Українські коси і лимани: туристичний гід

INSIDER обрав місця, що можуть стати альтернативою відпочинку в Криму
Фото: Matskov. Використовується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported
27 червня 201414:00
  • 0
  • 4

"Українські фіорди" - так називають мілководні, глибоко занурені в суходіл морські затоки-лимани. Частину з них від моря відділяють піщані коси-пересипи.

Цього сезону, коли Крим для багатьох туристів став недоступним, варто придивитися саме до таких місць відпочинку.

В усіх лиманах можна купатись, але вода в них різна за солоністю (від напівпрісної у верхів’ї лиманів до майже ропи в Сиваші та в деяких мілководних затоках). У більшості місць жити доведеться в наметах на березі моря.

З допомогою досвідченого туриста Петра Тєстова INSIDER обрав найцікавіші маршрути українськими косами і лиманами.

Сасик (Одеська область)

 Сасик. Фото: 7dorog.livejournal.com

Першим справжнім лиманом є Сасик, що водночас є найбільшим озером України (загальна площа 215 км кв).

"Відхиливши грандіозний проект повороту "Сибірських річок", радянська влада вирішила реалізувати його аналог в Україні. Згідно з пафосними планами, мережа каналів мала з’єднати всі чорноморські лимани від Дунаю аж до Дніпра, перетворивши їх на прісноводні резервуари для сільського та рибного господарства", – розповідає Петро Тєстов.

 Фото: 7dorog.livejournal.com

На щастя, через брак коштів та розпад СРСР чиновники встигли реалізувати лише першу частину проекту – з’єднати Дунай та озеро Сасик. У результаті унікальний морський лиман перетворився на напівпрісне "гниле" озеро, не придатне ні для морських видів, ані для прісноводних.

Утім 15-кілометрова коса, що відділяє Сасик від моря, – непогане місце для відпочинку з наметом.

Як доїхати: потягом до Одеси, звідти - автобусом "Одеса-Вилкове" до села Приморське.

Система озер Шагани-Алібей-Бурнас (Одеська область)

Педікани. Фото: kinburn.com.ua

Озера переходять одне в одне і входять до складу національного парку "Тузлівські лимани". Сьогодні це найбільш збережені та незаймані озера в Україні.

Тут завжди можна зустріти багато навколоводних та водоплавних птахів, серед яких пелікани. Після виходу на екрани фільму Еміра Кустуріци "Пелікан", охочих побачити цих велетнів у природі стало значно більше, ніж будь-коли раніше. 

 Фото: турклуб "Гряда"

Незважаючи на те, як коса виглядає на карті, затишних місць для намету тут можна знайти вдосталь. Береги моря завжди піщані, з нормальним заходом у воду. А береги лиманів здебільшого багнисті.

Поряд із лиманами розміщені курорти "Расейка", "Катранка" та "Лебедівка", де також можна поселитися.

Як доїхати: автобусами від Одеси до одного з курортних селищ або до Татарбунар.

Лимани Сухий, Аджалакський, Хаджибей і Куяльник (Одеська область)

 "Очеретяний" трамвай. Фото: kavkazec2

Іще одні лимани розташовані зовсім поряд з Одеською агломерацією. Ці чудові природні гавані сьогодні перетворено на порти "Іллічівськ" і "Південний".

Хаджибей і Куяльник містяться відразу на околиці міста і добре відомі кожному одеситові.

Мешканці міста тут відпочивають, ловлять рибу й оздоровлюються - ще від царських часів на Куяльнику працює відомий однойменний санаторій. А на Хаджибей прокладено навіть спеціальну гілку трамваю, що йде вузькою дамбою-насипом серед очерету і дуже популярна серед туристів.

Як жартують місцеві мешканці, тільки в Одесі могли побудувати трамвай посеред болота. 

 Козацьке кладовище в селі Усатове. Фото: Yuriy Kvach. Використовується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported

"Раджу всім, хто відпочиває в Одесі, витратити півдня і з'їздити на лимани, відпочити від натовпу й побути наодинці з природою. А в селі Усатове на березі Хаджибею зберігся унікальний козацький цвинтар", – додає Петро.

Відомий шанувальникам пісні одеський район Пересип – це і є широка коса, що відділяє лимани від моря. Колись одеська знать виїздила сюди полювати на вальдшнепів, зайців. А нині це великий промисловий район.

Як доїхати: від трамвайної зупинки "Міст Пересип" в Одесі трамваєм №20.

Тилігульський і Березанський лимани (Одеська і Миколаївська області)

 Фото: Matskov. Використовується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported

Тилігульський лиман - це улюблене місце одеських парапланеристів.

