Не такий вже й далекий схід

Дніпропетровськ - місто, яке стало блокпостом для всього Сходу
Фото: 17tv.com.ua
1 червня 201510:00

Для людини, яка ніколи не була в Парижі, листівка з Ейфелевою вежею буде всім, що вона зможе розповісти про столицю Франції. Тому, хто ніколи не бував на сході України, важко зрозуміти, як мислять і чим живуть тамтешні мешканці, що їх оточує і формує смаки.

От я і вирішила поїхати на схід. Щоб побачити і порівняти. Адже сьогодні, як ніколи, важливим є те, що ми, українці по обидва боки Дніпра, думаємо про себе: які міфи створюємо чи руйнуємо, в які байки віримо, з якими проблемами зіштовхуємося.

Дорога з Тернополя до Дніпропетровська сягає 800 км і займає 16 годин, а зі Львова - 18 при відстані в 1 тис. км.

За цей час навіть найстійкіші мандрівники встигають втомитися від усіх переваг "Укрзалізниці", особливо якщо доводиться їхати у плацкартному вагоні. Перебуваючи майже добу в замкнутому просторі, з не завжди адекватними супутниками, без нормального харчування і можливості прийняти душ, починаєш різко усвідомлювати значущість простих людських радостей – їжі, сну і чистого одягу.

Ось чому західняки вирушають на схід здебільшого в разі крайньої потреби, підтвердженням чому слугує велика кількість квитків, які можна вільно придбати за день-два до подорожі. Натомість, якщо вам треба дістатися, до прикладу, з Дніпропетровська до Львова, то вибір невеликий, як і можливість придбати квиток. Треба робити це мінімум за тиждень.

Усе ж деякі зручності є. Наприклад, якщо вас не влаштовує плацкарт, можна прислухатися до провідниці й "за деньги проехать в купе", а також зарядити свій телефон "2 часа – 5 грівєн" у тітки, яка ходить вагонами і пропонує справді корисну послугу.

З іншого боку, ви будете неприємно здивовані, чому постіль подають без целофанової упаковки і в сірих плямах, які, вочевидь, уже не відпираються (дехто взагалі таке пережив уперше в житті!).

Натомість приємно здивував смак і якість чаю – відразу з цукром і лимоном, так що не доводиться додатково замовляти.

Виснажені дорогою, пасажири не проти перед сном перекусити. Ті, хто не встиг купити щось із собою, завжди можуть звернутися до провідниці.

– Мужчіна, купіть "Марію"! – нізвідки з’являється вона і з милою усмішкою пропонує хлопцеві на нижній полиці придбати печиво. – Або "Артек". Ну купіть! Порадуйте мене.

– Чого ви? – не розгубився хлопець. - Я ж не маленький. Нашо мені ваша "Марія"?

За півгодини провідниця знову підходить до мого супутника і вже дещо сміливіше:

– Ну шо там Маруся? Хочу пристроїть в хороші ручки. Беріть, поки даю, мужчина!

Зрозумівши, що мій сусід таки не візьме її "Марію", жінка розчаровано почвалала вагоном далі з надією таки продати свої запаси.

У Жмеринці потяг стоїть 20 хвилин. За цей час усі вокзальні продавці встигають збігтися до вагонів.

- Купуйте носки!

- Тапочки, кому тапочки?

Відгук у соціальній мережі foursquare повідомляє одне: "Торгуйтесь!".

– Рибка! По 40 продаю! – підбігає до молодої пари на бокових сидіннях чоловік пенсійного віку. – Тьотка он по 50, даже по 60 носила, а я по 40. Понюхайте!

І пхає дівчині під ніс здоровенну копчену рибу.

Та злякано відсувається, але товар оцінює.

– Пахне вишнею! А шо я казав?

– Дайте одну, – відповідає хлопець. – 35 гривень і забираю.

– Нє-нє, шо ви? 40 і ні грівни менше! – відповідає продавець, міцно притискаючи рибу до грудей. - Он тьотка по 50 носила, а я ж по 40. Я для людей стараюсь, не для себе.

– Нехай вже буде, – незадоволено відповідає хлопець і забирає рибу.

– Нашо ти купив? – обурюється дівчина. – Зараз всі руки ванять будуть.

– То помию, – відповів її супутник і ображено пішов у тамбір курити.

У Дніпропетровськ потяг прибуває о 06:15. До центру міста можна дістатися трамваєм №1. Тут маєте вибір – попити кави у "МакДональдсі", який зсередини чимось нагадує радянську пиріжкову, або біля супермаркету VARUS почекати в черзі за газетою "Вести".

Загалом місто справляє двоїсте враження. З одного боку, ти зачарований його розмірами, оцим поєднанням есесесерівського минулого в будівлях, назвах вулиць (одна з центральних – проспект Карла Маркса) та сучасними надбаннями (наприклад, спеціальні лавочки з Wi-Fi). А з другого – почуваєшся однозначно іншим, чужим у цьому великому просторі. Можливо, тому особливо тішить нагода поспілкуватися із земляками, яких випадково зустрічаєш в одному з пабів, присвяченому славнозвісному анархістові Нестору Махну.

Дніпропетровськом варто довго гуляти і ще довше насолоджуватися річкою, що ділить місто на два береги – правий і лівий. Найкращі краєвиди можна побачити, коли звечоріє. Гадаю, заради цього сюди треба їхати, але… не залишатися.

На залізничному вокзалі бракує свіжого повітря. Невеличкі групи людей туляться по всіх кутках, ховаючись від дощу. Звідусіль лунає або російська, або суржик. З уривків розмов стає зрозуміло, що багато пасажирів потяга "Трускавець-Дніпропетровськ" – переселенці. Вони такі ж, як і я – люди, що їдуть на Захід, подалі від війни та її наслідків.

Різниця в тому, що я там удома, а їм доведеться колись повертатися до себе. От тільки невідомо, чи буде куди.

Розділи :

КОМЕНТАРІ

  • Це був репортаж про Дніпропетровськ?? Серйозно?))))

  • перепрошую за описки.

  • дивно, що авторка ніби й намається об'єднати схід і захід, ав той час лише шкодить насаджуванням стереотипів і позиціонування Львава як центру України "Ось чому західняки вирушають на схід здебільшого у разі крайньої потреби, підтвердженням чому слугує велика кількість квитків, які можна вільно придбати за день-два до подорожі. Натомість, якщо вам треба дістатися, до прикладу, з Дніпропетровська до Львова, то вибір невеликий, як і можливість придбати квиток. Треба робити це мінімум за тиждень." Якщо перефразувати літеретурну мову, то вийде, що схід це такий отстой шо туд навіть їхати не варто... що ж, гуд лак вам шановні панове журналісти у об'єктивній, професійній, незеангажовані журналістиці!

17.11.2018, 15:28
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 18 лютого 2019

    У справі щодо відсторонення Уляни Супрун визначили нового суддю

    Новим суддею у цій справі за автоматичним перерозподілом стала суддя Тетяна Скочо

     
    • 13 лютого 2019

    Прокурор, який помер в статусі підозрюваного у справах Майдану, був у день смерті в суді

     
    • 11 лютого 2019

    Затримання активістів: чи було захоплення будівлі і які справи відкрито

     
    • 9 лютого 2019

    Активістів "Хто замовив Катю Гандзюк" блокували на форумі Порошенка і затримали на акції Тимошенко (ОНОВЛЕНО о 23:30)

    Після затримання активістів відпустили, а потім затримали повторно

     
Система Orphus