Італія не чує голосів українців, але починає чути Євромайдан

До останнього часу світ погано розумів тезу "Україна - не Росія". Наразі Євромайдан пояснює всім це дуже дохідливо
Поліцейські зі спецпідрозділу по розгону заворушень під час акцій українців в Італії не одягали шоломи. Фото: gazetaukrainska.com
24 грудня 201312:39

До останнього часу світ погано розумів тезу "Україна - не Росія". Наразі Євромайдан пояснює всім це дуже дохідливо.

Італія – одна із тих країн, яка через 22 роки після розвалу СРСР усе ще продовжує сприймати Україну як частину російської сфери впливу.

Італійці дезінформовані щодо України і мають багато стереотипів. Багато хто вважає, що Україна хоче саме приєднання до ЄС чи до єврозони. Вони не розуміють, що насправді українці вийшли на вулиці тому, що обурені діями президента, котрий дбає лише про свої інтереси.

Попри те, що в Італії дуже багато українців (це п’ята за чисельністю імігрантська спільнота), вони майже не мають впливу на громадську думку. Причина – характер робіт, які виконують наші заробітчани: доглядальниці, хатні робітниці, будівельники.

З огляду на завантажений графік та специфіку такої праці, коло їх спілкування часто обмежене співвітчизниками та роботодавцями. За рідкісними винятками, українці не працюють на кваліфікованих роботах і, відповідно, не мають можливості донести свою позицію до мас-медіа та італійців – лідерів думок.

А місцевим журналістам зазвичай не спадає на думку дізнатися точку зору іммігрантів.

Принаймні, про це свідчить реакція на Євромайдан багатьох італійських політиків та медіа.

Короткий моніторинг преси засвідчив – навіть за кілька тижнів після початку протестів в Україні італійські медіа вперто говорили про геополітичну площину протистояння Росії та ЄС, споконвічні зв’язки України та Росії, подарований Хрущовим Крим.

Натомість, дуже мало уваги приділяли тому, щоби зрозуміти, чого хочуть українські учасники протестів.

В результаті, італійці, як видно з коментарів у соцмережах, дивуються, чому Україна прагне інтеграції із Євросоюзом. Дописувачі винуватять ЄС в італійській кризі, і рекомендують дружити з Росією – мовляв, так буде краще з економічної точки зору.

На відміну від Великобританії чи Німеччини, уряд Італії не зробив жодної офіційної заяви з приводу останніх подій в Україні. І це незважаючи на те, що на Апеннінах мешкає одна з найбільших українських спільнот у світі - за офіційними даними, 250 тисяч, за неофіційними – близько півмільйона.

Українські мігранти провели Євромайдани у Мілані, Римі та інших містах – та на перші шпальти видань вони не потрапили.

 Фото: gazetaukrainska.com

Висвітлювати події в Україні після побоїща 30 листопада приїхав лише один італійський телеканал, цілодобовий RaiNews24.

Журналістка RaiNews24 Аннамарія Еспозіто погоджується – італійські медіа і справді приділяють Україні мало уваги: "Це має дуже просте пояснення: лише кілька тижнів тому Італія підписала з Росією важливі угоди про торгівельну співпрацю".

Її точку зору розділяє фотожурналіст та письменник Массіміліано Ді Паскуале, автор путівника по Україні.

"Про події в Україні головні телеканали або не говорили взагалі, або дуже мало. Так само і газети. Та мене це не дивує, адже для італійської преси Україна – складна і не дуже зручна тема", - каже Ді Паскуале.

"Італія має особливі стосунки з Росією, і тому все те, що відбувається в Україні, у кращому випадку ігнорується, або, у гіршому, висвітлюється з проросійської точки зору", - додає він.

На думку журналіста, в цього є історичне підґрунтя.

По-перше, Італія завжди мала особливі стосунки з СРСР і Росією. Радянський Союз на Апеннінах називали просто "Росією", не було розуміння того, що до його складу входили різні республіки.

По-друге, це причини економічного характеру. Найбільший торговельний партнер італійської енергетичної компанії "ENI" - "Газпром". "ENI" є аукціонером однієї з найбільших італійських газет "Corriere della Sera" – і хоча прямого втручання в редакційну політику немає, та дратувати критичними статтями російських партнерів видання не схильне.

Як наголошує Ді Паскуале, зовнішня політика Італії щодо Росії та України не змінювалися протягом останніх 20 років – незалежно від того, який уряд перебував при владі.

"У той час як Сільвіо Берлусконі не приховував, що Володимир Путін є його добрим другом, колишній прем’єр Італії й екс-голова Єврокомісії Романо Проді заявляв, що в України такі ж шанси вступити до Євросоюзу, як у Нової Зеландії", - нагадує журналіст.

 

Втім, за місяць, який триває Євромайдан, італійські медіа таки почали ліпше розбиратися в українській ситуації, зауважують журналісти.

"Ставлення преси змінилося у кращий бік після того, як Папа Римський висловив свою підтримку протестувальникам. Навіть наша міністр закордонних справ Емма Боніно по-іншому стала розмовляти із російським колегою Сергієм Лавровим", - каже телевізійниця Еспозіто.

А російська журналістка Анна Зафесова в одному з матеріалів про Євромайдан для італійської газети "La Stampa" написала: "Україна – не "вертикальна", як Росія. Вона "горизонтальна", ближча до Європи, ніж Росія, де критичного ставлення до влади не існує".

Ці погляди журналістки активно поширювали італійські користувачі соцмереж. Тож можливо, скоро те, що Україна – не Росія, стане аксіомою й на Апеннінах.

До цього також мають долучитися українці Італії. У їх силах займати серйозніші позиції у суспільстві, а діти заробітчан, які вже підростають в Італії, матимуть можливість голосніше, ніж їхні батьки, заявити, що Україна - це Європа.

Розділи :

КОМЕНТАРІ

13.11.2018, 22:33
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 31 березня 2020

    Land Rover, Lexus та елітні годинники: що задекларував новий глава МОЗ

    За минулий рік Степанов заробив 87 807 грн як очільник Одеської ОДА і отримав проценти в Ощадбанку на суму 2,83 млн грн

     
    • 31 березня 2020

    Авто за мільйон гривень та готівка: що задекларував новий заступник Венедіктової

     
    • 30 березня 2020

    Рада підтримала “антиколомойський” законопроект

     
    • 30 березня 2020

    Рада з другої спроби обрала очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

    Верховна Рада України у понеділок, 30 березня, з другої спроби проголосувала за призначення очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

     
Система Orphus