Адвокати Майдану: справа 1 грудня на тому ж рівні, що при Пшонці та Захарченку

А "беркутівців", винних у розстрілах, навряд покарають, бо зникли всі карти на зброю
30 листопада 201410:30

Сьогодні минає рік з дня розгону та жорстокого побиття студентів на Майдані. Але досі не покарано нікого ні за це, ні за інші криваві злочини. ГПУ надала звітність про те, що щодо подій на Майдані відкрито більш ніж тисячу проваджень, а адвокати переконані, що правоохоронці не докладають належних зусиль.

INSIDER зібрав звітність ГПУ та поговорив з адвокатами майданівців Ганною Литвин, Василем Мельничуком та Євгенією Закревською про те, чому слідство не досягло успіху.

1167 справ проти тих, хто втік

Напередодні начальник 2-го слідчого управління ГПУ України Сергій Горбатюк заявив, що в розгоні брали участь 390 "беркутівців", але встановити особи, хто саме бив, вони не можуть.

Загалом, за словами начальника Головного слідчого управління Олега Заліска, за злочини впродовж місяців Майдану було зареєстровано 1167 проваджень і прийнято рішення повідомити про підозру 77 особам.

Але слідству вдалося вручити повідомлення про підозру тільки 47 особам.

За словами Заліска, у перші дні після Революції гідності з країни повтікали практично всі перші керівники правоохоронних органів і більшість їхніх заступників.

- Нам усім відомо, як втікали з території України Янукович, Пшонка, Клименко, Арбузов. Тому зараз у слідчих ізоляторах ми не бачимо такої кількості саме організаторів злочинів проти людськості. Це дуже перешкодило розслідуванню протидій громадським акціям, - зазначає Заліско.

За його словами, у цих злочинах була задіяна вся структура влади правоохоронних органів, "більшість правоохоронців і високопосадовців, що брали участь у протидії протестним акціям, організували системне знищення масиву документації – тобто речових доказів у справі".

За версією Генпрокуратури, в період із 30 листопада 2013 року по 20 лютого 2014 в Києві загинули 77 осіб. Із них 67 – вбито з застосуванням вогнепальної зброї.

Заступник генпрокурора прозвітував, що слідство допитало понад 2000 осіб, провело 400 оглядів місць подій, із 80 свідками та 61 потерпілим провело слідчі експерименти, здійснило понад 100 обшуків.

 

Але адвокати загиблих і постраждалих майданівців незадоволені діяльністю правоохоронців, і вважають, що ті зробили багато такого, що дозволить злочинцям уникнути покарання.

Слідчі експерименти

Ганна Литвин та її помічник Василь Мельничук, котрі займаються захистом потерпілих у справі екс-офіцера "Беркута" Дмитра Садовника, розповіли, як насправді проводили експерименти на вулиці Інститутській у справі про розстріл 39 майданівців:

 Ганна Литвин і Василь Мельничук

- Я представляю там інтереси чотирьох родин – Романа Варениці, Георгія Арутюняна, Сергія Байдовського та Едуарда Гриневича. Звечора прокуратура попросила зібратись усіх на восьму ранку, а на ранок - адвокати приїхали на вказаний час, а слідчі з експертами судової балістики під'їхали аж на десяту з двома манекенами під пахвами. У результаті на 39 людей у нас працювала пара експертів, за якими весь час бігала купа слідчих прокуратури. Все робилося приблизно, відстані замірювали на око. Натовп людей тут же все затоптував і постійно говорив про щось своє, сказала Литвин.

Адвокат розповіла, що насправді все це треба було робити інакше. У Литвин є підопічний - герой Небесної сотні Роман Варениця, і є відео, де видно, як його прошивають кулею з верхньої точки Інститутської.

- Тобто треба розібрати детально історію цього загиблого. Для цього експерти і слідчі мали виміряти точну відстань між Романом і стрільцем та позицію, з якої здійснювали постріли. Потім треба було порівняти, яка саме зброя здатна влучати з такої відстані, - пояснила адвокат INSIDER.

