Протести в Угорщині. Пришвидшена версія Майдану?

Що змусило угорців протестувати проти друга Путіна Орбана, чи може в Угорщині відбутися Майдан, і як це позначиться на Україні
20 листопада 201411:30

Останніми тижнями в Україні з цікавістю спостерігають за подіями, які відбуваються в сусідній Угорщині. Тривалий час цю сусідку в нашій країні згадували здебільшого лише в контексті Закарпаття. Аж раптом картинки масових протестів у Будапешті викликали в багатьох українців відчуття дежавю. В Україні відразу ж почали проводити паралелі з Майданом.

Чи є для цього підстави? В самій Угорщині вважають, що до подібного з Україною сценарію не дійде. Один знайомий угорець словацького походження Ласло Міхел, який у цей час навчається в престижному університеті Лондона, на прохання прояснити характер угорських протестів, упевнено заявив, що в Україні занадто активно все приміряють на себе, не беручи до уваги ментальність сусіднього народу.

"В Україні дещо перебільшують масштаби угорських проблем, не розуміючи їх природу. Думаю, до того, що було в Києві, у Будапешті не дійде", - вважає Міхел. Його точку зору поділяють багато місцевих експертів, які також стверджують, що порівняння з Україною є некоректним.

Орбан. Наслідувач Путіна

Для того, щоб зрозуміти події, які відбуваються в Угорщині, потрібно зрозуміти, яка саме політична розстановка сил на цей момент склалася в країні. В Угорщині, яка є парламентською республікою, з 2010 року при владі перебуває консервативна партія "Фідес" (Fidesz), лідером якої є прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.

Орбан уперше прийшов до влади 1998 року, але 2002-го "Фідес" програла парламентські вибори, й Орбан пішов у відставку з посади прем’єра. Однак фінансово-економічна криза 2008 року дала "Фідесу" другий шанс. Соціалісти, які на той момент перебували при владі, ледь не довели країну до банкрутства, чим вдало скористалися послідовники Орбана, який 2010 року знову сів у крісло голови уряду.

Новий-старий прем’єр одразу взявся до справи, проте, на відміну від свого попереднього перебування при владі, цього разу вирішив діяти більш жорстко. Отримавши значну підтримку населення, Орбан почав вибудовувати систему, яка в сучасній Європі межує із "грою на межі фолу", і має більш відчутний перекіс у бік консервативної політики, ніж це прийнято для європейських країн.

У країні все частіше почали лунати націоналістичні заклики, які часто переходили у відверто ксенофобські. Раз у раз місцеві урядовці дозволяли собі некоректні висловлювання щодо місцевих циган і навіть дійшло до розмов про з'ясування кількості євреїв в Угорщині. Уряд на такі заяви практично не реагував, а місцями й негласно підтримував.

В економіці теж не обійшлося без перекосів. Податки для малого підприємництва і громадян стали значно відчутнішими, а надмірна регуляція бізнесу загалом почала входити для уряду в норму.

Орбан, своєю чергою, активно взявся за контроль над ЗМІ, і в країні почали говорити про утиски свободи слова. Приблизно така сама ситуація спостерігається і в судовій системі. Не обійшлось і без зміни Конституції, яка стала значно привабливішою для правлячих консерваторів. У підсумку зміни у виборчому законодавстві призвели до того, що "Фідес" отримав майже дві третини голосів на виборах 2014 року, реально отримавши близько чверті голосів угорців. Про опозицію в країні почали забувати, та й вона сама ніяк не може подолати наслідки провалу свого перебування при владі.

Цікаво, що "Фідес" і Орбан зокрема починали свою політичну діяльність як ліберали, але з часом унаслідок трансформації поглядів вдарились у консервативну крайність. Не останню роль у метаморфозах, які відбулися з Орбаном, зіграв президент Росії Володимир Путін. Прямо це сталось чи опосередковано, достеменно невідомо. Відомо лише те, що Орбан неодноразово виказував свою прихильність політиці Путіна, а не так давно взагалі заявив, що хотів би, щоб Угорщина поміняла модель державного устрою на щось подібне до Росії, Туреччини чи Китаю.

