«Жінка 2000-го матиме мінімум 45-й розмір ноги»: як наші часи уявляли століття тому

Для тих, хто не мав грошей на особистий повітряний транспорт, передбачали систему рухомих тротуарів.
16 лютого 201818:10

Десятки мільйонів людей у всьому світі стежили за запуском ракети Falcon Heavy, роздивлялись фотографії марсоходу Curiosity й дискутують про майбутнє спілкування в часи соцмереж. Це свідчить про повернення популярності теми, яка здавна бадьорить нашу уяву – теми майбутнього. 10 років тому ані про космос, ні про енергозбереження, ні про віртуальну реальність особливо не говорили. А зараз, завдяки швидкому поступу технологій та їх привабливій обгортці, Tesla змагається в престижності з Mercedes, біткоїни згадуються в новинах частіше за долари, а Ілон Маск – популярніший, ніж Дональд Трамп.

Сплески зацікавленості майбутнім траплялися й раніше: приміром, у 1960-ті, коли після успішного польоту людини в космос робітники радянських заводів обговорювали, коли земляни колонізують Марс, а голівудські режисери випускали десятки стрічок у жанрі наукової фантастики. Відчуття майбутнього літало в повітрі й на початку минулого століття. Тоді якраз з’явились автомобілі, літаки, кінематограф, активно відбувалась електрифікація. Видання країн західного світу активно писали: ще трішки – й життя стане зовсім інакшим. А далі складали прогнози, що сягали далеких часів. Зокрема, теперішніх.

Яким мало би бути сучасне життя із точки зору науковців, мрійників та популярних графоманів початку XX століття? Чим ми мали б харчуватись, як виглядати, як переміщуватись у просторі? Оглянувши давні газетні публікації, наукові трактати, вітальні листівки й навіть кольорові вкладиші до пачок цигарок, INSIDER може запевнити: існування селфі-палок та б’юті-блогерів давні фантазери передбачити не змогли. Та й загалом їхні прогнози майже не справджуються. Що від того не робить їх менш цікавими.

Це зараз відпочивальникам пропонують сфотографуватись із посіпакою чи пандою кунг-фу. У 1930-х людей на пляжі в Лос-Анджелесі розважали люди в костюмах роботів. // Фото з архіву Публічної бібліотеки Лос-Анджелесу

Транспорт

Основним транспортом майбутнього сто років тому вважали автомобілі. Віце-президент Ford Дельмар Хардер у 1910-му казав: “Завдяки новим сплавам автівка XXI століття буде настільки легкою й компактною, що її можна буде легко скласти до наплічника. Також можна буде змінити колір машини, пропустивши крізь неї електромагнітний розряд”. Автотранспорт уявляли абсолютно безпечним: в одній з реклам страхових полісів початку століття зазначали, що у 2000-х про цю послугу можна буде забути. Але тим, хто живе й користується автівкою у 1910-х, радили все-таки застрахуватися.

Втім, через десяток років головним транспортним засобом майбутнього вже вважали літаки. Прогнозувалось, що вони будуть маленькими: на кілька місць, якраз для однієї сім’ї. Або що це будуть літаючі платформи на кшталт плотів.

Для тих, хто не мав грошей на особистий повітряний транспорт, передбачали систему рухомих тротуарів. Таку, наприклад, було зображено на сувенірній листівці, яку тоді продавали в Лондоні. Нанесена на лондонську карту мережа таких тротуарів, наче метрополітен, охоплювала все місто. Зараз від цієї ідеї лишились хіба що травелатори у великих аеропортах.

У 1930-х американська компанія GoodYear, нині відома як виробник шин, розмістила в наукових журналах рекламу надувного літака. Його корпус складався з цупкої прорезиненої тканини. Виробник переконував: у складеному вигляді він легко влазить у багажник автівки. Втім, новинка не прижилась: не знайшлось місця, де можна було б закріпити гарячий двигун.

 

Передбачались і натільні літальні пристрої. 

 

…які, зокрема, допомагали б залицятись…

 

…і оперативно тікати від коханок.


