Французька преса: "Подвиг — норма життя"

Говорять здебільшого про "звичайне диво", про "подвиг, як стиль життя" і про перемогу над Україною, як шанс довести, що Франція — велика футбольна нація
Під час матчу Україна - Франція 15 листопада у Києві
19 листопада 201318:00

Французька преса рясніє заголовками, присвяченими сьогоднішньому матчу між Україною і Францією на "Стад де Франс" у північному передмісті Парижа Сен-Дені.

Говорять здебільшого про "звичайне диво", про "подвиг, як стиль життя" і про перемогу над Україною, як шанс довести, що Франція — велика футбольна нація.

Пам'ятаєте, перед першим матчем мережею "гуляв" шарж із півнем, символом Франції, і вушанкою, яка, за задумом французьких геніїв географії, мала би символізувати, напевно, Україну, а не Чукотку чи Камчатку.

Французи взагалі не заморочуються такими деталями, як Чукотка чи Україна, Камчатка чи Кубань, шапка-вушанка чи український віночок.

"Топографічний кретинізм" французів після програшу Наполеона до всього, що розташоване на схід від Польщі, — це вже "притча во язицєх".

Це чітко видно навіть по тому, що вони ні на мить не заморочуються українською фонетикою — у них немає міста "Київ". "Кієв", і все. Напевно, йдеться про Кієв на Камчатці чи на Чукотці, де всі ходять у шапках-вушанках.

Так-от після попереднього двобою синонімом до слова "Кієв" для французької преси було слово "кошмар". А от що вони думають про паризький матч - сьогодні подивимося.

Перше, що впадає у вічі, — меседж "Франція програла", а не "Україна виграла". Тобто аналізу гри нашої збірної, а тим паче компліментів — значно менше, ніж аналізу гри власної команди.

Так, наприклад, Figaro, не винаходячи велосипеда, просто робить огляд власного форуму на порталі й наводить цитати читачів. "Щоби поїхати до Бразилії після такого результату в Києві, нам потрібне диво". Звертають увагу на "поганий підбір виконавців Дід'є Дешамом, погані рішення як загальнокомандні, так і індивідуальні".

Звісно, не бракує і виправдальних коментарів.

Читач Lе Figaro
Ви бачили футбольний матч? Я — ні. Я дивився матч із реґбі. Я бачив арбітра, який абсолютно не контролював ситуації на полі, який не бачив ані агресивних дій із боку українців, ані симуляції. Що ж тоді хотіти від нашої збірної? Грати так само? Бити по ногах, а не по м'ячу?

Щоправда, більшість французьких уболівальників усе-таки схильна шукати причини поразки у своїй команді і налаштована негативно до збірної своєї країни: "Ці хлопці взагалі ще у щось вірять?", "От для чого продовжувати називати цих чуваків "збірною"? Гравці, які протягом останніх восьми років розчаровують усіх любителів футболу у Франції — як грою, так і пристрастю і бажанням вигравати".

Інші прямо задаються питанням про те, що робитиме ТАКА збірна Франції на чемпіонаті світу в Бразилії наступного року: "Чого туди їхати, ганьбитися? Максимум, що нам світить, це 1/8 фіналу”.

Для нас, українців, напевно доволі дивно це чути, але звучать також голоси про бойкотування цього матчу. "Я з превеликим задоволенням подивився в суботу реґбійний матч французьких Варварів із командою Самоа. Зовсім інший контекст. Там мова про "згуртованість", "командний дух", "братерство", "патріотизм", "солідарність". А з футболу куди це все поділося? Уже багато-багато років цього всього у футболі не спостерігається. Одні лише "гроші", "трансфери", "оподаткування" – тьфу".

Але найцікавіше читати все-таки стримані коментарі, максимально беземоційні та прагматичні. Відчувається, що французи розуміють, що шанси в них є. "Треба виправити помилки, які були в "кієвському" матчі", правильно підійти до складу, зіграти "згуртованіше".

Але найбільше мені сподобався отакий вербалізований розпач: "Ну, а що Ви хотіли — покоління Зідана не так легко замінити". Ну дуже важко заперечити.

 

Збірна Франції: Бразилія чи хаос?

 

Саме так коротко можна перекласти заголовок іще одного французького тижневика Le Point.

Або подвиг, який увійде в історію збірної Франції усіх часів, або повний провал і криза французького футболу за декілька років перед домашнім Євро-2016. Із непередбачуваними наслідками для тренера збірної і для очільника Французької федерації футболу.

