Невідомий Донбас: туристичний гід

Місця, заради яких варто їхати на Донеччину
Фото: wikimedia.org
15 квітня 201416:12
  • 0
  • 2

Якщо ви ніколи не були на Донбасі, скоріше за все, переконані, що це лише суцільний індустріальний пейзаж: труби і терикони.

Насправді Донеччина – це край контрастів між природними та індустріальними ландшафтами.

Insider обрав п’ять місць, які варто відвідати туристам. У цьому автору допомогли знавці краю - Петро Тєстов, активіст тур-клубу "Гряда", який організовує мандрівки невідомими куточками України, та Дмитро Демченко - автор фотоблогу, присвяченого місцям, до яких рідко добираються туристи.

 

Свято-Успенська Святогірська лавра та природний парк "Святі гори"

Більшість туристів сюди приваблює не природа, а монастир, збудований на крейдяній скелі ще у 1525 році. Археологи досі сперечаються про вік печер у Святогірську - деякі з них, вірогідно, прориті ще до хрещення Русі. А ще місцеві християни у 1111 році зустрічали тут князя Володимира Мономаха.

План-схема монастирявиконаначенцями в 1679 році. Гравюра 1897

Більшовики розорили монастирські скити і зруйнували частину храмів. Натомість залишили поряд з монастирем монументальний пам'ятник революціонеру Артему за проектом відомого скульптора Кавалерідзе.

"Обов’язково підніміться до пам’ятника та подолайте півгодинний маршрут берегом Донця до села Богородничого. Тут з крейдяних скель відкриваються дуже гарні панорами. Особливо добре тут восени - ліс переливається червоним та жовтим", - радить Петро Тєстов.

Нині “Святі гори” - це знову діючий чоловічий монастир та одна з трьох Лавр в Україні на рівні з Києво-Печерською та Почаївською.

Монастир

Велике враження справляють також болота в заплаві Донця. А навесні на Сіверському Донці можна застати чи не найбільші в Україні паводки.

"Ти не очікуєш, що в Донецький області зможеш знайти справжні "джунглі" без людей і стежок",- каже Петро.

Як дістатися: поїздом до міста Слов’янськ, звідки кожні півгодини ходять автобуси до монастиря.

Де жити: у приватному секторі в Святогірську, або на одній з місцевих баз відпочинку.

Коли їхати: найкращий сезон - квітень-травень, коли можна застати весняний паводок. Найгірший – зима, коли територія нацпарку стає практично непрохідною для туриста, а інфраструктура майже не працює.

Крейдяні гори

Це ландшафт, який не знайти більше ніде в Україні. Крейдяні гори тягнуться тут сивою смугою вздовж великих річок.

Найкрасивийші місця - в околицях Краматорська: скелі біля села Білокузьминівка, які об’єднані в ландшафтний парк "Краматорський".

 Білокузьминівка. Фото wikimedia.org

Найвідоміша - скеля Меч висотою з 10-поверховий будинок. Вона утворена з крейди, якій понад 90 мільйонів років. А всі тріщини й ніші в ній зайняті гніздами птахів.

У 2013 році на конкурсі фото заповідних об’єктів, який проводила Вікіпедія, скеля Меч стала одним з рекордсменів за кількістю надісланих фото.

 Скеля Меч. Фото wikimedia.org

Як дістатися: потягом з Києва до Краматорська, а звідки – автобусом до села Білокузьминівка.

Де жити: у наметах. Місце в кемпінгу та екскурсії можна замовити на сайті Краматорського парку.

Коли їхати: навесні, розраховуйте на 1-3 дні.

Каньйон річки Кальміус

Мало хто здогадується, що відомий донецький стадіон "Донбас-Арена" розташований на березі Кальмуса. По інший берег від нього до обрію тягнуться гостроверхі терикони. В оточенні такого пейзажу важко уявити, якою була річка до появи людей.

 Донбас-арена. Фото з блогу Дмитра Демченка

Справжній Кальміус можна побачити лише на півдні області - там він тече у природному каньйоні шириною 4-5 км. Це одне з кращих місць в країні для того, щоб усамітнитись від цивілізації.

Вітер видуває з піщаника химерні фігури, що височіють над річкою по схилах каньйону. Подібне можна побачити хіба у Центральній Африці.

Долина Кальміусу. Фото з блогу Дмитра Демченка

"Для фотографа і туриста тут не менш цікаво, ніж у Карпатах. Проте це місце не розкручене і тому тут значно цікавіше. Відчуваєш себе свого роду першопрохідцем" – каже Дмитро Демченко.

