За звільнення мобілізованого варто саджати за ґрати

Тих, хто приносить у відділ кадрів повістку, змушують писати заяву про звільнення за власним бажанням
1 серпня 201411:30

Мобілізованих працівників звільняють із підприємств за прогули?

Чи не час посилити відповідальність за змушування до звільнення з роботи мобілізованих?

Минулого тижня Верховна Рада проголосувала указ президента про третю хвилю мобілізації. Точної кількості тих, хто стане до зброї, не повідомляють, посилаючись на державну таємницю. Однак у Міноборони заявляють, що кількість мобілізованих буде набагато більшою, ніж у попередні хвилі.

Відтак ледь не щодня доводиться чути від друзів і знайомих про отримання ними повісток із військкоматів. Більшість моїх товариші-призовників усвідомлюють усі ризики і не намагаються, як то кажуть, косити від армії. Однак такі люди, на жаль, зустрічаються з проблемами, які вже до третьої хвилі мобілізації мали б бути вирішені.

Днями зателефонував товариш з одного з київських доволі великих підприємств. Він розповів, що мусить звільнятися з підприємства через призов. Його до такого кроку змушує керівництво організації. За його словами, тих, хто приносить у відділ кадрів повістку, змушують писати заяву про звільнення за власним бажанням.

Керівництво підприємства робить вигляд, що жодних законів для них не існує, і їм байдуже до мобілізації. Мовляв, якщо не напишете заяви за власним бажанням, звільняти будуть за прогул.

Виявляється, не всі керівники підприємств знають, що стаття 119 "Кодексу законів про працю" гарантує збереження робочих місць за тими, хто мобілізований.

А згідно із п. 2 постанови КМУ від 23.11.2006 року №1644 "Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів" виплата середньої зарплати військовозобов’язаним, у тому числі резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у держбюджеті на утримання Міноборони. 

Відтак відсутність працівника на роботі в час мобілізації компенсує держава, тому підприємство не має підстав хвилюватися.

А ще організація має право скористатися нормою про "бронювання" особливо важливих працівників призовного віку, які працюватимуть у тилу. Про це йдеться у статті 24-25 закону "Про мобілізацію".

Дилеми зі звільненням після кількох хвиль мобілізації свідчать про те, що права мобілізованого працівника не захищені. Звичайно, можна оскаржувати в суді незаконне звільнення і вимагати поновлення на посаді та компенсації, однак не факт, що підприємство не візьметься знову за своє.

Зміни до Кримінального кодексу про посилення відповідальності роботодавця у разі незаконного звільнення мобілізованого працівника могли б унеможливити неприємні випадки.

У законі мають бути встановлені більш жорсткі штрафи, які спонукатимуть роботодавця не нехтувати нормами. Наприклад, штраф у розмірі від 500 до 1500 неоподаткованих мінімумів, це приблизно від 8,5 до 25,5 тисячі гривень, виглядатиме цілком відповідним порушенню.

А ще краще буде, якщо працедавець усвідомлюватиме, що через звільнення мобілізованого він отримає не штраф, а навіть строк за ґратами. Навряд чи він піде на такі небезпечні для власного життя ризики.

Крім того, на моє глибоке переконання, такі дії працедавців варто розцінювати як саботаж боротьби з тероризмом в Україні. Отже, такими порушниками має перейматися ще й Служба безпеки України.

Розділи :

КОМЕНТАРІ

18.11.2018, 01:20
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 19 лютого 2019

    Потерпілі у справах Майдану продовжують з’являтись. Щодо розстрілів винесено 66 підозр, - ГПУ

    Всього у справі більше тисячі епізодів, включаючи побиття активістів, журналістів та вбивства

     
    • 18 лютого 2019

    Активісти прийшли під стіни МВС із акцією "Бандера, вставай"

    У Києві біля приміщення Міністерства внутрішніх справ представники кількох організацій провели акцію "Бандера, вставай"

     
    • 18 лютого 2019

    У справі щодо відсторонення Уляни Супрун визначили нового суддю

    Новим суддею у цій справі за автоматичним перерозподілом стала суддя Тетяна Скочо

     
    • 13 лютого 2019

    Прокурор, який помер в статусі підозрюваного у справах Майдану, був у день смерті в суді

     
Система Orphus