Пізно ввечері 20 жовтня в кандидата від "Народного фронту" по 98-му мажоритарному округу стріляли в його будинку в Борисполі, а потім кинули вслід гранату. 27-річний Володимир Борисенко вижив, тому що був у бронежилеті.
- Заходи, фотографируй, – каже мені Юрій Адамовський, друг потерпілого, який у вечір замаху першим прибув на місце події.
Судячи з того, як мені та трьом друзям потерпілого присутній слідчий дозволяє топтатися по будинку, місце злочину більше не становить цінності для криміналістів.
- Как он там? – переговорюються між собою друзі.
- Контузия. И вроде нога не работает.
Дерев’яний будинок, на вході якого в кольорах "Фронту змін" написано "7’Я Борисенко". Розбите вікно біля вхідних дверей. У ньому видно отвір від кулі. Почорніла підлога в передпокої і в ній - вибоїна. Навколо обгоріла стіна й меблі. За даними криміналістів, було використано гранату РГД-5.
 |
| Усі фото автора |
- Вот сейчас он станет первым, кому я расскажу, – каже Адамовський своїм друзям так, щоб я чув. На ходу дожовує їжу з "МакДональдса" й виходить надвір до мене.
За словами друга й колеги по міськраді Адамовського, Володимир Борисенко, депутат Бориспільської міськради й кандидат у народні депутати, останнім часом їздив з охороною і ходив у бронежилеті.
- Две недели назад ему во двор подбросили свинячью голову. С тех пор он усилился, – каже Адамовський.
 |
"Два их было, реальных конкурента"
Але Борисенко не завжди ходив з охороною: "Он же не из крутых", – сміється Адамовський. Того вечора Борисенко повернувся машиною без охорони. Зайшов у будинок. Нічого не сталось.
- Тот уже полчаса был во дворе, есть камеры наблюдения. Но сразу не стрелял – не знал, есть охрана или нет.
Паркан будинку високий і непрозорий.
Борисенко повторно вийшов надвір погодувати собаку, а коли повертався, то відчув постріл у спину. За словами товариша, куля влучила за сантиметр від краю пластини бронежилета. Борисенко влетів у кухню, а слідом за ним влетіла граната, однак влучила з іншого боку залізних дверей, що врятувало Борисенка.
- Когда мы приехали, он сидел в темноте с помповым ружьем, – розповідає Адамовський.
А потім приїхала міліція, прокуратура, СБУ – й наступного дня на вулиці на краю міста ніде було припаркуватися. Замах на вбивство прокуратура перекваліфікували на теракт. І підозрюваного кілера наступного-таки дня затримали. Ним виявився росіянин, мешканець Курська. Зараз його допитує СБУ.
Адамовський наголосив, що в Борисенка раніше не було ворогів. І він, і інші пов’язують замах із виборами. Вікторія Швець, довірена особа Борисенка, раніше по телефону сказала:
- Якщо я оголошу, кого ми підозрюємо, – буде "війна"... Головний конкурент у нас один".
Адамовський теж, дивлячись у бік, каже крізь зуби:
- Два их было, реальных конкурента... И Борисенко шел на первом месте...
"Хіба ж це конкурєнт?"
Лідером по округу, схоже, є позафракційний депутат, а на цих виборах самовисуванець Сергій Міщенко. Коли я прямо казав представникові Борисенка, що депутат навряд чи "бруднитиме руки" замахом на конкурента, той розводив руками й цікавився, що змінив цей замах "глобально".
А враження таке, що глобально не змінилося нічого. Значна частина людей у Борисполі (я розпитував багатьох людей у центрі міста) залишилися до замаху байдужі або взагалі вважають його інсинуацією.
- Знаєш, що я чув? – каже мені, наче це великий секрет, продавець на базарі. – Може, в нього і не стріляли?
Подібну думку висловлювали в місті неодноразово. Не зрозуміло, чи спонтанна вона, чи навіяна місцевою пресою. Бо в місцевій пресі лише після поверхневого її прочитання більше емоцій і припущень, аніж інформації. Наприклад, та сама стаття за тим самим авторством "Брудні технології на 98 окрузі" розміщена водночас в агітці Міщенка й місцевому тижневику "Ринок Бориспіль".
 |
Якщо друг Борисенка вважає, що "Борисенко йшов на першому місці", то представники Міщенка взагалі відмовлялися назвати свого основного конкурента.
- Про серйозну конкуренцію взагалі не йдеться, – сказав представник штабу Міщенка Олександр Бабак. – Наші суперники набирають по шість-вісім відсотків. Міщенко набирає близько тридцяти – тридцяти двох відсотків.
Представник штабу серйозний, а от в агітаційному наметі Міщенка в центрі Борисполя весела жіночка агітує кількох виборців:
- Та ніхто в Борисенка не стріляв – сам він собі взривпакєт підірвав. А нам – хіба ж він конкурєнт?
"За підтримки БПП"
Жінці підтакує дідусь-агітатор. Ці двоє напарників у центрі Борисполя називають виборцям інші цифри, ніж назвав мені представник штабу:
- Вроді, пісят три процента, а у того – дев’ять процентів. Хіба ж це конкурєнт? – повторює агітаторка. – А Міщенко ж уже був, і його поддержує Порошенко.
- О, то Міщенко від Блоку Порошенка?
- Ні, він сам від себе.
- А чому ж ви в накидках Блоку Порошенка?
