Українські студенти вперше за багато років стали рушійною силою протестів проти зупинення курсу на євроінтеграцію.
Щодня в різних містах України проходять тисячні студентські акції протесту, де вони вимагають продовжити курс на Європу. У неділю в Києві на багатотисячній акції протесту можна було побачити групи студентів, які узгоджували між собою, хто з них піде на акцію протесту.
"Зека на нари, а ми підемо на пари" – таким було гасло студентів часів Помаранчевої революції. Нинішні студенти кажуть, що не підтримують політиків, але протестують з ідеологічних міркувань.
Щоправда, бунтують наразі студенти Києва та Західної України.
Київ
26 листопада об 11:30 у Києві розпочався страйк студентів Києво-Могилянської академії на знак протесту проти призупинення євроінтеграції України. Студенти зібралися у столичному парку ім. Т. Шевченка. До них приєдналися групи студентів інших столичних вишів.
Згодом спудеї рушили колоною в центр Києва на Майдан до монумента Незалежності, щоб приєднатися до євромайдану.
"Фактично зараз "кинули" студентуру і маленьких. Бо мова зараз про їхнє майбутнє. Малі не голосують, тому на них ніхто не звертає уваги. На студентуру теж ніхто не зважає ніколи. Адже кажуть, що студенти або прийдуть на вибори, або не прийдуть – немає чого їх враховувати. І тому фактично, якщо зараз ми не потрапляємо в Євросоюз – це, по суті, "кидалово" лише оцього молодого покоління. Старше покоління – вже спрацьоване, змучене, вони вже нічого не хочуть, ні в що не вірять", - каже співачка Руслана, яка приходить на Майдан підтримати акції протесту.
 |
Львів
У понеділок, 25 листопада, понад 10 тис. студентів вийшли на мітинг у центрі Львова. У вівторок вони знову мітингуватимуть. Також студенти пікетували Львівську ОДА з вимогою відставки Олега Сала і закидали ОДА сніжками.
"Моя група пішла на мітинг. Багато різних коледжів, університетів просто пішли з пар. Декого навмисно не відпускали, погрожували, що будуть проблеми з сесією. Попри все – це нікого не стримує й усі йдуть", - каже один зі студентів.
Івано-Франківськ
У Франківську студентський страйк теж відбувся 25 листопада, на який вийшло 10 тисяч студентів. Колона студентів ходила по вишах і забирала звідти студентів на мітинг.
Першим піднявся Прикарпатський національний університет. До них приєдналися колеги з Івано-Франківського університету права ім. Короля Данила Галицького. Керівництво цих вишів не заборонило студентам йти до мітингувальників, мотивуючи це їхньою громадянською позицією, повідомляє Фіртка.
Більш ніж тисяча студентів із вигуками "Виходь!" прийшли до стін Івано-Франківського національного медичного університету, закликаючи таким чином своїх однолітків долучитися до акції.
Чернівці
26 листопада на Майдан вийдуть чернівецькі студенти.
"Страйкуй! Не йди на пари!" Щодня – Центральна площа 18:00", - така агітка гуляла серед студентів.
Хода з кількох сотень студентів ЧНУ вирушила містом закликати колег з інших факультетів приєднатися до акції.
Понад тисяча студентів зібралися біля будівлі ОДА на євромайдані.
Ужгород
Студентський мітинг на підтримку асоціації України та ЄС зібрав в Ужгороді близько 500 осіб.
Перед молоддю виступали самі студенті, без політичних гасел чи прапорів, повідомляє Мукачево.net.
За словами мітингувальників, вступ України до ЄС означатиме достойні стипендії студентам, визнання дипломів, кращі гуртожитки, вільне пересування країнами Європи.
Всеукраїнський страйк
На 27 листопада заплановано всеукраїнський страйк студентів. Із різних міст України вони планують з'їхатися до Києва.
"У середу мають з'їхатися студенти з усіх вишів України на всеукраїнський страйк із 12:00 до 14:00. Це мають абсолютно всі прийти, навіть ті, яким заборонили йти з пар", - каже студентка КНУ ім. Т. Шевченка Людмила Тягнирядно.
У вівторок біля монумента Незалежності було близько 5 тисяч студентів.
У середу вони також розраховують на велику кількість, хоча й побоюються "поступитися" львівським колегам.
Львів нас енергетично надихає і нам соромно, що ми - столиця - і збираємо менше людей
"У Львові в нас є знайомі, ми з ними постійно координуємося. Вони там мітингують і запитують, яка тут ситуація, чи варто їм сюди їхати тощо. Тому що відразу постає питання з житлом, їжею, теплим одягом та іншими організаційними питаннями", - каже Катерина Медовник, студентка НаУКМА.
Цікаво, що молодіжна організація партії "Батьківщина" також закликала студентів 27 листопада вийти на 9-ту ранку пікетувати Кабмін.
Утім студенти не поспішають підтримувати політиків.
