Майдан. Що далі?

У цій країні можуть з’явитися тисячі Небесних сотень, бо ми не вміємо творити державу, в якій хочеться жити
21 листопада 201413:00

Ось і минув один рік. У ці дні з’являться сотні текстів, в яких автори щемливо згадуватимуть Революцію гідності. Я не буду наганяти трепетну сльозу. Спробую натякнути, що буде далі.

…А далі будь-який новий Майдан буде офіційно названий проектом Кремля. Тому що на тлі загрози втратити державність - будь-який внутрішній Майдан програє своє позиціонування. Президент разом із прем’єром назвуть його інспірацією Путіна з метою завалити неугодну йому владу в Києві. І тому новий Майдан буде розстріляний зі ще більшим завзяттям, аніж робили це снайпери Януковича. Бо цього разу ліквідовувати Майдан будуть зі словами "Слава Україні" і зі щирою вірою "заради інтересів України".

…А далі жодна розумна людина вже ніколи не полізе під кулі заради ідеї. Бо попередній Майдан навчив: це - безглузда, марна смерть. Після шоку, пережитого на розстріляному Майдані, уже навряд чи з’явиться бодай один 17-річний юнак, який так безпечно, так відважно піде голіруч проти влади. Жоден батько і мати вже не відпустить своє чадо на Майдан. Не тому що народ перетворився на боягузів - тому що жодна героїчна смерть не вартує країни, яка не міняється. Про родичів, які на Майдані втратили своїх близьких, уже ніхто не згадує. Каліки, які втратили на Майдані свої кінцівки, очі, кисті й інші органи, - забуті. Героїзм спочив у Бозі. Майдан позбавив сенсу таке явище, як посмертний героїзм. На Майдан тепер ітимуть, щоб убити ворога, а не навпаки.

…А далі буде насильство. Наступний Майдан буде атакувати, а не захищатися. Він стрілятиме першим. Тисячі стволів, розграбованих на початку року, чекають свого часу. Кожен учасник АТО теж додому потягне зброю - знадобиться. Мілітаризація пасіонаріїв - це прямий результат безсилля, яке породив попередній Майдан. Безсилля - це той виклик, який стоятиме перед суспільством зневажених і ошуканих.

…А далі остання надія - лише на противсіхів. Наступну (і, безумовно, кращу) державу можуть перезаснувати лише противсіхи - продукти радикального постмодерну, які не визнають самого принципу делегування влади оцим, як би м’якше висловитися, "політикам". Партійним адептам важко визнати, що Євромайдан розпочали оці самі противсіхи - аполітичні активісти і студенти, які кинули клич "Без політиків". І вони перемогли б, якби не лідери опозиції, котрі енергію Майдану конвертували в свої персональні успіхи. Так, саме противсіхи є авторами Революції гідності. Таку красиву поетичну назву ця подія отримала саме тому, що на арену вийшов сегмент противсіхів, який сказав: ми не довіряємо жодним політикам, тому ми вийшли за себе, за своє право, за свою гідність. Противсіхи програли рік тому. Але саме вони, обурені й доведені до сказу, мають найбільші шанси стати генератором нових збурень. Тому що вони вкотре переконалися: не можна було віддавати Майдан у руки партійних вождів. Тепер противсіхи вже нікому нічого не віддадуть. Вони відімстять сповна.

…А далі будь-який новий Майдан не матиме політичного лідера. Він не призведе до нової влади. На теперішній владі закінчується лавка запасних в українській політиці. За ними - нікого. Пустка. У цій країні існує тільки влада проти суспільства. Жодної третьої сили. Всі так звані непрохідні - нереволюційні, тому їх до уваги брати не доводиться. Отже, потенційний Майдан стане антиполітичним. Він буде направлений проти політиків як біологічного виду. Він не передбачатиме передачі влади тим, хто на підході, бо таких не існує в природі. Новий Майдан буде антисистемним, а отже, руйнівним. За ним не буде сили, яка здатна перезаснувати нову державу на руїнах попередньої. Це буде акт масштабного руйнування без акценту на наслідках.

