Українська мода: Чотири причини її любити

31 жовтня 201316:37

Згадка про українську моду в багатьох викликає асоціації з гламуром, леопардовим вбранням і стразами. Держава взагалі воліє робити вигляд, що мода – не частина культури.

Тим часом українські дизайнери завойовують нові ринки завдяки інтелектуальності та мінімалізму своїх колекцій.

У жовтні відбулися відразу три важливі для української моди події. Спочатку – Ukrainian Fashion Week, де свої нові колекції показали близько п’ятдесяти дизайнерів, включно з головними українськими модними брендами. Потім – Kiev Fashion Days, альтернативна подія для молодих модельєрів. Урешті-решт, українські дизайнери успішно представили свої колекції в Лондоні.

Усі три заходи стали важливими подіями для людей, причетних до моди. Разом із тим, вони пройшли майже непоміченими для чиновників від культури чи, наприклад, інтелектуалів. Обидві спільноти, на відміну від своїх зарубіжних колег, моду ігнорують. Так, серед офіційних документів Міністерства культури слова "мода" чи "дизайнер одягу" трапляються тільки в оглядах преси ("З Києва Мадонна не поїде без особливого подарунка – на згадку про Україну їй підготували вишиванку… від українського дизайнера О. Буреніної").

У Законі "Про культуру" згадок про моду взагалі немає. Чиновниці та чиновники, депутатки і депутати приходять на покази хіба що як клієнти, та й то рідко. За словами персонального шопера (фахівця з підбору одягу та аксесуарів у магазинах) Катерини Орєхової, серед заможних українців усе ще "крутіше" купувати Prаda чи Dior, аніж місцеві бренди.

 Фото: Ukrainian Fashion Week

Ледве десяток наукових робіт про сучасну моду набереться в каталозі бібліотеки імені Вернадського – вбрання цікавлять українських науковців хіба що в історичному контексті. І, звісно ж, навіть не йдеться про створення серйозного профільного видання на зразок журналу "Теория моды", до якого дописують соціологи, антропологи, мистецтвознавці. Коли один з олігархів вирішив включити показ української моди до програми свого культурного фестивалю, представники модної спільноти були дуже здивовані. За словами Ірини Данилевської, голови оргкомітету Ukrainian Fashion Week, важливу роль моди в культурі країни було визнано таким чином уперше.

Водночас підстав любити українську моду немало – навіть якщо не цікавить сам одяг і взагалі прикрашання себе. Автор цих рядків знайшов щонайменше чотири причини:

Замовлення на культуру. "Інвестувати в українську моду – це підтримувати загальний культурний потенціал, давати поштовх кільком різним галузям", - каже дизайнер Федір Возіанов. Його слова мають дуже конкретні підтвердження. Українські дизайнери активно співпрацюють, наприклад, із сучасними художниками. Так, Олена Рева постійно використовує для своїх убрань роботи сучасних митців. Для останніх двох колекцій створили малюнки Влада Ралко та Лада Наконечна. А раніше з'являлися на дизайнерських футболках роботи Олега Тістола.

Крім того, дизайнери замовляють саундтреки для показів в українських музикантів і діджеїв. Так, під Ukrainian Fashion Week отримують додаткові замовлення Вадим Абрамов, Дмитро Морозов, Стас Тві, Олексій Горчіца, Микола Плохута й інші музиканти.

 Фото: Ukrainian Fashion Week

Експорт українського. Наші дизайнери продають свої речі в США, Великобританії, Швеції, Росії, Іспанії, Італії та інших країнах. Особливий інтерес до українців демонструють останнім часом закупники з магазинів східних країн. Так, кувейтці купили колекції Олени Реви, магазин із Саудівської Аравії - Володимира Подоляна, а Олену Бурбу запросили представляти свої творіння в Дубаї на місцевому святі моди та шопінгу.

Українські дизайнери також беруть участь у впливових міжнародних виставках. Усі вони зазначають, що останніми роками серед відвідувачів таких заходів стає все менше людей, які не знають, що таке Україна або плутають її з Росією.

