Як депутати голосували за реформаторські законопроекти

Експерти проаналізували голосування фракцій за основні для держави 45 законопроектів у чотирьох сферах
Микола Білокопитов (журнал "Віче"), сайт ВР
22 жовтня 201413:15

26 жовтня українці обиратимуть нову Верховну Раду. Всі партії та блоки, які йдуть до парламенту, обіцяють проводити жорсткі реформи, які виведуть Україну з кризи. На запитання від виборців "Чому ви цього не робили раніше?" відповідь одна - "Ми голосували одноголосно, але голосів не додавали члени колишньої більшості, яка складалася з представників Партії регіонів та Комуністичної партії України".

Однак аналіз голосувань діючих депутатів показав, що це не так. І дуже часто кількох голосів саме від так званих "майданівських" партій не вистачало, щоби прийняти прогресивне законодавство.

Експерти Центру політичних студій та аналітики проаналізували голосування фракцій ВРУ 7 скликання та лідерів списків партій, що балотуються до парламенту, за основні для держави 45 законопроектів у чотирьох сферах:

  • підвищення обороноздатності країни, боротьба з сепаратизмом і подолання наслідків агресії Росії;
  • боротьба з корупцією та підвищення прозорості і відповідальності влади;
  • європейська та євроатлантична інтеграція України;
  • наближення виборчого законодавства України до європейських стандартів.

Для кожної парламентської фракції вираховувався показник підтримки законопроекту у відсотковому вираженні, який є відношенням кількості народних депутатів фракції, що підтримали законопроект, до загальної кількості народних депутатів у фракції на момент голосування конкретного законопроекту.

Узагальнений показник голосувань із певних напрямів вираховувався на основі середнього показника підтримки законопроектів за цим напрямом або середнього показника підтримки всіх 45-ти законопроектів загалом.

Також було проаналізовано результати голосувань Олександра Турчинова ("Народний фронт"), Анатолія Гриценка ("Громадянська позиція") та Олега Ляшка (Радикальна партія). Наразі ці депутати є лідерами політичних партій, що йдуть до парламенту, а отже, проаналізувавши результати їх голосування, можна зробити висновки про їхнє ставлення до впровадження реформ у країні та спрогнозувати перебіг їхніх голосувань у майбутньому.

Безпека та оборона

У сфері безпеки та оборони Верховна Рада ухвалила всі 14 законопроектів із 14. Серед фракцій найкращий показник політичної відповідальності продемонструвала фракція ВО "Свобода", в середньому 97% депутатів якої голосували за закони у цій сфері. ВО "Батьківщина" має 88%, УДАР – 86%. 4% депутатів фракції Партії регіонів та 0% від фракції КПУ голосували за закони, спрямовані на допомогу українській армії.

Серед парламентських груп у "Суверенної європейської України" (Ігор Єремєєв) – 76%, групи "Економічний розвиток" (Віталій Хомутиннік) – 75%, групи "За мир і стабільність" (так звана "група Курченка") – 0%. 42% позафракційних у середньому голосували за допомогу українській армії.

 

Серед голів фракцій і лідерів списків партій, що балотуються на виборах, Сергій Соболєв ("Батьківщина"), Олег Тягнибок ("Свобода") та Олександр Турчинов ("Народний фронт") підтримали всі 14 законопроектів і мають результат 100%. У Олега Ляшка (Радикальна партія) – 93%, Віталія Кличка та Віталія Ковальчука (Блок Петра Порошенка) - останній став головою фракції УДАР після обрання Віталія Кличка мером Києва – 86%, у Анатолія Гриценка ("Громадянська позиція") – 79%, Сергій Тігіпко ("Сильна Україна") підтримав лише 14% законопроектів, Петро Симоненко (КПУ) не голосував за жодний.

 

Боротьба з корупцією

У сфері боротьби з корупцією парламент підтримав 9 законопроектів із 14. Серед фракцій показники приблизно аналогічні до попередньої сфери безпеки і оборони. Фракція ВО "Свобода" має найвищий показник – 96%, ВО "Батьківщина" - 86%, УДАР – 77%. У Партії регіонів 5%, КПУ знову не підтримала жоден законопроект. Серед парламентських груп у "Суверенної європейської України" – 75%, групи "Економічний розвиток" – 58%, групи "За мир і стабільність" – 4%. 44% позафракційних у середньому голосували за закони, спрямовані на боротьбу з корупцією.

 

Серед голів фракцій і лідерів списків партій, що балотуються на виборах, як і в попередній сфері, Сергій Соболєв ("Батьківщина"), Олег Тягнибок ("Свобода") та Олександр Турчинов ("Народний фронт") підтримали всі законопроекти і мають результат 100%. У Анатолія Гриценка ("Громадянська позиція") – 82%, Кличка/Ковальчука з УДАРу (Блок Петра Порошенка) – 75%, лідера Радикальної партії Олега Ляшка – 64%. Сергій Тігіпко ("Сильна Україна") та Петро Симоненко (КПУ) не підтримали жоден законопроект і мають по 0%.

