Іноді у містах можна зустріти людей, які з завзяттям фотографують звичайні тролейбуси, записують номери вагонів, або обговорюють модель електрички. Хтось прийме цих диваків за божевільних, але найймовірніше перед вами - транспортні фанати, рейлфани та ферроеквінологи. Інакше кажучи - люди, головне хобі у яких - вивчення транспорту.
Українські транспортні фанати Дмитро Демченко та Роман Вологодський розповіли INSIDER про своє захоплення, а також допомогли скласти список об’єктів "транспортної спадщини" України, які можуть бути цікавими туристам.
Хто такі рейлфани
Все почалось з мешканців англійського містечка Стонктон, де у 1825 році відбулася перша пасажирська поїздка в історії залізниці. Сотні людей тоді прийшли подивитись на диво техніки.
В Європі рух дослідників залізниць і трамваїв поширився ще на початку 20 ст. Їх організації настільки потужні, що мають достатньо грошей для організації музеїв, викупу рухомого складу і навіть окремих залізничних гілок.
 |
| Рейлфани у світі. Фото: PekePON. Використовується згідно з GNU Free Documentation License |
В Україні рух рейлфанів з’явився після 2005 року, хоча ще в радянські часи сюди приїздили іноземці, щоб фотографувати залізниці по всій країні. Більшість сучасних залізничних фанатів гуртуються навколо спеціалізованого сайту.
Головне прагнення українських транспортних фанів - збереження історії. Ці люди добиваються, наприклад, відновлення трамвайних ліній, підтримуючи цим затишок та історичний образ міст.
"На жаль, наші чиновники від транспорту досі живуть "совковими" стереотипами. Списаний тролейбус для них - металобрухт, а не експонат майбутнього музею, а вузькоколійна лінія - не унікальний туристичний об’єкт, а зайве бюджетне навантаження", – каже Роман Вологодський.
Тому, жаліється фанат, в Києві досі немає музею громадського транспорту, трамвайну лінію на Набережному шосе, яку вважали однією з наймальовничіших в СРСР, демонтували заради сумнівної автомобільної розв’язки, а вузькоколійні залізниці поступово відправляються на металобрухт.
 |
| Рейлфани фотографують ретро-поїзд. Фото: Дмитро Демченко |
Втім, є й певні успіхи. Нещодавно в Києві відкрили музей залізничного транспорту та пустили прогулянковий поїзд. А у деяких містах України керівники транспортних підприємств йдуть на контакт з фанатами – проводять "покатушки". На поїздки цікавими маршрутами на нетиповому транспорті збираються десятки людей не тільки з різних міст колишнього СРСР.
У Запоріжжі завдяки зібраним фанатами коштам вдалось відремонтувати унікальний тролейбус, який лишився єдиним в світі "ходовим" .
 |
| Реставрація Запорізького тролейбусу. Фото: Vk.com/Реставрация ретро-троллейбуса ЗиУ-9Б в Запорожье |
Крім того, транспортні фанати допомагають "Укрзалізниці" в коригуванні графіків поїздів та вносять пропозиції місцевій владі щодо оптимізації маршрутів міського транспорту.
Що дивитися в Україні
Українських транспортних фанатів цікавлять три основні категорії об’єктів.
Перше - рідкісний рухомий склад (вагони та локомотиви, випущені в обмеженій кількості, або давно списані з використання). Друге - нетипові залізничні чи трамвайні лінії (наприклад - відомчі, підземні або і просто колії, які зіграли неабияку роль в історії). І третє - вузькоколійні залізниці.
Чимало транспортних цікавинок не помітні і незрозумілі для "непосвячених". Досвідчений транспортний фанат може, наприклад, податись у мандрівку, аби сфотографувати два конкретні локомотиви, які зупиняються на сусідніх коліях лише на цій станції і лише в цей час.
Але деякі унікальні об’єкти "транспортної спадщини" в Україні відвідують не тільки українці, а й організовані групи іноземців. Саме сюди рейлфани рекомендують поїхати читачам.
Вузькоколійки
Боржавська
 |
| Боржавська вузькоколійка. Фото: Stylenotes. Використовується на умовах Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported |
Ця вузькоколійка найбільш популярна серед іноземців, адже Закарпаття межує з Угорщиною, Словаччиною, Польщею та Румунією. Частина цієї залізниці закинута після повені 2008 року, яка змила частину шляху. Місцеві жителі її бережуть від вандалів, створили ініціативну групу та регулярно влаштовують організовані туристичні поїздки.
"Мабуть, в Україні тільки тут можна сидіти у вагончику, який неспішно котиться долиною, попиваючи свіже місцеве вино, слухаючи навколо дивну суміш української, русинської та угорської мов, і дивитись, як місцеві жителі зістрибують з вагона прямо собі на подвір’я" - ділиться враженнями Роман.
Як дістатись: Поїздом до Мукачева, звідти автобусом до Іршави, Виноградова, або Берегова.
Поїздку вузькоколійкою можна поєднати з оглядом традиційних цікавинок, наприклад, руїн замку у Виноградові, чи відпочити у термальному басейні в Береговому.
Гайворонська
 |
| Автомотриса колеї 750 мм на базі автомобіля ЗІМ на мосту через Південний Буг біля Гайворона. Фото: Serguei Trouchelle. Використовується на умовах CC BY-SA 2.5 |
Якихось 40 років тому Гайворон був вузькоколійною столицею СРСР, сюди звозили на ремонт паровози та тепловози з усієї країни, щоденно відправлялись декілька десятків поїздів, серед яких були і справжні нічні – з постіллю та чаєм.
