Порушення прав людини: кому довіряти?

Хто має фіксувати злочини війни в Україні?
25 листопада 201410:00
  • 1
  • 2

Хто має фіксувати порушення прав людини у зонах конфлікту в Україні та на окупованих територіях та чиїм даним можна довіряти?

Місцеві правозахисники чи міжнародні правозахисні організації, як-от Human Rights Watch, місії ООН чи ОБСЄ?

Представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Юрій Бєлоусов розповідає, що до їхнього офісу майже одночасно звернулася низка українських правозахисних організацій з ідеєю спільної моніторингової української місії за участю органів держвлади та секретаріату омбудсмана. Ціль такої місії - належно фіксувати порушення прав людини в зоні АТО.

- Ми підтримали цю ініціативу та звернулися з цим до Генпрокуратури, МВС, СБУ. У відповідь - лист від ГПУ: таке фіксування можливе лише в межах кримінального провадження в такому порядку, як передбачено КПК. Саме в таких рамках правоохоронці працюють. І потреби в чомусь іще начебто немає.

Бєлоусов уточнює, що наразі українські правозахисники кооперуються і документують порушення, але це відбувається не системно.

Для прикладу: працівники офісу омбудсмена їздили разом із громадськими активістами, з'ясували ситуацію у Сєверодонецьку. Є окремі мобільні групи, ініціативи сміливців від правозахисту, які намагаються збирати дані на місцях на Донбасі.

Правозахисна організація "Донецький Меморіал" опікується правами людини у в’язницях. За словами її очільника Олександра Букалова, складно, але їм вдається відстежувати ситуацію на територіях, підконтрольних бойовикам, адже є контакти і з засудженими, і з персоналом.

- Не завжди вдається допомогти. Наприклад, якщо ув’язнених треба перевезти до спеціальної лікарні, але це неможливо, тому що зараз небезпечно організовувати конвоювання. Тобто про потребу цю знаємо, але допомогти ніяк не можемо.

Букалов уточнює, що, з огляду на безпеку, навіть перебувати на одному місці безпечніше, ніж намагатися пересуватися регіоном.

Правозахисник із Донецька зауважує, що неможливо зрозуміти, як зараз персонал ставиться до засуджених - погіршилося ставлення чи покращилося:

- Адже це спільна біда. Часом нам стає відомо, що персонал змушують переходити на службу до так званих "ДНР" і невідомо як це впливає на стосунки із засудженими.

Представник Уповноваженого ВР із прав людини каже, що до офісу надходить багато звернень із Донецької і Луганської областей - на гарячу лінію та електронні листи - про викрадення та катування людей, про змушення до співпраці з "республіками", про пошкодження майна, проблеми з отриманням пенсій на цій території, поновленням втрачених документів, використання заборонених боєприпасів... Цю інформацію мають перевіряти саме правоохоронці.

- Ми інформуємо МВС і СБУ, Міноборони, але очевидно, що вони не завжди можуть щось зробити. Надто коли йдеться про непідконтрольну територію, - зазначає Бєлоусов.

Українські спеціалісти підтримують контакт із моніторинговими місіями Червоного Хреста, ООН та ОБСЄ в Україні. Цікаво, що в моніторинговій місії ООН, на відміну від ОБСЄ, працюють не лише іноземні фахівці, а й авторитетні українські правозахисники, зокрема в Харкові та Донецьку.

Віце-президентка Комітету ООН проти тортур Felice Gaer стежить за моніторингом від місії ООН в Україні. Але, певно, з ввічливості, також відзначає внесок місцевих і міжнародних неурядових організацій у процес моніторингу дотримання прав людини в проблемних регіонах України. Вона зауважує, що для місцевих в Україні важливо вести запис таких основних подій, як-от трагедія в Одесі, навіть якщо немає участі офіційної сторони (чи України, чи Росії):

- Будемо сподіватися, що міжнародні спостерігачі та дослідники матимуть дозвіл, аби бути там у свій час.