На березі лиману в селі Петрівка міститься цікава пам'ятка архітектури – Садиба Курисів або Петрівський замок. Споруда нагадує середньовічний замок, але в його декорі можна знайти і мавританський стиль – башти формою нагадують мінарети.

 Фото: Matskov. Використовується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported

Річка Березанка формує Березанський лиман. Неподалік від берега в морі є острів Березань – відоме поселення ще давньогрецьких часів, "мекка" для археологів.

На пагорбі посеред острова розташована фортеця, побудована в 19-му столітті для випробувань далекобійної морської артилерії. На острів можна потрапити з морською екскурсією з Очакова.

Як доїхати: автобусом із Миколаєва до курортних селищ Коблеве та Рибаківка або до міста Очаків.

Кінбурнська коса (Миколаївська область)

 Фото: Виталий Милевич

Найбільша з кіс – Кінбурнська, що відділяє Дніпро-Бузький лиман від Ягорлицької затоки Чорного моря. Її ширина – 8-10 км, довжина – понад 40 км.

На південному узбережі багато солоних мілководних озер, аналогів яких немає у Європі. Посередині збереглися руїни турецької фортеці Кінбурн.

Одна з особливостей природного оточення Кінбурнського півострова — невеличкі дубово-березові, осикові й вільхові гаї, розкидані по низинах серед піщаних просторів півострова. Це рештки знаменитої Гілеї — країни лісів у пониззі Дніпра, що, за описами старогрецького історика Геродота, існувала тут у V столітті до нашої ери.

Від геродотівської Гілеї залишився тільки Волижин ліс, що на Кінбурні, де природа ще збереглась у первозданному вигляді. 

 Фото: evil-frees

"Якщо ви хочете класичного моря – купайтеся на південному боці коси, якщо хочете трохи "змити солі" – то на березі лиману. У найвужчому місці коси ці дві можливості розділені лише кількома хвилинами переходу від берега до берега. А якщо хочете усамітнитися, на вас чекає Ягорлицька затока", – каже Петро Тєстов.  

На Кінбурнській косі є кілька баз відпочинку.

Як доїхати: спеціальним катером з Очакова. Або з Херсона автобусом до села Геройське, а далі - пішки. Бонусом буде мальовнича напівзруйнована церква 19-го століття.

Острів Джарилгач (Херсонська область)

 Фото: Capbomba. Використовується на умовах Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported

Острів Джарилгач водночас є морською косою, тільки видовженої форми.

На ньому багато солоних озер. А в морі навколо острова зазвичай можна побачити дельфінів.

За однією з версій, саме тут, а також на косі Тендра, давні греки проводили щорічні спортивні змагання "Ахилів біг".

Сьогодні весь острів – національний природний парк "Джарилгач". Адміністрація парку організовує екскурсії до острова та відпочинок.

Як доїхати: катером із міста Скадовськ або вбрід через протоку із села Лазурне.

Сиваш та Арабатська стрілка (Херсонська область)

Сиваш. Фото: Aleksio.Sav. Використовується на умовах  Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported

Сиваш (або Гниле озеро) – затока Азовського моря, поєднана з ним двома протоками в районі міста Генічеськ. Це унікальний природний об’єкт, немає аналогів у світі, хіба що затока Кара-Богаз-Го в Туркменії.

У воді Сивашу – десятки різних мінералів, тому сиваську ропу почали використовувати як сировину для хімічного заводу. Західну частину озера площею десятки тисяч гектарів віддамбували від решти Сивашу і перетворили на полігон, поділивши на десятки різнокольорових (залежно від хімічних елементів) озер. Тому і зараз кожне озеро Сивашу має свій колір із космосу.

"Але збережена частина Сивашу – це чи не єдине місце в Україні, де протягом кількох днів мандрів ви можете не побачити жодної людини", - попереджає Петро.

Поїздка на Сиваш – лише для підготовлених туристів. На берегах немає ні води, ні дерев, які б могли врятувати від безжальної спеки. А сильні підступні шторми можуть легко перевернути човен.

Посередині Сивашу проходить колись непомітна межа між Кримом і Херсонщиною. Сьогодні ця територія перетворилася на зону військової нестабільності, а з кримського боку встановлено "державний" кордон.

 Арабатська стрілка. Фото: Aleksio.Sav. Використовується на умовах  Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported

Відділяє Сиваш від Азовського моря, напевно, найвідоміша з кіс – Арабатська стрілка завдовжки понад 100 км. Північний край коси забудований базами відпочинку, а далі тягнуться десятки кілометрів дикого безлюдного степу від моря до Сивашу. До останніх подій це було улюблене місце велосипедистів.