Підтримка виробництв. У майстернях українських дизайнерів працюють над створенням речей із биркою "Made in ukraine" професійні швачки, технологи, конструктори. Крім того, відшив колекцій дизайнери нерідко замовляють на українських фабриках – кажуть, там можна знайти доволі кваліфікованих працівників.

Іноді замовлення від українських дизайнерів отримують і виробники тканин. Наприклад, дует Наталі Каменської та Олесі Кононової в колекції для цієї зими підтримав одне з традиційних ремесел українських Карпат. Для своїх шуб дизайнерки замовили в карпатської майстрині матеріал із в особливий спосіб витканої шерсті, що нагадує хутро.

Щоправда, масово закуповувати тканини на українських фабриках дизайнери не поспішають – таких матеріалів мало і вони поки що поступаються за якістю французьким та італійським.

 Фото: Ukrainian Fashion Week

Найкращі в СНД. Українські тижні моди нерідко називають більш професійними і якісними, ніж будь-які інші на пострадянському просторі. Так, саме Україну, а не Росію, вибирають як "вікно в Європу" грузинські дизайнери (причому почали це робити ще до проблем у стосунках із Росією), наприклад, Автанділ Цквітінідзе, дует Бічолли Тетрадзе та Анукі Арешидзе (дружини гурзинського міністра Каха Каладзе).

Відзначають вищий рівень українських тижнів моди і російські критики. Наприклад, Ліза Когорєєва із Wonderzine після візиту на покази минулого сезону написала статтю "Чому російській моді можна повчитися в української". У матеріалі журналістка відзначає, що в Україні більше серйозної роботи над дизайнерськими брендами і менше дружин олігархів, що видають себе за "дизайнерок".

Звісно, не любити українську моду теж є серйозні причини. Головна з них – дорожнеча. Ціна дизайнерського вбрання обчислюється тисячами гривень, тож не дивно, що масова аудиторія не те, що не любить українських дизайнерів, а просто не знає їх.

  Фото: Ukrainian Fashion Week

Змінити ситуацію могло б створення так званих "бюджетних марок" або "других ліній" дизайнерських речей. Утім українські дизайнери не поспішають запускати свої речі в більш-менш масове (і від того дешевше) виробництво. За словами продюсера Ukrainian Fashion Week Володимира Нечипорука, такі спроби були до 2008 року, але фінансова криза не дозволила дизайнерам реалізувати такі плани. Зараз же грошей на масові партії речей у дизайнерів просто немає.

Проте купити водночас дизайнерське і недороге іноді можна. Так, протягом кількох років співпрацювали з одним із масових брендів взуття і аксесуарів українські дизайнери Лілія Пустовіт, Вікторія Гресь, Олеся Кононова і Наталя Каменська. Щоправда, за словами останньої, нині компанія припиняє співпрацю з українськими модельєрами – цієї зими у продаж надійдуть останні результати колаборації з Лілією Пустовіт і Каменською-Кононовою.

Крім того, пішов у маси дизайнер Володимир Подолян – він створив декілька футболок для стартапу, який на них спеціалізується. Футболки коштують по 250 гривень, і одну модель уже повністю розпродали. Обіцяє, що не за горами друга лінія і Федір Возіанов.

Розділи :

КОМЕНТАРІ

13.11.2018, 22:49
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 18 квітня 2019

    Прокурор підтвердив, що Павловського більше не підозрюють в організації вбивства Катерини Гандзюк

    Термін тримання під вартою Ігоря Павловського спливає 30 квітня

     
    • 18 квітня 2019

    Огляд рішень уряду: угода з СНД, аеропорт “Придніпров’я” та безпека дорожнього руху

     
    • 17 квітня 2019

    Поліцейські намагались затримати активістку за наліпки. Потім передумали і вибачились

    На місце приїхала слідчо-оперативна група з експертами

     
    • 17 квітня 2019

    Огляд судів у справах Майдану за 16 квітня: “Беркут”, побиття, розстріл

     
Система Orphus