- А нам такі роздали. Тому що час єднатися – значить, час єднатися всім! – каже дідусь-агітатор.
Олександр Бабак зі штабу заявив мені, що Міщенка "офіційно підтримав Блок Порошенка", а на моє запитання, чому кандидат пішов на вибори самовисуванцем, а не був висунутий БПП, відповів: "Не можу вам сказати". Прес-служба БПП поки що не дала відповіді на те саме запитання.
Неофіційно в БПП пояснюють, що особстий рейтинг кандидата вищий, ніж у партії.
 |
Візуально в Борисполі найбільше агітації саме Міщенка, причому практично вся, яку я бачив, не містить вихідних даних, що є порушенням закону. Є й чорний піар проти Міщенка, також без вихідних даних – на зупинках розвішані агітки "Кум Пшонки рветься до влади". В агітках Міщенка, а також у місцевій пресі у відповідь виклали інтерв’ю зі священиком, який хрестив його дитину в реанімаційному відділенні пологового взагалі без хресних батьків.
 |
Закон про вибори порушують масово. Той-таки Борисенко, лише за офіційними даними громадянської мережі ОПОРА, "не гребував... політичною саморекламою з ознаками непрямого підкупу", а також приносив свої агітки безпосередньо меру Яготина.
Є ще Ярослав Годунок – кандидат від Ляшка, він навіть після спростування вперто продовжує стверджувати, що його підтримують популярні в області батальйони "Київська Русь". Те, що підрозділ Міноборони в принципі не може когось "підтримувати", схоже, не цікавить ані кандидата, ні виборців.
Виборців, склалося враження, не цікавлять не те, що порушення якогось там виборчого законодавства, їх узагалі цікавлять інші питання. Навіть коли я розпитував про замах на одного з кандидатів, люди не висловлювали особливого співчуття й переходили на інші теми.
"Ох, наробить нам лиха наш порт!"
- Якось уже та проголосуємо, – чув я багато разів.
Мало хто, крім агітаторів, прямо казав про свої симпатії чи антипатії:
- Вони ж усі держаться за власть, як воша за кожуха! – каже жінка на базарі й переходить на комунальні проблеми Борисполя: – Що мені дєпутати, як у мене в чайнику отакий осад. А ми це п’ємо. А дитина в чєтирє-двадцять встає на маршрут – дик такий газ, що не може той чайник і скип’ятить.
- Я не понімаю, чого було в того Борисенка стрілять? Хоче йти – дак хай іде. Пройде - дак пройде, не пройде - дак не пройде, – каже одна з бабусь біля під’їзду і відразу переходить на іншу тему: – Яценюк у тілівізорі казав, що хлібина буде по десять гривень. А як мені за тисячу п’ятдесят шість гривень прожить? Я вам кажу, якби не городи, повмирали б ми з голоду.
Її колега дістає з сумочки ліки від гіпертонії:
- П’ятдесят шість грівєн. Обалдєть!
Про замах на кандидата жодна з бабусь біля під’їзду більше не згадують, вони переходять з однієї теми на іншу й лише часом позирають на мене, чи я жалію їх. Потім переходять на новини – їх дуже непокоїть ситуація в аеропорту "Донецьк".
- Це ж єслі терористи його захватять, вони звідти прямо сюди прилетять. До нас у "Бориспіль". Кажу вам, ох, наробить нам лиха наш порт!
"М**давошка, подвинься нємножко – трипер іде"
Я фотографую дитячий майданчик, де іменем Сергія Міщенка підписано бородатий анекдот про патріотів змалку, які навіть "детские площадки" називають майданчиками. Кілька чоловіків у шкірянках, які сидять на майданчику, роблять у мій бік непристойні жести.
- Синьолобі, – співчуває ЖЕКівець, який став свідком. – У нас цей двір так і називають: синій двір. Тут ханурики від сьомої ранку як збираються – так і до ночі.
ЖЕКівці, які прибирали двір, роблять перекур і "тусять" із десятком чоловіків, які тут-таки читають передвиборчі газетки. ЖЕКівці агітують чоловіків проти кандидата, який іде під гаслом "Біль виборця – мій біль":
- Колишній начальник нашого ЖЕКу, – каже один із двірників і додає непристойний епітет.
Я розпитую чоловіків про замах на Борисенка й симпатії на виборах, але й тут не знаходжу ні співчуття до Борисенка, ні чітких відповідей:
- Тих кандидатів щас налізло, як... знаєш ото? – закурює чоловік в уніформі з написом Boryspil. – М**давошка, подвинься нємножко – трипер іде! Один другого хуже.
І доморощені політологи зразу переходять на іншу тему. Їх найбільше непокоїть заява лідерів бойовиків "ЛНР" (яких вони плутають із "ДНР") про "похід на Київ".
- Ну, хай попробують. Я б їх на розвилці під Іванковим зустрів!
Багато людей, з якими я говорив, судять про кандидатів за цікавими критеріями. За Віру Савченко – "бо ж її сестра в тюрмі". За Сергія Міщенка – "бо ж він у нас уже був". За Володимира Борисенка – "бо він такий молодесенький". Загальна ж апатія щодо виборчого процесу та кандидатів, схоже, об’єктивно призводить до переваги тих, кого всього-на-всього більше знають.
- От нравиться він мені, – каже бабуся про одного з кандидатів.
На запитання, чим саме, бабуся знизує плечима й повторює:
- Нравиться.
