“Тримаємося на волонтерах”: чи є шанс для розвитку санавіації в Україні

Як в Україні рятують людей за допомогою літаків і гелікоптерів
23 липня 201812:24

“Я не лікар, але коли рятуєш чиєсь життя  – це відчуття не порівняти ні з чим”, - розповідає льотчик громадської організації “Цивільний повітряний патруль” Юрій Покусай. Він разом із командою волонтерів невеликим приватним літаком транспортує хворих з віддалених районів Харківської області у місто. Для хворих це безкоштовно. Волонтерський проект діє вже 2,5 роки. Щодня на чергуванні - один літак Socata, ще два літаки є в запасі.

Коли щось стається, місцеві дзвонять у швидку. Там вирішують, чи треба відправляти за хворим літак. За 2017 рік служба здійснила 31 політ. “Зелене світло” волонтерам дала Харківська обласна адміністрація.

“Ми не тому літаємо, що все погано і санавіації немає. Вона є, але коштує дорого. Ми вирішили державі допомагати. Вилітаємо й на пошуки дітей, коли загубилися чи заблукали на природі. Трирічного  хлопчика якось добу шукали. Ми вилетіли, і як тільки дитина почула звук двигуна, то вийшла зі схованки на звук. Такі моменти я пам’ятатиму все життя”, - каже він.

Година польоту літака Юрія коштує 5-6 тисяч гривень.

“Ми – економніші, бо година польоту “державного” гелікоптера Мі-2 – це близько 15 тисяч. А Мі-8, який є у ЗСУ, ДСНС – це вже цілих 30  тисяч гривень. А по швидкості доставки пацієнта ми із Мі-2 приблизно однакові”, - пояснює Юрій.

Фінансування з 90-х стабільно обрізали

Керівник одного із державних закладів, які належать до сфери управління МОЗ, про санавіацію говорить неохоче. Запевняє, що говорити про неї зараз немає сенсу.

"Час санавіації закінчився. Фінансування ще з 90-х стабільно обрізали. Раніше все було по-іншому. Було два літаки і вертоліт, бригада лікарів була готова полетіти в будь-який момент", - сказав співрозмовник, обіцяючи повернутись до санавіації, коли "трохи попустить”.

Відсутність грошей на дорогі польоти, порізані “на метал” літаки після розпаду СРСР, відсутність питання санавіації на порядку денному у влади - навіть попри увесь скепсис щодо майбутнього галузі говорити про її занепад – некоректно, впевнений Юрій Покусай. Санітарні літаки є у складі збройних сил і добре зарекомендували себе при евакуації поранених під час війни на Донбасі, каже він. Також “медичні” літаки і гелікоптери є у ДСНС, хоча їх гостро бракує.

За його словами, за СРСР санавіація була не такою, як її іноді описують.

“От, кажуть, як було гарно - в кожен райцентр літав вертоліт! Було таке, але ті вертольоти ніякого стосунку до медицини не мали. Це були вертольоти цивільної авіації, у які за потреби сідали медики. В кожному обласному центрі був об’єднаний авіаційний загін. Гелікоптер або Ан-2 ставав на чергування. Вважається, що це було безкоштовно. Але кошти на це викидали бездумно, виконували плани, і все. Часом ці польоти були не такі ефективні, як здається. В “Жулянах” чергував вертоліт, але “суто медичним” він не був. Це був гелікоптер київського об’єднаного авіаційного загону “Аерофлотівської” структури, - каже він.

Цілодобово чергують кілька літаків і зараз. Частина з них стоїть в авіазагоні Державної служби з надзвичайних ситуацій в Ніжині на Чернігівщині. Коли в Києві проводять масштабні події на кшталт "Євробачення 2017", державну санавіацію переміщують до Києва, а інші два санітарних борти лишаються чергувати в Ніжині.

 

А як із приватною санавіацією? Одна із клінік, що знаходиться в Дніпрі, вказує на своєму сайті інформацію про доставку хворих літаком. Після розмови з консультантом виявляється, що йдеться не про Україну, а Німеччину та інші країни ЄС. Ще одна столична приватна компанія, яка надає в оренду недешеві літаки, теж пише про можливість вивозу хворого вертольотом чи літаком. З'ясувалося, що й цей проект не діє. Зі слів працівників, він не рухається через “деякі служби, з якими не все так просто”.

