eHealth і електронна картка пацієнта: про плани, реалії і котів у мішках

Чи зробить Супрун те, що не зробили при урядах Тимошенко, Азарова і Яценюка
12 жовтня 201714:25

Паперові медичні картки традиційно пов’язують із незручностями, з чимось застарілим.  В Україні бюрократична тяганина десятиріччями ускладнювалася й тим, що картки зберігали за місцем проживання пацієнта. Втім, так є і зараз. Коли людина виїздить з міста, йде на обстеження в інший заклад зробити рентген, коли її забирають по швидкій і везуть у найближчу лікарню – там медкартки, звісно, може просто не бути. Через це лікарі іноді не можуть повністю дізнатись історію хвороби, а це дає складнощі при призначенні лікування. Втім, часто й сам пацієнт не пам’ятав, де ж все-таки лежить його медична картка.

Близько року тому впровадження в Україні eHealth (електронної системи охорони здоров’я) ініціювали громадські організації Transparency International Ukraine та Мережа ЛЖВ. З цією системою, як очікується, поступово мають запрацювати і електронні медичні картки. Все це – складова медичної реформи, яку пропонує команда Уляни Супрун.

eHealth  у тестовому режимі запрацювала в Україні наприкінці вересня 2017 року. Відтепер лікарі первинної ланки можуть реєструватися в системі і реєструвати декларації своїх пацієнтів, повідомляють у МОЗ.

Реєстрацію медзакладів у eHealth головні лікарі розпочали у червні. Сьогодні в системі вже зареєстровано понад 400 медичних закладів і більше сотні лікарів.

До квітня наступного року реєстрація в системі буде добровільною. А от з  осені наступного року  зарплатню лікарю будуть нараховувати вже залежно від кількості декларацій пацієнтів, які ті “заливатимуть” у систему: чим більше декларацій пацієнтів лікар внесе в систему, тим більше грошей отримає. За одного пацієнта Національна служба здоров'я буде платити медзакладу 370 гривень на рік.

Проекти, які лишились пілотними

Ідея відмови від паперових медичних карток пацієнтів для України не нова. Перенести їх в електронний формат планували при кількох попередніх урядах. В кожному випадку риторика була схожою: стоси паперів, які покриваються пилом на полицях – це пережитки минулого, яких треба неодмінно позбавитись, а на заміну їм має прийти сучасна електронна система.

Електронний облік пацієнтів називали комфортною сходинкою до страхової медицини, стрибком уперед, логічним кроком медицини у 21 сторіччі. Починали запроваджувати ініціативи, на які виділяли мільйони гривень. Але більшість таких проектів так і лишились пілотними.

Про перехід на електронну систему задумувалися, зокрема, у 2008-2009 роках. Тоді МОЗ очолював Василь Князевич, призначений на посаду у другому уряді Юлії Тимошенко. Ініціативу назвали “електронним медичним паспортом”. Цей “паспорт” хотіли ввести спершу у чотирьох пілотних містах – Запоріжжі, Херсоні, Тернополі й Івано-Франківську. А з часом – і по всій Україні. На його впровадження уряд виділив 2 млн гривень.

Частково цей проект фінансуватиметься і з міських бюджетів. Куди поділися кошти, які на це виділяли – зараз невідомо.

“В Україні не буде паперових медичних карток” - такі заголовки новин у ЗМІ можна було побачити й у період, коли профільне міністерство очолювала Раїса Богатирьова в уряді Миколи Азарова. Називався проект вже по-іншому: тоді на зміну медичним карткам мав прийти Всеукраїнський електронний реєстр пацієнтів (ВЕРП).

Після  Революції Гідності Богатирьова втекла з країни, впровадження реєстру зупинилося, а про саму ініціативу потроху “забули”. В чиїх кишенях осіли виділені на той проект гроші  – теж лишається питанням.

Повертався до ідеї електронних карток пацієнтів і грузин Олександр Квіташвілі наприкінці 2014го, почавши працювати уряді Яценюка. На реалізацію електронних медичних карток виділив кошти Світовий банк.

"У нас є на це гроші Світового банку, і вже з 2016 року ми почнемо створювати єдину електронну систему обліку пацієнтів і електронних медичних карт", – казав Квіташвілі два роки тому.

“Гроші Світового банку, наскільки мені відомо, на розробку не використовувалися. Невеличка кількість ресурсів була витрачена на закупівлю консультаційних послуг, які повинні були розробити стандарти реєстрів. Ці напрацювання проектний офіс взяв у роботу”, - пояснює для INSIDER Юрій Бугай, керівник проекту eHealth.

Йшов час, і кожна нова команда МОЗу пропонувала нову, свою власну концепцію електронних медичних систем. Більшість програм ішли у небуття, як тільки приходив новий очільник відомства.  В.о. Міністра Уляна Супрун чи не першою з кількох попередніх міністрів заявила, що триматиметься курсу, який пропонувала попередня команда (команда Квіташвілі – ред.).