Їжа

Людина майбутнього мала б відмовитись від овочів, фруктів, м’яса та риби. “Зараз найкращий час підняти священну завісу над натуральною їжею й побачити, чим вона є насправді – недбало підібраною сумішшю хімікатів. Далеко не всі з них перетравлюються, деякі – смертельно небезпечні”, – писав у 1920-х у книжці “Шлях до достатку” американський дієтолог Джейкоб Росін. Замінити продукти мали пігулки з концентратами необхідних вітамінів і калорій. В американській науково-популярній брошурі 1944 року “Вечеря у двотисячному” типову вечірку майбутнього описували так: “Для початку гостям роздають пігулки зі смаком фруктів. Тоді основну страву – золотисто-коричневі капсули зі смаком м’яса. А на десерт – мініатюрні пігулки шоколаду та концентровані сигарети в таблетках”.

Куріння в ті часи вважали корисним, особливо для зубів.

Міста й села

Оскільки людям майбутнього, за прогнозами, добре б велося без овочів та м’яса, потреба в селах мала поступово зникнути. 1900-го на футуристичних листівках до Всесвітньої виставки в Парижі фермера й приватний будинок зображали вже в якості музейних експонатів. А свійських тварин – як мешканців зоопарку.

На початку століття уявляли, що максимум за 100 років усі житимуть у містах безпечним і передбачуваним життям. Англійський інженер Арчибальд Лоу, відомий відкриттям принципу радіолокації, у 1940-х працював над проектом прозорих дахів. Їх мали звести над мегаполісами, закріпивши на хмарочосах. Покриття дозволило б убезпечити містян від опадів, вітру й некомфортної температури. “Скоро візьмемо погоду в містах під науковий контроль”, – писав тоді Лоу. У 1935-38 роках обговорювали проекти штучних світил у містах. Один з таких проектів передбачав встановлення величезної неонової лампи над Лондоном потужністю в “сто мільйонів свічок”.

Ось такою. Пропозицію, до слова, розміщено у вкладиші до пачки цигарок. Прогнози майбутнього тоді допомагали продати товар

Тварини

На початку століття вважали: в майбутньому існуватимуть лише ті види тварин, які чимось корисні людству. “Дикі звірі мають оплатити свою присутність в сучасному світі, або ж бути готовими зникнути так само, як багато інших видів у минулому, – писали 1926-го техаські науковці в місцевій газеті Galveston Daily News. – Мають робити внесок у життя людей працею на їхнє благо, або хутром чи м’ясом. Спитайте себе: що для вас недавно зробили білі ведмеді?”

Безпека

Життя в майбутньому уявляли повністю безпечним. “Поліція існуватиме в основному для попередження правопорушень і допомоги громадянам, – писала 1907-го газета The Washington Post. – Методи розслідування стануть настільки ефективними, що учасників злочинів виявлятимуть іще до їх скоєння. А лікарі віднайдуть у людському мозку центр зла”. Незважаючи на ідилію в містах, конфлікти між державами, на думку давніх футурологів, збережуться. Але їхніми учасниками будуть переважно роботи, а місцем дії – космос.

Так мала б виглядати зброя наших часів: на обкладинці журналу 1917 року – знищувач бійців у шанцях

Жінки

“Жінка двотисячного року являтиме собою збільшену копію богині Діани, – стверджували опитані агентством Associated Press науковці. – Матиме понад 185 сантиметрів заввишки, щонайменше 45-й розмір ноги, плечі борця і м’язи водія вантажівки”. Такому розвитку сприятиме робота, яку жінки з часом виконуватимуть нарівні з чоловіками. А ще – участь у таких видах спорту як футбол, бейсбол та реслінг. “Вдень вони носитимуть переважно функціональний одяг – зокрема, широкі синтетичні термоштани. А після заходу сонця – щось елегантніше”, – зазначали опитані футурологи.

