Шанс на майбутнє: як виявити онкологію на ранніх стадіях

На що звертати увагу, куди іти і які обстеження проходити
фото www.monada-israel.com
7 квітня 201707:51

Якось під час своєї прес-конференції у Києві відомий український педіатр Євген Комаровський згадував і цитував дані по певних хворобах.  В цей час одні журналісти тихо говорили між собою, а інші - схилилися над блокнотами, занотовувавши дані. І раптом лікар підвищеним тоном сказав: "Каждый четвертый из сидящих здесь людей умрет от онкологии. Да, каждый четвертый из вас. Так понятнее?". У залі запала мовчанка, і ще якийсь час ніхто нічого не говорив. Крім лікаря, який продовжив свою розповідь.

Страшно уявити ту кількість людей в нашій державі, яких щорічно забирає рак. Кожен рік в Україні виявляють близько 160 тисяч нових пацієнтів з онкологією. За темпами поширення цієї хвороби наша країна посідає друге місце в Європі. Щоб ми могли уявити такі страшні цифри більш чітко, можна перерахувати їх на інші проміжки часу: вийде приблизно 450 людей на добу і близько 20 людей на годину.

Повністю виліковуються менше половини українців (41%), у яких виявили злоякісну пухлину на будь-якій стадії. У багатьох розвинених країнах ці показники кардинально відрізняються від українських. Так, в Ізраїлі при раку 1 і 2 стадіє ефективність лікування сягає 90-100%. При розвиненій системі ранньої діагностики хвороб держава витрачає значно менше коштів на лікування пацієнтів, повідомляють у Міжнародному центрі підтримки пацієнтів Bookimed.

Експерти сходяться в одному: більшість видів раку, навіть рідкісних і на перший погляд дуже загрозливих, все-таки виліковні. Та найголовніше, що не дозволяє мати хороші показники виліковності хворих в Україні – це виявлення раку здебільшого вже на пізніх стадіях.

INSIDER запитав впливових українських онкологів і нейрохірургів про те, як виявити його на ранній стадії, коли ще можна вилікуватись повністю, Можливо, це врятує чиєсь безцінне життя.

В полоні стереотипів

Є кілька головних тез про онкологію, які необхідно знати кожному, вважає Дмитро Шамрай,  хірург Національного інституту раку та керівник хірургічного клубу Armata manus.

1. Нетрадиційна медицина не здатна вилікувати рак.

2. Основними методами лікування онкологічних захворювань є хіміотерапія, променева терапія та хірургічне втручання. У більшості випадків, саме комбінація всіх трьох методів дозволяє отримати хороший результат (високу загальну та безрецидивну виживаність).

3. Завжди замислюйтесь, коли лікар "призначає онкомаркери" в якості обстеження. На сьогодні онкомаркери мають дуже обмежене значення в онкології.

4. Проконсультуйтеся з хорошим сімейним лікарем або онкологом з приводу скринінгових обстежень для того, щоб знати, коли починати та як часто проходити мамографію, пап тест (цитологічний мазок з шийки матки), сигмоскопію, аналіз калу на скриту кров.

Також на прохання INSIDER Дмитро Шамрай згадує найбільш поширені помилкові уявлення щодо онкології, які трапляються у його лікарській практиці.  У багатьох випадках саме помилкові судження про хворобу заважають вчасному та ефективному лікуванню раку.

 

Перша помилкова теза – це те, що IV стадія раку, мовляв, є невиліковною, і тому не має сенсу боротись, каже лікар.

"Насправді, важливіше знати не стадію, а біологічні особливості  пухлини, її локалізацію та гістологічне походження. Наприклад, ми знаємо, як лікувати рак товстої кишки з метастазами в печінку та/або  легені, щоб пацієнт прожив 5 років. З іншого боку, пацієнти з  раком підшлункової залози II стадії живуть в середньому 15 місяців (медіана виживаності)", - пояснює Дмитро Вікторович.

Друга теза говорить про те, що комплексне лікування раку ніби-то завжди включає в себе велике оперативне втручання.

"Часто хірургія є невід’ємною частиною лікування. На щастя, завдяки мініінвазивним технологіям та розумінню пухлинного процесу, пацієнти навіть не залишаються в лікарні після радикальної операції. Мова про ендоскопічне видалення поліпів товстої кишки, "ранні" раки стравоходу, шлунка", - роз’яснює лікар.