Саме на Арабатці, біля Приозерного, можна побачити легендарні соляні промисли. Колись давно сіль добували здебільшого випарюванням, і сюди битими шляхами тисячі волів тягнули вози із чумаками.

Як доїхати: поїздом до міста Генічеськ.

Бірючий острів (Херсонська область)

 Фото: nifnif-1

Перша з великих кіс в Азовському морі – Кирилівська, що переходить у Бірючий острів. Іще в середині 19-го століття це був справжній острів, а тепер - просто продовження Федотової коси.

Раніше тут були рибальські поселення, але у 20-му столітті острів зробили заповідною територією і акліматизували. Тут можна побачити сотні благородних оленів, ланей і куланів.

Олені. Фото: alex0904 

"На жаль, хоча острів формально входить до Азово-Сиваського національного природного парку, відвідати його, окрім у рамках організованої екскурсії, складно", – каже Петро.

Як доїхати: катером із міста Генічеськ (лише в рамках організованих екскурсій)

Молочний лиман (Запорізька область)

Молочний лиман. Фото: Oleksiy.golubov. Використано на умовах Creative Commons Attribution 3.0 Unported

Трохи на схід від Бірючого острова розміщений Молочний лиман, що глибоко вдається в узбережжя Азовського моря.

Його утворено річкою Молочною, яку, як і сотні інших річок, "вбили" меліорацією. Тому нині до лиману доходить лише незначна частина води, що призвело до його обміління та замулення протоки, яка з’єднує лиман із морем.

Як доїхати: автобусом або маршруткою до села Кирилівка від Мелітополя або Запоріжжя.

Азовські коси (Запорізька і Донецька області)

На Азовських косах можна ходити на човні під вітрилом. Фото: турклуб "Гряда"

В Азовському морі існують, немов створені під кальку, схожі за формою коси Обіточна, Білосарайська, Бердянська та Крива.

Кожна з кіс видається тонкою смужкою далеко в море. Біля основи кожної з них розташовані курортні міста, які надають широкий вибір для поселення. Це міста Приморськ, Бердянськ, Маріуполь та Новоазовськ. 

Тут є де займатися водним туризмом, ходити на човні під вітрилом.

"Ваш човен несе із шаленою швидкістю, навколо великі хвилі і не завжди видно берег – але ви не переживаєте, бо глибина під вами менша ніж метр. Ну і, звісно, безліч птахів та квітучі степи", - ділиться враженнями Петро.

 Одеський велоклуб їздить Азовськими косами взимку. Фото: Турклуб "Гряда"

Він також радить сходити на якусь із кіс узимку. Замерзлі лимани дуже красиві. Одеський велоклуб відвідує коси саме взимку.

Загальні поради туристам:

Найкраще їхати на коси – на початку літа або у вересні. Вода достатньо прогріта для купання, сонце не пече сильно, а відпочивальників менше.

Беріть із собою газові або бензинові пальники, дрова тут – велика рідкість, а на заповідних територіях заборонено нищити дерева.

Візьміть із собою достатньо питної води і не довіряйте позначеним на старих радянських картах криницям чи свердловинам – більшості з них уже немає.

Особливості відвідування національних парків уточнюйте в дирекціях.

Майте при собі паспорти на випадок зустрічі з прикордонниками.

Пересування позашляховиками на заповідних територіях заборонено, за це жорстко карають.

На березі можна зустріти змій – водяних вужів і жовточеревих полозів. Вони не отруйні і не завдадуть вам шкоди. Категорично не можна вбивати змій.

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
4
ПЕРЕГЛЯДІВ
0
КОМЕНТАРІВ

КОМЕНТАРІ

22.12.2014, 12:14
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 1 лютого 2016

    INSIDER: Лучшие материалы

    Здесь мы оставляем тексты, которые нам показались самыми знаковыми

    • 0
    • 31
     
    • 31 січня 2016

    Роман Безсмертний: "Росія зацікавлена, щоб ця війна тривала без кінця"

    "З появою Гризлова мало що змінилося. Ви дискусію навколо Сталіна уявляєте?"

    • 3
    • 19
     
    • 29 січня 2016

    Как проститься с прошлым

    Как прощаться и открываться новым возможностям, рассказывает психолог

    • 1
    • 21
     
    • 29 січня 2016

    Крымские ультрас: «Предателей мы не забудем»

    Что означало быть проукраинским ультрасом в Крыму в начале оккупации, и как они живут сейчас

    • 1
    • 25
     
Система Orphus