Чи насмілиться Росія відсудити/вкрасти "Містралі"?

Росія вже, схоже, починає розуміти, що "Містралів" їй не бачити, і намагається виправити на свою користь хоча б фінансовий бік цієї проблеми
Задня частина "Містралю", що має назву "Севастополь", під час спуску на воду після будівництва на Балтійському суднобудівному заводі в Санкт-Петербурзі, 30 квітня 2014 року
10 грудня 201412:20

Події сучасного міжнародного трилера під назвою "Містраль" із кожним днем набувають нового цікавого розвитку.

Росія вже відкрито шантажує Францію штрафними санкціями та репутаційними збитками за зрив контракту. Проте що гучніше звучать російські погрози, то малоймовірними виглядають її перспективи отримати французькі вертольотоносці.

Наразі перед керівництвом Франції постає низка завдань, які воно повинне виконати для того, щоб вийти з ситуації з мінімальними втратами для держави.

По-перше, країні потрібно уникнути виплати Росії значних штрафних санкцій. За останньою інформацією французьких ЗМІ, які посилаються на юристів і джерела в уряді Франції, російська сторона, крім прямих втрат від несплати виготовлених "Містралей", які становлять 1,2 млрд євро, має намір подати позов до суду й отримати додаткову компенсацію. За деякими оцінками, вона може бути на рівні 800 млн євро за кожний вертольотоносець.

По-друге, не завдати французькому оборонно-промисловому комплексу репутаційних збитків через зрив контрактних зобов’язань. Асоціація робітників Франції вже вимагає виконати контрактні зобов’язання щодо постачання кораблів російській стороні та не допустити скорочення робочих місць на судноверфі Сент-Назер.

І по-третє, що є не менш важливим, - зберегти партнерські відносини з провідними державами світу, зокрема США, Німеччиною та Великобританією.

Попри складність, на перший погляд, цих завдань, при їх детальнішому аналізі можна побачити, що у французької сторони є доволі широке поле для маневру.

Поки що керівництво Франції вирішило скористатись умовами контракту, які дозволяють уникнути виплат за штрафними санкціями на першому етапі виконання контрактних зобов’язань, і взяти паузу в процесі передачі першого "Mістраля". Така пауза може тривати до трьох місяців.

Далі як причину відкладання на невизначений термін рішення про передачу кораблів французька сторона може спокійно посилатися на введені проти Росії санкції і при цьому впевнено заявляти, що кораблі буде обов’язково передано в разі зниження інтенсивності збройного протистояння на Донбасі, повернення анексованого Криму та появи перспектив дипломатичного вирішення геополітичного конфлікту.

Враховуючи постійне нарощування військової присутності Росії в цих регіонах, очевидно, що дипломатичного вирішення конфлікту, принаймні найближчим часом, не відбудеться. Натомість санкції, скоріше за все, матимуть тенденцію до посилення. Тож Франція тим самим не тільки "годуватиме обіцянками" Росію, а й зберігатиме добрі стосунки зі своїми основними партнерами на Заході.

Що стосується репутаційних збитків, то за це представникам французького ОПК можна взагалі не переживати. Більшість партнерів Франції прекрасно розуміють, що всі рішення щодо російського контракту в цій ситуації будуть винятково політичними, і ухвалюватимуться відповідно до особливостей міжнародної обстановки. Крім того, лідери світу самі закликають французьку сторону не передавати "Містралі" країні-агресору.

Росія, яка вже, схоже, починає розуміти, що "Містралів" їй не бачити, своєю чергою, намагається виправити на власну користь хоча б фінансову сторону цієї проблеми. Країна готується подати позов до міжнародного суду і вже найняла для цього команду закордонних юристів.

Але і в цьому випадку Франція може "вийти сухою з води". Річ у тім, що суд, ініційований російською стороною, може затягнутися на роки (що, радше за все, за сприяння певних впливових міжнародних гравців, так і буде), і не факт, що Росія зможе отримати від Франції бажану компенсацію.

Деякі міжнародні експерти вважають, що в разі відмови в поставці першого вертольотоносця, французькому урядові доведеться сплатити лише 251 млн євро штрафних санкцій. Вони пояснюють це тим, що з усієї суми контракту - 1,2 млрд євро - Росія сплатила лише близько 800 млн євро, тому вартість штрафу вираховуватиметься від сплаченої суми.

