“За інфаркт держава вже заплатила”: як працює нова система розподілу безкоштовних стентів

Тодуров і Супрун продовжують воювати
25 вересня 201714:09

Стенти - вони вже стали причиною найгучнішого медичного скандалу цього року між міністерством Уляни Супрун і керівником Інституту серця Борисом Тодуровим, коли погляди міністра і хірурга розійшлися на систему фінансування тих чи інших закладів.

Щороку в Україні стається близько 40 тисяч інфарктів. Майже половина з них потребує невідкладного стентування впродовж перших годин, інакше людина може померти.

Цього літа у МОЗ заявили: віднині за стентування при гострому коронарному інфаркті у 100% випадків платитиме держава, а необхідне для цього обладнання закуплять на зекономлені бюджетні кошти.

З моменту закупівлі стентів минуло трохи більше двох місяців. INSIDER вирішив дізнатись, як зараз працює нова схема розподілу стентів і чи справді вдається покрити усю потребу в обладнанні й матеріалах, які фактично рятують життя пацієнтів у перші години після інфаркту.

“Частину стентів тримали в шухлядах, щоб дати, кому потрібно”

17 липня на сайті МОЗ з’явилася новина про те, що цьогоріч уряд покриє майже всю потребу у стентах при термінових операціях. Практично вперше зекономлені завдяки фахівцям із закупівель Crown Agents бюджетні кошти дозволять задовольнити річну потребу у стентах, пишуть в публікації. На закупівлю понад 10 тис стентів і супутнього обладнання було виділено 155,8 млн гривень.

У МОЗ заявили: тепер за операцію при гострому інфаркті нарешті гарантовано платитиме не пацієнт, а держава.

Раніше необхідні пацієнтам стенти розподіляли на кількість населення у областях. Та значну частину операцій все одно часто робили за власні кошти пацієнта. Також велика частка стентів ішла на планові операції, тоді як при гострому інфаркті, коли лік часу іде на години, необхідного стенту в лікарні часто взагалі не виявлялося.

“Стенти йшли у профільні департаменти в областях, а не в лікарні. Частину стентів тримали в шухлядах, щоб дати, кому потрібно. Жодних критеріїв розподілу не було. Процес відбувався безконтрольно, - коментує заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський, - Загалом для пацієнта схема діяла приблизно так: людині потрібна планова операція. Вона без поспіху їде в Київ, отримує, умовно кажучи в Інституті Серця, довідку про необхідність стентування. Тоді знов їде з цим папірцем до себе в область. Там стент або дають, або не дають. І якщо дають, то людина повторно їде в Київ на операцію. І доки людина ось так катається, в цей час у іншого пацієнта стається інфаркт, коли допомога треба ось прямо зараз. Людину швидка привозить в лікарню, а там стенти відсутні! Відсутні, бо вони лежать десь у обласному департаменті, і щоб його отримати,  треба оббивати пороги”.

 Олександр Лінчевський. Зліва

“Будуть дивитися, яка лікарня найближча”

Зараз стенти почали розподіляти напряму в державні лікарні, де надають невідкладну допомогу при гострому коронарному інфаркті.

“Гострий коронарний синдром ми лікуємо багато років. Раніше майже всі екстрені випадки у нас покривалися за рахунок того малого бюджету, який нам давала Академія Наук, - каже головний лікар Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.Амосова Сергій Сіромаха, - Стенти різних розмірів нам передавали і з області. Якщо вони за якимись параметрами пацієнту не підходили, то до оплати за стент залучали або благодійні фонди, або гроші самого пацієнта. Та коли людину з інфарктом привозить швидка, там вже не до фінансових питань! Допомогу надаємо усім без винятку. Безкоштовні стенти – це прекрасно. Але як буде з дорогим обладнанням, яке для цього теж потрібне?”.

“Ми оперуємо в основному дітей, але стенти нам також потрібні, бо у нас є ще “доросле” відділення. Наш центр зараз займає третє місце по потребі у стентах. На першому місці - інститут Амосова, на другому - Інститут серця. Якщо говорити про нас, то зараз стенти покривають абсолютно всю нашу потребу, - каже Володимир Жовнір, головний лікар “Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології і хірургії МОЗ України” (відомий в Україні як центр кардіохірурга Іллі Ємця – ред.).

“За новою програмою розподілу, будуть дивитися, яка лікарня найближча. Людину з полтавської області мають встигнути довезти у Полтаву в найближчі години. А раніше, щоб прооперувати людину, треба було вибивати на це гроші десь із центру. Зараз закуплене обладнання буде використовуватись саме там, куди привозять пацієнта”, - коментує Жовнір.

За його словами, новий розподіл – це шанс пацієнту отримати допомогу швидше, ніж це було раніше. Бо раніше людина могла просто не отримати стенту.

Якщо людину “схопив” інфаркт на правому березі Києва, то швидка повезе пацієнта або в Амосова, в центр Ємця. Якщо на лівому березі – то в Інститут серця. Раніше в організації цього процесу панувало більше хаосу: на транспортування часу витрачали більше, та й в лікарні стенту могло не виявитися, додає Лінчевський.

