У головах людей Сходу утворилася величезна чорна діра

Зовнішня загроза з боку Росії об’єднала в Донецьку величезну кількість різних за своїми поглядами людей. Ми стаємо громадянами своєї країни. І це вселяє надію, що Донецьк був, є та буде частиною України
21 березня 201415:30

Говорячи про ситуацію на Сході України було б великим применшенням назвати все це просто громадсько-політичною кризою.

Це криза глобальна, яка торкнулася найглибших і найпотаємніших сфер людського внутрішнього простору та стосунків - цінностей, світогляду, довіри між людьми.

На жаль, дві головні емоції, на які я постійно натрапляю серед людей у Донецьку за останні декілька тижнів, - це агресія і розпач.

Більшість людей на Сході не навчилася, не вміє та поки що не хоче розраховувати в першу чергу на себе, робити власні висновки, спираючись на власні цінності, відчуття та переконання.

Патерналізм, який дістався нам із часів СРСР, нікуди не дівся. Нам легше довіритися комусь, кого ми добре знаємо, хто має певний статус та користується загальною увагою: телебаченню, партії, меру, голові державної адміністрації або сусідові, ніж самостійно провести аналіз того, що ми бачимо навкруги та зробити дуже прості висновки.

Люди постійно шукають зовнішніх опор і не можуть тривалий час перебувати у стані невизначеності. І цим чудово користувалися ті, хто маніпулював свідомістю мільйонів.

За останні десятиріччя система провладної пропаганди в Донецькій області настільки була ефективною та всеосяжною, що свідомість наших людей на цей момент - це суцільний сплав стереотипів, упереджень і "мемів", які викликають неконтрольовані емоції, збуджують до певних неусвідомлених дій і головне - не дають людині думати та об’єктивно оцінювати ситуацію.  

Нам говорять "бандерівці" - і ми готові бігти захищати облдержадміністрацію від невідомої "чупакабри", яку ніхто не бачив, але всі бояться.

Нам говорять "фашизм" - і очі наливаються кров’ю. Жити з такою свідомістю дуже легко: є чорне і є біле, тут наші - і ми їх підтримуємо за будь-яку ціну, там вороги - і ми з ними боремось. А якщо щось не зрозуміло, то чекаємо на подальші інструкції.

І раптом зовнішні опори, які багато хто з мешканців Сходу вважав вічними, зникли в одну мить. За один день улюбленець і "батя" мільйонів став головним корупціонером і вбивцею, отримав клеймо тирана та був відправлений на звалище історії. Приблизно туди ж відправились улюблені партії, політичні діячі, представники влади. Замість усього цього брухту в головах людей утворилася величезна чорна діра з безліччю запитань: "Що нас очікує?", "Кому ж можна вірити?", "Як жити далі?"…

Світ навколо настільки швидко змінюється, що люди не встигають просто відслідковувати події, не говорячи вже про те, що їх необхідно осмислювати та робити висновки. Вся ця невпевненість у завтрашньому дні періодично переростає в паніку, яка згодом перетворюється на відчуття безсилля та беззахисності перед зовнішнім світом.

Єдиний правильний висновок і вихід з цієї ситуації для мешканців Сходу - це заспокоїтись і почати думати своєю головою.

Як би це не звучало банально, але Янукович і Партія регіонів – це продукт нашої свідомості. Якщо ми нічого не змінимо в собі та нашому ставленні до життя та зовнішнього світу, замість Віктора Федоровича в наших головах з’явиться Іван Петрович, а замість Партії регіонів якась інша партія, які будуть розповідати, як нам потрібно жити, кого любити, а кого ненавидіти. Святе місце порожнім не буває.

Ми повинні навчитися довіряти передусім собі, відчути власну силу та значущість. Ніхто за нас самих не вирішить наших проблем і не покращить наше життя. Ми повинні шукати однодумців, об’єднуватися та спільно відстоювати наші інтереси. Пам’ятати, що усвідомлена дія, навіть дуже маленька - це головні ліки від відчуття безсилля та страху.

Уже зараз зовнішня загроза з боку Росії об’єднала в Донецьку величезну кількість різних за своїми поглядами людей. Із різними політичними уподобаннями, з різним баченням того, як нам потрібно розвивати нашу країну, але з єдиною метою – ми хочемо жити в єдиній країні.

5 березня в Донецьку на площі Леніна я вперше в житті бачив на одному мітингу під українськими прапорами представників Партії регіонів і "Свободи", журналістів і державних службовців, бізнесменів і простих роботяг. Цієї єдності та розуміння, що Україна для нас всіх є великою спільною цінністю, ми добивалися десятиріччями.  

Наразі все менше речей, що нас роз’єднують. Усе більше людей, які проявляють свою солідарність, готових допомогти, жертвувати свій час і ресурси. Ми стаємо громадянами своєї країни. І це вселяє надію, що Донецьк був, є та буде частиною України.

Розділи :

КОМЕНТАРІ

  • Хладноглазые чекисты с востока умело играют на уязвленном самолюбии. В следствии стойких мифологем весомая часть общества в нашей области испытывает горечь поражения после победы майдана. И провокаторы ловко конвертируют эту отрицательную эмоцию в искуственные российскоцентричные убеждения. Нам жизненно необходима мощная контр-пропагандистская машина..

7.09.2017, 12:07
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 20 червня 2018

    В очікуванні вироку: хто такий Лусваргі і чому він знову за ґратами

    4 травня націоналісти знайшли його в одному з будинків неподалік бразильського посольства і силоміць привели до ізолятора СБУ.

     
    • 19 червня 2018

    Николай Щуриков: в таком темпе ОПЗ в ближайший год будет порезан на металлолом

    Фирмы Онищенка тоже предлагали нам газ - только у одних его не было, а другие хотели продать дороже.

     
    • 18 червня 2018

    Міністерство на 7 мільярдів для друзів

    Людина в команди президента є. Це колишня прес-секретар президента Порошенка Ірина Фріз. Але такий розклад не влаштовує "Народний фронт".

     
    • 14 червня 2018

    Провокація для Гройсмана або Чого злякався прем'єр

    СБУ звернулося до прокуратури Вінницької області щодо можливих посадових злочинів віце-прем’єра Володимира Кістіона та мера Вінниці Сергія Моргунова.

     
Система Orphus