Ходорковський, Pussy Riot і "Болотна справа": милосердя замість справедливості

Звільнення політичних в’язнів у Росії - лише спроба переконати світову спільноту напередодні Олімпійських ігор у Сочі не бойкотувати свято спорту
26 грудня 201314:00

Події останнього тижня стали несподіванкою для правозахисників: у Росії звільнили політичних в’язнів. Із різницею в декілька днів випустили на свободу екс-голову ЮКОСа Михайла Ходорковського, активісток Pussy Riot Марію Альохіну і Надію Толоконнікову, а також деяких фігурантів "Болотної справи".

Безумовно, ми радіємо та з цікавістю дивимося інтерв’ю з тими, на чий захист виступали роками, чиї історії ми знаємо, як історії своїх друзів.

Багато хто ставить зараз запитання, чому "в’язні совісті" несподівано опинилися на свободі. На мою думку, ця амністія – усього лише спроба переконати світову спільноту напередодні Олімпійських ігор у Сочі не бойкотувати свято спорту.

Чи вважаємо ми це перемогою? Однозначно – ні. Незважаючи на звільнення кількох "в’язнів совісті", переслідування громадянського суспільства триватимуть, адже головні проблеми – системні – в Росії залишилися.

 Активістка Pussy Riot Марія Альохіна.
Фото: EPA/UPG

Криміналізація наклепу, державної зради та образи почуттів віруючих, розмито описані законодавцем, ставить за мету зменшити обсяг критики на адресу державних посадовців і загальної політики з боку ЗМІ та громадських організацій.

Обмежувальні правила на проведення громадських протестів із непомірно високими штрафами за їх порушення негативно впливають на реалізацію права на мирні зібрання.

Самі ці обмеження є не чим іншим, як проявом страху російської влади. Саме його вона долає силовими методами та законами, що суперечать як міжнародним правозахисним стандартам, так і Конституції самої Російської Федерації.

Ми часто спілкуємося з колегами з російського офісу Amnesty International і знаємо, наскільки сильно відрізняється ситуація в наших країнах. Принаймні, відрізнялася донедавна.

Основною загрозою відмови або призупинення євроінтеграції України є зближення з таким небезпечним сусідом, як Російська Федерація, з можливим запозиченням згаданих вище обмежень фундаментальних прав людини.

Я чітко пам’ятаю ранок 30 листопада, коли багато хто задався запитанням, в якій державі ми прокинулися. Я чітко пам’ятаю, як наступного дня ми провели паралелі між затриманими на Банковій та "в’язнями Болотної площі".

Заяви українських високопосадовців, які засуджують брутальний і насильницький розгін Майдану, та нечіткі ініціативи Верховної Ради щодо звільнення від відповідальності всіх учасників протестів не переконують, що загроза для наших фундаментальних прав минула.

Активістка Pussy Riot Надія Толоконнікова. Фото: Денис Бочкарьов

Кінець цій історії настане тільки тоді, коли буде проведено ефективне розслідування і винних у порушенні прав людини покарають. І нам потрібно продовжувати цього вимагати, інакше повторення російського сценарію не уникнути.

Насправді за ширмою звільнення політичних в’язнів у Росії ховається лише доцільність. Рішення - і про позбавлення волі, і про амністію - є політично обумовленими.

Індивідуальні справи демонструють системні проблеми, але сам по собі прогрес у таких справах не є вирішенням системних недоліків.

Та й, відверто кажучи, прогрес цей доволі умовний: проявили милосердя до тих, кого було несправедливо засуджено. Після амністії всі звинувачення залишаються, тож милосердя ніколи не замінить справедливий суд.

Важливо пильнувати ситуацію в Україні, аби до нас не прийшло обмеження свобод від сусідів. Треба дати зрозуміти Росії, що ми знаємо про права і свободи, про їх цінність та невід’ємність, і що ми знаємо, як їх безжально обмежують у країні. Amnesty International у всьому світі нині збирає підписи до Путіна.

Їх передадуть керівництву РФ наприкінці січня. Можливо, саме під таким громадським тиском напередодні Олімпіади, яка, вочевидь, є слабким і вразливим місцем Путіна, влада Росії спроможеться на системні зміни.

Ось тоді в нас буде привід для справжнього свята прав людини.

Розділи :

КОМЕНТАРІ

19.11.2018, 10:06
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 22 лютого 2019

    Суд продовжив строк розслідування щодо вбивства Катерини Гандзюк до 3 липня

    Серед підозрюваних у цій справі голова Херсонської облради Владислав Мангер

     
    • 22 лютого 2019

    Суддя, підозрюваний у хабарництві, повернувся до роботи і отримав з бюджету 160 тис грн

     
    • 21 лютого 2019

    Палії проти активістів: як залякують захисників зелених зон

     
    • 21 лютого 2019

    Поліцейському, підозрюваному у побитті активіста, не змогли оскаржити запобіжний захід

    Працівника поліції підозрюють у побитті активістів під час затримання

     
Система Orphus