Ті ж експерти зазначають, що французька сторона може подати зустрічний позов, в якому вимагатиме компенсацію за вже передані технології та навчання російського персоналу на верфях у Санкт-Петербурзі. Експерти називають суми 90 і 39 млн євро відповідно.

У ситуації з вертольотоносцями цікавим є також і те, як змінювалася риторика російської сторони.

Якщо раніше вона з упевненістю заявляла, що нікуди Франція не дінеться, і "Містралі" - "Владивосток" і "Севастополь" - все-таки прибудуть у свої нові порти приписки, то сьогодні все частіше можна почути заяви про те, що кораблі є вже не такими потрібними і набагато краще було б забрати назад витрачені на них гроші.

- Вертольотоносець не є необхідним елементом для розвитку нашого військово-морського флоту, а от гроші, які нам повернуться у вигляді вже заплаченого нами авансу, ми знайдемо, куди витратити більш раціонально, - заявив нещодавно заступник міністра оборони РФ з озброєння Юрій Борисов.

В умовах економічної кризи, що лавиною насувається на Росію, слова військового чиновника дійсно мають раціональне зерно. Проте є й інша причина, через яку російській стороні стали цікавішими гроші, ніж самі вертольотоносці. Річ у тім, що в нинішніх умовах "Містралі" можуть стати справжнім тягарем для ВМФ РФ.

По-перше, у російського ВМФ немає необхідної інфраструктури для обслуговування кораблів такого класу. Всі розмови про те, що її буде побудовано за 3-4 роки, в умовах коли країна входить у стадію затяжної економічної кризи, є не більш ніж балачками.

Навіть російські експерти констатують, що радянська влада, яка була готова витрачати величезні гроші на флот, так і не змогла побудувати для кораблів такого класу причалів і відповідної інфраструктури. Тому радянські авіаносці, які базувались у Владивостоці, всі свої стоянки проводили на рейді з постійно включеними двигунами, безглуздо виробляючи моторесурс і паливо. Результат такої експлуатації - випрацювання удвічі швидше свого моторесурсу і подальше списання.

По-друге, як заявляють представники французької суднобудівної компанії DCNS, передача "Містралів" російській стороні перетвориться на проблему для Росії через повну неготовність ВМФ РФ до самостійного обслуговування цих кораблів.

При передачі кораблів зарубіжному замовникові DCNS практикує дворічне гарантійне обслуговування. У випадку з "Містралями" Росія наполягла на п‘ятирічному гарантійному терміні, пояснюючи це складністю адаптації російських систем озброєння до французького корабля, а також необхідністю підготовки своїх інженерів для обслуговування вертольотоносців.

За оцінками ж французької сторони, через 5-6 років після передачі "Містралі", внаслідок "російських експериментів" і технологічної відсталості РФ, втратять свою боєздатність, так і не інтегрувавшись до ВМФ Росії.

Наразі вся ця історія з "Містралями" дуже нагадує події 40-річної давнини, коли співробітники ізраїльського спецназу з французького порту Шербур викрали 5 бойових катерів, які французька сторона мала поставити для ВМС Ізраїлю, проте, ввівши ембарго на торгівлю зброєю, залишила їх у себе.

Варіант подібного розвитку подій нещодавно активно обговорювали у французькій пресі. Побоювання французів є зрозумілими: по-перше, вони вже мають гіркий досвід, а по-друге - перспективу відтворити події минулого може реалізувати країна, для якої вкрасти не те що корабель, а чужу територію, нічого не вартує.

Серед усіх зазначених варіантів розвитку ситуації навколо "Містралів" цей виглядає найменш імовірним, проте відкидати його в жодному разі не можна. Оскільки коли маєш справу з "великой и могучей", завжди потрібно пам’ятати про те, що "умом Россию не понять".

Розділи :

КОМЕНТАРІ

9.12.2018, 01:16
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 22 лютого 2019

    Суд продовжив строк розслідування щодо вбивства Катерини Гандзюк до 3 липня

    Серед підозрюваних у цій справі голова Херсонської облради Владислав Мангер

     
    • 22 лютого 2019

    Суддя, підозрюваний у хабарництві, повернувся до роботи і отримав з бюджету 160 тис грн

     
    • 21 лютого 2019

    Палії проти активістів: як залякують захисників зелених зон

     
    • 21 лютого 2019

    Поліцейському, підозрюваному у побитті активіста, не змогли оскаржити запобіжний захід

    Працівника поліції підозрюють у побитті активістів під час затримання

     
Система Orphus