Як судді перемогли армію? Комфорт понад усе

INSIDER
Для розміщення голови суду виділили окремий блок: кабінет, приймальня, кімната відпочинку, санвузол, кімната охорони...
Фото finansyua.ru
25 вересня 201309:48
  • 1
  • 1

Схоже, декларування влади щодо державної підтримки Збройних сил України знайшли своє втілення на практиці. 3 липня на засіданні Кабінету міністрів було прийнято розпорядження про передачу будівлі Національного університету оборони ім. І. Черняховського. За лічені дні військові зібрали речі, поступившись Вищому спеціалізованому суду з розгляду цивільних і кримінальних справ приміщенням, в якому з 1914 року навчалися військовому вишколу. Тож у новому навчальному році студентам університету доведеться потіснитись у корпусах, що залишились, а перебірливі правники, яким пропонували щонайменше три альтернативи, вкотре візьмуться за ремонт і багатомільйонні витрати.

Головний корпус Університету оборони – не просто місце підготовки найкращих кадрів, а до певної міри символ збройних сил держави. Будівлю зводили ще 1914 року, від самого початку вона була призначена для військових. Це чи не єдиний навчальний заклад в Україні, де освіту може отримати майбутня військова еліта. Так, оперативно-стратегічний рівень підготовки, де готують військових "на генеральські посади", закінчила практично вся "верхівка" Міністерства оборони, серед яких головнокомандувач Збройних сил України Володимир Замана, заступник міністра оборони Володимир Можаровський і багато інших.

Власне, коли 3 липня Кабмін ухвалював рішення щодо головного корпусу Університету оборони, керівництво навчального закладу не мало жодного вирішального голосу, тобто його поставили перед фактом. Таким чином, розпорядження №503-р про передачу будівель №№1, 25, 28, 59, 80 і 82 військового містечка №63 на Повітрофлотському проспекті, 28 у Києві Вищому спеціалізованому суду України було ухвалене з порушенням загальноприйнятої процедури, яка передбачає узгодження з усіма зацікавленими сторонами.

Чи не єдиний, хто виступив проти рішення уряду, - міністр оборони Павло Лебедєв. Однак його аргументи не переконали ні чиновників, ані Верховного Головнокомандувача Збройних сил України Віктора Януковича.

Показово, що саме Президент України 22 лютого 2013 року присвоїв навчальному закладу ім'я видатного полководця, двічі Героя Радянського Союзу Івана Черняховського.

Ба більше, рішення Кабінету міністрів від 3 липня 2013 року суперечить наказу глави держави від 16 червня 1995 року №451/95 "Про положення про національний заклад (установу) України», де вказано: "Органи виконавчої влади не можуть передавати закріплене за національними закладами (установами) України майно, що перебуває в державній власності, будь-яким органам, підприємствам, установам, організаціям".

Альтернативної пропозиції військовим не зробили. На відміну від Вищого спеціалізованого суду України, працівникам якого пропонували приміщення штабу тилу Міноборони, а згодом будівлю військового містечка №127 по вул. Дегтярівській, 28-а, де раніше розміщувалося автомобільне управління Міноборони. Перебірливим суддям вгодити не вдалося…

Навчання миротворців в Україні не проводитимуть більш ніж рік

Зовсім нещодавно в головному корпусі Університету оборони створили центр імітаційного моделювання, на який США виділили 13,7 мільйона доларів. Обладнання центру імітує великі операції та різноманітні бойові дії. Щорічно в центрі проходили підготовку миротворці з усього світу.

Професор університету, член профспілки працівників НУО Валерій Бринцев стверджує, що центр не підлягає демонтажу, оскільки його спроектовано спеціально для приміщення на Солом’янській. Тобто переїзд військових із головного корпусу означає ліквідацію імітаційного центру підготовки миротворців.

Кореспондент INSIDER звернувся до Посольства США в Україні з інформаційним запитом і проханням прокоментувати ситуацію. У відповідь Джозеф Хікокс, полковник ВСП США, старший представник Міністерства оборони США/аташе з питань оборони, запевнив, що, згідно з інформацією Міноборони та Нацуніверситету оборони, переміщення центру моделювання вже розпочато. Обладнання розібрано, а нове приміщення визначено на території містечка НУОУ.

"Згідно з офіційним листом МО №275/1/291/Р, переміщення обладнання центру моделювання НУО та запуск його в роботу триватиме рік – до 1 вересня 2014 року", - зазначили в дипломатичній установі.

