Лікарня руками людей Майдану

Як за тиждень обладнати сучасну лікарню силами звичайних людей
29 січня 201417:40
  • 6
  • 1

Трохи більше тижня знадобилося активістам і звичайним громадянам, щоб "з нуля" обладнати декілька госпіталів Євромайдану до рівня районних лікарень.

Дефібрилятори, операційні лампи, електрокардіографи, пульсоксиметри, киснева станція, апарат штучної вентиляції легенів, каталки для пацієнтів, обігрівачі UFO, більше сотні найменувань медичних препаратів – усе це з’явилося завдяки ініціативі #Народнийгоспіталь.

INSIDER поспілкувався з активістами проекту і дізнався, як їм вдалося це зробити.  

 Усі фото - Юлії Кочетової

Як розповіла один із координаторів проекту Антоніна Юрченко, "Народний госпіталь" - це "самоорганізоване, самомотивоване і самоконтрольоване утворення", група активістів, які забезпечують польові бригади та шпиталі всім необхідним.

Вони координують збір грошей і матеріалів, закуповують обладнання, інструменти, ліки і засоби захисту. Усе це активісти передають у польові шпиталі в Жовтневому палаці, на вулиці Грушевського, польовим бригадам, а також у медпункт в Українському домі.

 Активісти закупили два дефібрилятори

Проект координується через соцмережі, а його бюджет становить більш ніж 100 тисяч гривень. 

"Для мене "народний госпіталь" почався пізно ввечері 22 січня, коли я побачила у Facebook прохання про збір коштів на купівлю дефібрилятора. Я запропонувала свою допомогу у зборі коштів і пошуку обладнання, і вже на ранок 24 січня ми змогли передати в медпункт Жовтневого палацу два дефібрилятори та два апарати штучної вентиляції легень загальною вартістю 70 тисяч гривень", – розповідає один із координаторів Анастасія Полінкова.

Згодом ідею "народню госпіталю" підтримав співзасновник пректу Greencubator Роман Зінченко, який намагався організувати паралельний процес збору ліків і обладнання. 

У розпал подій на Грушевського він разом із колегами "зачищав" київські аптеки в пошуках медикаментів для Майдану. В одній із них познайомився з Дарією Крікуновою та іншими активістками.  

"Дівчата перед нами скупилися на 10 тисяч гривень. Ми мало не очманіли. Познайомилися, з’ясувалося, що вони цим займаються вже давно, і вже багато чого було куплено – дифібрилятор, киснева станція. Ми об’єдналися і створили групу під умовною назвою "тяжелая медтехника". Потім я придумав хештег #народнийгоспіталь", - розповідає Роман.

 

Група займається не стільки забезпеченням польових шпиталів і медпунктів ліками, скільки обладнанням для них.

"Ліками вже закидали. А ми займаємося технікою, обладнанням, стелажами, каталками, системами. Просто так склалося, що вже є певна довіра збирати доволі великі суми і закуповувати більш дорогі речі", - пояснює Роман.

 

Усього в команді "Народного госпіталю" – шість координаторів і сотні людей, які фінансують закупівлю техніки, допомагають транспортом, власною участю.

"Багатьох із них ми не знаємо особисто, але це нам не заважає", - каже Антоніна Юрченко.

 

У звичайному житті дівчина займається організацією фестивалів і форумів. Не мають прямого стосунку до медицини й інші координатори проекту. Даша Крікунова - продюсер, Саша Дубічева – івентор, Настя Полінкова - піар-мененджер.

"Тепер кожен, хто насмілиться запропонувати мені роботу, має бути готовий до того, що я в будь-який момент можу почати допомагати людям", - каже активістка Саша Дубічева.

 

Активісти кажуть, що вражені темпами збору грошей і обладнання "народних шпиталів". Тому вже зараз замислюються над продовженням проекту. 

"Якщо наша громада виявилася готовою заснувати з нуля медичну установу, профінансувати її спільнокоштом і забезпечити на рівні вищому за більшість районних лікарень (і лікарі кажуть, що скоро вийде на рівень обласної), то, можливо, ми вже готові до перезаснування республіки? Може, за госпіталем ми підемо далі - і засновуватимемо школи, університети, структри самоуправління, банки, загони громадського захисту - і нарешті зрозуміємо, що наша країна стає такою, як ми її задумали?" - каже Роман Зінченко.

Антоніна Юрченко додає, що проект існуватиме доти, доки в ньому буде необхідність, а після революції все обладнання передадуть в одну з лікарень.

"Це буде лікарня, яка більше за все потребує такого обладнання. Ми відповідальні за нього перед тими, хто давав нам кошти", - каже вона.

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
1
ПЕРЕГЛЯДІВ
6
КОМЕНТАРІВ

КОМЕНТАРІ

  • Ksenia Kram , я згідна з вашими словами на 200%, сама про це думала. Межигір"я - це заповідна зона, завдяки колишньому Межигірському монастирю - намолене місце. Там було б дуже добре організувати такий центр. Там достатньо місця було б і для хоспісу і для реабілітаційного центру. Про таку територію для таких закладів годі було б і мріяти... Дай Бог!

  • Обыкновенное чудо! Люди свернут горы, в буквальном смысле слова, если только им не будет мешать преступная власть.

  • А я предлагаю не палить Межигорье, как были лозунги, а на его базе создать Центр реабилитации для онкобольных детей и взрослых...там природа...все для выздоровления

  • Є пропозиція:) Через фактичну відсутність, або малу присутність в нашій країні таких необхідних закладів, як хоспіси (для догляду за тими, кому офіційна медицина вже нічим допомогти не може), було б дуже доречно створити на базі розпочатого такий дім милосердя. Ці люди вкрай потребують постійного медичного догляду та супроводу , особливо онкохворі дітки, яким залишається мало часу. Але цей час можна та треба зробити не таким виснажливим та тяжким для них. Після таких прикладів, віриш, що це реальніше, ніж ми можемо собі уявити.

  • Потрясающе!

  • Героям Слава!

23.12.2014, 01:10
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 1 лютого 2016

    INSIDER: Лучшие материалы

    Здесь мы оставляем тексты, которые нам показались самыми знаковыми

    • 0
    • 59
     
    • 31 січня 2016

    Роман Безсмертний: "Росія зацікавлена, щоб ця війна тривала без кінця"

    "З появою Гризлова мало що змінилося. Ви дискусію навколо Сталіна уявляєте?"

    • 3
    • 25
     
    • 29 січня 2016

    Как проститься с прошлым

    Как прощаться и открываться новым возможностям, рассказывает психолог

    • 1
    • 47
     
    • 29 січня 2016

    Крымские ультрас: «Предателей мы не забудем»

    Что означало быть проукраинским ультрасом в Крыму в начале оккупации, и как они живут сейчас

    • 1
    • 32
     
Система Orphus