 

Анонімно медики з обласних лікарень зізнаються: при гострому інфаркті пацієнтам частіше за все пропонували поставити тимчасовий стент, після чого треба приймати дорогі ліки (приблизно 1,5-2 тис грн) і приблизно за місяць все одно доводилося міняти стент на постійний - платний. До того ж, далеко не завжди ці матеріали були гарної якості.

Так і не створили мережу реперфузійних центрів

Щоб рятувати людей при гострому коронарному інфаркті, у лікарні має бути ангіограф – обладнання, яке дозволяє виконувати такі операції. Лікарі зізнаються: обладнання якщо і є, то застаріле і часто ламається. Ангіографи є у містах-мільйонниках. А для районного центру це – рідкість.

Лікарі кажуть: крім самого надання стентів, потрібно створювати більше закладів, де їх зможуть ставити. Лиш тоді можна знизити смертність від інфарктів.

Довгий час держава обіцяла створити мережу реперфузійних центрів - місць, де таких пацієнтів могли б рятувати дуже швидко, каже Дмитро Луфер, операційний директор приватної клініки Into-Sana.

“Це дозволило б значно зменшити смертність, скоротити терміни перебування пацієнта в стаціонарі, поліпшити якість життя. Держава обіцяла, але не робила. Звісно, дуже складно оцінити це з Києва, де таких проблем давно не існує. Але міста-мільйонники часто працюють з одним ангіографом. Коли він ламається, люди з гострим коронарним синдромом лишаються без медичної допомоги”, каже він.

За словами Луфера, це призвело до того, що приватні центри почали розвиток таких напрямків у себе.

Взимку 2017 року уряд виділив 150 млн грн. на закупівлю обладнання, яке необхідне для таких термінових операцій в регіонах, в тому числі - в районних лікарнях. Ангіографи за ці кошти мають закупити місцеві бюджети. Як швидко це зроблять – залежить вже від місцевої влади, кажуть у МОЗ. Закуповуватимуть обладнання поетапно.

У Львівській області є чотири ангіографи. На всю область цього достатньо, але одному з цих чотирьох  ангіографів – вже 11 років, хоча розрахований на 8 років використання. В ідеалі їх треба оновлювати кожні 3-4 роки. Місцеві лікарі кажуть: два роки тому один ангіограф вийшов з ладу аж на чотири місяці, минулого року - два місяці. І в цей час рятувати пацієнтів в цій лікарні просто не могли.

такі необхідні ангіографи

“У 2016 році діагностували 2304 гострих інфарктів міокарда у жителів області. Стентування потребували всі ці люди. Але операцію провели лише 370 із цих хворих. Головним чином тому, що люди часто терплять біль у серці до останнього, не звертаються до лікаря, - каже Тетяна Тарасова, заступник головного лікаря Львівського обласного кардіологічного центру, - Крім цього, пацієнти думають, що за стенти треба платити величезні суми. Це стримує їх від звернення до лікаря. Але якщо всі знатимуть, що тепер це буде безкоштовно, то і звертатимуться до лікарів частіше”, - пояснює вона.

“Наша ідеальна картинка – це коли пацієнта з інфарктом привозить швидка в лікарню, а там стент є завжди. Операцію мають провести своєчасно і безоплатно. Всі мають чітко розуміти: все, за інфаркт держава вже заплатила. Ця думка має міцно закріпитися в нашій медичній культурі”, - додає Лінчевський.

За планову операцію пацієнт платить сам

Тим часом за новою програмою стенти вже почали розподіляти у профільні медичні установи залежно від її потужностей.

“Хто ставить більше стентів, той їх більше й отримує. Ставите сто стентів – отримуєте сто. Ставите 500 – отримуєте 500”, - каже Олександр Лінчевський.

Та при цьому планові (не термінові) операції пацієнт оплачуватиме сам, додає він. Також за це можуть платити місцеві бюджети, де після початку процесу децентралізації стало набагато більше коштів, каже заступник Міністра.

Деякі міста за рахунок власного бюджету й справді купують стенти для певної кількості людей, каже Дмитро Луфер. Та при цьому послуги лікаря, як правило, все одно оплачуються пацієнтами, каже він.

“В Одеській області колись діяла обласна програма, коли покривали 100% покриття витрат на такі цілі за кошти обласного бюджету. Правда тільки в державній лікарні. Але при цьому сума, яка виділялася, перевищувала вартість аналогічних послуг у приватних центрах”, - пояснює фахівець.

За його словами, ціни на стенти залежать від виробника і типу самого стенту. Так, індійський може коштувати 10 тис грн, а американський зі спеціальним лікувальним покриттям – до 100 тис грн.

Якщо стент ставлять пацієнтові платно, то дуже часто в державних лікарнях лікарі ховають вартість своєї роботи у вартість стента, отримуючи її вже від компанії-постачальника, каже він.

“Тоді для пацієнта виглядає, що він сплатив лише стент, а лікар свою роботу виконав безкоштовно”, - додає Луфер.