Литвин зазначила, що замість того, щоб таким чином опрацьовувати по кілька людей за день, експертизу на Інститутській провели за три дні.

- У адвокатів загиблих давно склалося враження, що прокуратура навіть не намагається розслідувати цю справу. У ГПУ багато кажуть, що до проведення експертизи залучали міжнародних експертів — насправді нічого там не було.

Крім того, адвокат розповіла, що самі спеціалісти з прокуратури не були готові до експерименту.

- Наприклад, я та мої колеги до цього часу не бачили жодної карти, де було б позначено час і точне місце перебування груп тих, хто стріляв, і загиблих. Скоро виповниться рік із часу розстрілу Майдану, але нічого подібного не було створено.

Жінка розповіла, що під час роботи між слідчими були такі діалоги: "А що ти вже зробив у цій справі?". "А я не знаю, що тут робить".

Натомість Євгенія Закревська - адвокат, яка займається справами про побиття та затримання активістів 30 листопада, 22 січня на Грушевського, вбивства 18-20 лютого на Інститутській, справою Ігоря Луценка та справами Автомайдану, - пояснила, що кількість судмедекспертиз була величезною, тому що кількість убитих і поранених була дуже велика:

Фото з Facebook Євгенії Закревської

- Деякі експертизи доводилося проводити повторно. Там закінчувалися реактиви, люди й експертні установи займалися лише цими справами. Це стосується насамперед проваджень по 18-20 лютого.

Вона пояснила, що слова Генпрокуратури є близькими до дійсності. Навантаження на прокуратуру, на органи кримінального слідства, на судмедекспертів було дуже велике.

- Але загалом я вважаю, що слідчі експерименти були проведені не в достатній кількості і не на достатньому технічному рівні. Наша прокуратура, можливо, не володіє або не хоче використовувати технічний потенціал, - каже Закревська.

Вона зауважила, що адвокати розглядають і намагаються залучити міжнародних експертів для того, щоб вирішити певні процесуальні проблеми.

Щодо балістичних експертиз, то Заліско доповів про проведення 375 таких. Після експертиз, допитів і переглядів відео прокуратура встановила, що більшість із 49 вбивств на Інститутській 20 лютого було здійснено з АК-47 калібру 7/62.

Але адвокат Василь Мельник каже, що це мало що дасть, бо зникли карти на зброю "беркутівців".

- У першу чергу пропали особисті карти на зброю "беркутівців". Щоб ви розуміли, "Беркут" має відзвітувати за кожну кулю, випущену зі своєї зброї. Тому ці карти мають бути передані в картотеку МВС.

Ганна Литвин додає, що таке замітання слідів відбулося вже після перемоги Революції гідності.

Виходить, що після цього було розірвано ланцюжок для виявлення справжніх виконавців і замовників. Із карткою й автоматом із серійним номером довести, хто саме стріляв і в кого, було б дуже легко, переконані адвокати.

Зараз із доказів залишилися лише кулі, але без відстрілювальних карт і автоматів зі серійним номером довести, що ця куля випущена саме "Беркутом", буде надзвичайно складно в суді, наголошують адвокати.

Два "беркутівці" і Садовник

- Звичайно, головною є справа щодо розстрілів 20 лютого мирних мітингувальників, де повідомлено про підозру трьом "беркутівцям" на чолі з Садовником. Встановлення їхніх осіб є винятково заслугою слідчих прокуратури. На жаль, інформації від МВС і СБУ щодо розкриття саме цього злочину надано не було, - заявив Заліско на конференції.

Адвокати ж вважають подання справи в суд передчасним і відзначають у ній масу недоліків.

