Медична реформа: що хочемо і що маємо

Якщо знадобиться госпіталізація, хворого відвезуть не до тієї лікарні, якій за старою системою підпорядковувалася швидка, а до найближчої
26 листопада 201308:30

Наприкінці жовтня київська влада почала звітувати про завершення першого етапу медичної реформи, яка від самого свого початку отримувала неоднозначні оцінки як медичних фахівців, так і пересічних громадян. Київ, Вінницька, Дніпропетровська та Донецька області стали пілотними регіонами, де поліклініки змінилися на центри первинної допомоги, а швидкі стали екстреними. INSIDER вирішив на прикладі Києва з’ясувати, що ж насправді отримали українці замість звичної пострадянської системи охорони здоров’я.

Швидку замовляли?

Найцікавіший аспект реформи – розділення швидкої допомоги на екстрену та невідкладну. Перетворення розпочалися майже рік тому.

Екстрена бригада приїде до вас тоді, коли ви втратите свідомість, у вас з’являться судоми або трапиться розлад дихання. Якщо ж раптом піднялася висока температура з кашлем і болем у горлі, загострилися хронічні хвороби – знайте, ваш випадок не екстрений. Тоді чекайте на невідкладну бригаду. До якої категорії потрапить виклик - визначає диспетчер.

Кількість бригад невідкладної та екстреної допомоги у Києві від початку реформи абсолютно не змінилась. За даними КМДА, щодоби у місті-мільйоннику чергує 129,5 (!) бригад екстреної допомоги та 60 бригад невідкладної (з них 41 доросла та 19 дитячих).

Якщо знадобиться госпіталізація, хворого відвезуть не до тієї лікарні, якій за старою системою підпорядковувалася швидка, а до найближчої. Відтепер всі екстрені бригади закріплені за Єдиним центром екстреної допомоги та медицини катастроф.

Проблема №1: Екстреним бригадам не вистачає лікарів

Те, що Києву як і раніше не вистачає працівників екстрених бригад, INSIDER підтвердив президент Всеукраїнського лікарського товариства Олег Мусій. Умови праці лікарів, за його словами, важкі. Даються взнаки чергування по 12 чи 24 години, а також ризикованість роботи.

Олег Мусій: “Ситуація з базуванням і бригадами скоро завершиться і має перспективи стати нормальною. Найбільша проблема з тими, хто там працює. Людей не вистачає: лікарів і медичного персоналу. Ця проблема більша набагато”.

INSIDER попросив прокоментувати цю ситуацію заступника директора Департаменту охорони здоров’я КМДА Олександра Курмишова. Він визнав, що бригади екстреної допомоги укомплектовані лікарями лише на 62% (їх у Києві працює 600), а от молодшим медичним персоналом – на 100%.

Однак це не завадило представникові Київдержадміністрації стверджувати, що у Києві чергує достатня кількість бригад, звісно, враховуючи невідкладні.

До розмови про умови роботи лікарів INSIDER долучив голову вільної профспілки медичних працівників Олега Панасенка. Він розповів, що середня заробітна плата лікаря становить три тисячі гривень плюс доплати. До того ж, багато автомобілів, на яких виїжджають медики - старі.

Дещо інші дані наводить представник профспілки медиків Києва Віталій Коваль. Зокрема, він вказує на 20%-ву доплату до окладу лікарям за складні умови роботи, введену в жовтні, та доплату за стаж роботи (до 60% після 7-ми років). Загалом, каже пан Коваль, рівень оплати швидкої меддопомоги в середньому вищий за інші служби. Однак додає, що столиці все ж таки не вистачає 225 лікарів.

Вихід з оплатою праці медпрацівники вбачають у страховій медицині, яка ефективно діє у країнах західної Європи.

Олег Панасенко: “Суть реформи мала б полягати не в руйнуванні старої системи ... її треба було доповнити загальнодержавним медичним страхуванням. Як це зробили в Туреччині та Болгарії…”.

На думку голови профспілки, ефективно було б поєднати безкоштовну медицину для пенсіонерів та дітей і страхування для працівників. Зокрема, 10% внесків від фонду соціального страхування залучити до фонду медичного страхування, не збільшуючи витрати роботодавців.

До слова, нещодавно Київрада проголосувала за програму стимулювання столичних медиків, пообіцявши муніципальні надбавки, безкоштовний проїзд в громадському транспорті та часткову оплату житла для сімейних лікарів.

 

Проблема №2. Десятихвилинний дедлайн для екстрених бригад

Встановлені авторами реформи нормативи передбачають, що дістатися до пацієнта медики екстреної допомоги у місті мають за 10 хвилин.

Лікарі нарікають, що за нинішніх умов зробити це важко через затори і технічний стан машин, тож медикам нерідко доводиться чергувати на узбіччях доріг. Для таких випадків чиновники передбачили тимчасові пункти базування. Однак, зазначають у вільній профспілці, іх досі в Києві не вистачає.

