання підрозділу угоди "Реформа публічного адміністрування" урядом передбачено тільки прийняття нового закону про державну службу (натомість коаліція також обіцяла оптимізацію органів держвлади, реформу Кабміну та інших держорганів, зміни до закону "Про центральні органи виконавчої влади", прийняття закону "Про імпічмент президента").

Програма уряду націлена на економію коштів, тож реформування системи публічної адміністрації зводиться до "Скорочення держсектора на 10%, відповідне збільшення заробітної платні". Відповідно до запланованої угодою реформи надання адмінпослуг (скорочення їх кількості, делегування місцевих органам влади права їх надавати та створення мережі центрів їх надання) уряд запланував відкрити на місцях "Прозорі офіси". Щоправда, не зрозуміло, чи їх відкриття якимось чином змінить існуючу систему надання адмінпослуг.

У програмі увагу приділено запровадженню електронного врядування. Запропоновані завдання (запровадження електронних безконтактних послуг, електронної ідентифікації та електронного підпису громадянина, відмова від паперового документообігу, ухвалення закону про систему електронної взаємодії та закону про відкриті дані), по суті, повинні стати основою для подальшого впровадження системи електронного врядування.

Підрозділ, присвячений реформуванню системи публічних фінансів, повністю проігноровано. Реформуванням системи держзакупівель новобраний уряд вирішив сильно не перейматися, зосередивши увагу тільки на виконанні вимог МВФ і зобов’язань визначених в Угоді про асоціацію з ЄС (запровадження електронних закупівель). Натомість процедури закупівлі в одного учасника, оголошення кінцевих власників компаній, що беруть участь у держзакупівлях, спрощення та забезпечення прозорості тендерів, створення регламенту оскарження торгів АМКУ залишилися поза увагою програми.

У сфері реформування управління державною власністю та приватизацією уряд майже повністю слідує коаліційній угоді, навіть більше, запропоновані цілі у сфері запровадження ефективного та прозорого управління державними компаніями є набагато амбітнішими. Щоправда, до програми в аналізованій сфері не включено скасування обов’язкового продажу на фондовій біржі пакетів акцій у розмірі 5-10% до проведення конкурсу з приватизації та вимоги оприлюднення Фондом держмайна результатів перевірки виконання інвестиційних зобов’язань власниками приватизованого майна, зате запропоновано запровадити продаж акцій на міжнародних біржах і застосовувати аукціон як ключовий спосіб приватизації зі зняттям будь-яких обмежень для учасників.

Забезпечення прискореного економічного розвитку. Уряд не ризикнув узяти на себе зобов’язання з розробки довгострокової стратегії розвитку високотехнологічних виробництв та її впровадження. Натомість значну увагу приділено просуванню українських виробників на міжнародних ринках (використання переваг режиму вільної торгівлі з ЄС, подвоєння обсягів українського експорту до 2020 року, підготовка угод про режим вільної торгівлі низкою країн, запровадження наступальної політики Офісу торговельного представника України). Таким чином у програмі охоплено тільки 1 завдання з 6, які є в угоді.

Регуляторна політика, розвиток підприємництва та забезпечення умов конкуренції. У програмі зовсім не приділено уваги питанням спрощення процедур у сфері будівництва. Поставлено низку завдань, які частково спрямовані на реалізацію угоди щодо створення сприятливого інвестиційного клімату (враховано 1 завдання з 6), податкової реформи (враховано 4 з 8), реформи трудових відносин, сприянню виходу на зовнішні ринки (у частині завдань, спрямованих на гармонізацію українського законодавства до норм ЄС). Реформування антимонопольної сфери передбачено за рахунок прийняття нового закону "Про захист економічної конкуренції" та, що викликає двозначне трактування, формування нового складу Антимонопольного комітету. При цьому зовсім проігноровано положення угоди. Новаціями програми діяльності, яких немає в угоді, є підвищення відповідальності за сплату заробітної плати в конвертах, дворазове зменшення податків для малого та середнього бізнесу і заборона його перевірок контролюючими органами, запровадження інституту податкового компромісу.

