Візиткою Євробачення-2017 став слоган "Шануймо розмаїття" і візуально столиця намагається йому відповідати. Окрім пофарбованих парканів та свіжих газонів, в Києві з’явилася веселкова Арка, соціальна реклама і карта ЛГБТ-дружніх місць. Але після пісенного конкурсу в столиці пройде “КиївПрайд”, який стабільно супроводжується акціями протесту зі сторони праворадикалів.
То чи насправді українська столиця “шанує розмаїття” або ж всі ці заходи є просто тимчасовими прийомами про очі іноземців, розбирався INSIDER.
Про арку
За задумом радянських митців веселка Арки Дружби народів символізує єднання двох націй — української й російської. У 1982 споруду відкрили до річниці Жовтневого перевороту. Після розпаду Союзу республік Україна досі позбавляється залишків комуністичної держави. Декомунізація мала торкнутися й Арки.
Отож, Міністерство культури України пропонувало демонтувати споруду, а на її місці встановити монумент воїнам Донбасу. Довго сперечалися, але арку, все ж таки, не знесли, запланували надати їй нового сенсу.
Підготовка до пісенного конкурсу посприяла "шуканню нових сенсів" Арки. Із фарбуванням Арки Дружби у веселку вона стала арт-об’єктом під назвою Arch of Diversity — Арка розмаїття. Задум проекту перегукується зі слоганом Євробачення 2017 – "Шануймо розмаїття". Але веселка тут же опинилася в епіцентрі скандалу.
Ще на початку робіт активісти "Правого сектору" і "Свободи" зупинили фарбування Арки Дружби народів, бо побачили там "приховану пропаганду ЛГБТ". Вони також викликали поліцію та подали заяву щодо протизаконності робіт.
"Нас не влаштовує пропаганда ЛГБТ, коли сюди приїде величезна кількість людей з усіх куточків Європи, то київська влада намагається позиціонувати Україну і українську столицю, як столицю розпусти. Безумовно, нас це не влаштовує. Ми відкрито про це говоримо",— сказав прес-секретар ПС Артем Скоропадський щодо проекту веселки.
Звісно, під "розмаїттям" мається на увазі всі соціальні групи людей, включно із ЛГБТ-спільнотою. Але це не означає, що київська веселка — суто символіка ЛГБТ-спільноти. За проектом Арку Дружби мали тимчасово пофарбувати у 5 кольорів — помаранчевий, жовтий, зелений, синій та фіолетовий. Це не традиційна веселка у 7 кольорів або веселковий прапор ЛГБТ-спільноти з 6 кольорових смуг.
 |
Втім активісти "Правого сектору" прирівняли кольорову веселку до цьогорічного символу "Київпрайду". Прес-секретар ПС зазначив, що організатори "КиївПрайд-2017" сфотографували "цю штуку" — себто пофарбовану арку — і виклали на Фейсбуці як обкладинку заходу.
Натомість член правління "КиївПрайду" Зорян Кісь розповів, що захід обрав своїм символом творчий варіант Арки Дружби за 2 тижні до початку арт-проекту веселки.
"Це дуже цікавий і приємний збіг обставин, що за 2 тижні до початку арт-проекту КиївПрайд також обрав своїм цьогорічним символом переосмислену Арку", — зазначив Кісь. За його словами, "купка праворадикалів і фанатиків не має права нав'язувати свої манії і страхи всьому суспільству".
Праворадикали ж тим часом запропонували свій варіант оформлення — у національний орнамент.
Київська міська державна адміністрація спочатку продовжила фарбувати Арку у веселку, але пізніше таки пішла на компроміс з націоналістами. На сайті мера Кличка з’явилося офіційне повідомлення:
"Громадські організації подали заявку, щоб тимчасово оздобити Арку дружби народів кольорами веселки. Дехто почав казати, що це, нібито, якась не така символіка, натякаючи на певні організації. У мене є фотографія 2010 року, коли арку підсвічували різними кольорами, і ні в кого не виникало зауважень. Ми знайшли компроміс. На тій ділянці, яка залишилася незавершеною, розмістять фрагмент українського орнаменту. Ніяких конфліктів не буде", — процитувала прес-служба Київської держадміністрації слова Віталія Кличка.
 |
При цьому варто зазначити, що оформлення Арки здійснювалося на кошти приватної компанії CFC Consulting, яка відповідає за комунікацію під час Євробачення.