Багато що пов’язує Угорщину з Росією і в економічному плані. Тотальна енергетична залежність Будапешта від Москви не є секретом. До того ж, Росія пообіцяла Угорщині прокредитувати на 10 млрд доларів на пільгових умовах будівництво двох нових енергоблоків на угорській АЕС "Пакш".

Увесь набір цих факторів доволі чітко пояснює те, що Угорщина постійно виступає однією з тих, хто критикує Європейський Союз за санкції до Кремля.

Пік конфронтації Будапешта з Брюсселем припав на початок листопада, коли парламент Угорщини прийняв законопроект, яким дозволив будівництво трубопроводу "Південний потік", фактично в обхід енергетичних правил ЄС. У Брюсселі різко відреагували на демарш Будапешта, а у відповідь отримали від спікера угорського парламенту погрозу вийти з ЄС.

Разом із тим російське питання навряд стало відправною точкою у пожвавленні ситуації всередині Угорщини.

Протести

Схильність до "путінської автократії" можна назвати однією з причин, які підштовхнули угорців вийти на вулицю. У певний момент Орбан настільки загрався в "закручування гайок", що не помітив, як перейшов межу, що розділяла його із суспільним терпінням.

Активна фаза протестів в Угорщині почалася наприкінці жовтня. Її причиною стала ініціатива уряду щодо впровадження податку на Інтернет. Питання Інтернету мобілізувало перш за все молодь, яка через соціальні мережі вивела на вулиці угорських міст тисячі співвітчизників.

 

Орбан, який відомий тим, що не змінює своїх рішень, цього разу вдарив по гальмах, призупинив проштовхування законопроекту, назвавши протести громадян обґрунтованими. "У цих умовах ми не можемо ввести його (закон)… Ми не комуністи, ми правимо разом із народом", - заявив Орбан, перенісши обговорення законопроекту на початок 2015 року.

Друга хвиля протестів накрила Угорщину 10 листопада, коли люди вийшли на вулиці вже через іншу причину – корупцію, яка, на думку багатьох угорців, захлинула систему влади. Формальною причиною для протесту стала вимога відправити у віставку голову податкової інспекції Ілдіко Віди, але фактично протестувальники все частіше й частіше "просять на вихід" й самого Орбана. Плакати з надписами "Орбан щезни!" та "Мафіозний уряд" свідчать самі за себе. Так само, як і прапори протестуальників, на яких Орбан зображений разом із Путіним. Цікава деталь, що саме через корупцію США заборонила вїзд в країну шістьом угорським чиновникам, серед яких, за інформацією місцевої преси, є й голова податкової інспекції.

Протестувальники пішли до будівлі угорського парламенту і саме там відбулися сутички з поліцією. Разом із тим очевидці повідомляють, що протест мав доволі мирний характер, а до радикальних дій вдавалася лише незначна кількість громадян, яку не підтримала більшість присутніх. При цьому лідерів опозиції просили утриматися від участі у протестах, проголосивши "протест без політичних прапорів".

Українське питання

Напряму ситуація в Україні навряд може бути причиною для зміни європейського ставлення до Угорщини, але саме ставлення до "українського питання" може стати каталізатором для перевірки прихильності Орбана до спільної політики ЄС. А оскільки Угорщина позиціонує себе як "друга Кремля", який фактично воює з Україною, то в цьому аспекті Орбану потрібно визначатися більш конкретно.

Уже після сварки щодо "Південного потоку" в уряді Орбана вирішили зауважити, що Угорщина підтримує ЄС стосовно санкцій проти Росії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що його країна буде завжди віддана тим рішенням, які Європа приймає разом. Дипломат додав, що відносини з Кремлем мають бути збалансованими та прагматичними, проте Угорщина буде виступати на захист суверенітету України. При цьому він зазначив, що його уряд підтримає будь-яке рішення ЄС щодо санкцій проти  Росії.

