Культура на районі: нове арт-життя львівських околиць

Як активісти перетворюють закинуту будівлю у львівському мікрорайоні Збоїща на мистецький простір
Фото: klaster.in.ua
12 травня 201417:00
  • 2
  • 4

Збоїща — стара місцевість у Львові, назва якої походить від слова zboj, що з польської означає "розбійник". Ніби на підтвердження назви цей, віддалений від центру мікрорайон протягом довгого періоду вважався одним із найкримінальніших у Львові.

Сьогодні Збоїща – це кілометри багатоповерхівок із найдовшим у місті будинком, який ще називають "Китайською стіною", приватний сектор і циганський осередок — "Індія". Єдиним острівцем культури в районі є державна установа Народний дім, яку, втім, довго не використовували за призначенням.

Але зараз саме з нього розпочинається нове життя малопривабливого району.

Ольга Райтер. Фото: Facebook/o.reiter

Група місцевих активістів вирішила перетворити Народний дім на мистецький центр.

Куратор проекту Ольга Райтер розповіла INSIDER, як їм вдається втілювати урбаністичні ідеї і знаходити підхід до мешканців району.

Усе місто - центр

Керівник мистецької платформи Wiz-Art Ольга Райтер організувала низку кінофестивалів у Львові. Більше року тому Ольга зацікавилася проблемами міської культури. Найбільше її турбувало питання, як зробити рідне місто комфортним не лише для туристів, але й для самих львів’ян.

Із групою однодумців дівчина створила громадську організацію Klaster, метою якої є позитивні зміни районів міста через культуру. Розпочати активісти вирішили з віддалених районів Львова, одним з яких стали Збоїща. Гасло перетворень: "Усе місто - центр".

Від Львова до Збоїщ - близько 30 хвилин їзди, але це ніби інший світ. Тут паралельно існують житлові будинки в кільканадцять поверхів і приватні будиночки, зелень чергується і "кам’яними джунглями". Раніше саме в цьому районі була долина річки Полтви, яка тепер опинилася під землею. Але в команді Klaster вважають: усе, що далі від центральних вулиць, не має бути забутим.

Мікрорайон Збоїща у Львові. Фото: MSha

Перше, що впало в око волонтерам, це – Народний дім, осередок культури радянського зразка. У старій напівзакинутій будівлі раніше діяли гуртки, які переважно співали пісні під баян, або виконували народні танці.

Замість застарілого будинку культури Оля та її команда вирішили створити прогресивний мистецький центр. У лютому 2013 року директором Народного дому стала керівник театрального фестивалю "Драма.ua" Вікторія Швидко, й активісти взялися за ремонт.

Так виглядав Народний дім. Фото: klaster.in.ua

Стан будівлі був жалюгідним, згадує Ольга. У будинку не було туалетів, а також світла і води. Разом із напіврозваленими стінами активісти отримали й борги за комунальні послуги.

Початок робіт. Фото: afishalviv.net

Утім поступово будинок приводять до ладу – танцювальна студія, яка проводитиме в Народному домі свої заняття, погодилася відремонтувати підлогу, одну з фасадних стін активісти вже розмалювали графіті, у будинку провели wi-fi, облаштували подвір’я. Волонтери допомагають у прибиранні території та окремих ремонтних роботах.

Кошти на комунікації та мінімальний ремонт Народного дому теж виділила міська рада Львова, іншу частину активісти Klaster шукають самі. Нещодавно вони стали одними з трьох переможців у конкурсі соціальних проектів, проте виграний грант досі не отримали. У разі надходження ці кошти підуть на ремонт і утеплення будинку.

"Ще минулого року, коли проект не стартував, я жила в інший реальності: займалася мистецькою платформою Wiz-Art, але, потрапивши до Народного дому, зрозуміла — треба виходити зі своєї зони комфорту, зі світу правильних людей і спілкуватися з іншими, намагатися їх почути і змінити їхнє життя", - каже Ольга.

Ремонт Народного дому. Місцевий мешканець електрик Михайло. Фото klaster.in.ua

Вона вважає, що легко жити в середовищі, де всі з тобою погоджуються, підтримують, втілюють твої ідеї разом із тобою. "Але існує велика кількість відмінних від тебе людей, які потребують твоєї уваги. І все, що на початку стає проблематичним, перетворюється на нові можливості", - каже дівчина.