Сама ж Gaer у листопаді на сесії Комітету ООН проти тортур в Україні порушувала питання про розслідування роботи снайперів на Майдані, про масові захоронення на Донбасі та добровольчі батальйони "Азов" і "Айдар", як таких, на кого є скарги щодо порушень прав людини, зокрема щодо катувань полонених. Про це повідомляли міжнародні правозахисні організації, зокрема Amnesty International.

Представник мережі Human Rights House Network Florian Irminger радить Україні відразу не заперечувати можливі порушення зі свого боку (як це сталося з повідомленням Human Rights Watch про касетні бомби), а розслідувати, і якщо винна українська сторона - застосовувати законодавство країни. Якщо ж винні сепаратисти, яких нині неможливо притягти до відповідальності, то Irminger радить збирати ці дані та фіксувати для майбутнього слідства.

На запитання, яким даним у зоні конфлікту можна довіряти та як у часи війни можна фіксувати ці порушення, експерт ООН Felice Gaer відповідає:

- Моніторинг і документування тверджень про порушення прав людини надзвичайно важливі скрізь, а особливо у збройному конфлікті. Я була вражена доповідями управління Верховного комісара ООН із прав людини (OHCHR) про ситуацію в Україні, і думаю, що ці місячні звіти є визначальними.

Джеймз Теннант - представник однієї з програм міжнародної організації, яка опікується, зокрема, свободою слова - Pen International. Він також довіряє даним ООН, а ще українським партнерам. Організація, серед іншого, отримує інформацію від місцевих письменників чи журналістів - для прикладу, слухають членів організації в Україні, як-от Андрія Куркова - віце-президента регіонального відділення Pen в Україні.

- Він нещодавно був на конгресі в Киргизстані. Запропонував допомагати письменникам зі Східної України поїхати до Західної. І є теж номінація, щоб допомагати молодим письменникам.

На погляд фахівця, треба завжди мати різні джерела, найкраще отримувати інформацію з перших рук, наприклад, від українців.

Місія ООН працюватиме в Україні до середини грудня, уточнює тим часом Irminger. І, на його погляд, потрібно відшукати кошти, аби це спостереження продовжити.

Наразі не вистачає міжнародної офіційної місії спостереження у Криму. На цьому на зустрічі з дипломатами й експертами у Женеві наголосив кримськотатарський політик Рефат Чубаров. Голова Меджлісу розповів, що відбувся візит комісара Ради Європи з прав людини на півострів, але цього замало, аби відстежувати ситуацію і допомагати та карати порушників прав людини.

При цьому Irminger, який працює переважно в Женеві, вважає: потрібно дослухатись українських правозахисників. Каже: їм важко вийти на міжнародну спільноту, аби донести інформацію. Саме тому Human Rights House Network влаштували окремий захід у Нью-Йорку під час засідання Ради Безпеки ООН, де виступала представниця "Євромайдан SOS" Олександра Матвійчук та Вадим Пивоваров, який опікується дотримання прав людини у правоохоронних органах, реформою міліції.

Human Rights House Network також допомогли влаштувати окрему таку зустріч для українських правозахисників і Чубарова з дипломатами в Женеві. Саме там представники(ці) місій неформально висловлювали думку - місію з спостереження за ситуацією з правами людини ООН необхідно продовжити. Очевидно, що у грудні порушення враз не припиняться.

Розділи :
2
ПЕРЕГЛЯДІВ
1
КОМЕНТАРІВ

КОМЕНТАРІ

24.05.2016, 06:53
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 1 лютого 2016

    INSIDER: Лучшие материалы

    Здесь мы оставляем тексты, которые нам показались самыми знаковыми

    • 0
    • 25
     
    • 31 січня 2016

    Роман Безсмертний: "Росія зацікавлена, щоб ця війна тривала без кінця"

    "З появою Гризлова мало що змінилося. Ви дискусію навколо Сталіна уявляєте?"

    • 3
    • 13
     
    • 29 січня 2016

    Как проститься с прошлым

    Как прощаться и открываться новым возможностям, рассказывает психолог

    • 1
    • 17
     
    • 29 січня 2016

    Крымские ультрас: «Предателей мы не забудем»

    Что означало быть проукраинским ультрасом в Крыму в начале оккупации, и как они живут сейчас

    • 1
    • 15
     
Система Orphus