Реформа фінансового сектора. Серед завдань у сфері фінансів урядом запропоновано тільки зменшити обіг тіньової готівки та капіталізувати державні банки. Слід відзначити, що жодного з цих завдань не передбачено в коаліційній угоді.

Реформа сільського господарства. Поза увагою уряду залишилися реформа сільського господарства та сталий розвиток сільських територій. Однак уряд планує продовжити земельну реформу, для чого заплановано розробити закон "Про ринок землі" та закон "Про оренду землі щодо довгострокової оренди", а також запровадити базу даних Державного земельного кадастру.

У сфері державної підтримки сільськогосподарського виробництва урядом не згадано обіцянку коаліції щодо збереження до 2018 року чинної системи оподаткування сільгоспвиробників та щодо продовження дерегуляції галузі. Можливо, ці норми будуть включені в проанонсований у програмі закон "Про локальні аграрні ринки".

Щодо сприяння міжнародній торгівлі, то в програмі оминули завдання щодо скасування процедур обов’язкової реєстрації, сертифікації та отримання дозвільних документів, натомість запланувавши створення бренда "Продукт України" та використання та збільшення обсягів квот на ринках ЄС. Разом із тим урядом заплановано протягом 2015 року залучити до $1 млрд кредитних ресурсів міжнародних інституцій у галузь.

Реформа енергетики та енергонезалежність. Програма майже повною мірою враховує положення угоди у підрозділах "Реорганізація ринків енергії та імплементація європейського законодавства в сфері енергетики" (крім створення газового хабу) та "Поетапна ліквідація перехресного субсидіювання та вирівнювання цін на природний газ та електричну енергію". Частково враховано угоду щодо реформування вугільної галузі, а саме щодо приватизації та закриття шахт (повністю не враховані положення щодо реалізації соціальної підтримки працівників вугільної галузі, оптимізації держпідтримки вугільних підприємств та лібералізації вугільного ринку).

Також у сфері стимулювання енергоефективності автори програми обмежилися тільки запровадженням проектів з альтернативної енергетики та, чого не було в угоді, пропонують зміни до стандартів енергоефективності та існуючих ДБН. При цьому повністю проігноровано напрями щодо стимулювання виробництва енергії з нетрадиційних джерел і заміщення споживання газу.

Натомість у питаннях диверсифікації постачання енергоресурсів уряд не обмежився тільки природним газом та паливом для атомних електростанцій, але й зосередив увагу на вугіллі, LNG та збільшенні власного виробництва енергії.

Відсутні завдання щодо забезпечення прозорості функціонування енергетичних ринків та удосконалення законодавства для залучення приватних інвестицій в енергетику (крім запровадження відкритих аукціонів на розробку родовищ корисних копалин) і зміни податкового навантаження на нафтогазовидобувну галузь. При цьому незрозуміло, що має на увазі уряд під "змішаною моделлю оподаткування енергетичного сектора". І тим паче не зрозуміло, як вплине незапланована в коаліційній угоді пропозиція уряду щодо заміни угод зі спільної діяльності на угоди про розподіл продукції у видобутку корисних копалин на інвестиційну привабливість української енергетики. Аналогічно потенційних інвесторів насторожить бажання уряду збільшити доходи бюджету від діяльності енергокомпаній.

Уряд запланував іще декілька завдань, які також виходять за межі угоди, а саме: низку інфраструктурних проектів, досягнення детінізації видобутку корисних копалин, організацію ефективного розгляду позову проти "Газпрому" щодо умов контракту про постачання і транзит природного газу.

Соціально-гуманітрна реформа урядом зведена до 5 пунктів.

Гарантування соціального захисту. Урядом враховані положення угоди щодо реформування системи пенсійного забезпечення, розвитку недержавного пенсійного забезпечення, розробки нової редакції закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", об’єднання фондів соціального страхування та забезпечення прозорості їх діяльності, запровадження адресних пільг.

Натомість автоматизація діяльності системи соціального захисту, посилення громадського контролю за діяльністю соціальних фондів, запровадження обов’язкового державного медичного страхування, скасування пільг і привілеїв, запровадження соціальних стандартів залишилися поза увагою програми. До програми всупереч угоді включено й доволі суперечливі завдання - запровадження оподаткування високих пенсій і монетаризації пільг, реалізація яких може бути поясненна тільки бажанням уряду наповнити порожній бюджет.