Ба більше, за словами представника посольства, США не мають наміру звертатися з вимогою про відшкодування коштів, адже в новому приміщенні вже розпочали ремонт, кошти на його проведення повинна виділити українська сторона.

Здавалось би, на цьому конфлікт щодо імітаційного центру можна вважати вичерпаним, однак виникає безліч запитань.

Про те, що технічне облаштування центру проведено за гроші іноземних партнерів, у відповідних договорах з якими заборонено змінювати цільове призначення, ненароком обмовився сам міністр оборони Павло Лебедєв. Крім того, навчальному закладу ледь вдається розмістити все, що накопичилося в головному корпусі впродовж 100 років: 10 кафедр, бібліотеку в три поверхи, у тому числі з секретною літературою, командування і адміністрація університету, оперативно-стратегічне відділення, на якому готують генералів усіх видів військ, центр іноземних мов, музей військової техніки просто неба.

За інформацією INSIDER, через брак аудиторій університет не зміг нормально розпочати новий навчальний рік. Не кажучи вже про приміщення для величезного центру миротворців і суму коштів, в яку обійдеться державі переобладнання необхідної інфраструктури.

Прикметно й те, що повне переоснащення та переобладнання колишнього приміщення центру доведеться провести ВССУ.

 
 

Без шуму та спротиву

Той факт, що військові практично без бою здали Університет оборони, можна ще хоч якось пояснити. Працівники та керівництво навчального закладу не надто охоче коментували ситуацію, мовляв, "що ми могли вдіяти".

"Наше діло військове. Нам сказали - ми виконуємо", - роздратовано відповів один із викладачів вишу.

Цікаво й те, що низка громадських організацій і невелика група викладачів ініціювали звернення в усі інстанції, зокрема й до адміністрації президента. Організували пікетування. Однак у день мітингу протестувальникам повідомили, що міністр оборони зустрівся з Віктором Януковичем. Глава держави нібито пообіцяв призупинити передачу головного корпусу та розібратися в ситуації. В очікуванні дій Президента пікетувальники заспокоїлися.

"Цією тишею скористалися у владі, аби спокійно, без зайвого галасу в ЗМІ, передати приміщення", - розповіли джерела в Міністерстві оборони.

У коментарі INSIDER Павло Лебедєв підтвердив, що позапланово зустрічався з Януковичем. Під час розмови глава відомства вказував на те, що в Національному університеті оборони є низка об'єктів спецпризначення. Зворотної реакції, схоже, не було…

"Уже нічого не зміниш, рішення прийнято", - відповів Лебедєв, покидаючи засідання уряду.

Деякі народні депутати, члени профільного комітету взагалі дізналися про конфлікт від автора матеріалу.

"Я вперше чую, що там така ситуація, передайте мені якісь документи, ми розберемося", - здивувався заступник голови комітету ВР з питань нацбезпеки і оборони Анатолій Кінах.

Менш рішучим виявився голова одного з підкомітетів Комітету ВР з питань національної безпеки і оборони Сергій Гриневецький, зауваживши, що всі дії було погоджено з Міноборони та з Генштабом.

Гроші на вітер

11 серпня 2003 року Кабмін прийняв розпорядження, згідно з яким Верховний суд повинен був розміститися у приміщенні Музею історії Києва. Будинок за адресою: вул. Пилипа Орлика, 8, мав перейти до управління ВСУ лише тоді, коли музей переміститься в приміщення по вул. Хрещатик, 2. Однак працівники музею більш ніж 5 років залишалися без будівлі, а судді встигли розширити штат до такого, щоби претендувати на переїзд.

Слід визнати, що приміщення на вул. Пилипа Орлика й справді не розраховане на значну кількість його працівників. Але річ у тім, що в Україні більшість судів розміщуються в приміщеннях, які не відповідають вимогам щодо здійснення правосуддя, і часто потребують капітального ремонту. Організацією, будівництвом і ремонтом будинків і приміщень судів займається Державна судова адміністрація. Згідно з даними адміністрації, на сьогодні з 27 апеляційних та 665 місцевих загальних судів лише Апеляційний суд Києва та 98 місцевих загальних судів працюють у належних умовах. Не кажучи вже про те, що деяким правникам доводиться вершити закон у тісних кімнатах, коридорах тощо.

