Місяць тому в штабі Петра Порошенка з'явилася мета — перемога на виборах президента в першому турі. Останні три тижні кандидат проводить "у полях", переїжджаючи з одного регіону в інший, щоб заручитися максимальною підтримкою.
Кампанію власникові Roshen роблять ті ж технологи, які працювали у 2004 році з Віктором Ющенком. І хоча німба месії над Порошенком немає, багато фішок із минулого використовують і зараз.
Кореспондент INSIDER побував із кандидатом-лідером на Черкащині, щоб подивитися на акценти агітації кандидата та зрозуміти, чого шукають його виборці.
День в регіоні складається з зустрічей у трьох містах — Умані, Черкасах, Звенигородці. В останню журналісти не потрапили через брак часу.
"Петро Олексійович їздить із супроводом охорони — ми автобусом за ним не встигнемо", — пояснили в прес-службі. Хоча і автобус зі ЗМІ їхав дуже швидко.
В ньому, крім представника INSIDER, був ще однин працівник українських ЗМІ — інформагентства, яке, до речі, вже закріпило за Порошенком "президентського" кореспондента. Решта — закордонна преса: Le Monde, Financial Times, Agence France-Press, полячка з варшавського тижневика. На запитання, що цікавого для світової преси в агітаційному виїзді у провінцію, репортер Financial Times відповів одним словом: Colour, себто "колорит".
Колорит
Колорит для кожного різний. Москвичці з "Франс-Прес", наприклад, найбільше запам’яталися дівчата в Умані на шпильках і в коктейльних сукнях під руку із хлопцями у "трениках" і кросівках. Мені — скоріше основна аудиторія мітингів: жіночки старшого віку, часто з коротким фарбованим у мідний волоссям. Ось вони чекають на свого кандидата, поки дивляться на екрані фільм про нього.
"Ви заможна людина. Це добре", — стверджує відома телеведуча в екранному ролику, звертаючись до Порошенка.
Трохи пізніше вона-таки каже йому: ″Ви за консервативні цінності. В хорошому сенсі″.
Жінка в уманському натовпі, що прикриває голову газеткою "Свободи", згідно киває. Ми стоїмо під палючим сонцем на площі Леніна, яку тут, на мітингу, називають "майданом".
— Так ви за "Свободу" чи за Порошенка? — питаю я в жінки, показуючи пальцем на газетку.
— За Порошенка, конєшно. А це? Ну просто треба всьо читати, всьо знати.
Мітинг у 86-тисячній Умані в будній день зібрав 1,5-2 тис. людей. Тут непомітно завезених людей, якщо не рахувати десятка однотипних апатичних хлопців-прапороносців.
![]() |
Більша частина з присутніх визначилися, за кого голосувати. Серед тих, хто вагається, вибір стоїть між Петром Порошенком і Анатолієм Гриценком. У цих кандидатів і наголоси в кампаніях схожі. Основний — війна.
Верховний Головнокомандувач
Агітаційний ролик на мітингу починається Порошенком на Майдані. Він "той, хто не сховається, чия стихія — розбурхані лави, той, хто дивитиметься крізь метал в очі посланих убивати, щоб вони задкували та вклякали", — переконує голос за кадром.
Після фільму на розігріві у кандидата виступає Юрій Луценко. В Черкасах був іще й Микола Томенко.
Основний меседж у Луценка й Томенка — ідентичний. Порошенко повинен перемогти в першому турі, тому що війна, й вибираємо ми не тільки президента, але й Верховного Головнокомандувача. Саме так, з великих літер.
"Другий тур — це ще три тижні, а потім оскарження, а там Верховна Рада йде на канікули, а там розкачка. Хіба ми можемо давати Путіну ще півроку?" — питає зі сцени Луценко.
"Не тіште себе ілюзіями. Це війна", — входить у раж VIP-агітатор Порошенка, і починає розпікати "Добкіна-**пкіна, Тігіпка-бібіпка", "синіх баклажанів-регіоналів", "червоножопих павіанів з КПУ".
У Черкасах Луценко цього вже не каже, тут його виступ значно інтелігентніший, зважаючи на аудиторію обласного центру, а не містечка чи села.
