Після подій на Майдані минуло не так багато часу, однак суспільство по праву вимагає проведення реформ уже зараз, зокрема через прийняття відповідних законів у парламенті. Наскільки змінився діючий парламент, найкраще можуть продемонструвати результати голосувань за ті рішення, на яких наполягала громадськість.
Упродовж березня-квітня у стінах Верховної Ради таких проектів рішень розглядали доволі багато, з-поміж іншого вони були спрямовані на боротьбу з корупцією, наближення до безвізового режиму з ЄС, реакцію на ситуацію в Криму тощо.
Автори статті проаналізували голосування кандидатів у президенти та різних груп парламенту, щоб зрозуміти, наскільки кожна політична сила та кожен політик готовий до суттєвих змін у державі.
Для аналізу ми обрали наступні законопроекти:
0947. Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про інформацію" (у новій редакції) та Закону України "Про доступ до публічної інформації".
2207. Проект закону про внесення змін до Закону України "Про здійснення державних закупівель" (щодо підсилення прозорості закупівель підприємств).
3378. Проект закону про внесення змін до статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (щодо відкритості відомостей Державного реєстру прав) (не прийнятий). 4378-1. Проект закону про відновлення довіри до судової системи України.
4556. Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України (прийнятий за основу). 4587. Проект закону про здійснення державних закупівель. 1076. Проект закону про Суспільне телебачення і радіомовлення України.
1098. Проект закону про внесення змін до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (щодо обрання міських голів за мажоритарною системою абсолютної більшості) (не прийнятий).
4238. Проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо відміни утилізаційного збору та акцизу з переобладнання транспортного засобу).
4473-1. Проект закону про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України.
4524-1. Проект закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України) (посилення відповідальності за сепаратизм).
З них Верховна Рада провалила лише два: про доступ до реєстру майнових прав (3378) та про проведення виборів мера в містах із населенням понад 500 тис. у два тури (1098). Ще один законопроект (4556), необхідний для візової лібералізації з ЄС, прийнято за основу.
Решта – ухвалені, хоча деякі з великими труднощами. За закон про здійснення державних закупівель (4587) віддала свій голос критично необхідна кількість депутатів – 226. За скасування утилізаційного збору – 227, за антикорупційні норми для візової лібералізації з ЄС та щодо прав громадян на тимчасово окупованій території – по 228 голосів.
Із таких цифр очевидно, що кожен голос був і залишається на вагу золота.
Депутатські фракції та групи
 |
Нагадаємо, до новоствореної коаліції у складі 250 депутатів увійшли три колишні опозиційні фракції – ВО "Батьківщина", ВО "Свобода" та УДАР, а також депутатські групи "Суверенна європейська Україна" (лідер – Ігор Єремеєв) та "Економічний розвиток" (голова – Анатолій Кінах, перший заступник та ініціатор створення групи – Віталій Хомутиннік) та деякі позафракційні депутати.
Враховуючи те, що кожна фракція та група мають різну кількість нардепів, коректним, на наш погляд, є порівняння середнього відсотка депутатів від кожної фракції та групи, які голосували за вказані законопроекти.
Як показує статистика, найбільш сумлінною є фракція ВО "Свобода", яка змогла забезпечити, щоб у середньому 94% власних депутатів проголосували за доленосні для країни рішення. "Батьківщина" має дещо менший показник, однак також доволі високий – 87%. Далі показники учасників коаліції суттєво знижуються: група Єремеєва має 73%, УДАР аж на четвертій позиції з 70%, а завершує список група Кінаха-Хомутинніка з 63%.
Для повноти картини – серед позафракційних проголосувало менше половини – 44%. "Регіонали" практично саботували необхідні для країни рішення – лише 3%, а КПУ взагалі давно пора припинити вважати частиною українського парламенту.
Голови депутатських фракцій і груп
 |
Серед голів депутатських фракцій і груп ситуація теж цікава.
Голова фракції ВО "Батьківщина" Сергій Соболєв голосував за всі законопроекти. Лідер ВО "Свобода" Олег Тягнибок був відсутній лише під час голосування антикорупційних норм, потрібних для візової лібералізації з ЄС, які приймали за основу.