оради медичного характеру розміщують між рецептом тірамісу і гороскопом на завтра"

 

При підозрі на будь-яке захворювання слід найперше звернутися до сімейного лікаря за місцем проживання, радить Антон Шкіряк, нейрохірург і головний лікар "Кіберклініки Спіженко".

"Якщо такого лікаря немає, то звертайтеся до найближчої районної лікарні до спеціаліста відповідно ваших скарг. Звісно, при можливості треба одразу відвідати обласну поліклініку, де є всі засоби для додаткового дообстеження та аналізів. Це буде найкращим вибором", - пояснює лікар.

За словами Шкіряка, симптоми при онкологічних захворюваннях бувають найрізноманітніші. Головне, щоб людина їх помічала й надавала їм значення.

"Кожна скарга пацієнта і клінічна ознака, виявлена лікарем, має трансформуватись в алгоритм дослідження і аналізів, які дозволять виставити вірний діагноз і призначити адекватне лікування. Часто пацієнти ігнорують симптоми, які можуть слугувати якраз тими самими попереджувальними знаками початку небезпечної хвороби", - додає він.

Для INSIDER лікар перераховує можливі ознаки онкології: біль та тяжкість у шлунку навіть при невеликих порціях їжі, часте вздуття, відрижка, різке схуднення без підвищення фізичної активності, жовтяниця, зміна кольору калу та/або сечі, порушення сечовипускання чи дефекації, ознаки бронхіту.

Також - загрудинний біль, поява кашлю чи задишки при найменшому фізичному навантаженні, слабкість, апатія чи сонливість, поява незрозумілих вузлових збільшень в молочній залозі чи під пахвами, часте виразкування в роті, тощо.

При появі вищезазначеного слід негайно звернутися до лікаря-терапевта, який вже потім, при підозрі, направить до онколога, пояснює Антон Шкіряк.

Основне завдання лікаря в розвинених країнах – це не дати перейти громадянину із статусу платника податків у статус споживача податків (читай - інваліда), каже він.

"Саме тому наші сусіди лідирують у якості лікування та ефективності раннього виявлення раку. На превеликий жаль, в реаліях нашої країни, це поки-що недосяжна утопія. Поки що. Бо в нас, звісно ж, все по-іншому. Українець, який підозрює в себе якусь хворобу, як правило шукає відповіді в Інтернеті. Нерідко, жертвами запущеної хвороби стають читачі популярних журналів, в яких легко розміщують поради медичного характеру між рецептом тірамісу і гороскопом на завтра. Звісно, все це подається, як абсолютна та безапеляційна істина".

Часто люди не йдуть до лікаря саме тому, що бояться почути діагноз "онкологія". Такий страх можна подолати тільки роз’яснювальною та просвітницькою роботою, каже нейрохірург.

"Ще з часів "совєтів" у нас залишилась ідеологія "поки не ходжу до лікаря – нічого не болить". Ніде в цивілізованому світі такого нема. Страхова медицина в ЄС вимагає щорічного скринінгу пацієнта. Раннє виявлення проблеми – ідеальний результат лікування. В цьому вони нас перегнали на десятиліття".

"Часто мені шкода тих хворих, які при консультації говорять мені, "якби ми знали раніше", "а я думав, це пройде саме". Боятись діагностики не треба! Ви ж не боїтесь перед ТО автомобіля, шо вам скажуть - потрібно замінити шарову опору, бо може при повороті вирвати колесо? Ви щасливі! Бо звичайною заміною попередили трагедію. Тільки здоровя – це не шарова опора. Воно важливіше в багато разів. Коли українці це зрозуміють, тоді й збільшиться тривалість життя та раннє виявлення онкології дасть можливість пацієнтам одужувати від раку, а не приходити до лікаря, коли вже занадто пізно", - підсумовує Антон Шкіряк.

Перший крок: дільничні лікарі

Діагностувати онкопатологію на ранній стадії можна за допомогою профілактичних обстежень, каже Андрій Філоненко, начальник відділу впровадження медичної інформаційної системи медичної компанії Into-Sana.