…А далі щодня укріплюватиметься відчуття, що нас намахали. Скоро виявиться, хто кому підписував тендери, хто чиї банки рефінансував, хто заробив на курсі долара, хто додрукував гривню, хто в якому маєтку живе і хто з ким про що домовлявся в той час, як у зоні АТО щодня гинув хтось безіменний. Згадаються дурні обіцянки. Усвідомлення "нас намахали" стане фундаментом реваншу тих людей, які дуже важко й надривно пережили кожен стрес.

…А далі психосоматичне обличчя ймовірного Майдану буде жахливим. Воно мало нагадуватиме тих усміхнених хлопчиків і дівчаток, які частували гарячим чайочком "беркутят", лагідно скандували "Ми за Європу" і креативно розмальовували свої мордочки в синьо-жовті кольори. Ні, це буде гримаса. Кожен місяць після Революції гідності множить кількість людей, які перейшли межу навмисного вбивства. В них уже немає психологічного бар’єра перед пострілом у голову. Повсюдно буде лунати міцний триповерховий мат. З уст литиметься ненависть і дуже аргументована злість. Нам буде неприємно дивитися у вічі цьому некрасивому Майдану. Але саме він стане нашим колективним дзеркалом.

…А далі буде продовження драми. Вічної української драми, яка замішується на нездатності політиків дати відсіч гігантській спокусі "косити" бабло. Держава збудована так: влада заробляє, а народ чекає. Ця драма даруватиме нам іще багато кульмінацій, але вона не передбачає хеппі-енду. Тому що абсолютно неважливо, з якою емоцією ти виходиш на Майдан. Чи ти виходиш усміхатися й стрибати, чи ти виходиш проявляти небачений героїзм і відчайдушність, чи ти виходиш палити машини й бити вікна, чи ти виходиш відстрілювати ненависних корупціонерів – ти все одно розписуєшся у своїй немочі творити державу. Ти все одно стаєш вулицею. А вулиця знає лише одну мову - "натворити дєлов і розійтися по домах".

У цій країні можуть з’явитися тисячі Небесних сотень, але ці обличчя убієнних так і залишаться в папці "Інше". Бо ми не вміємо творити державу, в якій хочеться жити. Це нам не до снаги. Це не під силу політикам, яких ми добровільно обираємо. Це не під силу навіть молодому поколінню, якому простіше звалити звідси. Ми можемо хіба що час від часу виборювати шанси - і знову не марнувати нагоду їх змарнувати. Нас ніщо нічому не вчить. Бо ми - вічні бездержавні революціонери, які вирощують собі дракона, проти якого пізніше, коли він наїсть собі пузо, не буде соромно боротися.

Розділи :

КОМЕНТАРІ

  • Николай Демиденко мусора всруться але не дадуть прийняти закон про зброю для всіх. , бо вони тільки на дозволах на травмати собі маєтки купляють

  • Далі буде. ..

  • після пояснення на громадському - повністю підтримую автора, а от станіслав несало, бо, напевно, щи - не правий і тому приховує свою мармизу і правильно нехай боїться

  • Бувають тексти екзистенційні, просякнуті конкретикою моменту, його болем і радістю, як крик душі. Є тексти емансипаційні і навіть викривальні, але які живі і надихають до дії. А є тексти резонерські, менторські, з претензією на погляд з олімпійських висот. Ці останні, навіть якщо геніально і переконливо написані, ні до чого не надихають, а тільки залишають осад і сіють зневіру. Але в кожного свій стиль...

  • Прочитал. Одновременно и согласен, и не согласен. Согласен с тем, что Украина погрязла в коррупции, спасение от которой только отрубание голов миллионной гидре коррупционеров. Украина не меняется, власть плюет на народ, а народ позволяет собой манипулировать. Такая Украина не имеет будущего. Впереди ее ждут кровавые, страшные времена. А не согласен с тем, что «противсіхи» это надежда. Нет, систему может ломать только система. На силу можно отвечать только силой. На пушки и танки можно отвечать только танками и пушками. Нужна армия, генералы, революция, восстание, военный переворот, что угодно, но только сила. А этого пока нет. Добровольческие батальйоны пока одурачены фальшивым лозунгом ничего не менять в Киеве, пока не победим на Донбассе. Вот только на Донбассе и в Крыму без смены власти в Киеве не победить. Нужна политическая сила и военная организация, которая сможет организовать массовое вооруженное восстание и сопротивление. Только так. А без этого Украина обречена.

