Львів своїми руками: як активісти облаштовують простір

Озеленення вулиці, ревіталізація фабрики, безпечний перехід та інші проекти urban-активістів
Фото: Postpaper
7 жовтня 201414:00

Львів’яни працюють над удосконаленням свого міста: створюють проекти, самоорганізовуються, збирають кошти.

INSIDER дізнався, які проекти реалізували львівські urban-активісти протягом останнього часу.

 

 

Безпечний перехід

 Безпечний перехід на проспекті Чорновола. Фото: Олександр Шутюк

Нещодавно силами місцевих активістів у Львові з’явився перший освітлений пішохідний перехід європейського зразка. Ідея з’явилася у програміста Мирослава Голяка після поїздки до Польщі:

"Побачив, сподобалось, подумав, що добре мати у Львові хоча б один такий перехід і показати місцевій владі приклад, як треба робити. Це освітлення є доволі поширеним: починаючи від таких простеньких країн, як Сербія, і закінчуючи Москвою. Тепер буде і у Львові".

Пілотний проект виконали на проспекті Чорновола ‒ одній із магістральних вулиць у центрі міста, де щодня є великий транспортний рух. Тепер тут встановлено опори та нові лампи, світло яких не розсіюється, а концентрується на всій розмітці пішохідного переходу. Нове освітлення є білим і краще помітним для водіїв здалеку.

 Лампа. Фото: Олександр Шутюк

Загальна вартість проекту – близько 60 тис. грн. Третину коштів за три тижні через блоги та Facebook зібрала громадськість за участі руху "Дайте пройти". Решту обіцяли дати інвестори, які в підсумку відмовилися через фінансові проблеми. Тому профінансувала проект німецька організація GIZ, яка займається тематикою безпеки руху.

"Проблем із дозволами від міськради не було, оскільки жодним нормам проект не суперечить", - розповідає Мирослав. Труднощі були лише з часом – GIZ дуже довго вносила свої правки.

Перехід вночі. Фото: Orest Oleskiv

Після цього проекту Мирослав планує зайнятися пішохідним переходом між мікрорайонами Рясне-2 та Рясне-1: зараз там люди ходять через залізничну колію. "Хочу показати, що про спальні райони теж пам’ятають, а не тільки навесні малюють бордюри", ‒ каже Мирослав.

Фабрика повидла

Фабрика повидла. Фото: Urban Exploration Lviv Fest

Велика цегляна споруда, висока шпиляста вежа, на якій розтягнуто полотно з написом "Продається", шматки голих стін, з яких осипалася стара штукатурка… З початку ХХ ст. тут виготовляли спиртові продукти, в часи радянського Львова – консерви, а згодом ‒ розливали у пляшки алжирські та молдовські вина, в 1970-х робили повидло. З 1990-х фабрика стоїть порожня, через биті вікна всередину заглядають дерева, крізь старенький дірявий дах видніється небо. 

Переступивши поріг одного з приміщень, одразу стають помітними сліди творчих людей:  у серпні тут відбувся Urban Exploration Lviv Fest. Старенька фабрика стала місцем фотоекспозицій, концертів, театральних вистав та освітніх лабораторій.

Фото: Надія Швадчак

Усе навколо – суцільні деталі індустріального минулого будівлі – вдало розставлені акценти, які показують, що тут може бути цікаво й атмосферно: на дерев’яному стовбурі ‒ малий "Електрон", на лавках ‒ радянські іржаві чайники з дощовою водою, стіни з графіті та фестивальними написами.

Свій перший захід на колишній фабриці проводила ГО "Асоціація культурних індустрій". Зараз її учасники планують тут довгостроковий проект.

"Нас зацікавило, як ми можемо зробити з цього місця сучасний культурний центр, де були би представлені різноманітні культурні індустрії, постійно відбувалися мистецькі заходи", - каже засновниця організації Божена Закалюжна.

 Фото: Urban Exploration Lviv Fest

Зараз Божена і її команда готуються до воркшопу на тему регенерації індустріальних споруд, який триватиме чотири дні. На нього запрошені учасники з 13 областей України, які вже займалися або планують займатися схожими проектами. Також участь візьмуть експерти з Німеччини, Польщі та України.

"У підсумку ми хочемо бачити моделі, які реальні в Україні. Будемо вчитися разом і шукати відповіді, як реалізовувати такі проекти, як вони мають існувати в довгостроковій перспективі,з яких джерел брати кошти, що там повинно бути", - каже вона.

Передусім активісти вирішать, які приміщення можна використовувати без ремонту і де знайти гроші на найнагальніші потреби.

 Фото: Urban Exploration Lviv Fest

У команді Божени ‒ 13 людей, учасників різних львівських громадських організацій, які готові займатися нереставрованою фабрикою повидла. Що робити з реставрацією – вирішать на воркшопі, адже наразі розуміють: за громадські кошти ремонт такої великої будівлі зробити дуже важко.

Божена каже, що в приміщенні зроблено вже багато: активісти вивезли речі колишніх орендарів, розібрали аварійну частину даху, відгородили небезпечні місця сигнальними стрічками. Багато в чому допомагав власник приміщення, який, окрім фабрики, володіє фірмою Bussines Property Development.

 Urban Exploration Lviv Fest на території фабрики. Фото: vitaminka

Учасники "Асоціації культурних індустрій" планують проведення на фабриці багатьох своїх заходів, але водночас не хочуть створювати закрите середовище. Приміщення відкрите і для інших подій. І що більше їх буде, то краще, вважає Божена.

Митна площа

Проект реконструкції Митної площі. Фото: Postpaper

Як зробити Митну площу, біля якої перетинаються три вулиці, місцем комунікації і відпочинку у Львові міркують давно. Але перші зрушення відбулися лише нещодавно – тут встановили лавки-лежаки, які відразу ж знайшли собі зацікавлених відвідувачів.