“Китайських стентів там точно не буде”

Цього року вдалося закупити 7 762 коронарні стенти провідних виробників США і 2 592 стенти з Європи. Один такий стент коштує  від $70 до $150.

“Китайських стентів там точно не буде”, - запевняє Лінчевський.

В новій системі розподілу стентів важливо й те, що обладнання і матеріали були закуплені саме міжнародними організаціями, каже Дмитро Шебембей, громадський активіст, голова правління громадської організації “Всеукраїнська мережа ЛЖВ”.

“Такою закупкою вдалося зекономити практично половину коштів. Це передусім удар по головним лікарям профільних лікарень, бо саме вони збагачувалися за рахунок тендерів. Тепер від закупок стентів вони відсторонені, тому дуже нервують”, - каже він.

В той же час в.о. Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун заявляє: закупка ліків і обладнання через міжнародні організації була тимчасовим явищем. Згідно планів Кабміну, в найближчі роки створять державну закупівельну організацію, але вона більше не буде співпрацювати з міжнародними організаціями. Замість цього закупки проводитимуть через систему ProZorro.

“Більшої дурості я ще не чув”

Директор столичного Інституту Серця, доктор медичних наук, кардіохірург Борис Тодуров вважає нову систему розподілу стентів абсолютно некоректною.

“Поставки були, але для нашого закладу це крапля в морі. Особливого прогресу ми не побачили. Посудіть самі: покриті медичні стенти ми використали у перші два тижні після поставок. Ось буквально вчора поставили пацієнту останній із запасів. На них була величезна черга. Металічних непокритих стентів (тимчасових і більш дешевих – ред.) у нас вистачить ще на пару місяців. Може, вдасться до нового року якось розтягнути.  А от що я далі робитиму – не знаю”, - сказав Борис Тодуров.

За його словами, при старій схемі рішення про такі поставки приймалися колегіально, коли збиралася комісія із представників МОЗ та профільних медичних закладів, а самі стенти давали за кількістю населення в областях.

Борис Тодуров. Фото УП.Життя

“Більшої дурості, ніж поставки відповідно до потужності лікарні, я ще не чув. “Комусь дають, комусь не дають” - це що за формула, коли її вигадали? Я категорично не розумію такого механізму розподілу. Це дискримінація цілих областей, бо на Житомирщину дали усього 28 стентів, тоді як у них стається 500 інфарктів на рік! Те саме – в Сумській області, Луганській, Донецькій. Чим мешканець Сум гірший за мешканця Київщини, куди матеріалів направили більше? Як бути прифронтовим областям, де стоїть свій ангіограф, а стентів немає? Рішення про їх розподіл зараз приймають дві людини: Олександр Лінчевський і Максим Соколов (Соколов - головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності “Кардіологія” – ред.). Дві людини збираються, п’ють чай і придумують ось такі схеми”, - додав він.

У коментарі INSIDER Борис Тодуров перерахував саме ті області, де стоять ангіографи, які пов’язують із приватною клінікою “Альфа Медика”, що знаходиться у приміщенні очолюваного ним Інституту Серця.

Але якщо раніше стенти давали на кількість населення, то тепер - на кількість інфарктів. Бо деякі із стентів, які виділяли областям раніше, просто не використовувалися, пояснюють цей коментар у МОЗ. Тоді частково вони ставали складовою приватного бізнесу. За новою схемою, на згадані Тодуровим області розподілили дійсно менше стентів, ніж раніше. Але раніше частина цих закладів, не використавши більшість стентів, відправляли їх в очолюваний Борисом Тодуровим Інститут Серця.

“Там цими поставками вже розпоряджалися на власний розсуд, в тому числі – могли продавати. Тодуров публічно заявляв, що у його закладі стентів катастрофічно не вистачає, і через це йому з областей по добрій волі відправляли ті стенти, які не використали. В державних лікарнях Луганщини “державного” ангіографа і справді немає. Є ангіограф Тодурова, але він знаходиться у приватній клініці. Звісно, на приватні установи МОЗ стенти не виділяє”, - коментує Олександр Лінчевський.

Читайте також, як Богомолець та Тодуров блокували медреформу

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

25.09.2017, 15:31
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 20 жовтня 2017

    Нездоланий “Карфаген”: чого чекати далі від єврооптимістів і Саакашвілі

    Всі сторони сходяться на тому, що тепер треба чекати, хто кого пересидить, або влаштовувати провокації і сутички з Нацгвардією, щоб акція набула нових обертів і отримала інші приводи

     
    • 20 жовтня 2017

    "Гарні часи" настали

    Чому варто дивитися новий фільм з Паттінсоном

     
    • 18 жовтня 2017

    Моніка Маковей: “Найгірше — коли топовий чиновник розмінюється на дрібні хабарі”

    Засновниця румунської антикорупції — про засади своєї роботи, нелюбов політиків та враження від візиту до НАБУ

     
    • 17 жовтня 2017

    Октоберфест Саакашвілі під Радою

    Частина учасників акції обурилась діями хлопців Семенченка, а Авакова на ніч викликали на Банкову

     
Система Orphus