Найближчими днями має чіткіше прояснитися, куди рухається ситуація із соціально-економічним забезпеченням захоплених територій Донбасу.
Теоретично в тій чи іншій формі це може взяти на себе одна з трьох сторін: Україна, "ДНР"/"ЛНР" чи Росія.
Своє остаточне рішення офіційний Київ уже озвучив: соцвиплат окуповані райони не побачать, поки не повернуться під український контроль. І на цей момент не спостерігається особливих передумов для того, щоб найближчим часом на Банковій змінили своє рішення.
У "ДНР"/"ЛНР" необхідних коштів, звісно, немає. З урахуванням сьогоднішньої обстановки на "республіканських" територіях навряд чи щось суттєво зміниться і в короткостроковій перспективі (1-3 роки). Тим паче, у сепаратистських структур ще й серйозний дефіцит з інтелектуальними ресурсами для організації швидкого економічного дива.
Щоправда, у коментарі німецькому виданню Frankfurter Allgemeine "мер" Донецька Ігор Мартинов намагається запевнити, що справи у "ДНР" йдуть не так уже й погано. Мовляв, Москва допомагає їй необхідними фінансами, які нібито спрямовують на виплати пенсій та інші соціальні потреби.
Але про те, що соціально-економічні реалії та перспективи "республіки" більш ніж кепські, може свідчити опубліковане днями повідомлення "ради міністрів ДНР".
- Для підтримки та забезпечення співробітників, в умовах дефіциту готівкових коштів, передбачено часткове введення натуральної форми оплати праці продовольчими товарами першої необхідності, - заявили в сепаратистському "уряді".
Отже, питання зводиться до того, чи готовий Кремль повністю взяти на свої плечі соцзабезпечення окупованих територій.
У певному розумінні сьогодні російська влада дійсно опинилася в глухому куті. Ілюстрацією чого може слугувати те, як відреагував на нещодавній прес-конференції представник російської Держдуми з міжнародних справ Олексій Пушков на запитання про можливість фінансування Росією захоплених районів Донбасу.
- Що стосується фінансування… Я думаю, що слід задуматися над іншим питанням, - сказав він.
Проте російській владі треба щось вирішувати. Кинути ситуацію на самоплив керівництво РФ не може. Гуманітарною допомогою проблему не закриєш. Але повністю фінансово забезпечувати "Новоросію" для Москви буде доволі важко.
До того ж, цього може не зрозуміти значна частина росіян - мовляв, у нас тут самих криза, а ми мільярди посилаємо на Донбас, який навіть не є суб'єктом федерації. З такою логікою Кремль не може не рахуватися.
До слова, за останніми даними Пенсійного фонду, загальна чисельність пенсіонерів на Донеччині становить майже 1,5 млн осіб. На виплату пенсій такій кількості людей щомісяця потрібно більш ніж 2,5 млрд грн.
Поряд із цим, навесні цього року, згідно з результатами опитування, проведеного Всеросійським центром громадської думки, лише 16% росіян схвалювали фінансову допомогу Донбасу…
Однак просто так здатися та згорнути "Новоросію" через проблеми з соцвиплатами Москва, звісно, не може. Не виключено, що в цьому випадку проблема буде вирішуватися "обхідним шляхом".
Не платити, так воювати?
В умовах, що склалися, керівництво РФ може спробувати розв'язати черговий виток військового протистояння на сході України - наприклад, спробувати все ж таки прорубати сухопутний коридор до Криму.
Через систему пропаганди на захоплених донбаських територіях не так уже складно буде переконати більшість місцевих жителів, що, мовляв, війну знову почала українська, а не російська сторона.
А під час активних бойових дій, які так чи інакше можуть охопити "днрівські" та "лнрівські" райони, такі питання мирного (або відносно мирного) життя, як стабільні соцвиплати, відпадуть як би самі собою.
У цьому контексті голова російського МЗС Сергій Лавров нещодавно зробив певний натяк, зазначивши, що рішення Києва про припинення фінансування окупованих районів "загрожує відновленням силового вирішення конфлікту".
А 25 листопада на одному з сепаратистських ресурсів було опубліковано "офіційну заяву", в якій представники "ДНР" просять:
- Скликати екстрене засідання Ради Безпеки ООН і розглянути на ньому питання втручання миротворчого контингенту за участю представників Російської Федерації для контролю за виконанням досягнутих раніше домовленостей і дозволом гуманітарної і соціальної ситуації...
"Гібридне" фінансування?
З іншого боку, розгортання нової серії військових дій зажадає від РФ також чималих ресурсів і може призвести до більш значних втрат, ніж у попередні місяці. До того ж, активна фаза бойового протистояння рано чи пізно спаде, і незручні соціально-економічні питання знову повернуться.
Говорячи загалом, нинішній розклад із фінансуванням "особливої" частини Донбасу нагадує весняні та літні очікування того, буде Кремль повномасштабно вводити свої війська в Україну чи ні.
У підсумку, як показали подальші події, вони були введені - але не повномасштабно, а в тій кількості, в якій потрібно було, щоб Росія переломила ситуацію на свою користь. Із фінансуванням окупованих територій може вийти аналогічна історія.
Цілком імовірно, що надалі Кремль вдасться до стратегії не повного, а часткового соцзабезпечення "своїх" районів на Донбасі - в тому розмірі, який буде по кишені РФ, особливо не обурить російську громадськість і дозволить не довести ситуацію в захоплених містах і селах до вибухонебезпечного рівня.
Це даватиме можливість Москві й надалі тримати ситуацію в захоплених районах під власним контролем. Але тяжкої соціально-економічної обстановки на тамтешніх територіях подібний сценарій, звісно, не змінить.