Минулого року Управління охорони історичного середовища Львівської міськради проводило конкурс на найкращий проект реконструкції площі. Учасників зголосилось небагато, хоча всі вони старанно виконали умови конкурсу. Олександра Сладкова, менеджер проекту Urban Café, каже, що їй уже тоді стало зрозуміло, що в такий спосіб якісні проекти створити поки що не вийде.

 Активісти встановлюють на Митній перші лавочки. Фото: Postpaper

Пізніше Олександра познайомилася з архітектором і викладачем Львівської політехніки Олею Криворучко, яка запропонувала організувати воркшоп для створення плану реконструкції Митної площі. Ідея полягала в колективній роботі архітекторів з одним чи альтернативними проектами.

Організувати планування площі взялися Urban Café, Urban Idea (проект Ольги Криворучко) та "Майстерня міста" (в рамках великого проекту "Муніципальний розвиток та оновлення центральної частини міста" Німецького товариства міжнародної співпраці GIZ).

У Музеї Пінзеля зібралися зацікавлені сторони: активісти охорони історичного середовища, управління туризму, Автодор та GIZ та чітко описали умови для створення нового проекту.

Потім учасники розглянули й обговорили раніше створені плани оновлення площі. Зрештою, до роботи з новим проектом взялися близкько десяти молодих архітекторів (студентів чи випускників кафедри архітектури ЛП). Учасники вирішили завершити воркшоп хоча б мінімальною реалізацією. Тому невдовзі встановили тут дві лавки: одну для споглядання неба, іншу – розвернуту до фонтану.

"Те, як зреагували перехожі, свідчить, що площа є цікавою, а проект робити треба", - каже Олександра.

Зараз на площі встановлено лише тимчасові прототипи майбутніх лавок. Їх виготовлено з тонкого дерева і тільки для того, щоб побачити, чи спрацює задум і що треба змінити.

 Фото: Postpaper

До кінця року організатори будуть займатися створенням робочого проекту та кошторису, щоб наступного року в бюджет міста заклали кошти на реконструкцію площі. Планують залучати і місцевий бізнес: орендарів найближчого підземного переходу і власників кафе "Кумпель".

Центральним об’єктом на оновленій площі стане Музей Пінзеля. Для нього вже запланували нову вивіску, а до входу планують викласти концентричними півколами різнобарвну бруківку. Також тут додадуть зелених насаджень, спорудять вуличні меблі та велодоріжку.

Торгівля повинна буде залишитися лише в переході, а автомобілісти паркуватимуться де-інде.

Зелена Городоцька

Проект озеленення Городоцької. Фото: Олександр Шутюк

Озеленити одну з головних магістралей Львова своїми силами вирішили місцеві громадські активісти.

"Сама ідея виникла в ландшафтного дизайнера студії M.Art Михайла Закопця, з яким ми робили проект громадського простору на пл. Галицькій. Я, власне, цю ідею візуалізував, ‒ розповідає дизайнер інтер’єрів Олександр Шутюк. ‒ Спочатку у Photoshop, а потім зробив детальнішу модель з деревами й оточенням. Це викликало зацікавлення в громадськості, а пізніше і в міській раді. Нас запросили на громадські слухання".

 Фото: Олександр Шутюк

Процес збору коштів розтягнувся на три місяці. Завдяки оголошенню у блозі та новинних сайтах гроші надіслало більш ніж 100 людей. Активну участь у проекті брали близько десятка активістів: хтось допомагав транспортом, хтось робочою силою.

2 червня активісти висадили 11 дерев і поставили навколо них захисні стовпчики.

На проект планували витратити 160 тис. грн, але під час виконання довелося його спростити. Висадивши дерева, вирішили кущів між ними не робити. "Так якраз виходить здоровий компроміс між озелененням вулиці і комфортом перехожих", ‒ каже Олександр. 

"Життя вносить свої корективи в наші плани та мрії, але це не означає, що не треба планувати та мріяти", ‒ додає активіст.

Перші дерева на Городоцькій. Фото: Олександр Шутюк

Щодо подальшої реалізації – учасники проекту вирішили взяти паузу та доглядати за тим, що вже зроблено. Активісти не хочуть конкурувати своїм спільнокоштом зі зборами грошей на бронежилети й інші військові потреби.

Далі Олександр разом із Мирославом планує зайнятися облаштуванням переходу між Рясне-2 та Рясне-1.

Читайте також про інші міські ініціативи на INSIDER:

Тепле місто: урбан-ініціативи Івано-Франківська

Пять идей обустройства Киева от молодых архитекторов

Новая жизнь: как студенты превратили заброшенную Башню в арт-кластер

Ровный район: Как активисты меняют Нивки

G13: как на территории стеклотарного завода появился креативный кластер

Культура на районі: нове арт-життя львівських околиць

 

 

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

16.11.2018, 14:17
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 22 жовтня 2019

    Гримчаку змінили підозру із "шахрайства" на "зловживання впливом"

    Гримчака затримали на хабарі влітку цього року

     
    • 22 жовтня 2019

    Розстріли на Інститутській: свідок захисту визнав, що проти активістів застосовували водомет

    Один зі свідків заявив, що начебто зі сторони мітингуючих було застосування вогнепальної зброї

     
    • 22 жовтня 2019

    ГПУ створила департамент, який розслідуватиме злочини в умовах війни

    У департаменту буде два управління

     
    • 22 жовтня 2019

    Підприємство, якому заборгували в Лисичанську, перебуває на етапі банкрутства

    У споживачів на неконтрольованій території немає можливості оплачувати рахунки за спожиту електроенергію

     
Система Orphus