Два борти від "Мотор Січі" на Вінничині

Гелікоптери і літаки санавіації потрібні й для евакуації людей з місць, куди важко доїхати бригадам екстреної медичної допомоги. Наприклад, з гір або великих трас. Зараз у мережі закладів охорони здоров'я України авіаційної інфраструктури немає, а от в ДСНС - є, каже Олександр Данилюк, керівник експертної групи з питань надання екстреної медичної допомоги Директорату медичних послуг.

Гелікоптери і літаки в Україні найчастіше рятують людей при пожежах, зсувах ґрунту й інших стихійних лихах. Для таких випадків вже потрібне рішення Уряду. Є і договірні транспортування. Наприклад, коли хворого треба доставити на планову операцію за кордон, і це профінансували із держбюджету.

У 2013 році вінницька влада амбіційно заявила про старт розвитку санавіації в регіоні. Того року з Вінниці гелікоптером Мі-2 у Київ відправили пацієнта з патологією після інфаркту. Це стало першим вильотом вінницької санітарної авіації за межі області. До цього літак шість разів вилітав в райони і область. Всього в рамках програми провели 18 вильотів. З обласного бюджету виділили 1,1 млн грн на утримання двох санітарних бортів, орендованих у підприємства "Мотор Січ". Дію програми не припинили, але грошей не вистачає. Почалася війна, і польотів стали проводити менше. За словами місцевих медиків, рятувати пацієнтів вони можуть і без гелікоптерів. Дороги в області вже не такі погані, і навіть у віддалені райони авто дістається швидко.

“Навіть лікарі в селах дивувалися: і нащо воно вам?”

Харківський “Цивільний повітряний патруль” бере свій початок від першого добровольчого авіаційного загону, який утворився з початком війни на Донбасі, щоб допомагати Збройним силам, правоохоронним органам і держструктурам. Зараз “Цивільний повітряний патруль” базується на авіаційному заводі в Харкові. Після доставки хворого у місто до лікарні пацієнта довозять в середньому за сім хвилин.

“Ми підписали меморандум з прикордониками, Харківською ОДА і всіма службами, з якими можемо діяти спільно. Все офіційно. Але існує організація виключно за благодійні внески”, - каже Вікторія Мілютіна, радниця голови Харківської ОДА, депутатка обласної ради.

Часом літак волонтерів не може приземлитись там, звідки треба забрати пацієнта. Якщо в селі чи райцентрі і є невелика злітно-посадкова смуга, то швидко заростає травою, а косять її місцеві не завжди.

“Колись прилетіли на виклик. Там, де мав сідати літак, стояв трактор. Селянин каже: так а що, тут мені тут нормально. Вважає, як місце є, то треба “відтяпати”. Інший каже – навіщо я маю тут вам все розчищати? Відповідаю: це не для мене, а щоб ми могли врятувати чиєсь життя. Це поки не вкладається у свідомості деяких: як це – самі літак заправляємо, самі когось рятуємо. Навіть лікарі в селах дивувалися: “і нащо воно вам?”. Хоча це лікарі, яким ніби як не треба пояснювати, чим важлива невідкладна допомога”, - згадує пілот.

 

Літак часом має для пацієнтів терапевтичний ефект, каже він. Якщо бачать, що їх везтимуть на літаку, то й почуваються краще.

“Якось літали в Красноград забрати дитину. В середньому машина їздить туди за 3-3,5 години, а ми виконали політ за годину туди й назад. Перевозили дитину і з Лозової. Авто туди їде близько 4 годин, а ми дісталися за 40 хвилин. Перевозили й дитину-сироту із інтернату. А за рік нам журналісти влаштували із хлопцем зустріч. Він підбіг, обійняв мене. Неймовірні емоції відчув”, - згадує льотчик.

Кажуть, ті години стали вирішальними

Більшість із задіяних в Україні "медичних" літаків і гелікоптерів – радянські, виготовлені ще у 1970-х. Капітальний ремонт проводять не часто, тому майже кожен такий ремонт стає медійною подією. Та й самих літаків - буквально одиниці.