“Наприклад, у Солом’янському районі машина стоїть на узбіччі…Що це за умови праці?”, - обурюється він.

У КМДА повідомили, що в столиці діє 16 тимчасових пунктів базування для екстрених бригад.

У науково-практичному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф відмовилися пояснити, чи вистачає Києву цих пунктів, і порадили зателефонувати до Київдержадміністрації.

Проблема№3. Виклики розподіляє диспетчер

Цей аспект медреформи INSIDERу прокоментував Олег Панасенко. За його словами, обов’язки, покладені на диспетчерів викликів, часто не відповідають їхній освіті і рівню підготовки.

Олег Панасенко: “На верхівку піраміди ставиться диспетчер. Чому не рядовий медпрацівник? А у нас все перевернуто з ніг на голову ... іноді лікар не може відразу поставити діагноз, дуже важко поставити по телефону діагноз ... а уявіть, якщо диспетчер не має вищої освіти. Звідси і випливають помилки...”.

Натомість Віталій Коваль каже, що на центральній диспетчерській працюють люди зі значним досвідом роботи, які не обов’язково повинні мати вищу медичну освіту.

“Там люди не випадкові сидять, які там вже пропрацювали не один десяток років, які чітко знають: якщо людина впала, то необхідно одну бригаду викликати, якщо серцевий напад – то іншу”, - підсумував пан Коваль.

Захворіли? Де тепер шукати лікаря

Колишні поліклініки перетворилися на центри первинної медико-санітарної допомоги та консультаційно-діагностичні центри. З’явилися у Києві і сімейні амбулаторії, де українці мають обслуговуватися цілими родинами.

Якщо хочете проконсультуватися з лікарем, зробити аналіз крові загальний і на цукор, перевірити серце та виміряти тиск – вам до ЦПМД чи до їх підрозділів – сімейних амбулаторій. Вони ж виконують функції денних стаціонарів. А от консультації вузьких спеціалістів - лише за направленням сімейного лікаря у консультаційно-діагностичному центрі. Тож не дивуйтеся, якщо ходити доведеться до двох різних установ: для детального обстеження і консультування.

У всіх десяти районах Києва вже працюють 28 центрів первинної медико-санітарної допомоги та 13 консультаційно-діагностичних центрів, сімейних амбулаторій (відокремлених і вбудованих) - 243. У КМДА розповідають, що 83 з них – нові, наближені до мешканців, відкриті протягом 2010-2012 років.

Дитячі поліклініки вже перетворилися на філії сімейних амбулаторій, терапевти й педіатри після шестимісячних курсів  – на сімейних лікарів. Українці можуть обрати собі фахівця, написавши заяву.

Щодо кількості пацієнтів, які обслуговуватимуться в одного сімейного лікаря, дані різняться.

У КМДА кажуть, що, за нормативом, сімейний лікар обслуговує 1500 осіб. Водночас в центральній поліклініці Деснянського району до одного з лікарів загальної практики записалися 2300 охочих лікуватися у неї.

Посадовці Київдержадміністрації коментують, що навантаження на лікарів будуть визначати індивідуально на місцях, а медики зможуть отримувати до 100% надбавок за більшу кількість пацієнтів і якісну роботу. Додають, що за меншу кількість викликів швидкої серед пацієнтів сімейним лікарям також платитимуть більше.

“Ми вперше зробили персональні стосунки лікарів і пацієнтів. Пацієнти знають лікаря в обличчя. Це дуже важливо”, - пояснюють у профільному департаменті Київміськадміністрації.

Водночас президент Всеукраїнського лікарського товариства Олег Мусій зазначає, що один лікар має обслуговувати 1200-1300 осіб, і додає, що це збігається з європейськими нормами.

Проблема №4. Нестача сімейних лікарів

Зараз на прийомах у центрах первинної допомоги та в амбулаторіях працюють 482 лікаря. Штатних посад, за офіційними даними, створили 629. Підраховуємо: Києву не вистачає 23% фахівців.

Однак Олег Мусій зазначає, що сімейних лікарів Києву не вистачає приблизно на 30%.

“Що стосується амбулаторій, їх кількість наближається до оптимального числа. Кошти виділені. А от з кадрами – проблема. Не вистачає сімейних лікарів на 30%”, - каже пан Мусій.

У Київдержадміністрації INSIDER запевнили, що готують сімейних лікарів не лише шляхом перепрофілювання, а й зі студентських лав. Додають, що сімейні лікарі зараз отримують більшу зарплатню, ніж їхні колеги.

Світовий досвід демонструє, що сімейні лікарі повинні вирішувати 80% всіх проблем пацієнтів. І лише у 20% випадків хворим доводиться звертатися до консультаційних центрів та лікарень.

 

Проблема №5. Дорослі хворі + діти в одній амбулаторії

Дивним видається таке нововведення: дорослі хворі та малеча приходитимуть до одного лікаря, тобто опиняться в одному приміщенні.