На сьогодні діючими лишились лише дві гілки, але їхати сюди все рівно варто. Саме тут чи не частіше, ніж будь-де інде в країні, знімають історичні фільми. Приїхавши сюди, не складно потрапити до кіношної масовки.
Як дістатись: Поїздом до станції Рудниця, або автобусом до смт. Ульянівка по Одеській трасі.
Антонівська
 |
| Антонівська вузькоколійка. Фото: турклуб "Гряда" |
Це найдовша вузькоколійка Європи (106 км), пролягає дикими Поліськими лісами та болотами. Для багатьох місцевих мешканців це фактично єдиний зв'язок з цивілізацією.
"Сюди не варто їхати на один день, обов’язково візьміть з собою намет, вийдіть на проміжній зупинці і прогуляйтесь. Вас чекають соснові бори, вічнозелені мохи, вікові дуби та прозорі чистіозера Біле та Нобель з піщаними пляжами. Можна також домовитись з місцевими мешканцями про ночівлю в їх хатах – поліщуки завжди раді гостям", - каже Роман.
Як дістатись: поїздом з Києва чи Львова до станції Антонівка, або автобусами до станції Зарічне з Рівного та Сарн. З проміжного пункту Володимирця також ходить прямий автобус на Київ.
Вигодська
 |
| Вигодська вузькоколійка. Фото: Дмитро Демченко |
Цю вузькоколійку називають “Карпатським трамваєм”. Вона належить місцевому деревообробному комбінату, возить ліс. Від демонтажу її врятувало лише те, що вона проходить у таких місцях, де автомобілю не проїхати.
Регулярного пасажирського руху немає, але возить організовані туристичні групи.
Як дістатись: зі Львова та Франківська ходять автобуси до села Вигода Івано-Франківської області
Трамваї
Підземний трамвай Кривого Рогу
 |
| Підземний трамвай у Кривому Розі. Фото: Дмитро Демченко |
В 70-ті роки в металургійній столиці України Кривому Розі виникла потреба в швидкісному позавуличному транспорті, аби забезпечувати перевезення робітників з новозбудованих житлових масивів до рудних шахт та комбінату "Криворіжсталь".
Але метро в СРСР дозволялось будувати лише містам з кількістю населення більше мільйона людей. Вихід був знайдений – по побудованих за всіма метрошними технологіями тунелям пустили звичайні трамваї.
Як дістатись: Поїздом до Кривого Рогу. З головного вокзалу доїхати в центр на трамваї чи тролейбусі, а там важко не помітити підземні переходи з зеленими буквами М.
Конотопський трамвай
 |
| Конотопськаий трамвай. Фото: Дмитро Демченко |
Конотоп — типове провінційне містечко з переважно одноповерховою забудовою, зазвичай трамвай у таких не пускають. Але завдяки великому бажанню місцевих мешканців і партійного керівництва у 1949 році тут було побудовано першу трамвайну лінію.
"На багатьох вулицях міста ніколи не було асфальтового покриття, проте на узбіччі натоптаної ґрунтовки прокладена трамвайна колія. Типовий сільський пейзаж. Трамвай їде, чіпляючи плодові дерева біля хат", – ділиться враженнями Дмитро.
Ще одна особливість — більшість трамвайних ліній міста прокладені в одну колію, і вагони, які рухаються назустріч один одному, можуть розминутись лише на спеціальних роз'їздах.
Як дістатись: Електричкою, або поїздом з Києва до Конотопу
Євпаторійський трамвай
 |
| Трамвай у Євпаторії. Фото: Дмитро Демченко |
Він гармонійно вписується у вулиці курортного містечка. Як і в Конотопі, більшість ліній також одноколійна. А ще трамваї тут використовують вузьку колію, що дозволяє їм пройти вузькими вулицями старого міста. У Євпаторії можна зустріти старі німецькі трамваї Gotha.
Трамвай допомагає в транспортуванні відпочивальників — два з чотирьох маршрутів ходить лише в туристичний сезон, один на пляж, другий в курортну зону.
Як дістатись: Від Симферополя – до Євпаторії.
Трамвай у селі Молочне поблизу Євпаторії
 |
| Трамвай Gotha T57 в селі Молочне. Фото: 17Rising17. Використовується згідно з ліцензією Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 Unported |
Це найкоротша трамвайна лінія у світі (довжина 1,5 км). Вона належить пансіонату "Береговий" і возить людей на пляж.
"Цей трамвай не зараховують до громадського транспорту, хоча він і возить всіх охочих. Лінія побудована залізничниками у 1989 році через паливну кризу — тож це ще й наймолодша система в Україні", – додає Дмитро.
Як дістатись: автобусом з Євпаторії
"Широколінійні" залізниці
Львів-Сянки-Ужгород
 |
| Фото: rail.org.ua |
Ця транскарпатська лінія - найбільш популярна серед рейлфанів з "широколійних".
"Колись це була магістральна лінія, але після побудови Бескидського тунелю поїзди стали йти більш зручною лінією через Славське. Тому наш вибір – електрички. Десятки тунелів та віадуків, різкі підйоми, круті повороти та петлі, панорами карпатських гір. Дорогою можна зробити зупинку в столиці Бойківщині – Турці, познайомитись з місцевим побутом та поласувати свіжою бринзою" - розповідає Роман.
Як дістатись: з Ужгорода чи Львова. Дорогою варто зупинитись в українському місті закоханних Самборі, де в костьолі зберігаються мощі св. Валентина.