- Я взагалі вважаю, що це надто поспішно робиться. Адвокатів допустили тільки на стадії, коли вже завершили слідство, чим дуже ускладнили нам можливість надати додаткові докази, які у нас є і були весь цей час. Мені здається, що це все для того, щоб поставити галочку, що ось ми розслідували справу, і вона навіть "пішла" в суд, - каже Закревська.

"Беркутівці" в залі суду

Захисниця проти швидкості за рахунок об’єктивності.

- Я не про те, що цих трьох безпідставно звинувачують. Ось ці троє "беркутівців", вони стріляли з певного сектора, частину людей було вбито, частину поранено. Зараз їм інкримінують лише вбивство. Відповідно, якщо справу в такому вигляді подати в суд і буде вирок, то після цього вироку цим людям не зможуть інкримінувати замах на вбивство.

Закревська розповіла, що всі вбивства і поранення мали спільний умисел. Зараз прокуратура просто не встигає "опрацювати" всіх поранених – провести експертизи, допитати, прийти на місце і провести слідчий експеримент.

- Так, це дуже великий обсяг роботи, це правда. Але, як на мене, цю роботу можна виконувати краще.

Нагадаємо, що 19 вересня суд змінив запобіжний захід Садовнику на домашній арешт. Підставою для звільнення стала наявність у підозрюваного у вчиненні особливо тяжких злочинів дружини, трьох дітей та квартири в місті Києві, а також його позитивної репутації.

Закревська вважає рішення суду абсурдним, таким, яке не могло бути ухваленим у жодній демократичній країні.

- І річ тут у тому, що у провадженні суддя вважає, що людину обґрунтовано підозрюють у злочинах, за які йому може "світити" пожиттєве. Уже один цей факт може свідчити про те, що є загроза того, що він втече чи буде впливати на свідків.

Закревська розповіла, що при цьому Садовник не співпрацював зі слідством, у жодний спосіб не демонстрував свого розкаяння.

- Тут суддя мала б говорити, що підозра є необґрунтованою, тоді її дії можна було вважати логічними. Але навіть у неї не вистачило совісті написати, що підозра необґрунтована. Вона просто написала, що немає ризиків, що він утече.

Реакцією адвокатів було подати заяву про злочин.

Щодо цієї справи Заліско повідомив: прокуратура відразу зреагувала на незаконне рішення судді Волкової відпустити під домашній арешт. Їй вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 375 ККУ – ухвалення свідомо неправосудного рішення.

- Направлено клопотання про відсторонення її від займаної посади. Нині слідчі дії в цьому кримінальному провадженні завершуються, і я думаю, що впродовж місяця кримінальне провадження буде скероване до суду, - додав заступник прокурора.

Ганна Литвин і Василь Мельничук вказують на ще декілька прорахунків правоохоронців у справі Садовника.

- Насправді, якщо вже сталося так, що його відпустили під домашній арешт, головне слідче управління Генпрокуратури мало звернутися до суду, щоб отримати ухвалу на проведення негласних слідчих дій. Наприклад, щоб з'ясувати, з ким Садовник зустрічатиметься на волі, що робитиме під домашнім арештом. Коротше - проконтролювати його! Однак не було зроблено нічого, - сказала Литвин.

Убиті 20 лютого на Майдані

На думку Мельничука, цим домашнім арештом Садовнику дали змогу втекти. Йому повідомили, що о п’ятій приїздить наряд. Приїхала оперативна група, постукала у двері, але ніхто не відчинив. Оскільки датчики показували, що браслет у Садовника на нозі, група розвернулася і поїхала в офіс.

- Я цього не розумію! Як би мала діяти адекватна людина? Якщо немає ордера на руках, треба викликати працівника ЖЕКу, понятих. Якщо людина не відчиняє двері – цілком можливо, що їй стало зле. У такій ситуації можна просто вибити двері. До речі, я досі не бачив офіційних пояснень, як Дмитро Садовник позбавився браслета – зрізав його чи зламав.