Пізніше Сіярто пішов ще далі. Вже після засідання Ради міністрів закордонних справ-членів ЄС він повідомив, що Угорщина разом зі Словаччиною поєднають газопроводи і будуть постачати з їх допомогою газ в Україну.

 

Приблизно таку ж позицію Угорщина висловила на зустрічі "Вишеградської четвірки" (Польща, Словаччина, Угорщина та Чехія), яка відбулася за участю президента Петра Порошенка нещодавно у Братиславі. Пізніше Порошенко навіть провів телефонні перемовини з Орбаном щодо поставок газу в Україну. Цікаво, що інформація про цю розмову зявилася на сайті президента України саме в той момент, коли протестувальники в Будапешті оточили будівлю парламенту.

Зрозуміло, що такі зміни в поведінці Угорщини пояснюються тиском на Будапешт із боку Брюсселя, але вже сам факт зниження войовничості в риториці Орбана є позитивним для України. З іншого боку, дружбу з Кремлем Орбан усе ще тримає в пріоритеті, про що свідчать заяви Сіярто, який 19 листопада відвідав із візитом Москву. Чи виправдовувався перед своїм російським колегою міністр закордонних справ Угорщини, чи просто "звіряв годинники" - не зрозуміло, але на спільній прес-конференції в Москві угорський дипломат знову вдався до риторики "дружити всім подвірям".

Майданівський сценарій

Повертаючись до питання, яке було поставлене на початку, можна сказати, що насправді в нинішніх подіях в Угорщині доволі багато спільного з тим, що відбувалося в Україні рік тому. Передусім політика багатовекторності, до якої вдається Орбан, дуже нагадує політику Віктора Януковича, і, можливо, зовсім недаремно угорські протестувальники вже встигли назвати свого прем’єра "Віктором Януковичем Орбаном".

Угорський прем’єр намагається всидіти на двох стільцях, але все одно рано чи пізно така політика веде в нікуди, що й показала минула влада в Україні.

Якщо й надалі проводити паралелі з Україною, то протести проти податку на Інтернет дуже нагадують Податковий Майдан, який завершився добре для Януковича саме тому, що йому вистачило розуму не йти на пряму конфронтацію з протестувальниками. Орбан теж зробив крок назад. В Україні були слабкими позиції опозиції, в Угорщині вони виглядають іще слабшими.

Після Податкового Майдану в Україні відбувся протест проти "мовного закону", а потім уже корупційне свавілля і відмова від асоціації з ЄС призвели до Євромайдану. Проте в Україні між цими подіями був значний термін, тоді як в Угорщині події розвиваються доволі швидко.

Орбан усе ще має високу підтримку в суспільстві, про що засвідчили результати місцевих виборів в Угорщині, які відбулись у жовтні. Крім того, угорці й справді не такі, як українці, але в Києві ще рік тому теж майже ніхто не вірив у можливість революції.

В Україні останньою краплею стало побиття студентів, тож Орбану варто зважено підходити до своєї реакції на протести (які ще обов’язково будуть), щоб не припуститися тієї самої помилки, що і його український тезка. Бо народний гнів має непередбачувані наслідки, щоб одного ранку не довелося прокинутись не у своєму теплому ліжку, а, наприклад, трохи східніше, десь поблизу Ростова.

 
Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

14.11.2018, 19:38
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 31 березня 2020

    Land Rover, Lexus та елітні годинники: що задекларував новий глава МОЗ

    За минулий рік Степанов заробив 87 807 грн як очільник Одеської ОДА і отримав проценти в Ощадбанку на суму 2,83 млн грн

     
    • 31 березня 2020

    Авто за мільйон гривень та готівка: що задекларував новий заступник Венедіктової

     
    • 30 березня 2020

    Рада підтримала “антиколомойський” законопроект

     
    • 30 березня 2020

    Рада з другої спроби обрала очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

    Верховна Рада України у понеділок, 30 березня, з другої спроби проголосувала за призначення очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

     
Система Orphus