 
 Фото з блогу Дмитра Демченка

Як дістатися: автобусом від Донецька до смт.Тельманове, а звідти іншим автобусом - до села Гранітне. Враховуючи непрохідність каньйону для автотранспорту, мандрівка має бути пішим маршрутом. Також можна сплавлятися по Кальміусу від села Староласпа до Гранітного.

Де жити: у наметах.

Коли їхати: кінець березня – початок квітня (схили каньйону вкриваються ранньоквітучими весняними рослинами). Розраховуйте на 3-5 днів.

Індастріал: труби і терикони

Саме труби і терикони формують імідж Донецького регіону в очах більшості українців. Індастріал - це така сама наша історія, як замки та церкви, впевнений Петро Тєстов.

“Якщо спостерігаючи палаци, ми дізнаємся, як жили королі, то на заводах та шахтах - повертаємось в часи індустріальної революції. З вершин териконів також завжди неймовірні заходи сонця, панорами і справжні “марсіанські" та "місячні" краєвиди", - каже він.

Терикон
Вид з терикону. Фото з блогу Дмитра Демченка

Один з доступних та цікавих терриконів - біля кінцевої зупинки трамваю №1 у Донецьку. З нього відкривається панорама Донецького метзаводу та центра міста.

Ще один - террикон шахти "Кочегарка" у Горлівці біля залізничної станції. З нього видно старі відвали Микитівського ртутного комбінату з величезними кар’єрами та "місячними краєвидами".

Туристи йдуть на терикон
"Романтичне фото" з терикону. Фото з блогу Дмитра Демченка

Будьте уважні, блукаючи териконами - ходіть по стежках, адже деякі з них - дуже круті. Також не варто підійматись на терикон, якщо він гарячий або димить.

Український Рур

Архітектура міст Донбасу зазвичай нецікава. Але тут є гарні зразки заводського стилю початку ХХ століття та сталінські ансамблі центрів міст.

"Мене дуже вразив костел у Єнакієвому. Весь чорний, прямо біля метзаводу. Нам його відкрили бабці-прихожанки, серед яких були бельгійки, француженки та польки за національністю. Колись їх діди приїхали сюди працювати інженерами. Це жива згадка про те, що колись Донбас був іншим", - розповідає Павло Тєстов.

Костел у Єнакієвому. Фото з Facebook Турклуб "Гряда"

На Донбасі є що робити і "сталкерам" - за кількістю закинутих об’єктів, таких як недобудовані багатоповерхівки та закриті заводи, цей регіон є лідером.

"Будемо чесні перед собою - замки та церкви Західної України не є чимось унікальним для Європи. А от старі шахти та заводи могли б стати музеями під відкритим небом і приваблювати туристів", - каже Петро Тєстов.

У німецькому Рурі (аналог Донбасу) з більше ніж сотні різних промислових об’єктів зробили музеї, або парки відпочинку. Тому щорічно їх відвідують сотні тисяч людей.

В Україні ж шахти та заводи після закриття стають пустками та смітниками. Єдиний офіційно відкритий для відвідування індустріальний об’єкт на весь Донбас – соляні копальні Соледара.

"Мене Донбас приваблює тим, що ці краї непопсові. Сюди їздить зовсім мало туристів. Тут багато безлюдних місць. Після переповненого курортного Криму це справляє враження", - каже Дмитро Демченко.

Втім, досвідчені мандрівники Донбасом попереджають і про можливі неприємності від зустрічі з деякими місцевими мешканцями, які не завжди раді туристам. Найбільш небезпечні місця - вокзали та приватний сектор біля колишніх або діючих шахт.

 
Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
2
ПЕРЕГЛЯДІВ
0
КОМЕНТАРІВ

КОМЕНТАРІ

21.05.2016, 01:05
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 1 лютого 2016

    INSIDER: Лучшие материалы

    Здесь мы оставляем тексты, которые нам показались самыми знаковыми

    • 0
    • 70
     
    • 31 січня 2016

    Роман Безсмертний: "Росія зацікавлена, щоб ця війна тривала без кінця"

    "З появою Гризлова мало що змінилося. Ви дискусію навколо Сталіна уявляєте?"

    • 3
    • 32
     
    • 29 січня 2016

    Как проститься с прошлым

    Как прощаться и открываться новым возможностям, рассказывает психолог

    • 1
    • 44
     
    • 29 січня 2016

    Крымские ультрас: «Предателей мы не забудем»

    Что означало быть проукраинским ультрасом в Крыму в начале оккупации, и как они живут сейчас

    • 1
    • 42
     
Система Orphus