Люди слухають уважно й серйозно, однак без надмірного ентузіазму. Частина чоловіків на деякі репліки навіть невдоволено гукає "Бу!". Але організатори все одно дотримуються пафосної драматургії.
Порошенко заходить на сцену не ззаду, а йде крізь натовп, його охороняють принаймні з десяток охоронців. Напевно, мало хто згадає, що саме такий прийом 10 років тому використовували в кампанії Віктора Ющенка.
— Подивіться на себе, які ви красиві, — починає зі сцени Порошенко, чим знову нагадує Ющенка 2004 року.
Образу "месії", як у 2004-му зараз нема, але емоційний компонент все одно високий — люди хочуть знайти хоч якусь надію. Жінка з вогняним волоссям дзвонить по мобільному, каже комусь: "Ось, послухай" — і тягне телефон у бік колонок.
![]() |
Фото Миколи Лазаренка |
Утім масової ейфорії немає. Порошенко зриває овації лише раз, коли зачитує записку "від народу" про уманську міліцію — бандитів у погонах.
Кандидат починає з новин АТО на Сході. Захоплюється патріотизмом жінок, які розігнали блокпост сепаратистів у Краматорську. Розповідає про "снайпера Петра, у якого нема патронів", і тут же обіцяє це виправити.
А вже поміж іншим представляє й інші пункти програми "Жити по-новому".
— Яка середня зарплатня в Умані? — питає кандидат.
Із натовпу звучать цифри:
— Тисяча! Тисяча триста!
— А знаєте, яка на "Рошені"?
Люди несміливо здогадуються:
— Три тисячі? Чотири? – нарешті хтось найсміливіший кричить: — П’ять!
Петро Олексійович ошелешує уманців:
— Сім тисяч гривень!
Мовляв, чому на "Рошені" таке можливо, а в Умані — ні? До речі, "після обрання президентом" він обіцяє продати весь бізнес, "окрім "5 каналу".
Наприкінці кожного мітингу на сцену виходить дружина Порошенка й матір чотирьох його дітей – мініатюрна Марина Порошенко. В Умані розчулені бабусі кричали їм "Гірко!", але Порошенко знітився: "Це ж не весілля". Й тільки обійняв дружину.
Після мітингу іноземні журналісти звіряють свої враження. Москвичка з "Франс-прес" вагається:
— Как-то не хватает в его речах… ммм… перца?
— Пороха, — підказують їй, але іноземка не розуміє, чому українська перекладачка з Le Monde регоче.
Шукаючи нового
Попри відсутність пороху чи перцю, люди тягнуться до Порошенка, вважаючи його "новим". Це ключове означення, яке вживають практично всі, пояснюючи свій вибір.
— Якось довіряю йому. А там час покаже. А Тимошенко себе вже показала, — каже 73-річний Василь Михайлович.
48-річний Микола, який чекав на Порошенка з пропозиціями, бо "особисто його знає":
— Порошенка ж визнають у світі. Правда ж? Єдине, що я хочу в нього запитати: чого така слАба у нього команда?
— Порошенко — единственный достойный кресла президента, — дуже чітко висловлює думки молодий чоловік. — Он много сделал для Майдана и для Украины. А Тимошенко — ни в коем случае. Это — тот же Янукович. Та же власть, — каже 27-річний Влад, якого я зустрічаю.
![]() |
Він сидить із десятком хлопців у затінку ялини за квартал від мітингу в Черкасах, поряд з автобусами, якими привезли "прапороносців".
— Хлопці, ви звідки?
— З Черкас. А ви думали — "тітушки"? Та нас всігда автобус з роботи розвозить. А оце всі захотіли подивиться на мітінг.
Тим часом на мітинг дивляться й батьки з дитячого майданчика через дорогу, і випадкові перехожі, які не визначилися.
— Ти за кого будеш? — питає один двадцятирічний іншого.
Той непристойним жестом показує, що йому байдуже, й товариш лізе до нього обійматися на знак солідарності.
— От зараз виступить — подумаю. Ще не рішила, — каже мені одна з матусь на дитячому майданчику.
На тих, хто не визначився, і спрямовані фінальні зусилля кампанії. Після Черкащини кандидат поїхав в Одесу, в четвер він буде у Львові, а в п’ятницю завершить тур у Києві.