 

"Існують переліки обстежень для раннього виявлення важких захворювань, в тому числі і онкопатології. За виконання цих переліків відповідають дільничні лікарі. Звісно, охоплення населення такими обстеженнями залишає бажати кращого. Тому в умовах української медицини дуже багато залежить від самого пацієнта, від його рівня відповідальності за своє здоров'я і бажання залишатися здоровим", - пояснює він.

За його словами, якщо у пацієнта немає ніяких специфічних скарг, варто йти до терапевта або сімейного лікаря, який проведе первинну діагностику, вислухає і порадить, що робити далі, огляди яких профільних фахівців необхідно пройти.

Якщо його щось насторожить, то він дасть направлення безпосередньо до онколога, який проведе вже глибоке обстеження і поставить точний діагноз.

У різних країнах переліки профілактичних обстежень можуть відрізнятися, що зумовлено специфікою регіону, його харчовими традиціями, каже Андрій Філоненко.

"Так, наприклад в Японії досить незвичайна для нас система харчування. Японці вживають багато риби і рису, що істотно зменшує у них вірогідність виникнення раку прямої кишки, але збільшує при цьому ризик раку шлунка. Тому в Японії в перелік медоглядів введена процедура гастроскопії, яка виявляє дану хворобу на ранній стадії. В Україні ж масово й щорічно гастроскопію не проводять, бо при нашому традиційному типі харчування дана патологія виникає набагато рідше. У нас це - процедура за призначенням лікаря".

Не всі розуміють необхідність обстежень

 

Кожній людині рекомендують як мінімум раз на рік проходити профілактичний огляд, каже Катерина Колико, старший лікар-координатор Міжнародного центру підтримки пацієнтів Bookimed. Це дозволить виявити хворобу на ранній стадії. Але, зважаючи на багато факторів, величезна частина пацієнтів звертається за допомогою надто пізно.

"Симптоми проявляються, коли хвороба прогресує. Залежно від патології вони специфічні. Є ряд загальних симптомів, по яких можна припустити запущену стадію хвороби. Це сильна втрата у вазі, постійні болі, слабкість, швидка стомлюваність, наявність видимого або відчутного при пальпації патологічного ущільнення, анемія", - розповідає вона.

За словами Катерини, система раннього діагностування хвороб в Україні є, але вона малоефективна.

"Повинна бути культура обов'язкових профоглядів. В Україні обов'язковими є флюорографія, відвідування гінеколога для жінок і уролога для чоловіків. Без цього не можна отримати медичну карту або записатися на прийом до лікаря. Але це не система. Електронного реєстру немає, обов'язкових профоглядів - теж".

Крім державних структур, є приватні клініки, де можна повноцінно і якісно пройти профогляд. Але фінансово це доступно не кожному, та й не всі розуміють необхідність таких обстежень.

"Знижено соціальна усвідомленість населення. У виявленні раку грудей величезний роль відводиться самообстеження молочних залоз, УЗІ, мамографії. У виявленні раку кишечника - колоноскопії з біопсією, раку шлунка - гастроскопії. Список можна продовжувати", - резюмує Катерина Колико.

Розділи :
Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

КОМЕНТАРІ

31.08.2017, 18:44
Додати

ГОЛОВНА ШПАЛЬТА

    • 19 вересня 2017

    Коаліція "Ямайка": чого чекати від виборів у Німеччині

    За партійними кольорами цю можливу коаліцію вже прозвали «Ямайкою», бо вони повторюють кольори прапора цієї острівної країни

     
    • 19 вересня 2017

    Финал дела Вороненкова. Что известно через полгода после резонансного убийства

    Следствие пришло к тому, что бывшего депутата Госдумы убили руками украинских националистов, посредством российского “вора в законе”, по заказу ФСБ

     
    • 18 вересня 2017

    Як Тимошенко програла Януковичу. Технології українських виборів у 12 історіях. Частина 5

    Технологія "проти всіх", підвезення виборців, зіркові колгоспи і нереалізовані піраміди

     
    • 18 вересня 2017

    Марина Степанська: "В мене був простий задум – зробити таке розмовне кіно, яке б ти дивився і думав: "О, у мене відбувається те саме!"

    Ми починали знімати, і я точно знала, що перші два дублі підуть в смітник. Тоді я казала: "Олег Петрович, зараз був Театр Франка…", а він аж злякався: "Що, Боже, правда?!!!"

     
Система Orphus