Також прогнозували, що пропорції жіночого тіла будуть ідеальними: пігулки дієтологів забезпечать їх усіма вітамінами й позбавлять шкідливих жирів. І ще – що білявок стане значно менше. Власне, років за шістсот вони мали б зникнути взагалі, прогнозувала 1907-го газета New Oxford Item, – “і доповнити компанію коня з п’ятьма пальцями і птаха додо”.

Цього поки не сталось. А от із політичними та громадськими правами жінок ситуація зараз відчутно краща, ніж прогнозували футурологи минулого. “Встаньте, будь ласка, зі своєї могили за сто років та переконайтесь, що жінки – ненабагато розумніші за своїх прабабусь. Мізків у них тоді буде стільки ж, як і в сучасних. Напевно, отримають це трикляте право голосу, але воно буде їм ні до чого: жінки орієнтуватимуться в політиці не ліпше за негра в селі”, – писали в англійській газеті Penny Illustated Paper у березні 1911-го.

Роботи

У першій половині ХХ століття роботів розглядали як основний об’єкт надій та, водночас – головну загрозу майбутнього. Вони мали б стати незамінними на війні, на вулицях у якості поліцейських, та в школі (роботів-викладачів традиційно зображали з великими головами). Серед науковців також панував страх втратити контроль над власними творіннями. В 1920-х світові газети обійшла новина про те, що створений професором робот “випадково” вистрілив у творця. 1922-го в Нью-Йорку поставили виставу  R.U.R. За її сюжетом, жорстокі роботи захопили планету й навернули людей у рабство. Одним із найпопулярніших образів на Геловін у ті часи був він, робот.

 Кадр із вистави R.U.R.

У 1930-х в американській та європейській пресі з’явились оголошення від композиторів. Вони закликали підписати петицію проти “наступу консервованих звуків”. Це був перший прояв боротьби з фонограмами. Щоправда, за тогочасними прогнозами, музиканти хвилювалися безпідставно: вважалося, що в майбутньому музика зберігатиметься у вигляді мозкових коливань композитора. І передаватиметься слухачам прямо в мозок, без посередництва музичних інструментів.

 

Поява роботів мала б стати порятунком для самотніх людей. У техаській газеті San Antonio Light 1928 року описували робота, якого створив місцевий професор на прізвище Вензлі: “Механічна людина розважить у годину смутку, не вимагаючи нічого у відповідь. Зробить усе краще за смертну. Завжди зможе сказати на вушко слова, про які зайнятий чоловік зазвичай забуває, а в холодні вечори ніжно обійме невтомною механічною рукою”.

 

Правда ж, він милий?

P.S. Якщо хочете іще давніх прогнозів майбутнього, ось слайди з радянського діафільму 1960-х років про життя у 2017-му, році сторіччя Великої Жовтневої соціалістичної революції.

Антон Семиженко

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

  • З піонерського дитинства в кінці вісімдесятих пам'ятаю прогнози на 2000 рік з якоїсь пропагандистської книги про світле майбутнє. Там власне рухомі тротуари-траволатори обіцялись - і інкубатори для вирощування дітей. Я дуже тішилася другому, сподіваючись, що не доведеться ходити вагітною. Та таки довелося - і це аж в 2012 і 2013 роках. Прогрес зайшов не в той бік :)

14.11.2018, 00:42
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 9 грудня 2018

    "Будете знати, що розвішувати": в Одесі після футболу масово затримували ультрас

    У поліції не сходяться версії щодо причин затримання. Ультрас кажуть - справа в банері на підтримку моряків

     
    • 9 грудня 2018

    Захоплені моряки: дані про їх стан здоров’я в Україні та Росії різняться

    Поранення захоплених в полон українських моряків можуть бути не такими легкими, як повідомляють офіційні джерела.

     
    • 7 грудня 2018

    Одним другом менше: кінець договору про співробітництво з РФ

    У 1997 році ратифікацію угоди підтримали 311 народних депутатів. Цьогоріч за її припинення проголосували на кілька десятків менше - 277

     
    • 6 грудня 2018

    «В яку ціну шеврони?» Чому цивільним хочуть заборонити носити військову форму та ордени

     
Система Orphus