 Ленінський райсуд Запоріжжя

Ось тут виникає запитання, чи доцільно витрачати мільйони на ремонт приміщень, яке згодом не використовуватимуть?

За інформацією INSIDER, будівля Університету оборони не єдиний варіант, який розглядали під час пошуку широкого простору для суддів ВССУ. Юристам було запропоновано щонайменше три приміщення.

Більше того, в жовтні 2012 року за результатами тендеру суд уклав угоду вартістю 8 млн 720 тис. грн з ДП "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" на розробку проектно-кошторисної документації на реконструкцію будівель №57, 58, 59, що розташовані на території військового містечка №127 по вулиці Дегтярівській, 28-а.

Проект вражав масштабністю, адже для розміщення голови суду виділили окремий блок на 4-му поверсі: кабінет, приймальня, кімната відпочинку, санвузол, кімната охорони. Для кожного з трьох заступників голови суду та керівника апарату було передбачено кабінет, приймальню, кімнату відпочинку при кабінеті, санвузол. Планували зал міжнародних зустрічей, музей ВССУ, саll-центр, їдальню в окремій прибудові з поділом на зони для прийому їжі суддів, керівництва і працівників апарату суду, а також тренажерний зал.

Генеральним підрядником зазначеної реконструкції, за процедурою відкритих торгів, було обрано Публічне акціонерне товариство "Будівельне управління 813".

Зазначимо, що ПАТ "Будівельне управління №813" входить у корпорацію "Золоті ворота" Сергія Самусєва, який був радником Віктора Медведчука, коли той займав посаду першого заступника голови Верховної Ради в 2000-2001 роках. Віце-президентом корпорації є Віктор Ящук, який, своєю чергою, очолював Буштинський лісокомбінат у Закарпатській області, коли регіон був під впливом СДПУ(о) Віктора Медведчука.

Згідно з угодою, вартість реконструкції будівель для розміщення суду становила 296,97 млн грн.

У відповідь на звернення кореспондента INSIDER у ВССУ зазначили, що 2012 року на ремонт приміщення по вул. Дегтярівській було витрачено 12 372 585, 00 грн. 2013 року кошти не сплачували, оскільки Кабінет Міністрів ухвалив сумнозвісне рішення щодо будівлі Університету оборони.

 

Таким чином, ВССУ вкотре розпочне ремонтні роботи, які потребуватимуть значно більше коштів, аніж уже витрачено, а точніше викинуто на вітер. 

Ольга Каретнікова, INSIDER

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
1
ПЕРЕГЛЯДІВ
1
КОМЕНТАРІВ

КОМЕНТАРІ

  • Шановні працівники державних установ ! Коли бухгалтерія із ваших заробітних плат відраховує профспілкові внески, ви думаєте, що натомість профспілка захистить вас від незаконного звільнення. Приблизно раз на 7--9 років у кожній держустанові проводиться псевдоліквідація . (держустанова змінює код ЄДРПОУ). Якщо керівник захоче звільнити вас під час цієї псевдоліквідації, то згода профспілки на ваше звільнення не потрібна, адже формально установа і весь штат ліквідується. (Читайте ст.40 КЗпП України). Якщо ви навіть пропрацювали у цій держустанові десятки років і стільки ж років з ваших зарплат відраховувались профспілкові внески, ніякий суд вас на роботі не поновить. Псевдоліквідація - це шахрайство від держави, а суди служать державі. То чи варто кожен місяць дарувати дармоїдам частину своєї зарплати у вигляді профспілкових внесків?

24.05.2016, 18:40
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 1 лютого 2016

    INSIDER: Лучшие материалы

    Здесь мы оставляем тексты, которые нам показались самыми знаковыми

    • 0
    • 38
     
    • 31 січня 2016

    Роман Безсмертний: "Росія зацікавлена, щоб ця війна тривала без кінця"

    "З появою Гризлова мало що змінилося. Ви дискусію навколо Сталіна уявляєте?"

    • 3
    • 18
     
    • 29 січня 2016

    Как проститься с прошлым

    Как прощаться и открываться новым возможностям, рассказывает психолог

    • 1
    • 30
     
    • 29 січня 2016

    Крымские ультрас: «Предателей мы не забудем»

    Что означало быть проукраинским ультрасом в Крыму в начале оккупации, и как они живут сейчас

    • 1
    • 21
     
Система Orphus