“Наш проект eHealth ініціювали громадські організації Transparency International Ukraine та Мережа ЛЖВ приблизно рік тому. Сьогодні проект підтримують виключно програми технічної допомоги світових донорів та волонтери. Кредитних чи бюджетних коштів у нього не залучено”, - каже Юрій Бугай.

На тлі інтересу до eHealth за останній рік з’явилося кілька компаній, готових пропонувати свої послуги по впровадженню медико-інформаційних систем державі.

“Невигідно тим, хто отримує кошти за фіктивні ліжко-дні”

Теперішня реєстрація у eHealth вкладається в систему реформи фінансування медицини за принципом, коли “гроші ходять за пацієнтом”.  

“Ці зміни покликані встановити справедливі стосунки між лікарем та пацієнтом, в котрих перший отримуватиме чесну, достойну оплату за свою працю, а другий – якісні медичні послуги”, - заявляє в.о. міністра Уляна Супрун.

Лікарі та пацієнти за доступ до системи не платять: увесь функціонал, який треба для підключення до eHealth, надається безкоштовно. Сьогодні в системі вже зареєстровано понад 400 медичних закладів і більше сотні лікарів.

"Система eHealth дозволить контролювати, наскільки ефективно держава витрачає бюджетні кошти на охорону здоров’я, наприклад, ми уникнемо "мертвих душ", – каже заступник Міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Цю тезу детальніше пояснює сімейний лікар і громадський активіст Євген Гончар.

“Це має прискорити документообіг і зробити його більш достовірним. Наприклад, недавно впровадили реєстр інсулінозалежних пацієнтів. Це дозволило зекономити мільйони гривень за рахунок виключення з нього мертвих душ, які раніше теж "отримували" інсулін. У масштабах всіх системи охорони здоров'я України це мільярди гривень, які зараз через схеми йдуть в тінь”, - каже він.

На його думку, в цій ситуації повинні виграти всі - і лікарі, і пацієнти, і бізнес, який зможе заробити на цих послугах.

“Невигідно буде тільки бенефіціарам нинішньої корупційної системи охорони здоров'я. Наприклад, тим, хто зараз отримують гроші за фіктивні ліжко-дні”, - додає Гончар.

Але треба розрізняти eHealth і електронну картку пацієнта, бо це доволі різні речі, каже він.

“Головне завдання "e-Health" - фінансування системи охорони здоров'я і реалізація принципу "гроші ходять за пацієнтом". У свою чергу, лікарні або управління охорони здоров'я вже зараз мають можливість використовувати електронні картки пацієнтів. Для цього їм треба використовувати медико-інформаційні системи (МІС). Загальнодержавний запуск "e-Health" дасть ривок розвитку ринку МІСів і електронних карток пацієнтів”, - каже Гончар.

За його словами, ці два елементи дозволять лікарям отримати швидкий доступ до достовірної і зрозумілої медичної інформації. А це, в свою чергу, збільшить якість надання медичної допомоги пацієнтам.

Крім реєстрації лікарів та декларацій пацієнтів, система eHealth уже упродовж цієї осені запропонує лікарям первинної ланки електронний інструмент підтримки програми “Доступні ліки”, а пізніше – й інші кроки. Передбачається, що згодом лікарі виписуватимуть електронні рецепти, які не можна буде ні загубити, ні підробити.

“Впровадження електронних карток пацієнта дасть можливість довіреним лікарям бачити медичну історію пацієнта саме там, і саме тоді, коли ця інформація стане потрібна для надання йому якісних послуг. Крім того, ця інформація може стати критично важливою у екстремальних випадках, наприклад, при наданні невідкладної медичної допомоги. Для пацієнта електрона медична картка - це вищий рівень безпеки”, - каже Юрій Бугай.

Ризик купити “кота в мішку”

Щоб ввести у своїй лікарні eHealth, а з нею – і електронні медичні картки пацієнта, головний лікар має вирішити, якусь із МІС – медико-інформаційних систем встановити у своїй лікарні.

Втім, із цим поки не все так ідеально, кажуть у Громадській раді при МОЗ. Там вже давно стурбовані тим, що пропоновані провайдерами системи можуть не відповідати всім вимогам. Та й самих вимог поки немає. Тому є ризик, що головні лікарі купуватимуть “кота в мішку”, впевнений Тимофій Бадіков, заступник голови Громадської ради при МОЗ. І вже після покупки може виявитись, що придбана система саме цій лікарні взагалі не підходить.

В організації роботи всіх учасників процесу ще треба навести порядок, вважають у Громадській раді. Днями її представники направили відкритого листа-звернення всім, хто долучений до eHealth із закликом формувати вимоги до розробників.

