Kickit Art Studio: як вуличні художники змінюють міста

Команда стріт-арт-художників малює на стінах українських міст монументальний живопис
Фото: Facebook/Kickit Art Studio
14 квітня 201516:57

Kickit Art Studio – одна з небагатьох українських команд, яка працює у жанрі нового та легального графіті. Окрім малозрозумілих пересічному городянину шрифтових зображень, з якими в українців переважно асоціюється вуличне мистецтво, хлопці малюють мурали – картини великих розмірів. Подекуди, на всю стіну будинку.

Їхні твори вже прикрашають вулиці Львова, Франківська, Стрия, Житомира і навіть Слов’янська. Серед відомих робіт студії – оформлення Urban Space 100 в Івано-Франківську та мурали на Підзамчі у Львові.

INSIDER поспілкувався з учасниками мистецької групи про те, як стріт-арт може стати інструментом суспільного діалогу.

Команда

Група Kickit Art Studio складається з чотирьох вуличних художників, які працюють під ніками: Dilk, Feros, Arm та Keno. Усі вони живуть у різних містах і малюють у різних стилях. Але для кожного з них графіті – не тимчасове захоплення, а усвідомлений вибір діяльності.

 Усі фото: Facebook/Kickit Art Studio

Arm (Тарас, Львів) після закінчення Львівської політехніки кілька років працював за своїм фахом архітектора, а потім графіті перемогло. "Вирішив займатися чистою творчістю", - каже він. Наразі Arm - єдиний із команди, кому вдається заробляти собі на життя вуличним живописом.

Чистою творчістю нині займається й Keno (Володимир, Моршин). Обидва його дипломи - фахівця з реклами та з туризму - також припадають пилом. Dilk і Feros (Віталій та Сергій) – брати-близнюки родом із Дрогобича. Dilk після навчання в Інституті нафти й газу залишився мешкати у Франківську. Також брати займаються графічним дизайном, щоправда, Feros наразі працює за кордоном.

Початок

 

"Усе починалося, звісно ж, із написів на стіні, - розповідає Arm. – На початку 2000-х, коли я захопився графіті, люди сприймали його однозначно – вандалізм. Ми обирали для малювання закинуті промзони, але навіть звідти подекуди проганяли. Був адреналін, азарт.

А потім ти дорослішаєш і розумієш, що можна, звісно, написати свій нікнейм 100 разів і про тебе почнуть говорити. Але з віком більш соціалізуєшся, з’являється розуміння права власності, раптом усвідомлюєш, що замість ховатися, можна прийти і поспілкуватися. І ти вже потребуєш не протесту, а діалогу. Врешті, хочеться рости як художнику".

 

Наприкінці 2000-х в Україні почав розвиватися вже популярний на той час у світі світовий тренд вуличного мистецтва - муралізм. Однією з платформ для розвитку українських вуличних художників стала стіна навпроти входу у львівський Парк культури. Після того, як 2005 року там провели графіті-фестиваль, усі, хто приїжджав до Львова, міг спокійно малювати на ній усе, що завгодно – ніхто нікого не чіпав. Тож з часом там почали з’являтися портрети, сюжети, малюнки почали набувати більшого сенсу.

"Стало зрозуміло, скільки всього цікавого можна зробити і що це виглядає кльово, яскраво. А головне – людям це подобається! Ми почали малювати кращі малюнки, пропонувати власникам стін ескізи, отримувати дозволи. І поступово суспільна думка про графіті стала еволюціонувати від вандалізму в бік до мистецтва", - розповідає Arm. 

 Львів, вул. Заводська, 39. Малюнок переміг у конкурсі, який оголосив Інститут міста в рамках проекту "Ревіталізація Підзамче"

Об’єднало чотирьох художників три роки тому бажання розвивати жанр муралів. Так виникла Kickit Art Studio.

"Ми й до того працювали разом, робили якісь спільні стіни, брали участь у фестивалях і намагалися малювати поближче один до одного, - розповідає Dilk. - Але з часом зрозуміли, що потрібно об’єднатися під одним іменем, бо так легше працювати, вести проекти, шукати фінансування, комунікувати. Кожен із нас у чомусь сильніший за інших. Тому, якщо ти не один, зробити вдається значно більше". Окрім того, для роботи над великими проектами учасники Kickit запрошують й інших колег-художників.

Роботи

Мурал на Підзамче

Одну з перших великих стін Kickit розмалювали у Львові з ініціативи Інституту міста в рамках проекту "Ревіталізація Підзамче". Хлопців запросили облагородити дитячий майданчик, який впирався з двох боків в обшарпані глухі торці старих будинків.

Після тієї роботи один із торговельних центрів міста запропонував їм розмалювати стіну.

"Стіна була величезною. А коштів було небагато. Тож замість використати їх на фарбу, ми оплатили проїзд, проживання та харчування ще кільком художникам, і вийшов класний фестиваль. Після цього одна з будівельних компаній звернулася до нас, аби їм розмалювали паркан. Там уже коштів вистачило на фарби. Так один проект породжував інший", - каже Arm.

Одна з останніх робіт хлопця - малюнок у місцевій Школі мистецтв у Слов'янську. Туди Arm запросили активісти спільноти Арт-мобілізація.

Розмальована Arm школа у Слов'янську

А якось директор кінотеатру "Космос" у Івано-Франківську попросив Kickit Art Studio зробити щось з бічною стіною будівлі, яку регулярно розписували райтери. Скільки б не відмивали написи, ті з’являлися знову.