Студенти без політики
"Студенти Могилянки і так приходили на Майдан, але вирішили тепер приходити організованими колонами, з університетськими символами. Ми виходимо без жодних політичних гасел, просто за асоціацію з ЄС. Нас не підтримує жодна політична партія, ми самоорганізувалися", - каже Медовник.
"Ми без жодних партійних прапорів. Ми - студенти, ми не підтримуємо ні опозиційних, ані провладних партій. Ми не віримо їм. Тому й збираємося саме біля монумента Незалежності", - наголошує її колега з університету Шевченка Тягнирядно.
"Я був на всіх мітингах у Львові до того, як приїхав у Київ. У перший день народу було дуже багато. У Львові це зробили саме студенти. Тобто їм ніхто з політиків не вказував, що і як робити. А після того вже політики підійшли й захотіли людей агітнути, але їх "зафукали", - розповідає Юрій Ривак, студент Технологічного коледжу Львівської політехніки.
За словами студентів, зараз їм на Майдані допомагає молодь із "Демократичного альянсу".
"Але вони не задіяні, як якась політична партія. Є просто знайомі, які кажуть: о, давайте ми підемо разом звідси й поагітуємо по універах. Ми також співпрацюємо з рухом "Відсіч". У них там є спеціальний ксерокс, вони там усе це копіюють і безкоштовно постачають нам листівки з закликом до студентів страйкувати", - розповів один зі студентів.
 |
Окрім того, приходять різні підприємці, які хочуть фінансувати, дають певні гроші. Каса на Майдані збирає до 10 тисяч удень.
Попри те, що акції студентів тривають уже кілька днів, активного перешкоджання і репресій щодо студентів немає. Деякі ректори навіть відкрито підтримали своїх студентів
Міністр освіти Дмитро Табачник лише закликав студентів не піддаватися на провокації, не порушувати громадського порядку.
"У зв’язку з тим, що зараз окремі політичні сили заради власної вигоди намагаються виставити студентів "на барикади", Табачник звертається до всіх студентів вищих навчальних закладів", – сказано в заяві.
Коли "гарячі голови" сподвигатимуть вас на якісь протиправні дії, сподіваюсь, що ви знайдете сили та мужність не піддатися на провокації. Не порушуйте громадський порядок. Пам’ятайте про своїх батьків та близьких, які завжди переживають за вас. Будьте обережними та пильними! Бережіть себе! У вас попереду велика життєва дорога і вам самим треба обирати її напрямок та рух…
Утім о 17:00 знайомий студент повідомив INSIDER, що перед страйком із ними раптово захотіли зустрітись у Кабміні.
Аналогічне повідомлення було розміщене і в Facebook.
"Уряд тисне на студентів. Хоче таємно зустрітися. Без ЗМІ. Ми це оголосимо на Майдані. Боїмося провокацій", - написав студент.
23 роки тому…
Досі Україна знала лише одну успішну студентську акцію. "Революція на граніті" була ініційована у вересні 1990 року "Студентським братством" Львова та "Українською студентською спілкою".
Ця акція була одним із найяскравіших моментів боротьби за незалежність.
Тоді 100 студентів поставили наметове містечко й розпочали голодування на площі Жовтневої революції, нинішньому майдані Незалежності. На їхню підтримку застрайкували і всі виші Києва, а підтримати студентів були готові фабрики і заводи.
Прямим наслідком протестів тоді стала відставка голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола.
Утім Олесь Доній, який брав участь у "революції на граніті", не готовий проводити аналогії між тією акцією і нинішньою, хоча і бачить багато спільного в мотивах учинків.
Олесь Доній, депутат
Тоді застрайкували всі університети, інститути, технікуми, ПТУ, навіть учні старших класів шкіл у Києві, багатьох інших містах, зокрема у Львові, Івано-Франківську, навіть на Східній Україні. Це є орієнтиром. Але настрій у студентів зараз такий самий ідейний, романтичний. Просто це зараз більше стихійне, а ми тоді спочатку створили організації, які працювали перед тим більш ніж рік
"Зараз студенти довели, що, на щастя, в Україні можна виходити не лише на проплачені мітинги, а й за ідею, і вони довели це не комусь, а насамперед собі, подолали власну зневіру. Тому мені подобається цей Майдан", - вважає Доній.
Чи здатні сучасні студенти піти на такий радикальний крок, як голодування, як це було 1990 року?
"У нас тоді була мета здобуття незалежності України. Це була доволі велика ідея, яка перед тим багато років кликала українців на всі ці радикальні дії. Зараз час такий, що вже й держава створена і метода може бути іншою. Кожне покоління має право на свою революцію і на свою методу", - каже Доній.
Нинішні студенти ще не народилися, коли була "революція на граніті". Втім чули про це явище.
"Мої батьки брали в ній участь. Тоді вони боролися за незалежність, щоб у цій країні краще жилося. Останнє їм не вдалося. Тому ми теж поборемося", - сказав студент із Франківська.