  • ОБЕЗГЛАВЛЕННЯ НАРОДУ - ГОЛОВНА ЗБРОЯ ВОРОГІВ. Народ без лідерів - не більше, ніж стадо. Іззовні це робиться Кремлем, із середини - агентурою і окрученими "противсіхами". Тому нам треба навчитися розпізнавати, де дійсно наші лідери, а де підсунуті. Це непросто, вимагає терпіння, наполегливості і розуму. Лідерів треба захищати, бо по них б'ють найбільше. Знищують їх і фізично (Чорновіл), а ще більше - інформаційно (Тимошенко). Політики, про яких ви говорите - це пустопорожні телепузіки з інформаційної колоди олігірхів. Кого сьогодні крутять - Кириленко, Луценко, Томенко, Єгорка Соболєв, Гопко, ... Число їх - Легіон. Дивіться, як акуратно подають їх олігархічні медіа. А кого топчуть - Яценюк, Аваков, Петренко, ... Вам це не нагадує 2005 рік? Тоді чекайте на прихід Бойка, Вілкула, Шуфрича і Ко. Отже, робімо вибір і відповідальність за мирну фазу революції. Ставки сьогодні виглядають так: Коломойський - чи Фірташ, Яценюк - чи Порошенко, Аваков - чи Ляшко, ... Тому, панове, - менше розпачу. Більше зусиль на розкриття кремлівсько-олігархічних механізмів. Здатні ми на самоорганізацію, чи ні - про це можна судити, лише обрубавши кремлівський зашморг. А "бантік" цей сьогодні нам прилаштовують Порошенко-Фірташ із своїми медіа-ресурсами. Вибір і відповідальність - за нами!

  • насправді не все так страшно, якщо порівняти нас , наприклад, з Індією... антисанітарія, важка робота за копійку і ніхто не мітингує, бо змирились зі своєю долею. бо вірять, що у наступному житті матимуть кращий статус, якщо будуть покірними зараз в даний час. рівень свідомості простого українця набагато вищий, друзі..ми скоро євреїв переженемо по хитрості. ....я розумію Остапа, він будить людей. але в Україні ніколи не буде хаосу. в мене таке враження, що якби , не дай Бог, сталось щось подібне. про що пише Отап, ми би згуртувались у малі організовані середовища і вижили б. ми здатні відроджуватись.

  • Якби наш народ не був тупим "совком" у головах, а робив те що написано у Конституції та вимагав від влади покращення законодавства, то усе б майно належало громаді, Жеки не наживалисьб на нас, і політики не могли нічого вкрасти, і у кадастрі було видно кому який клаптик землі належить по закону

  • «Если человек верит иначе, чем мы, мы называем его чудаком, и на этом конец. Думаю, так происходит лишь потому, что в наше время сжечь его мы не можем» - сказал в 19 веке американский писатель и журналист Марк Твен....Он не знал,что через 150 лет,в одной "европейской" стране произойдет революция гідності.К сожалению автор упустил роль во всем этом Найемов,Шустеров,Лещенков ,Бутусовых и пр.Когда прийдёт время,власть с их помощью назначит новых виновников,что ничего не получилось,и направит стволы и ярость в их сторону.Может это будете вы,Остап,а может я.Короче будет очередное"Во всём виноваты евреи и велосипедисты"