Самі ж кияни, яких INSIDER зустрів неподалік оновленого арт-об'єкту, відреагували на нього по різному. Хтось вподобав нове оформлення арки.
“Ну, спочатку мені було на неї начхати повністю. Вона там просто була і була. І я там був, напевно, тільки тоді, коли мене батьки в дитинстві водили. А потім, коли її пофарбували, вона мені сподобалася. Я навіть захотів піти туди сфоткати. І, природно, мені подобається те, що вона веселкова — це прикольно і це радує наше місто, таке похмуре і сумне. І я не розумію людей, які вважають це гей-прапором. Тому що це не гей-прапор, а веселка”, — каже киянин Ілля.
Хтось таки бачить у ній натяк на пропаганду ЛГБТ.
“Частково, чого ні. Ну, звичайно, вона не відповідає,там, класичному прапору ЛГБТ, але, як типу натяк, можна його сприймати” — зазначає молода дівчина Дана.
Інші ж, як от поважні киянки Клавдія та Марія, вважають арку не тільки красою, але й хочуть бачити її кольоровою й надалі. Вони також вважають, що арка не пропагує ЛГБТ.
“Та ну, пропаганда. Пропаганда у кожного своя. Свій смак - і політику, і все на світі туди встромили”, — прокоментувала Марія. “Відкинути політику. Іменно, що дуже красиво і для людей”, — додала її подруга.
А от члени ЛГБТ-спільноти компромісу київської влади з “Правим сектором” не раді.
 |
| фото Лілії Макашової |
“Викликає обурення і нерозуміння рішення КМДА припинити трансформацію арки, йдучи на поводу у радикалів з Правого Сектору. Такий же подив викликають аргументи самих активістів про те, що обклеювання арки у веселкові кольори начебто пропагує ЛГБТ. Смішно, якщо брати до уваги, що сама Арка Дружби народів в принципі створена у вигляді веселки, тож протест проти пофарбування ВЕСЕЛКИ у кольори ВЕСЕЛКИ виглядає справді комічно,” — розповіла журналістка, режисерка, представниця ЛГБТ-спільноти Олена Подолянко.
Про карту
Організація "КиївПрайд" до Євробачення створила Карту дружніх місць до лесбійок, геїв, бісексуальних, трансгендерних та інтерсекс людей.
На карті можуть відмітитися власники будь-якого бізнесу у Києві. Тим вони гарантують політику недискримінації та поваги до прав людини у своєму закладі. Це також може підтверджувати спеціальна наліпка "We are friendly".
Створенню цієї карти сприяли майбутній конкурс Євробачення і аналогічна європейська практика.
"Це найрізноманітніші заклади, які за власним бажанням хотіли потрапити на цю карту, погодились розмістити на своїх дверях веселкову наліпку і підготувати свій персонал на тему рівного і приязного ставлення до клієнтів з будь-якими "проявами" належності до ЛГБТ-спільноти. Це ідея не є новою, схожі мапи мають всі пристойні європейські міста. Дуже позитивний сигнал в тому, що ми отримуємо десятки заявок від різних закладів з проханням додати їх на мапу", — зазначив член правління ГО КиївПрайд Зорян Кісь.
Наразі на карті дружніх до ЛГБТІ місць позначені переважно ресторани, кафе, магазини та клуби Києва. Для зручності гостей Євробачення вона має англійський переклад, а також онлайн і офф-лайн форму.
"Щодо гіда, вважаю що це дуже здорово. Нещодавно десь бачила список дружніх закладів. Дуже приємно розуміти, що є місця, де ти можеш відчувати себе в безпеці і не очікувати нез’ясовного засудження. Мені здається, це впевнений крок до цивілізованості, адже в усіх європейських містах є спеціальні гіди для ЛГБТ", — прокоментувала SMM-менеджер, композиторка, представниця ЛГБТ-спільноти Анна Винниченко.