"Я запропонував розмалювати ту стіну, бо ніхто з райтерів малюнок не псуватиме. Директор погодився і виділив нам кошти на фарби. Відтоді стіну ніхто не чіпає", - розповідає Dilk.

Публіка

 

Реакція перехожих на роботи Kickit буває різною. Та переважно на заляпаних фарбою хлопців, які працюють над стіною, люди реагують позитивно.

"Коли розмальовували стіну на дитячому майданчику на Підзамче, було дуже холодно, і якась пані принесла нам чай у термосі. А у Франківську, коли малювали стіну до Дня вуличної музики, місцеві мешканці принесли цілий обід. Сказали: їжте, щоби були сили завершити цю красу. Було неймовірно дивно і приємно. Інколи мене запитують: а що тут буде. Тоді я сам починаю розпитувати: а що б ви хотіли тут бачити", - каже Dilk.

 

Утім хлопці визнають, що їхня творчість подобається не всім: "Є люди, які обурюються, мовляв, невже немає на що більше кошти витрачати, або ж їм не подобається сам малюнок – "якась абракадабра". Але зазвичай ці люди незадоволені всім. Є така категорія. Вони сваряться й у ЖЕКу, і в магазині, будь-де. Вони не вміють бути щасливими", - вважає Arm.

Художники тішаться з діалогу з мешканцями, бо вважають, що цінності громади варто враховувати.

"Ми хочемо розвиватися і хочемо, щоб нам довіряли. Глядач не завжди готовий отримати ті емоції, які містить творчість прогресивних митців, бо вони йдуть на крок попереду. На це треба зважати, але суспільство треба готувати, вчити сприймати мистецтво", - переконаний Dilk.

Плани

Розмальований Urban Space 100 у Франківську

Учасники Kickit Art Studio визнають, що в Україні немає навіть десяти "зірок" у жанрі мурал, тоді як у сусідній Польщі за рахунок постійних місцевих фестивалів є чимало митців високого рівня. Щоправда, у Польщі розвиток стріт-арту стимулюють грантами, фестивалями, конкурсами й іншими проектами.

Команда переконана, що чекати на зовнішні стимули українцям не варто, потрібно самим створювати підґрунтя для зацікавлення і налаштовувати діалог із суспільством.

Для цього хлопці хочуть організувати кластер, який об’єднав би всіх зацікавлених. У студії Kickit - повно ідей. Нещодавно у Львові вони організували першу публічну зустріч, на якій обговорювали перспективи вуличного мистецтва Західної України.

А Dilk у Франківську презентував проект "Франківський вуличний малюнок". Він мріє про повномасштабний графіті-фестиваль на Прикарпатті. Нині в Україні такі щорічні фестивалі проходять лише у двох містах: "Республіка" у Кам’янці-Подільському та "ТБДЩ!" у Житомирі.

 

Про зміну міста через мистецтво

Хлопці переконані, що якісне вуличне мистецтво змінює не лише обличчя міста, а й ставлення людей до життя.

"Якби наші міста були футуристичні, добре продумані, з ідеальним порядком на вулицях, то, можливо, графіті і було б там зайвим. Але в нас є безліч огорож, підпор, глухих торців, сірих підземних переходів, за якими місто не має можливості доглядати. Усе це - потенційні полотна для художників, які можуть перетворити місто на мистецький об’єкт.

Недоглянуті поверхні, які вже морально застаріли, треба вписувати у контекст сучасного життя. Тоді мешканець дорогою по хліб чи на роботу, замість споглядати обдерту стіну, має можливість отримати якийсь естетичний досвід, замислитися. Це наповнює життя", - каже Arm.  

Підзамче

Dilk вважає, що стріт-арт також є чудовим способом соціальної комунікації. А місту має бути вигідно співпрацювати з художниками.

"Наприклад, якщо цікаво зобразити велосипедиста, то це може підняти актуальність теми розвитку велоінфраструктури в місті, популяризації велотранспорту. А малюнок з нагоди Дня вуличної музики додає яскравості фестивалю. Це можливість інтерактивного спілкування: люди розглядають малюнки, обговорюють, фотографуються на їх тлі. Врешті, графіті - це надбання міста, це твори мистецтва, по які не потрібно йти в музеї і які доступні не лише колекціонерам, а всім містянам", - каже він.

Окрім того, мурали – це цікаві туристичні об’єкти, вважає Keno.

"До прикладу, Лодзь – індустріальне місто, але там щороку відбувається величезний фестиваль графіті. І люди приїжджають, щоб подивитися на ці малюнки розміром із п’ятиповерховий будинок. Бо це вражає", - каже він.

"Та й самі мешканці починають розуміти, що в світі не все так погано, і що, крім телевізора, є багато цікавого, про що можна поговорити і чим зайнятися: музика, кіно, книжки, живопис, фестивалі. Якби на Сході було стільки ж творчих подій, як у Львові, зараз там не було б війни", - додає Arm.

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

14.11.2018, 08:06
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 31 березня 2020

    Land Rover, Lexus та елітні годинники: що задекларував новий глава МОЗ

    За минулий рік Степанов заробив 87 807 грн як очільник Одеської ОДА і отримав проценти в Ощадбанку на суму 2,83 млн грн

     
    • 31 березня 2020

    Авто за мільйон гривень та готівка: що задекларував новий заступник Венедіктової

     
    • 30 березня 2020

    Рада підтримала “антиколомойський” законопроект

     
    • 30 березня 2020

    Рада з другої спроби обрала очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

    Верховна Рада України у понеділок, 30 березня, з другої спроби проголосувала за призначення очільників МОЗ та Мінстерства фінансів

     
Система Orphus