“У нас бувають алкоголіки, туберкульозники. В одній амбулаторії, коли приїдуть з дитячим візочком, а там сидить бомж, кашляє наліво і направо, поставлять поряд візочок…це не дуже добре”, - анонімно пояснив журналістові INSIDER сімейний лікар.

До того ж сімейні лікарі побоюються працювати з немовлятами після шести місяців підвищення кваліфікації. Кажуть, що знань, здобутих в університеті років 15-20 тому, недостатньо. А колишні педіатри не мають досвіду роботи з “дорослими” хворобами.

Керівник відділу первинної медико-санітарної допомоги у Київдержадміністрації Олена Коваленко з лікарями погоджується. За її словами, зараз в амбулаторіях терапевти і педіатри працюють разом, намагаючись перейняти досвід.

Проблема №6. Європейські амбулаторії чи колишні офіси?

Приміщення, відведені МОЗ під сімейні амбулаторії, часто-густо були колишніми ЖЕКами чи квартирами, які за своїм плануванням не зовсім задовольняють потреби медичних установ. До того ж, за словами джерела INSIDER, за сімейними амбулаторіями досі не закріплено штат працівників, які мають забезпечити дотримання санітарно-гігієнічних умов, простіше кажучи – прибиральниць.

“З непристосованих приміщень робити медичну установу – це досить серйозно. По-перше, це санітарно-гігієнічні умови. Штати повинні бути відповідні, посадові особи і ті, хто відповідає за прибирання. Зараз це не врегульовано”, - повідомив виданню керівник одного з колишніх терапевтичних відділів а нині первинного центру допомоги на правах анонімності.

Ці закиди спростовують у департаменті охорони здоров’я КМДА.

Олександр Курмишов: “Все враховується з урахуванням СЕС. СЕС нас дуже пильно перевіряє. Жодну амбулаторію не відкрито з порушеннями. Всі проекти погоджені. Ми не могли б відкрити жодну амбулаторію з порушенням норм”.

За словами пана Курмишова, всі амбулаторії укомплектовано середнім і молодшим персоналом, який забезпечує дотримання санітарно-гігієнічних норм. Окрім того, СЕС проводить планові перевірки – кожні два-три місяці і позапланові – за скаргами.

Чого чекати від столичної медицини у 2014 році

На черзі у Києві - реформа вторинної ланки системи охорони здоров’я. У 2014 році чиновники візьмуться за утворення госпітальних округів і переформатування лікарень на багатопрофільні, планового та реабілітаційного лікування. Під скорочення можуть потрапити маленькі медзаклади, в яких функціонує усього кілька відділень.

На необхідності оптимізувати мережу лікарень наполягають і фахівці.

Олег Мусій: “Скорочується населення: було 52 млн, стало 45,5. Кількість ліжок має бути з ознаки кількості населення зменшена”.

Голова Всеукраїнського лікарського товариства також натякнув, що реформа незрозуміла людям через відсутність докладного обговорення, зокрема, щодо необхідності переформатування лікарень.

“Потрібно радитися з тими, для кого ця реформа робиться: це лікарі і пацієнти… А поки що це робиться якимись вказівками зверху, так, скажімо прямо. Не сильно залучають до процесу змін пацієнтів і організації медиків. Якби вони були залучені, реформа б сприймалася населенням набагато легше і більше”, - пояснює він.

У КМДА натомість кажуть, що для обговорення реформи спеціально створено громадські ради і думки українців враховують.

Пристосуватись до глибоких змін у повсякденному житті завжди важко, особливо коли це стосується здоров’я, інколи навіть життя. Однак українцям до цього не звикати. INSIDER радить читачам не хворіти. А раптом занедужали - читайте все, що вище.

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

  • Да любой человек который вникает в проведение медреформы понимает, какую реальную пользу она приносит людям. Престижность профессии медика повышается, расширяют количество гос заказа в мед универах, и вместе с этим, расширяют штаты врачей больницах, число которых скоро будет соответствовать европейским нормам.

  • кто бы там чего не говорил,но медреформа уже дает свои результаты)ее положительные результаты уже чувствуются.это и те скорые ,которые были закуплены и перинатальные центры ,которые появились чуть ли не в каждом городе нашей страны. смертность младенцев по сравнению с 2012 годом значительно уменьшилась. естественно это все только цветочки,но если после нескольких лет реформирования уже есть такие положительные результаты,то стоит ожидать еще большего=)

5.12.2018, 19:48
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 31 березня 2020

    Land Rover, Lexus та елітні годинники: що задекларував новий глава МОЗ

    За минулий рік Степанов заробив 87 807 грн як очільник Одеської ОДА і отримав проценти в Ощадбанку на суму 2,83 млн грн

     
    • 31 березня 2020

    Авто за мільйон гривень та готівка: що задекларував новий заступник Венедіктової

     
    • 30 березня 2020

    Рада підтримала “антиколомойський” законопроект

     
    • 30 березня 2020

    Рада з другої спроби обрала очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

    Верховна Рада України у понеділок, 30 березня, з другої спроби проголосувала за призначення очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

     
Система Orphus