Самі ж кияни, з якими розмовляв INSIDER, загалом підтримують таку ініціативу.
“Ну, звісно, людям потрібно десь гуляти, і так далі, і тому подібне. Тому що, багато хто проти цього, а у таких місцях їм буде простіше” — каже киянка Дар’я.
Проте дехто бачить в цьому і проблему для ЛГБТ-спільноти.
“Щоб легше було знайти одне одного, можна створювати такі карти, але це палиця на два кінці. Є такі організації, які настроєні агресивно проти ЛГБТ-людей. Тобто вони можуть приходити в такі місця і лупцювати. Це погано. Сама я не проти. Якщо у людини свої погляди, я їй не заперечую, вона мені не заперечує. Хай собі живе. Головне, щоб не заважала і не вела себе з викликом” — прокоментував студент Евген.
Ініціативна з картою була також підтримана рядом громадських організацій і фондів - Коаліцією з протидії дискримінації в Україні та Міжнародним фондом "Відродження". Спільно з організацією "Центр Соціальна Дія" вони також створили проект соціальної реклами.
Про соцрекламу
Нещодавно у центрі Києва на сітілайтах з’явилися плакати з фотографією трансгендерної дівчини. Постер супроводжує її фраза: "Шанувати різноманіття — це бути собою". Цю молоду дизайнерку і трансгендерну дівчину звуть Кіра Строгетьська.
Проект створювали до Євробачення у рамках кампанії "Різноманіття в Україні — від музики до прав людини". Метою цієї кампанії є просування ідей поваги та розуміння людського різноманіття. Також він спрямований проти дискримінації в Україні, зокрема, під час Євробачення.
Інші учасники проекту — ром, переселенець, пара з інвалідністю, дівчина з позитивним статусом ВІЛ.
Про всіх героїв зняли короткий ролик, у якому вони розповідають про те, хто вони та як розуміють шану до різноманіття.
Сітілайти із соціальною рекламою розміщені на Бессарабській площі, біля Палацу спорту, на вулиці Саксаганського та Хрещатик".
Про "Марш рівності"
Після завершення пісенного конкурсу в столиці вже традиційно пройде “КиївПрайд”. Його цьогорічна тема — "Країна для всіх" — перегукується з гаслом Євробачення "Шануймо розмаїття". Вона означає інклюзивність різних груп людей у суспільство, у всі рівні державних інституцій і суспільних об’єднань.
При цьому, “Марш рівності” не єдиний захід “КиївПрайду”, а лише його фінальна точка. Цього року він пройде 18 червня. Порівняно з минулим роком, організатори планують збільшити маршрут у 2 рази. Загальна його протяжність становитиме близько 1,5 км. Нагадаємо, минулого року при щільній охороні нацполіції “Марш рівності” пройшов маршрутом від червоного корпусу університету Шевченка до метро “Льва Толстого”. Цьогоріч організатори очікують близько 5 тисяч учасників, порівняно з 2 тисячами минулого року.
 |
| фото Лілії Макашової |
У рамках прайд-тижня 9-18 червня відбудеться низка заходів, присвячених правам людини. Серед тем прайд-тижня будуть обговорюватися солідарність між громадськими організаціями та співпраця ЛГБТ-організацій з іншими установами. Також торкнуться теми віри та релігії для всіх груп людей. Крім того, в рамках прайд-тижня відбудеться академічна наукова конференція "Мультикультуралізм, гендер, ідентичність квір-студії на пострадянському просторі".
Директорка організації "КиївПрайд" Руслана Панухник, наголосила, що вони намагатимуться зробити простір для взаємодії не тільки київської ЛГБТ-спільноти, активістів, але й людей з різних регіонів.
Кількість поліції на заходах залишається під компетенцією відповідних органів. Проте, як кажуть організатори, їм хотілося б бачити з кожним роком все менше правоохоронців.
Це було б справжнім маркером, наскільки це місто дружнє до розмаїття і інших потреб людини, ніж встановлено соціальною догмою минулих віків.