Дім для всіх

Народний дім має враховувати інтереси кожного і водночас просувати нові ідеї об’єднання і розвитку людей, каже Ольга. Тому тут діятимуть гуртки та проводитимуть публічні зустрічі.

"Ми вже створили хор, розпочала свою роботу танцювальна студія, далі в нас будуть арт-заняття для людей похилого віку — різні практики творчості від плетіння до декупажу. В перспективі має бути ще майстерня велосипедів, драматичний гурток, літературний і кіноклуб, до цього йдуть останні приготування", - розповідає Ольга.

Народний дім. Фото: zbruc.eu

Klaster також запустив у Народному домі низку публічних зустрічей. Так, гостем мешканців Збоїщ уже став лідер гурту "Тартак" Олександр Положинський.

"Ми хочемо оживити цей будинок, дати йому нове дихання. Кожен проект тут — це вміння догодити всім: старшим, молодшим, українцям і не тільки, відкритим і закритим людям", - каже Ольга Райтер.

Зміни, на думку активістів Klaster, мають іти від громади і нею ж контролюватися.

Ольга каже, що  перевагою їхньої команди є абсолютна відсутність системи в голові та діях: "Ми не будемо жити за правилами, які хтось нав’язує".

Щотижня Ольга Райтер проводить збори місцевої громади, аби ділитися ідеями, обмінюватися думками і звітувати про витрачені гроші та пророблену роботу.

Фото: klaster.in.ua

Навчитися взаємодіяти

Аудиторія Народного дому різна: старше покоління — це переважно переселенці після операції "Вісла", є багато молоді різного віку. Також у районі існує велика ромська громада, яку активісти хочуть із часом долучити до діяльності Народного дому.

Представники унікальних культурних пластів мають навчитися між собою взаємодіяти — це ще одна мета простору Збоїщ.

"Я не хочу, аби люди думали, що ми все за них зробимо. Вони мають зрозуміти, що тільки їхня громада впливає на зміни і контролює нашу діяльність. Ми не є рейдерами, які захопили будинок і вирішили все змінити одним махом. Ми лише є тими, хто готовий втілювати ідеї, але якщо цього хочуть усі мешканці", - каже Ольга.

 Фото автора

Часто місцеві мешканці, які приходять до Народного дому, дивуються, що художній керівник, якою є Ольга, не вміє грати на музичних інструментах.

"Люди за інерцією думають, що їх має хтось розважати, грати на баяні. Я пояснюю, що знайду таких людей. Суть керівника — бути об’єднавчим фактором, а не тамадою", - каже вона.

Незважаючи на різні думки, Народний дім об’єднує людей, і частина району Збоїщ оживає. Довкола будинку вже складається стала аудиторія. Люди стабільно приходять на заняття, старші на зборах пропонують свої ідеї з облаштування простору.

У планах Ольги та її команди — відкрити інноваційні гуртки, наприклад, лабораторію зі створення роботів. Вона вірить у те, що меж для розвитку немає.

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
4
ПЕРЕГЛЯДІВ
2
КОМЕНТАРІВ

КОМЕНТАРІ

  • Що , власне кажучи, автор має на увазі, кажучи про "нове життя малопривабливого району., "від Львова до Збоїщ - близько 30 хвилин їзди, але це ніби інший світ". Звичайний нецентральни

  • Все гарно і навіть переконлщенняиво, лишень хотілося б знати, як документально оформлялося дане приміщення. громадським організаціям у Львові отримати приміщення згідно процедури практично неможливо....

22.12.2014, 17:11
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 1 лютого 2016

    INSIDER: Лучшие материалы

    Здесь мы оставляем тексты, которые нам показались самыми знаковыми

    • 0
    • 110
     
    • 31 січня 2016

    Роман Безсмертний: "Росія зацікавлена, щоб ця війна тривала без кінця"

    "З появою Гризлова мало що змінилося. Ви дискусію навколо Сталіна уявляєте?"

    • 3
    • 41
     
    • 29 січня 2016

    Как проститься с прошлым

    Как прощаться и открываться новым возможностям, рассказывает психолог

    • 1
    • 77
     
    • 29 січня 2016

    Крымские ультрас: «Предателей мы не забудем»

    Что означало быть проукраинским ультрасом в Крыму в начале оккупации, и как они живут сейчас

    • 1
    • 57
     
Система Orphus