У квітні 2016-го ДСНС отримала після ремонту транспортний літак АН-26 медичного призначення, оснащений австрійським медичним обладнанням, в тому числі – двома модулями інтенсивної терапії для виконання рятувальних функцій. АН-26, який після ремонту знову віддали ДСНС, випустили у 1978 році. У авіації ДСНС він знаходиться із 1999-го. Тепер літак має австрійське обладнання для реанімаційних дій: дефібрилятор, монітор, шприцеві насоси для інфузійної терапії, тощо.

Та щоб повністю забезпечити потреби служби у санавіації, такого одного літака - мало. Треба ще як мінімум один вертоліт і один літак, каже очільник ДСНС Микола Чечоткін.

Досить відомою стала історія, коли "медичний" АН-26 15 липня 2018-го транспортував тяжкохворого 6-річного хлопчика з Ужгорода до Києва. Данилко був у лікарні Мукачевого, коли його стан різко погіршився: виникла гостра ниркова недостатність після апендоскопії. Хлопчика реанімобілем привезли в Ужгород, а тоді літаком - у Київ. В "Охматдиті" відновили роботу нирок пацієнта. Кажуть, саме ті години стали вирішальними, і зараз він почувається краще.

"Вертолітний загін - найбільш життєздатний проект"

У  структурі ДСНС практично немає медиків, тому в гелікоптер "надзвичайників" беруть лікарів із системи екстреної медичної допомоги: бригад першої і другої черги, каже Олександр Данилюк.

“Але мови про створення окремої, суто медичної авіації, поки не йде. Спершу треба добре організувати роботу наземної служби. У нас ще недостатньо автомобілів, а ті, що є - зношені. Можливо, в Україні й не буде потрібна саме окрема своя авіація. Співпраця із ДСНС дозволить і кошти економити, і не допустить дублювання польотів”, - коментує Данилюк.

Якось виокремлювати суто медичні літаки, які були б при лікарнях - не дуже продуктивно, висловлює думку Юрій Покусай.

“Уявімо, що в лікарні є штатний пілот. А хто буде обслуговувати літак, як це все там робитимуть? Не уявляю. Найбільш оптимально – це вертолітний загін МВС, який хочуть створити спільно із французами. Якщо все буде, як планують, то там буде передбачена і аеромедична евакуація в гострих випадках у тому числі. Планується, що буде 50 нових гелікоптерів, які мають розмістити по всій країні, і задіяти двісті пілотів. Гадаю, в такому вигляді санавіація - це найбільш життєздатний проект”, - каже він.

Та в анонсованих МВС закупках французьких гелікоптерів теж є неприємний нюанс.

Нещодавно в ЗМІ поширили заяву неназваного депутата, що на покупці 50 б/в вертольотів Україна може переплатити 200 млн євро, бо ринкова вартість вертольотів Н225 не може перевищувати 275 млн. А купити їх збираються за 475 мільйонів. Неназване джерело серед депутатів каже, що придбання має стати предметом розслідування. А в МВС заявляють, що це інформаційний вкид, який має на меті зірвати угоду.

Фото: Dsns.gov.ua, facebook-сторінка “Цивільний повітряний патруль”

 

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

13.11.2018, 12:55
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 13 грудня 2018

    "Ввів депутатів в оману", - прокурор зачитує Труханову обвинувальний акт

    Труханов, будучи міським головою Одеси, без достатніх підстав скликав позачергову сесію міськради, в порядок денний якої включив питання про купівлю приміщень для міськради.

     
    • 12 грудня 2018

    Держзрада, розкрадання, незаконне збагачення: кого суди поновлюють на посадах

     
    • 11 грудня 2018

    Суддя відмовив Тамразову в особистому зобов’язанні

     
    • 11 грудня 2018

    "Стріляли картеччю": постраждалий під час Революції Гідності капелан свідчив у справі "беркутівця"

    Янковський один із більш ніж 70-ти потерпілих у справі Шаповалова. Всього нині допитали близько 40 постраждалих.

     
Система Orphus