Як реформувати місто: шість уроків Києву від Ляйпцига

Планувальник Штефан Ґабі про те, як перетворити пострадянське індустріальне місто на культурний магніт Європи
Фото: Flickr/ingrid eulenfan
15 травня 201415:30
  • 2
  • 1

Ляйпциг – місто-побратим Києва. Як і Київ, Ляйпциг свого часу став центром громадської і політичної активності. Незадовго до падіння Берлінської стіни в місті проходили масштабні демонстрації проти східнонімецького режиму.

Саме активність громадян допомогла містобудівникам реформувати Ляйпциг і перетворити його з сірого індустріального міста на один із найбільших культурних центрів країни. 2006 року в Ляйпцигу відбувся чемпіонат світу з футболу, щороку там проходить відомий у світі книжковий ярмарок.    

Фабрика "Шпіннерай" до перебудови. Фото: Flickr/Gregory Ramos

Найбільшого успіху владі та мешканцям Ляйпцигу вдалося досягти у сфері ревіталізації старих будівель і промзон. Після падіння Берлінської стіни підприємства міста були закриті через нерентабельність, через що жителі почали переїжджати до Західної Німеччини. Населення Ляйпцига скоротилося майже вдвічі. Старі фабрики і будівлі спорожніли і почали руйнуватися.

Однак два десятиліття потому у стінах старих заводів утворилися резиденції художників і арт-кластери. Наприклад, на десяти гектарах колишньої бавовняної фабрики "Шпіннерай" розмістилися галереї, художні майстерні, де молоді люди займаються креативними проектами, театром і кіно.

Галереї на території фабрики "Шпіннерай". Фото: Flickr/ares64

Міська влада також закликала творчих людей освоювати покинуті будинки Грюнвальдської епохи, щоби врятувати їх від руйнування. Усім, хто бажав утілити свій соціальний, культурний або арт-проект, дозволяли з жити в будинках безкоштовно або за дуже низьку плату. Також старі будинки почали викуповувати і робити там Hausprojekte – "домашні проекти".

Зрештою, історичні будинки перетворилися на творчі лабораторії, які притягують до себе креативних людей з усього світу.

За більш ніж 20 років місто також подолало проблеми поганої екології і створило сприятливий бізнес-клімат. За останнє десятиліття багато німецьких і міжнародних компаній - DHL, Amazon, BMW - перенесли свої логістичні центри з інших міст Європи до Ляйпцига.

Арт-кластери у старих будинках. Фото: Flickr/kunstee

Зараз у місті функціонує сучасна транспортна система, багато уваги приділяється потребам велосипедистів і пішоходів. У місті вирішено питання паркування і малих архітектурних форм.  

Усі ці роки реформуванням міста займалися і чиновники, й активні місцеві мешканці. Серед них - проектувальник Штефан Ґабі. Понад 20 років він був провідним спеціалістом із містопланування в адміністрації Ляйпцига, потім працював у Румунії, а зараз займається розвитком Львова в Інституті міста.

Під час своєї доповіді на фестивалі Canactions у Києві Штефан розповів про 7 уроків Ляйпцига, які можуть використати українські міста.

Сучасний Ляйпциг. Flickr/ingrid eulenfan

Урок перший: упорядкування власності

"Перше, що ми зробили, - провели санацію будинків різних епох (програма міського будівництва, спрямована на поліпшення умов життя у невпорядкованих будинках і районах, а також на реконструкцію та модернізацію застарілих житлових будівель, – авт.). Це був тривалий процес, який зараз успішно завершується. У кожного будинку має бути один власник, який повинен піклуватися про його стан.

Держава підтримувала на цьому шляху власників, але все відбувалося завдяки їхній відповідальності.

Ситуація в Україні, наскільки я знаю, значно складніша. Я бачив тут повну мішанину щодо відповідальності між власниками будинків, адміністраціями міст. Необхідно "відсортувати", кому що належить, створювати товариства співвласників будинків тощо".

 Фото: Flickr/ingrid eulenfan

Урок другий: пожвавлення бізнес-клімату

"Сприяння економічному розвитку - це основа розвитку міста. Ляйпциг із самого початку зробив помилку, зберігаючи в місті брудну промисловість, якою ніхто не хотів опікуватися. Зараз стара промислова зона перетворилася на центр креативної індустрії. Прикладом може служити розміщення тут офісу BMW.

Ми переслідуємо так звану стратегію кластерів – у самому місті розвиваємо небагато напрямів економіки. Архітектори намагаються надати кожному кластеру своє обличчя. Слід турбуватися не лише про великі підприємства, але й про дрібні, надавати їм підтримку".

Урок третій: реурбанізація

"На початку 1990-х Ляйпциг зробив багато помилок. Ми почали з субурбанізації – розширення території міста. На околицях будували маленькі будинки і великі магазини - Конгрес-центр, ярмарок - до яких можна було доїхати лише автомобілем. Це викликало багато проблем – у центрі міста утворилися пустирі, було багато занедбаних будинків. Кількість автомобілів зросла, адже все більше людей були змушені їздити через усе місто.

Згодом ми почали активно працювати над реурбанізацією. В її рамках ми поступово намагалися ревіталізувати колишні промислові райони. Так, нові райони виникли біля залізниці, на територіях колишніх промислових підприємств було збудовано сучасні житлові будинки.