Якісна освіта. У програмі зазначено, що уряд зосередиться на реалізації положень закону "Про вищу освіту". При цьому більшість із перелічених завдань (окрім фінансової автономії) відсутні в коаліційній угоді. Реалізація інших 8 запланованих цілей угоди передбачена за рахунок прийняття законів "Про освіту" та "Про професійно-технічну освіту".

Сучасна наука і інновації. На жаль, крім ухвалення закону "Про наукову та науково-технічну діяльність", інші 9 пунктів коаліційної угоди не враховані у програмі уряду.

Культурний простір, інформаційна політика та національна пам’ять. Урядом враховано тільки одне завдання угоди, а саме підтримку українського культурного продукту шляхом прийняття спеціального закону. У програмі також запропоновано розробку та реалізацію "Стратегії гуманітарної політики", натомість угода пропонує законодавчо оформити "Стратегію культурної політики України". Разом із тим створення нових джерел фінансування культури угодою не передбачено. Слід відзначити, що інші 12 пунктів угоди залишилися поза увагою програми.

Водночас уряд запропонував розділ "Нова політика молоді та спорту", яка відсутня в коаліційній угоді.

Реформа системи охорони здоров’я. Програма уряду майже повністю проігнорувала цей розділ угоди, крім положення щодо передачі невластивих функцій держзакупівель Міністерства охорони здоров’я. Натомість уряд планує трансформувати мережу лікарень, ухвалити закони "Про медичне страхування" та "Про заклади медичної охорони здоров’я та медичне обслуговування", внести зміни до закону "Про лікарські засоби" та дерегулювати фармацевтичний ринок. Таким чином уряд повністю відкинув детально розроблену концепцію реформування системи охорони здоров’я.

Підсумовуючи, варто відзначити декілька негативних тенденцій, які притаманні програмі діяльності уряду.

По-перше - відсутність пояснень щодо принципів, за якими повинні бути підготовлені згадані в програмі норми та закони. Складається враження, що або уряд ще не усвідомлює їх майбутньої концепції, або зміст цих документів буде предметом подальшого політичного торгу.

По-друге - послуговування гаслами та відсутність у більшості випадків чітко окреслених реальних кроків щодо реформування країни.

По-третє - непрофесійність підготовки. Викликає посмішку як зарахування бурштину до енергетичних ресурсів, так і двічі згадане скорочення держсектора на 10% (щоправда, в одному з випадків "10% ВВП"). Насторожує невідповідність цілей і завдань, які заплановані для їх реалізації (для прикладу зарахування запровадження безвізового режиму з ЄС до сфери безпеки).

Невідповідність структури аналізованих документів, їх змісту, ігнорування цілих розділів угоди, величезна кількість новацій уряду, які почасти суперечать коаліційній угоді, створюють упевненість у тому, що автори документа і не прагнули забезпечити спадкоємність програми та угоди. Тож виникає логічне запитання щодо щирості намірів уряду слідувати запропонованій програмі.

Розділи :

КОМЕНТАРІ

15.11.2018, 18:44
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 28 вересня 2019

    "Хто наступна Гандзюк?": активісти прийшли до Офісу президента

    У п'ятницю, 27 вересня, під Адміністрацією президента відбулася друга “Ніч на Банковій”. Активісти лишили напис на асфальті із запитанням: "Хто наступна Гандзюк?"

     
    • 26 вересня 2019

    “Пожаліли його, живий лишився, а він тепер в суді свідчить”, - в суді з розстрілу групи спецпризначення оприлюднили “прослушку” фігуранта

    Запорізький апеляційний суд на фінішній прямій розгляду справи розстріляних спецпризначенців

     
    • 21 вересня 2019

    Члени "Демократичної сокири" звернулись до міграційної служби щодо потрійного громадянства Коломойського

    Про це стало відомо під час акції "Імпічмент Коломойському", яка відбулась біля Офісу президента у Києві, 20 вересня

     
    • 18 вересня 2019

    У Києві відбулась церемонія подяки ексдиректору Українського інституту національної пам'яті В'ятровичу

     
Система Orphus