Сусідній район: як львів’яни відроджують Підзамче

Кілька ініціатив згуртували мешканців району і надихнули змінювати його на краще
17 березня 201517:00

Підзамче – історична назва частини одного з шести районів Львова. Доїхати сюди можна трамваєм, за кілька хвилин від центру міста.

Деякі історики вважають, що цей районз’явився на кілька століть швидше, аніж сам Львів.

Втім, львів’яни звикли вважати цю територію периферією, культурне життя якої не вирізнялося багатством. Зараз тут можна побачити залишки промзони і не надто привабливі квартали.

Нещодавно кілька громадських ініціатив вирішили вдихнути у Підзамче життя. Тут вже відновлюють сквер з дитячим майданчиком, організовують фестивалі, а невдовзі будуть проводити кулінарні зустрічі і навіть планують відкрити соціальну кав’ярню.

Історія

 Підзамче. Фото: wikimapia.org

"Важливо, що географічних меж цієї території насправді ніхто не знає, це радше ментальна прив’язаність до місця. Запитайте людей, кожен по–своєму окреслить цю ділянку. Як історик я вважаю, що ближнє Підзамче починається вже за Оперним театром", – каже Андрій Бондаренко, доктор філософії, автор путівника по Підзамчому.

Зараз тут живе орієнтовно 5 тисяч людей. Раніше це була територія промислових підприємств, власне третинувсіх площі зараз займають фабрики та заводи.

Підзамче сьогодні. Фото: Олександр Шутюк

Парадокс території полягав у тому, що щоранку на роботу люди виходили з кам’яниць XIX – XX століть. Багато будинків на Підзамчому будували у стилі еклектики та сецесії з високоякісним оздобленням ліпниною, столяркою,ковальством, керамікою.

"Думаю, цей район несправедливо забутий. Я довго тут жив, знімав квартиру у різних куточках на Підзамчому. Пригадую туї, які росли біля трамвайної колії. Якщо сказати одним словом, то Підзамче – це настрій, ностальгія. В одному з будинків жили відомі брати архітектори Шульци, основоположники львівської сецесії", – пригадує Андрій Содомора, письменник і перекладач.

Вже від 1990–их років підприємства поволі закривалися. І хоч Підзамче розташоване дуже близько до центру, про нього почали забувати.

Зміни на районі

 Відремонтований дитячий майданчик. Фото: iotastory.com

Чотири року тому Інститут міста Львова спільно з Інститутом розвитку міст Кракова розробили програму ревіталізації району Підзамче.Працювати над проектом планують до 2025 року. Локацію обрали з кількох причин, головним аргументом було те, що тут унікальна архітектура і немає місць для дозвілля підзамчан.

Програма передбачає 12 кроків, серед них - розробка путівника, відновлення дворів, реставрація брам та балконів, інформаційне ознакування, зона настінних розписів. Один із пунктів назвали "твоя пропозиція", тут кожен може написати свою ідею.

"Підзамче – це та частина міста, власне з якої починався Львів. Після своєї "золотої доби"воно дуже занепадало і залишалося поза увагою. Ідея програми полягає у розкритті потенціалу цього несправедливо забутого району, реалізуючи невеликі проекти спільно з мешканцями", – розповідає Ярина Мельник, координатор проекту в Інституті міста.

 Фото: iotastory.com

Спочатку місцеві жителі мляво реагували на нашу роботу. У 2013 році охочих приєднатись до проекту було мало. Та з появою перших результатів - відновлення внутрішніх дворів – всі одразу стали активніші.

"Зараз люди обмінюються інформацією щодо проектів та приєднуються до відновлення як внутрішніх дворів так і локацій громадського простору", - каже Ярина.

Цього року тут планують завершити відновлення скверу, зведення дитячого майданчика і сконцентруватися на дружніх ініціативах. Хочуть максимально покращити комунікацію:

"Тепер до нас активно звертаються мешканці району. Серед ідей, які пропонують - облаштувати штучне футбольне поле, скейт-парк, настільний вуличний теніс, спортивний парк під відкритим небом, майданчик для вигулювання собак, підйомник на Високий замок та бігові доріжки".

 Фото: iotastory.com

За час проекту ревіталізації на Підзамчому встигли облаштувати три внутрішні двори з клумбами, збудувати три дитячі майданчики, відновити і освітити засмічений сквер, встановити туристичні таблиці. Також розробили туристичні маршрути та книгу–путівник, відреставрували три брами, розписали дві стіни, провели кілька майстер–класів із облаштування території навколо будинків. У 2013 році відновили площу Криничну біля залізничної станції "Підзамче". 

Одна з головних ідей програми - допомогти створити активну місцеву спільноту. Організатори зрозуміли, що проект має успіх, коли підзамчани зібралися, щоб відстояти право на зручне транспортне сполучення. Вони організували акцію протесту, перекрили вулицю, вимагали повернути рух трамваю і додати кілька маршруток у район. Перед акцією влаштували кілька обговорень та визначили представників у спілкуванні з мерією. Їхні вимоги виконали.

Як звати вашого сусіда?