Тут адвокат нагадує, що ситуація з втечами з-під домашнього арешту стає абсурдною. Він згадав, що після втечі екс-депутата Шепелєва звільнили голову Державної пенітенціарної служби Сергія Старенького.

- Так само і в цій ситуації, можна звільнити ще кількох посадовців, але треба ламати систему. У нас так утік Мельник, утік антимайданівець "Топаз" – Гнат Кромський і тут же Дмитро Садовник. Після таких фактів, які уже стали звичкою, ми, правозахисники, упевнені, що домашній арешт – це такий собі засіб для майбутньої вдалої втечі злочинця від правосуддя, - каже Мельничук.

Литвин вказує на інший прорахунок.

- Вийшло так, що звинуватили лише Садовника, а інші відбулися легким переляком. Хоча після його втечі ми з Василем були здивовані, чому і тим двом "простим" "беркутівцям", які ще сидять від вартою, не оголосили амністії, - іронізує адвокат.

На думку Мельничука, справою Садовника просто відволікли увагу від того, що ніхто не покараний.

Проблема координації

За словами заступника генпрокурора, всі правоохоронці, яких допитували у цій справі - і керівників, і виконавців, - не надали жодної інформації, яка допомогла би слідству встановити об’єктивну істину.

Позиція, яку займають співробітники міліції: "нічого не чув, не бачив, не знаю, не пам’ятаю".

Закревська зазначає, що існує проблема координації Генпрокуратури з підрозділами МВС і СБУ, котрі виконують окремі доручення в розслідуванні справ і повинні надавати документи, інформацію, проводити службові розслідування.

- Адвокати намагалися взяти на себе неприродну для них функцію - налагодити цю координацію, але на рівні ГПУ нам сказали не встрявати не у свої справи: мовляв, це не наша функція, це не передбачено КПК і ніякої координації не потрібно, зараз справа піде в суд і все взагалі добре.

Адвокат вказує: якщо на низах є ще співпраця, то на верхах це нікому не потрібно.

- Ми (адвокати) співпрацюємо насамперед зі слідством, якщо бачимо там націленість на результат і бачимо якусь ініціативність, якихось живих людей, яким дійсно це цікаво і важливо. Натомість на рівні Генеральної прокуратури це нікому не потрібно. Це важливо лише як галочка, щоб не дуже тріпали на конференціях і під час чергових призначень, - обурюється вона.

Адвокати хочуть, щоби був центр для координації розслідування всіх справ.

- Такі повноваження має Генеральна прокуратура. Складається така ситуація, що насправді зараз розслідують тільки ті справи, що встигли якось "засвітитися", і які при цьому дуже сильно проштовхують, - розказала адвокат Закревська.

За її словами, справа 1 грудня щодо побиття і незаконного затримання 9 людей зараз на тому ж рівні, на якому вона була при Пшонці, Януковичі та Захарченку. Її не розслідують узагалі.

- Суть у тому, що ці справи реально пов’язані, оскільки певні епізоди повторюються за певними схемами. Для того, щоб виявити такий взаємозв’язок, потрібно, щоб у когось у голові була картинка стосовно всіх справ. І цей хтось має бути з Генпрокуратури. Насправді цієї картини не бачить ніхто, каже Закревська.  

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

16.11.2018, 04:34
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 31 березня 2020

    Land Rover, Lexus та елітні годинники: що задекларував новий глава МОЗ

    За минулий рік Степанов заробив 87 807 грн як очільник Одеської ОДА і отримав проценти в Ощадбанку на суму 2,83 млн грн

     
    • 31 березня 2020

    Авто за мільйон гривень та готівка: що задекларував новий заступник Венедіктової

     
    • 30 березня 2020

    Рада підтримала “антиколомойський” законопроект

     
    • 30 березня 2020

    Рада з другої спроби обрала очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

    Верховна Рада України у понеділок, 30 березня, з другої спроби проголосувала за призначення очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

     
Система Orphus