  • Оберіть мене у Президенти – Я не буду красти і брехати, Поверну і гроші і проценти, Буде і тепло у кожній хаті. Оберіть мене, проголосуйте Від своїх сердець і від душі Галочки де треба намалюйте Не за гречку, хліб чи за гроші. Оберіть мене у Президенти – Буду з вірою до вас, для вас, служити, Враз втечуть, як не захочуть вмерти, Ті хто «заслужив» - будуть сидіти! Скінчиться війна і Крим вернеться, Привезуть у клітці навіть Хама, Газ по 50 – знов повернеться, Прибіжить, як родич, сам Обама! Меркель навезе нам пиріжків, Пива із сосисками у жовтні, Путін від цього всього б здурів, - Одягнув штани він синьо-жовті! Олігархи гроші принесуть, Знищені заводи - запрацюють, З закордонів браття повернуть, Нас усі побачать і почують! Будемо ми вільні та заможні, Буде в кожній нашій хаті свято – Оберіть лишень мене, якщо спроможні, Я Вас не прошу чогось багато! Хочете і далі під панами? Хочете діток своїх в окопи? Хочете щоб розбрат поміж нами? Ви «хохли тупії», чи «укропи»? Оберіть людину в Президенти! Дайте шанс країні, хоч би раз… Знову оберете екстрименти – Хто з вас буде Йог чи π-Тарас? Стану перед вами на коліна! Наче до ікони помолюсь, Має ж бути там така людина, Зможу то зробити! - Я берусь! Знову запишається країна, - Як в великдень писане яйце - Маслом намалюю цю картину, Не зроблю – то плюньте у лице! Стану на коліна, і з Майдану, Піднімусь на Банкову, до Ради Помолюсь, за сотню, що злетіла, Сльози витру біля барикади. Оберіть мене у Президенти – Будемо ми разом керувати, Зайці, пастори, всі інші елементи, Будуть щонеділі звітувати. Може б і обрали, – та чатує За гнилим парканом з кізяка, Їх охороняє і рятує – Лютий цербер – гнида ЦВК. «Хай народ, як хоче - голосує, - Ми самі тут будем рахувать», Цих не реєструє, не фіксує, - На закони їм давно насрать! «Ми так розуміємо закони, - Всі закони робимо під себе…» Горе України та прокльони – Їм не чути – бо вони на небі. Оберіть мене у Президенти – Через рік впізнаєте країну, Зможемо і зробим, як студенти, Що перемогли таку машину! В десять раз обрізати систему, - Тих хто залишились - працювати! Самі щоб до кожної людини, Не сидіти - щоки надувати! Більше Вас вмовляти я не буду – Вибір Ваш – як далі будем жити, Треба це робити, – буде «чудо»! Тільки ж в Президенти оберіте!

  • все-просто...нація-не здатна до самороганізіціі....вічна-гетьманщина і міжусобиця-Це украіна.....

  • все-просто...нація-не здатна до самороганізіціі....вічна-гетьманщина і міжусобиця-Це украіна.....

  • Ожже эдиний вихід- закритися від світу. Та почати вже будувати країну для народу. А як? Будь ласка Німетчина 30-х та їх економічне диво та сучасний Китай. Рецепти (в тому числі проти корупції) вже є. Залашилось ними скористатися при нагоді.

  • ВИБОРОТИ ПРАВО ВІЛЬНО НОСИТИ ЗБРОЮ. ЦЕ НЕОБХІДНА АЛЕ НЕ ДОСТАТНЯ УМОВА ВІЛЬНОГО НАРОДУ В ВІЛЬНІЙ ДЕРЖАВІ.

15.11.2018, 21:48
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 23 квітня 2019

    Адвокати Мангера намагаються через суд скасувати для нього підозру у замовленні вбивства Гандзюк

    Мова йде саме про скасування підозри, а не про її зміну

     
    • 23 квітня 2019

    Водій, який возив Садовника і «беркутівців», змінив покази щодо розстрілів 20 лютого

     
    • 22 квітня 2019

    Адвокати Мангера хотіли через суд добитись допиту батька Гандзюк та двох підозрюваних

    Суддя відхилив обидва клопотання адвокатів

     
    • 22 квітня 2019

    Вибір, якого не варто боятися

    Вибори продемонстрували, що за 5 років в країні виросло 25% громадян, які готові захищати чітко артикульовані цінності напротивагу кільком сотням студентів станом на листопад 2013-го

     
Система Orphus