“Стурбовані ми вже давно, а цим листом взяли ініціативу на себе, бо в МОЗ на це немає часу. В Україні є багато провайдерів послуг, які пропонують такі системи з різними можливостями і наповненням. Багато компаній мають в цьому великий досвід, бо працюють на ринку вже 5-20 років. А хтось тільки починає займатись цим на тлі зростання інтересу до eHealth, - коментує  Бадіков.

За його словами, головні лікарі зазвичай завантажені основною роботою і просто не мають часу розбиратись, чи має система достатній функціонал для його закладу.

“Лікар часто оцінює компанію-провайдера за яскравими буклетами, які йому приносять. В результаті він може купити систему, яка, за суттю, взагалі не є медико-інформаційною. Або не відповідає функціоналу медичного закладу. В Україні вже відомі такі випадки. А якби вимоги були, тоді головний лікар міг би глянути у чек-лист і вже реально порівнювати і оцінювати системи”, - додає він.

В свою чергу у проектному офісі eHealth кажуть: створити можливість для порівняння МІС вони не можуть, щоб не бути звинуваченими в упередженості. Виробникам вони дають рівні можливості, перед тим тестуючи їх на відповідність на національному рівні.

Після впровадження електронних медичних карток ніхто не змушуватиме пацієнта обслуговуватись в одному і тому ж закладі, каже фахівець. Але коли людина йде в інший заклад, то все ж можуть з’явитись труднощі із синхронізацією даних між різними медико-інформаційними системами, адже в кожному закладі вона своя, додає Бадіков.

“Може бути складно і переносити в електронну карту медичні дані про пацієнта, які були отримані до того, як заклад підключили до системи. А це створює ризик, що в електронній картці буде недостатньо даних про пацієнта, щоб приймати медичні рішення”, - пояснює він.

Електронна картка пацієнта - не швидше ніж за рік

Зараз багато в чому впровадження ініціативи залежатиме від того, як її сприйматиме влада на місцях.

Голова однієї з громадських організацій, яка відстоює доступ пацієнтів до лікування, анонімно ділиться думкою: “Місцева влада може прекрасно розуміти, що це потрібна ініціатива і активно її впроваджувати, виділяючи на це кошти з інших статей бюджету. А може, звісно, цього й не робити.  І замість цього – направляти гроші на укладання тротуарної плитки, бо хтось має свій завод. Там, де гроші та впровадження на місцях – завжди може бути корупційна складова.  До серпня 2018 року 1200 закладів мають вже бути підключені до центрального компоненту через якусь із медико-інформаційних систем. В цій гонці відбувається різне”.

Електронна картка пацієнта – ініціатива перспективна, але більш актуальне питання - ефективність фінансування медичних закладів, бо значна частина бюджетних коштів витрачається не за призначенням, наголошує Юрій Бугай, керівник проекту eHealth.

“Наприклад, якщо ви переїдете в інше місто, але не зміните реєстрацію, гроші за ваше обслуговування все одно отримуватиме ваша дільнична поліклініка, байдуже, що ви там вже не обслуговуєтесь. Така ж історія буде, якщо ви відмовитеся від державного лікаря й станете користуватися послугами комерційних закладів.  Впровадження формату "гроші ходять за пацієнтом" дозволить виплати за обслуговування конкретного пацієнта нараховувати саме тому лікарю, котрий його обслуговує. А пацієнт зможе вибирати того лікаря, котрому готовий довіритися”, - каже він.

“Впровадження електронних медичних карток - важливий етап розвитку електронної системи eHealth, але користувачам він стане доступним не швидше, ніж за рік. Інші країни долали цей шлях за 3-10 років. Ми дуже сподіваємося, що ця підтримка допоможе нашим зусиллям втілитися в продуктивну систему, котра нарешті запровадить чесні стосунки між лікарем та пацієнтом. В котрих лікарі отримуватимуть справедливу винагороду, а пацієнти - якісні послуги”, - підсумовує Юрій.

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

12.10.2017, 15:51
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 11 грудня 2017

    Хто кому Труханов: герої боротьби проти забудов в Одесі та їхні розбірки

    Хто є хто в боротьбі за міський сад Одеси і чому активісти недолюблюють одне одного

     
    • 9 грудня 2017

    Кіборги, Селінджер і дивна любов

    що дивитись цього тижня

     
    • 8 грудня 2017

    Все для курей, або як Гройсман обурив президентських поправками для Ляшка

    "По суті, прем’єр нас підставив, цього не було в проекті. Южаніна не знала про ці домовленості, не голосувала за них. А депутати подивилися на неї, і теж не проголосували", - розповів один з депутатів БПП.

     
    • 7 грудня 2017

    Врятувати рядового Ситника: як Захід відбив атаку коаліції

    “Першим впав в істерику Гройсман, за ним злякався Парубій. Далі посипалися Яценюк, Аваков і Порошенко”, - каже співрозмовник видання серед можновладців

     
Система Orphus