Анатолій Кінах і Віталій Хомутиннік не голосували за відкриття доступу до реєстру майнових прав, що викликає певні питання до них. Окрім того, Анатолій Кирилович не підтримав Закон "Про здійснення державних закупівель", хоча зареєстрований був. За інші закони лідери "Економічного розвитку" голосували справно. Натомість Ігор Єремеєв не підтримав вибори мера Києва у два тури, хоча в Раді був присутній. (Обидва провалені голосування розглянуто нижче.) За інші також голосував стабільно.
Віталій Кличко був відсутній на п’яти з одинадцяти вкрай важливих для країни голосувань. У лідера УДАРу не знайшлося часу для голосування за відкриття доступу до реєстру майнових прав, люстрацію суддів, створення суспільного телебачення, підсилення прозорості закупівель держпідриємств (2207) та скасування утилізаційного збору.
Олександр Єфремов і Петро Симоненко прогнозовано реформаторські закони не підтримали жодного разу.
Народні депутати – кандидати у президенти України
 |
Серед народних депутатів – кандидатів у президенти (деякі з яких є одночасно і головами фракцій) найбільш сумлінним виявився Олег Тягнибок, підтримавши таким чином найкращий результат власної фракції. Десять з одинадцяти рішень і перше місце в рейтингу.
Лідер Радикальної партії Олег Ляшко посідає друге місце. Він не голосував за закони про підсилення прозорості закупівель держпідриємств (2207) та про створення суспільного телебачення, а під час голосування за доступ до реєстру майнових прав його в Раді не виявилося. Загалом підтримав вісім законопроектів з одинадцяти.
Стосовно Анатолія Гриценка, то в нього результат – сім підтриманих законів, що на один менше, ніж у Ляшка. Анатолій Степанович був відсутній чотири рази, зокрема під час голосування за закони про суспільне телебачення, здійснення держзакупівель, права громадян на окупованій території та за антикорупційні норми, необхідні для візової лібералізації з ЄС.
Петро Порошенко голосував аж за два законопроекти з одинадцяти, на прийнятті яких наполягали громадські активісти Майдану. Зокрема, свій голос віддав за закон про люстрацію суддів і про підсилення відповідальності за сепаратизм. Не голосував, хоча був зареєстрований, за закон про спрощення доступу до публічної інформації. Під час голосування решти законів кандидат у президенти був відсутній у залі.
Сергій Тігіпко не голосував за жоден законопроект: просто не прийшов жодного разу.
Провалені законопроекти: про доступ до реєстру майнових прав і вибори мера Києва у два тури
Аналізуючи причини провалу голосування за доступ до реєстру майнових прав, впадає в очі, що провалила голосування група Кінаха-Хомутинніка, яка дала всього 5 голосів із 36 (14%). Решта фракцій дали трохи менше голосів, аніж за інші проекти законів: "Свобода" - 91%, "Батьківщина" - 73%, група Єремеєва та УДАР пасуть задніх - 61%.
Щодо провалу виборів мера Києва у два тури, то його неухваленню найбільше "посприяла" група Єремеєва, яка дала лише 10 голосів із можливих 36 (28%), та УДАР, який проголосував лише половиною фракції (51%). У "Батьківщині" переконані, що лідер УДАРу боїться програти Володимирові Бондаренку у другому турі. Хоча соратники Кличка таку версію відкидають.
Порядок решти вже звичний: "Свобода" - 100%, "Батьківщина" - 88%, група Кінаха-Хомутинніка - 74%.
Порошенко, Тігіпко, Симоненко та Царьов були відсутні під час голосування обох законопроектів. Тягнибок і Гриценко за обидва законопроекти голосували "За". Ляшко голосував лише за вибори мера Києва у два тури, а голосування за відкриття реєстру майнових прав він із невідомих причин пропустив.
Підсумовуючи, потрібно сказати, що законотворчий процес у післяреволюційний період іде надзвичайно складно. Не секрет, що деякі законопроекти Олександр Турчинов ставив на повторне голосування двічі та навіть тричі, щоб отримати вирішальні 226-228 голосів.
Сьогодні спікер попросив провести ще одну реєстрацію депутатів після завершення засідання, щоб бачити, хто як працює.
Віктор Таран, Роман Скляров, Центр Політичних Студій та Аналітики