 

Євроінтеграція

У сфері європейської інтеграції Верховна Рада прийняла 11 з 13 законопроектів. Серед фракцій ВО "Свобода" знову має найвищий показник – 94%, ВО "Батьківщина" - 88%, УДАР - 77%. У Партії регіонів 29%, КПУ знову не підтримала жоден законопроект і має 0%. Серед парламентських груп у "Суверенної європейської України" – 80%, групи "Економічний розвиток" – 72%, групи "За мир і стабільність" – 4%. 46% позафракційних у середньому голосували за європейську інтеграцію України.

 

Серед голів фракцій і лідерів списків партій, що балотуються на виборах, Сергій Соболєв, Олег Тягнибок та Олександр Турчинов ("Народний фронт") знову мають показник 100%, тобто вони проголосували за кожен із 13 законопроектів. У Олега Ляшка (Радикальна партія) – 62%, Анатолія Гриценка ("Громадянська позиція") – 38%, у Кличка/Ковальчука з УДАРу (Блок Петра Порошенка) лише 31%. Сергій Тігіпко ("Сильна Україна") підтримав лише 15% євроінтеграційних ініціатив, Петро Симоненко не підтримав жодної.

 

Реформа виборчого законодавства

У сфері реформування виборчого законодавства парламент не прийняв жоден із семи законопроектів, що є доволі показово. Серед фракцій ВО "Свобода" має найвищий результат – 99%, УДАР – 84%, ВО "Батьківщина" - 81%. У Партії регіонів лише 1%, КПУ знову не підтримала жодного законопроекту. Серед парламентських груп у "Суверенної європейської України" – 30%, групи "Економічний розвиток" – 17%, групи "За мир і стабільність" – 10%. 29% позафракційних у середньому голосували за реформування виборчого законодавства.

 

Серед голів фракцій і лідерів списків партій, що балотуються на виборах, Сергій Соболєв ("Батьківщина"), Олег Тягнибок ("Свобода"), Віталій Ковальчук з УДАРу (Блок Петра Порошенка), Олег Ляшко (Радикальна партія) та Анатолій Гриценко ("Громадянська позиція") голосували за кожен закон із семи і мають 100%. Олександр Турчинов ("Народний фронт") не голосував за 2 законопроекти і має 71%. Сергій Тігіпко ("Сильна Україна") і Петро Симоненко (КПУ) підтримали лише 14% законопроектів. 

 

Важливими для аналізу є результати голосувань фракцій і лідерів списків за конкретні законопроекти.

 
 
 
 
 

Узагальнені результати голосувань показали таку картину: "Свобода" (96%), "Батьківщина" (87%) та УДАР (81%), найгірше – фракції КПУ (0%), Партії регіонів (11%) та депутатської групи "За мир і стабільність" (4%). 

 

Із-поміж депутатів-лідерів фракцій і списків найкращі результати показали Сергій Соболєв ("Батьківщина", 100%), Олег Тягнибок ("Свобода", 100%) та Олександр Турчинов ("Народний фронт", 96%), найгірші показники в Петра Симоненка (0%) та Сергія Тігіпка (11%). 

 

 

Після проведеного аналізу Центр політичних студій та аналітики ініціював підписання Меморандуму про підтримку в наступному парламенті 11 першочергових реформаторських законопроектів у сферах боротьби з корупцією, захисту прав і свобод людини та реформуванні партійного будівництва. Партії "Батьківщина", "Народний фронт", "Громадянська позиція", "Свобода" та "Самопоміч" документально засвідчили в Меморандумі готовність до проведення реформ. Натомість Блок Петра Порошенка та Радикальна партія Олега Ляшка - єдині з демократичних проєвропейських партій - відмовилися підписати меморандум.

Результати дослідження за сферами можна переглянути на сайті Центру політичних студій та аналітики за посиланням.

Віктор Таран, Роман Скляров, Центр політичних студій та аналітики

Дослідження стало можливим завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та NDI. 

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

15.11.2018, 13:44
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 18 квітня 2019

    Прокурор підтвердив, що Павловського більше не підозрюють в організації вбивства Катерини Гандзюк

    Термін тримання під вартою Ігоря Павловського спливає 30 квітня

     
    • 18 квітня 2019

    Огляд рішень уряду: угода з СНД, аеропорт “Придніпров’я” та безпека дорожнього руху

     
    • 17 квітня 2019

    Поліцейські намагались затримати активістку за наліпки. Потім передумали і вибачились

    На місце приїхала слідчо-оперативна група з експертами

     
    • 17 квітня 2019

    Огляд судів у справах Майдану за 16 квітня: “Беркут”, побиття, розстріл

     
Система Orphus