Видання звертає увагу: якщо Франція не вийде на чемпіонат світу, це буде перше фіаско у стиковому раунді після історичної поразки від Болгарії в листопаді 1993 року, внаслідок чого мундіаль-1994 пройшов без їхньої участі.

Дідьє Дешам після протистояння в Києві заговорив високопарно. "Священний союз". "Битва".

Французи розуміють, що саме відсутність характеру, волі до перемоги і бійцівських якостей — основна проблема у двобої з "потужними українцями, непереможними ось уже 12 матчів" (sic! перший комплімент). Зрозуміло, що після результату гостьового для них матчу від наставника збірної Франції вимагається величезна переконливість, тим паче, що до сьогодні жодна команда не відігравалася після гандикапу у два м'ячі у стикових матчах.

Le Point звертає увагу також на те, що в перемогу насправді віриться дуже важко. 2013 рік для французів дуже невдалий. Виграш від білорусів (4:2) за рахунок концентрації у другому таймі, дві перемоги над слабкою збірною Австралії (6:0) і над Фінляндією (3:0) вселяють дуже мало оптимізму.

Крім самої гри, французам треба думати про атмосферу на стадіоні, бо публіка наелектризована до максимуму, й у випадку незадовільного розвитку подій уболівальники можуть перетворити "заплановане святкування на першокласний похорон". Тому французька збірна мусить мати залізні нерви, а вболівальницьку армію треба постаратися запевнити в успіху з самого початку — тобто зі стартових складів.

Очевидно, що впевненості на полі неможливо досягти без зміни виконавців. Про тих, хто вийде з перших же хвилин у Франції, можна сказати лише одне: Рафаль Варан замість Лорана Косєльни, якого вилучили з поля в попередньому матчі. Варан вилікував травму правого коліна і готовий грати. Решта — здогадки.

З огляду на тактичну розстановку станом на понеділок, Рафаель гратиме в парі з Мамаду Сахо, який виявляв величезне бажання до перемоги під час недільної прес-конференції. Цікаво, що Дешаму вистачило рішучості на сьогоднішній матч відмовитися від послуг Еріка Абідаля, який доволі посередньо відіграв в Україні.

Ще одна суттєва зміна — відмова від схеми 4-2-3-1 і перехід на 4-3-3 з Поґба, Матюіді та Кабайє — в центрі поля і з Матьє Вальбуена попереду замість Саміра Насрі. Незважаючи на слабо приховувану підтримку Франком Рібері свого "нового друга" Саміра. Бензема також в основі після чотирьох матчів, які він починав на лаві запасних.

Дешам сподівається також на абсолютного іншого Рібері. Бо те, що було в Києві, відзначає французька преса, це був "абсолютно нікчемний баварець".

Ставки величезні. Матч, який, на думку Le Monde, має показати, чи Франція "велика команда".

Своєю чергою, France Football, неймовірно впливове в усьому світовому футболі видання, наводить докладний аналіз історичних паралелей, коли французькі команди відігравали такий гандикап у два м'ячі.

Зрозуміло, що йдеться не про збірну Франції, а про французькі клуби — як у єврокубках, так і у внутрішніх змаганнях. Видання робить усе для того, щоби відродити віру в успіх і підняти бійцівський дух своєї збірної.

Меседжі типу "Немає нічого неможливого", "Неможливо — немає такого слова у французькій мові", "Ви приречені на подвиг" і таке інше.

Зрештою, важко очікувати чогось іншого від France Football і від статті під заголовком "Подвиг як норма життя".

Хотілось би щоби наші хлопці до цього матчу ставилися так само.

Розділи :

КОМЕНТАРІ

17.11.2018, 18:51
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 20 квітня 2019

    Дебати: кожен побачив те, що хотів

     
    • 19 квітня 2019

    Дебати 2019: Зеленський проти Порошенка (Трансляція)

    На НСК "Олімпійський" починаються дебати двох кандидатів у президенти України Володимира Зеленського та Петра Порошенка.

     
    • 18 квітня 2019

    Прокурор підтвердив, що Павловського більше не підозрюють в організації вбивства Катерини Гандзюк

    Термін тримання під вартою Ігоря Павловського спливає 30 квітня

     
    • 18 квітня 2019

    Огляд рішень уряду: угода з СНД, аеропорт “Придніпров’я” та безпека дорожнього руху

     
Система Orphus