За кілька років після початку проекту Інституту міста у Підзамчому вирішили організувати свій фестиваль, в центрі якого будуть сусіди. Основна ідея – познайомити мешканців, поділитися смачними рецептами, влаштувати концерт та розваги для дітей у рамках локації. Як пригадує Анна Хвиль, одна із організаторок "Фестивалю сусідів на Підзамчому" та представниця громадської ініціативи "Йота", вирішили влаштувати свято там, де для цього був потенціал.

"Мене цей район зацікавив з урбаністичної точки зору, у плані зв’язку архітектурного і соціального простору. В радянський час цей район дуже активно розбудовувався, а під час Другої світової війни тут була територія гетто… Тут невеликі будинки зі своїми дворами, можна було б розвивати офлайн-зв’язки. З одного боку, тут високий рівень анонімності, з іншого, сама система дворів і невисокої забудови створюють умови для того, щоб запам’ятати сусідів", - каже Анна.

 Фото: Facebook/Фестиваль сусідів на Підзамчі

Спочатку організаторки не могли втертися у довіру до підзамчан. Багато хто боявся грошової афери чи залучення церковних інституцій, але вони не здавалися і пропагували цінність спілкування.

"Я живу тут понад 30 років. Ми сміємося, що ця територія – маленьке село. Тут усі біля будинків намагаються мати грядки, – розповідає Марія, мешканка Підзамче. – Будинки мають зазвичай три - чотири поверхи, але здебільшого живуть старші люди, які неохоче йдуть на контакт. І через замкнутість і байдужість у нас виникало багато проблем. Бракувало причини познайомитися, і що довше ми тут жили, то важче було піти на контакт".

 Відновлена площа Кринична. Фото: iotastory.com

Саме фестиваль став причиною ближче познайомитися і згуртуватися для майбутніх проектів. Жінки обмінювалися кулінарними рецептами, секретами випічки, через що зідзвонювалися усе частіше і врешті, вирішили продовжувати зустрічатися навіть після закінчення фестивалю.

"В нашому суспільстві недооцінені дружні зв’язки, тому слоганом нашого фестивалю стали слова "Родичі важливі, але сусіди ближчі".Часто буває так, що люди старшого віку обмежують коло спілкування до найближчих родичів, а дружбу сприймають як щось молодіжне та несерйозне, а ми хотіли пояснити, що сусіди – це гарантія підтримки. Це локальний рівень, 50 людей, які один одного знатимуть, але це того вартує", - каже Анна.

Через активність на Підзамчому, паралельно з Фестивалем сусідів, свою акцію вирішили провести Асоціація культурних індустрій. На Фбриці повидла, розташованій неподалік, влаштували День відкритих дверей з майстер-класами. 

 Показ фільмів фестивалю Docudays на подвір'ї школи в рамках Фестивалю сусідів. Фото: Facebook/Фестиваль сусідів на Підзамчі

Плани

Минулого року для проведення фестивалю організаторки отримали міні-гранти фундації "Пограниччя" і Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля. Багато робити довелося зробити на волонтерських засадах, але в ідеалі тут планують усім залученим давати гідну оплату.

Цього року гранту не вдалося отримати, але бажання організувати свято нікуди не зникло, тому зібрати гроші планують за допомогою кількох соціальних ініціатив.

Найактивнішими учасниками стали діти, саме вони зробили частину декорацій фестивалю, роздавали листівки, прийшли на Мистецькі майстерні і стали "голосом" у комунікації між батьками та організаторами. Фіналом проекту став, власне, сам фестиваль, який тривав два з половиною дні.

 В рамках проекту "Ревіталізація Підзамче" львівські студенти-архітектори презентували футуристичні проекти розвитку району. Фото: dyvys.info

Цього року свято організують знову, щоправда самі творці ідеї зізнаються: хочуть досягнути того стану, аби коли вони підуть, то це буде непомітно, щобпідзамчани самі могли це організовувати.

"Цього року хочемо спробувати експериментальний проект. Від березня заплановані кулінарні зустрічі, а наприкінці травня відсвяткуємо європейський День сусідів", - каже Анна.

Активісти також планують влаштувати частування на вулиці, де кожен зможе принести щось смачне і пригостити людей.

"В ідеалі хочемо зібрати книгу кулінарних історій місцевих господинь і видати її у паперовій версії. На основі рецептів цієї книги ми б хотіли відкрити соціальну кав’ярню, прибуток від якої став би фінансовою підтримкою для фестивалю", - ділиться Анна.

Читайте також на INSIDER:

Львів своїми руками: як активісти облаштовують простір

Змінися або помри: як перетворити бібліотеку на публічний простір

Гастро-Львів: як у місті створили постійний фестиваль вуличної їжі

 

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

14.11.2018, 02:23
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 22 лютого 2019

    Суд продовжив строк розслідування щодо вбивства Катерини Гандзюк до 3 липня

    Серед підозрюваних у цій справі голова Херсонської облради Владислав Мангер

     
    • 22 лютого 2019

    Суддя, підозрюваний у хабарництві, повернувся до роботи і отримав з бюджету 160 тис грн

     
    • 21 лютого 2019

    Палії проти активістів: як залякують захисників зелених зон

     
    • 21 лютого 2019

    Поліцейському, підозрюваному у побитті активіста, не змогли оскаржити запобіжний захід

    Працівника поліції підозрюють у побитті активістів під час затримання

     
Система Orphus