 Фото: Flickr/Jim Nix

Ми розробили план, який передбачав відмову від будівництва торговельних центрів на околицях міста, їх будувалося не так багато. Натомість ми наважилися реалізувати великі проекти прямо в центрі міста. При цьому, звичайно, вирішили проблему паркінгів.

Для цього довелося розвивати громадський транспорт і підвищувати його привабливість. Ми також впроваджували заборони паркування в певних місцях і будували підземні паркінги. Згідно з німецькими нормами планування, кожен, хто будує нову будівлю, зобов’язаний забезпечити певну кількість паркувальних місць. Якщо забудовник цього не робить, він сплачує місту певну суму. На ці гроші адміністрація наймає інших підрядників, які будують підземні паркінги.

Дуже важливо, щоб центром рухався громадський транспорт, велосипеди. Таким чином ми залучили багатьох мешканців до центру міста". 

Фото: Flickr/ingrid eulenfan

Урок четвертий: Футбол як привід для розбудови міста

"Свого часу Ляйпциг робив усе, щоб у місті проходили великі спортивні події. Ми подавали заявку на проведення літньої Олімпіади-2012, але не виграли. Багато мешканців після цього були розчаровані. Але 2006 року у нас відбувся чемпіонат світу з футболу.

Ми провели чимало заходів для розвитку інфраструктури, готуючись до цієї події. Зокрема, можна сказати, що завдяки проведенню чемпіонату в місті тепер є функціональна транспортна система".

Урок п’ятий: велодоріжки замість магістралей

"Багато уваги ми приділяли питанням мобільності. І тут теж не обійшлося без помилок. Спочатку ми зосередилися на створенні інфраструктури для автомобілів, було багато планів побудови доріг із трьома кільцями навколо міста. Але, зрештою, їх не було реалізовано. По-перше, ми зрозуміли, що це занадто дорого. По-друге, помітили, що не потребуємо такої масштабної автомобільної інфраструктури.

Серйозна орієнтація на автомобілі могла б зруйнувати структуру міста. Тому ми почали реалізовувати маленькі проекти поліпшення транспортного сполучення близьких маршрутів, робили все для того, щоби громадський транспорт відокремити від приватного, багато уваги приділяли поширенню інформації про громадський транспорт, робили її зрозумілою.


Фото: Flickr/ingrid eulenfan

Ми також серйозно підтримували розвиток велосипедного руху і намагалися покращити ситуацію для пішоходів. Ті відрізки, де автотранспорт не потрібен і які можна подолати пішки, мають бути привабливими. Також ми пропагували спільне використання автомобілів – не кожна людина повинна мати власний автомобіль, його можна використовувати спільно з іншими мешканцями".

Урок шостий: Комунікація з мешканцями

"Один із найбільших імпульсів розвитку міста – це підтримка активності громадян шляхом залучення професійних менеджерів проектів. У цьому Ляйпциг, наприклад, схожий зі Львовом – у мешканців є багато ідей, вони активні. Однак їм не вистачає професійної підтримки. Якщо її надати, ми отриаємо надзвичайний ефект для міського розвитку.

Ми намагалися залучити до розвитку міста різних дійових осіб - мешканців, чиновників, бізнес. Розвиток міста набагато успішніший, якщо він відбувається в рамках загального консенсусу, а не в рамках конфліктів і суперечок. Комунікація дає дуже багато.

 Фото: Flickr/ingrid eulenfan

Гарним прикладом співпраці мешканців і представників адміністрації Ляйпцига став проект реформування однієї з автомагістралей, яка розділяє два райони міста.

До реформи стан дорожнього покриття і загальний вигляд цієї магістралі був не найкращим. Ні для автомобілістів, ні, тим паче, для велосипедистів чи пішоходів вона не була зручною. Ми залучили до планування всіх, хто мав стосунок до користування цією вулицею. У дорадчій раді були представлені водії, пішоходи, велосипедисти, власники магазинів, ресторанів, мешканці, які живуть уздовж вулиці. Таким чином було знайдено компромісне рішення, яке враховувало інтереси всіх задіяних груп".

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
1
ПЕРЕГЛЯДІВ
2
КОМЕНТАРІВ

КОМЕНТАРІ

  • Люди, це все брехня. Навесні побував у Липську. За роки перебування в об'єднаній Німччині совковість витравити не вдалось. Середмістя ок, а 10 хв від нього - ЖАХИ і СРАЧІ. Я не хочу, щоби Київ перетворився на Липськ.

  • Лейпциг Ляйпціґ Leipzig (http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B9%D0%BF%D1%86%D0%B8%D0%B3)

9.04.2016, 13:54
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 1 лютого 2016

    INSIDER: Лучшие материалы

    Здесь мы оставляем тексты, которые нам показались самыми знаковыми

    • 0
    • 31
     
    • 31 січня 2016

    Роман Безсмертний: "Росія зацікавлена, щоб ця війна тривала без кінця"

    "З появою Гризлова мало що змінилося. Ви дискусію навколо Сталіна уявляєте?"

    • 3
    • 19
     
    • 29 січня 2016

    Как проститься с прошлым

    Как прощаться и открываться новым возможностям, рассказывает психолог

    • 1
    • 21
     
    • 29 січня 2016

    Крымские ультрас: «Предателей мы не забудем»

    Что означало быть проукраинским ультрасом в Крыму в начале оккупации, и как они живут сейчас

    • 1
    • 25
     
Система Orphus